Постанова № 27351767, 07.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8225/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю:

представника позивача - Зелюкіної Є.І.

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора № 10» Краснодонської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом, -

25 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора № 10» Краснодонської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №10» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 25.04.2006 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України під номером 1 387 102 0000 000648.

Відповідно до Статуту КП «ЖЕК-10» має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банках, штамп, печатку із своїм найменуванням.

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС.

Відповідно до норм ст. 180 Податкового кодексу України КП «ЖЕК-10» являється платником податку на додану вартість.

На теперішній час підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 4268,21 грн., у тому числі по податку на прибуток - 2040,00 грн. (штрафні санкції), з податку на додану вартість - 224,24 грн. (штрафні санкції), з податку за надходження від скидів забруднюючих речовин - 1020,00 грн. (штрафні санкції), з земельного податку - 983,97 грн. (штрафні санкції).

Заборгованість КП «ЖЕК-10» по вказаному податку виникла та утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №10» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 25.04.2006 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України під номером 1 387 102 0000 000648 (а.с.8,9).

Відповідно до Статуту КП «ЖЕК-10» має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банках, штамп, печатку із своїм найменуванням (а.с.10,11).

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС.

Заборгованість КП «ЖЕК-10» по вказаному податку виникла та утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань.

Працівниками відділу адміністрування податку на прибуток Краснодонської ОДПІ було проведена камеральна перевірка (акт № 604/1540-34165057 від 28.08.2012 року), на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000741540 від 29.08.2012 року з нарахуванням штрафної санкції за неподання податкової звітності з податку на прибуток. Податкове повідомлення-рішення було отримано боржником особисто під розпис (а.с.24,25).

Працівниками відділу адміністрування податку на додану вартість Краснодонської ОДПІ Луганської області ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість (акт №611/15-309/34165057 від 28.08.2012 року), в ході якої було виявлено порушення вимог підпункту п. 57.1 та п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. За результатами вказаної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000611640 від 29.08.2012 року, яке було отримане боржником особисто під розпис (а.с.21а-23).

Працівниками відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів Краснодонської ОДПІ було проведена камеральна перевірка (акт № 608/1541-34165057 від 28.08.2012 року), на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення №0001201541 від 29.08.2012 року з нарахуванням штрафної санкції за неподання податкової звітності з екологічного податку. Податкове повідомлення-рішення було отримано боржником особисто під розпис (а.с.19-21).

Працівниками відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів Краснодонської ОДПІ було проведена камеральна перевірка (акт № 605/1541-34165057 від 28.08.2012 року), на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення №0001171541 від 29.08.2012 року з нарахуванням штрафної санкції за неподання податкової звітності з екологічного податку. Податкове повідомлення-рішення було отримано боржником особисто під розпис (а.с.16-18).

Відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 4268,21 грн., у тому числі з податку на прибуток - 2040,00 грн. (штрафні санкції), з податку на додану вартість - 224,24 грн. (штрафні санкції), з податку за надходження від скидів забруднюючих речовин - 1020,00 грн. (штрафні санкції), з земельного податку - 983,97 грн. (штрафні санкції).

Відповідно до Закону України № 2181 органами державної податкової служби відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 21.02.2007 року №1/86 та надіслано другу податкову вимогу від 26.06.2007 року №2/208 (а.с.14,15).

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 6.2.3 ст. 6 Закону № 2181).

Відповідно до п.6.3.2 ст.6 Закону № 2181, у разі, коли після надіслання податкових вимог у боржника виникає новий податковий борг, то для цього боргу не потрібно виставляти окрему податкову вимогу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) боржнику, якщо її передано посадовій особі боржника під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Сума заборгованості відповідача підтверджується також обліковою карткою платника (а.с.27-29).

Згідно п.п. 14.1.156 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до норм ст. 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток та самостійно нараховує податок відповідно до норм ст. 152 Податкового кодексу України.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. ( п. 203.1 ст.203 Податкового кодексу України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають

за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації, (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).

Відповідно до норм статті 240 Податкового кодексу України боржник є платником екологічного податку та обчислює податок за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу), податковими агентами (які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу).

Базовий податковий (звітний) період з екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Стаття 260 Податкового кодексу України визначає осіб, які являються платниками податку на землю.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, (п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України). Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.(п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України).

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, (п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. ( п.287.4 ст. 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня

надіслання такому платнику податкової вимоги.

Боржнику 26.05.2007 року було вручено першу податкову вимогу від 21.02.2007 року №1/86 та 07.08.2007 року надіслано другу податкову вимогу від 26.06.2007 року №2/208 (а.с.14,15). Тобто 60 днів з моменту надіслання минуло, відповідачем вищезазначені вимоги не оскаржені, не скасовані та є такими, що підлягають виконанню.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора № 10» Краснодонської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора № 10» Краснодонської міської ради з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, суму податкового боргу в розмірі 4268 грн. 21 коп. (чотири тисячі двісті шістдесят вісім гривень двадцять одна копійка), у тому числі з податку на прибуток в розмірі 2040,00 грн., з податку на додану вартість в розмірі 224,24 грн., з податку за надходження від скидів забруднюючих речовин в розмірі 1020,00 грн., з земельного податку у розмірі 983,97 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяТ.І. Ковальова