Постанова № 27351919, 31.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 р. № 2а-7918/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Бравчук Д.Є.

за участі представників

позивача Биць А.М.

відповідача Карпина Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металдизайн»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.05.2012 року №0000642304.

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП Фірма «Томіс»за липень, серпень 2011 року, складено Акт №538/22-40/32484534 від 03 травня 2012 року. Перевіркою встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТзОВ «Металдизайн»з ПП Фірмою «Томіс» та завищення податкового кредиту за липень-серпень 2011 року на суму 15 695,00 грн. Зазначає, що на підставі вищенаведеного Акту відповідачем 17 травня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000642304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 695,00 грн. Вважає, що податковий кредит у податковій звітності з ПДВ ним відображено у повній відповідності до розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України. Даний розділ не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежності від дій чи бездіяльності його контрагентів, тому вважає, що відсутні підстави для висновку п.2 та п.3. Також зазначає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладеного договору ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодними доказами.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що таким проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП Фірмою «Томіс»за липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки №538/22-40/32484534 від 03 травня 2012 року. Вказує на те, що проведеною перевіркою не підтверджено реальності здійснення господарських відносин позивача з ПП Фірма «Томіс»за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року. Також позивачем до перевірки не надано документів, які б підтверджували факт передачі/отримання, транспортування товарів від постачальника до покупця, не представлено нормативно-технічні документи, паспорти виробника товару, супроводжуючі документи. Вважає, що господарська операція між позивачем та контрагентом фактично не відбулась та є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлення від 18.04.2012 року №146 виданого Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, наказу №145 від 17.04.2012 року та відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України працівниками податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Металдизайн»з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП Фірма «Томіс»за липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №538/22-40/32484534 від 03 травня 2012 року.

Згідно висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ПП Фірма «Томіс»за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16.07.1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»від 24.05.1995 року №88; завищення суми податкового кредиту в Декларації з ПДВ за липень 2011 року в сумі 12 320,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за звітний (податковий) період липень 2011 року в сумі 12 320,00 грн. та відповідно завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за звітний (податковий) період серпень 2011 року в сумі 12 320,00 грн.; завищення суми податкового кредиту в Декларації з ПДВ за серпень 2011 року в сумі 3 375,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за звітний (податковий) період серпень 2011 року в сумі 3 375,00 грн. у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16.07.1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»від 24.05.1995 року №88.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за липень, серпень 2011 року на загальну суму 15 695,00 грн. та не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із ПП Фірма «Томіс». У ході проведення перевірки встановлено що ПП Фірма «Томіс»не знаходиться за юридичною адресою і тому неможливо провести перевірку контрагента щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Металдизайн»за липень, серпень 2012 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000642304 від 17 травня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 695,00 грн.

Позивачем з метою спростування тверджень відповідача представлено суду договір поставки №1 від 18.04.2011 року, укладеного з ПП Фірма «Томіс», податкові накладні №17 від 01.08.2011 року, 315 від 25.07.2011 року, №13 від 22.07.2011 року, №11 від 20.07.2011 року, видаткові накладні №РН-020811 від 01.08.2011 року, №РН-250702 від 25.07.2011 року, №РН-220701 від 22.07.2011 року, № РН-200701 від 20.07.2011 року, оборотно - сальдова відомість, вантажно-митні декларації, договір №18/04-Д від 18.04.2011 року на виготовлення пластикової упаковки, акт №1/07 з надання послуг №1 від 29.07.2011 року, фіксальні чеки багажної каси, декларації видані Автолюксом №№619840, 6198413, 8191757, 6100525, 6100580, картка рахунку: 631 за 01.04.2011 року - 31.12.2011 року та виписки з банку.

Однак судом не можуть братися до уваги представлені позивачем фіксальні чеки багажної каси та декларації видані Автолюксом, так як в них зазначено лише про оплату автотранспортних послуг і не вбачається, що перевезення здійснювались ПП Фірмою «Томіс»до ТзОВ «Металдизайн»на виконання умов договору.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію акту ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №465/23-307/32702504 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ПП Фірма «Томіс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Металдизайн»за липень, серпень 2011 року, яким встановлено наступне. ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська здійснено вихід за юридичною адресою, яка відображена в статутних та звітних документах, наданих до податкової інспекції підприємством ПП Фірма «Томіс», а саме: м.Дніпропетровськ, вул.Призаводська,4 та встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Крім цього, ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська направлено державному реєстратору повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням (форма 18-ОПП від 15.09.2011 року). Свідоцтво платника ПДВ ПП Фірма «Томіс»№4528891 анульовано 26.10.2011 року. Згідно «Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою», поданого ПП Фірма «Томіс»до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська середньооблікова чисельність працюючих становить 1 чол.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

В п.198.1 ст.198 вищенаведного Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що позивачем не враховано, що головною ознакою правомірності формування податкового кредиту є реальність здійснення господарської діяльності між підприємствами, яка підтверджується наявністю первинних документів, що оформлені належним чином та містять дані про зміст господарських операцій.

На пропозицію суду, позивачем не представлено документів, які б підтверджували реальне отримання придбаного товару та його подальшого використання у господарській діяльності.

Відомості, зазначені у представлених позивачем первинних документах, не відображають змісту господарських операцій, що відбулись між ТзОВ «Металдизайн»та ПП Фірма «Томіс».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судові витрати здійснені позивачем не підлягають до компенсації.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Металдизайн»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000642304 від 17 травня 2012 року відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.

Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2012 року