Постанова № 27352744, 07.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 5015/1322/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Жукової Л.В. Нєсвєтової Н.М.розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4на постанову та на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 року господарського суду Львівської області від 20.06.2012 рокуу справі№5015/1322/12 за позовомПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"доФізичної особи -підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівське комунальне підприємство "Граніт"проврегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору про постачання електричної енергіїза участю представників сторін:

від позивача: Коцай О.Б. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.06.2012р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. у справі № 5015/1322/12 частково задоволено позов публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", викладено спірні умови договору на постачання електричної енергії № 60214 від 04.01.2012 р. у відповідній редакції позивача (п.6.1.1,9.8., пункт 1 додатку 9, додаток 6, пункти 2, 3, 4, 5, 6 додатку №11); виключено з договору: - доповнення до договору пунктом 4.1.6., - доповнення додатку №11 пунктом 8 в редакції фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, запропонованих в протоколі розбіжностей; встановлено дату укладення договору моментом набрання чинності даним рішенням; в решті позову -відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що запропонований проект договору про постачання електричної енергії, на умовах, визначених позивачем, в основному, не суперечить чинному законодавству, зокрема, Правилам користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1997року, Закону України "Про електроенергетику", відтак, з посиланням на ст.179 ГК України, , ст.ст. 627, 630, 638, 648 ЦК України та ПКЕЕ, частково задовольнив позов.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Львівської області від 20.06.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.02.2012 року позивач згідно супровідного листа №30-00842 надіслав на адресу відповідача для розгляду та підписання два примірники проекту договору про постачання електричної енергії № 60214 від 04.01.2102 року з додатками № № 1-3, 6, 9-11.

Листом від 12.03.2012 року відповідач скерував на адресу позивача протокол розбіжностей та підписаний договір про постачання електричної енергії №60214 від 04.01.2102 року з відповідним застереженням, який отримано позивачем 12.03.2012 року.

Згідно протоколу розбіжностей, неузгодженими між сторонами залишились п.3.2.1., п.4.1.6., п.4.2.1., п.6.1.1., п.п.5. п.6.1.3., п.п.7. п.6.1.3., п.9.8. договору; в додатку №6 до договору межа розподілу та точка продажу електричної енергії; п. 1 додатку №9 до договору; пункти 2-6 додатку №11 договору; доповнення додатку №11 пунктом 8 в редакції споживача, що стало підставою для звернення ПАТ "Львівобленерго" з позовом до ФОП ОСОБА_4 про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору про постачання електричної енергії.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Укладення господарського договору передбачає погодження його сторонами усіх істотних умов договору у належній формі. У переддоговірному процесі можливі ускладнення як в частині відмови в укладенні договору, так і в частині неузгодження його умов (що має наслідком неукладеність згідно з ч.8 ст.181 ГК України). Такі розбіжності між потенційними контрагентами за господарським договором визначаються як переддоговірний спір або спір, що виникає при укладенні господарського договору.

Частиною 6 ст.179 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Тобто, даною нормою регламентовано основні засади укладення публічних договорів та встановлено, що законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови для договорів, що визначають взаємовідносини постачальників та споживачів.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно п. 1.6. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Пунктом 5.1. ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно п. 5.2. ПКЕЕ, при укладенні договору про постачання електричної енергії, сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції з чим погодився і суд апеляційної інстанції встановив, що неузгоджені між сторонами п. 3.2.1.та 4.2.1 є істотними умовами даного договору, а тому оцінюючи редакції даних пунктів слід керуватись ПКЕЕ та умовами типового договору.

Так, суди оцінюючи запропоновані сторонами редакції вказаних пунктів надали перевагу редакції відповідача та відмовили в цій частині позову, виходячи з наступного.

Редакція відповідача п. 3.2.1. фактично доповнює редакцію позивача та не суперечить п. 4.2 ПКЕЕ та ч.11 п.5.5 типового договору, якими передбачено, що пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині.

Пункт 4.2.1 в редакції позивача не відповідає п.4.2.1. типового договору, яким передбачено, що за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3., 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі ___% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а тому суди обґрунтовано дійшли висновку про відмову в цій частині позовних вимог.

Щодо п. 4.1.6, п. 6.1.1., п.п. 5 п. 6.1.3., п.п. 7 п. 6.1.3, п.9.8., додаток №6 до договору, п.1 додатку №9 до договору, п.2-6,8 додатку №11 договору, які є предметом даного спору, суди встановили, що ПКЕЕ вони не віднесені до істотних умов договору та не передбачені умовами типового договору, а тому суди оцінювали їх щодо відповідності нормам чинного законодавства та у взаємозв'язку з іншими умовами договору.

Відмовляючи у викладені п.п. 5 п. 6.1.3.та п.п. 7 п. 6.1.3. у редакції позивача та п. 4.1.6 у редакції відповідача, суд виходив з того, що відповідні положення передбачені підпунктами 5, 7 п. 7.5. ПКЕЕ, п. 6.44. ПКЕЕ, а тому з огляду на п. 1.1.ПКЕЕ, п. 2.1. договору, а також те, що згідно п.п.4 п. 10.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, відсутні необхідність у включені таких пунктів у договір.

Задовольняючи позовні вимоги в частині викладення п. 6.1.1., п.9.8., додаток №6 до договору, п.1 додатку №9 до договору, п.2-6,8 додатку №11 договору в редакції позивача, суд першої інстанції виходив з положень чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зокрема ПКЕЕ, та дослідивши в повному обсязі перелічені умови договору, надавши їм належну оцінку щодо відповідності їх нормам чинного законодавства, прийшов до обґрунтованого висновку про викладення спірних пунктів договору в редакції позивача.

Враховуючи наведене, місцевим та апеляційним господарськими судами правильно встановлено обставини справи, надана вірна оцінка наявним у справі доказам, судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування рішення господарського суду Львівської області від 20.06.2012 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 року ухвалених з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 року та рішення господарського суду Львівської області від 20.06.2012 року у справі №5015/1322/12 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Л.В. Жукова

Н.М. Нєсвєтова