Справа № 2601/13607/12
Провадження по справі № 2/2601/3856/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Полякова Л.В.,
з участю секретаря Фаренюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Датекс»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої підприємству,-
ВСТАНОВИВ:
у липні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої підприємству в сумі 28082, 21 коп.
Свої позовні вимоги ТОВ СП «Датекс»мотивує тим, що 14.06.2011 року наказом №069 л./с від 14.06.2011 року ОСОБА_1 був зарахований на посаду водія - експедитора на підставі поданої заяви.
Між сторонами був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальністю, згідно з яким ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання дбайливо відноситись до переданих йому матеріальних цінностей та вести облік і складати в встановленому порядку товарно -грошові і інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей.
14.06.2011 р. відповідач був ознайомлений із посадовою інструкцією водія - експедитора.
Того ж дня, відповідачу відповідальною комісією передано на відповідальне зберігання автомобіль марки «Мерседес»д.н. НОМЕР_1 та напівпричіп марки «Когель»д.н. НОМЕР_2. Крім того, відповідач отримав під розписку паливну картку НОМЕР_4, для безперешкодного та вільного отримання пального.
Наказом № 305 від 24.06.2012 року відповідача на закріпленому за ним автопоїзді було відправлено у відрядження за маршрутом м. Київ -Німеччина - Дніпропетровська область -м. Київ.
На момент направлення у відрядження в закріпленому за відповідачем автопоїзді знаходилось 134, 119 літри дизельного пального вартістю 1064,20 грн.
В касі підприємства згідно видаткових касових ордерів за № 38 та 567 від 24.06.2011 року ОСОБА_1 в якості авансу отримав на відрядження 1000 Євро, що згідно курсу НБУ на 24.06.2011 року становить 11331, 228 грн. та 2000 грн.
Виїхавши у відрядження відповідач зник з поля зору відповідальних, за супровід водіїв у відрядженні, осіб ТОВ СП «Датекс»з невідомих причин.
07.07.2011 року з Німеччини від відповідача по факсу надійшла заява про надання матеріальної допомоги в сумі 400 Євро, при цьому відповідач почав погрожувати, що зірве договір перевезення вантажу із ПП «Дісен Дніпро»без отримання зазначених коштів.
З метою недопущення зриву контракту 07.07.2011 року через систему Вестерн Юніон КБ «Приват Банку»відповідачу співробітником ПП «Дісен Дніпро»було направлено 100,12 Євро або 1142, 72 грн. (по курсу НБУ на 07.07.2011 року). Прибувши на кордон України, відповідач продовжив вимагати кошти, шантажуючи зупинити рейс, у зв'язку із чим співробітником ПП «Дісен Дніпро»було відправлено через систему «Аваль -Експрес»2300 грн., а 18.07.2011 року відповідач повідомив про те, що він знаходиться у м. Дніпропетровську на стоянці Маяк автодороги м. Дніпропетровськ -Донецьк та не збирається продовжувати рейс.
20.07.2012 року з метою повернення автопоїзда у безпосереднє володіння позивача в м. Дніпропетровськ було направлено іншого водія -експедитора ОСОБА_3 згідно наказу №331 від 19.07.2011 року, який прибувши до м. Дніпропетровськ разом з іншим водієм ОСОБА_4, виявив на стоянці Маяк автодороги Дніпропетровськ -Донецьк автопоїзд НОМЕР_1, який був ввірений відповідачу. Останніми було проведено замір палива в баку, визначені показання та складено акт заміру дизельного палива від 20.07.2011 року. Згідно зазначеного акту в закріпленому за відповідачем тагачі знаходилось 145 літрів пального, вартість якого згідно даних останньої заправки становила 1383, 30 грн..
В подальшому водій -експедитор ОСОБА_3 доставив автопоїзд із супутнім вантажем та відповідачем на підприємство.
Після даного випадку відповідач на підприємство не з'явився, на листи ТОВ СП «Датекс» щодо необхідності з'явитись на роботі та відзвітувати за отримані кошти не реагував.
В зв'язку із тим, що відповідач в позасудовому порядку не вирішує питання щодо відшкодування шкоди, завданої підприємству позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 28082,21 грн.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про слухання справи повідомлений належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи, або розгляд справи без його участі до суду не подавав. Надав суду письмові заперечення на позовну заяву.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутність належним чином повідомленого відповідача по справі.
Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 був зарахований на посаду водія -експедитора відповідно до наказу від 14.06.2011 року на підставі поданої ним заяви, із заробітною платою згідно штатного розкладу.
Даним наказом на ОСОБА_1 було покладено сумісництво обов'язків експедитора за перевезення вантажу з доплатою за сумісництво 10 % посадового щомісячного окладу експедитора згідно штатного розкладу.
Між ОСОБА_1 та ТОВ СП «Датекс»було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно з яким відповідач взяв на себе зобов'язання дбайливо відноситись до переданих йому матеріальних цінностей та вести облік і складати в встановленому порядку товарно -грошові і інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей.
Відповідно до Посадової інструкції водія-експедитора, за своїми функціональними обов'язками водій-експедитор виконує роботу по перевезенню вантажів транспортними засобами підприємства, що передаються йому під звіт та відповідальне зберігання після обстеження їх технічного стану спеціально уповноваженою комісією. За правовим статусом водій-експедитор є експедитором по перевезенню вантажів з правом керування переданими йому спеціально уповноваженою комісією під звіт по разовому акту під відповідальне зберігання транспортними засобами після обстеження їх технічного стану. Водій відповідає за своєчасне і якісне перевезення вантажу, несе повну матеріальну відповідальність за вантаж та транспортні засоби, що передані йому під звіт та відповідальне зберігання по разовому акту відповідальною комісією. За будь-яке ушкодження переданого йому вантажу та переданих йому під відповідальне зберігання, або за його втрату, або будь-яке зменшення вартості вантажу та транспортних засобів, переданих йому під відповідальне зберігання.
14.06.2011 р. відповідач був ознайомлений із посадовою інструкцією водія - експедитора.
Відповідачу відповідальною комісією передано на відповідальне зберігання автомобіль марки «Мерседес»д.н. НОМЕР_1 та напівпричіп марки «Когель»д.н. НОМЕР_2., згідно даних подорожнього листа в баку ввіреного відповідачу автопоїзда знаходилось 134, 119 літрів дизельного пального на суму 1064,24 грн. Крім того, відповідач отримав під розписку паливну картку НОМЕР_4, для безперешкодного та вільного отримання пального.
Наказом №305 від 24.06.2011 року відповідача на закріпленому за ним автопоїзді було відправлено у відрядження за маршрутом м. Київ -Німеччина Дніпропетровська область - м. Київ.
На момент направлення у відрядження в закріпленому за відповідачем автопоїзді знаходилось 134, 119 літри дизельного пального вартістю 1064,20 грн.
В касі підприємства згідно видаткових касових ордерів за № 38 та 567 від 24.06.2011 року ОСОБА_1 в якості авансу отримав на відрядження 1000 Євро, що згідно курсу НБУ на 24.06.2011 року становить 11331, 228 грн. та 2000 грн.
З метою недопущення зриву контракту 07.07.2011 року через систему Вестерн Юніон КБ «Приват Банку»відповідача співробітником ПП «Дісен Дніпро»було направлено 100,12 Євро або 1142, 72 грн. (по курсу НБУ на 07.07.2011 року). Прибувши на кордон України, відповідач продовжив вимагати кошти, шантажуючи зупинити рейс, у зв'язку із чим співробітником ПП «Дісен Дніпро»було відправлено через систему «Аваль -Експрес»2300 грн., а 18.07.2011 року відповідач повідомив про те, що він знаходиться у м. Дніпропетровську на стоянці Маяк автодороги м. Дніпропетровськ -Донецьк та не збирається продовжувати рейс.
Факт отримання коштів на відрядження в сумі 1000 Євро та 2000 грн., а також отримання додаткових грошових коштів, які були направлені відповідачу, останнім не заперечується згідно його письмових пояснень, а відтак в силу ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Обставини щодо вимагання зазначених коштів відповідачем підтверджуються, доповідними записками менеджера по вантажам ОСОБА_2 та її показами, наданими в ході судового розгляду.
20.07.2011 року з метою повернення автопоїзда у безпосереднє володіння позивача в м. Дніпропетровськ було направлено іншого водія -експедитора ОСОБА_3 згідно наказу №331 від 19.07.2011 року, який прибувши до м. Дніпропетровськ разом з іншим водієм ОСОБА_4 виявлений на стоянці Маяк автодороги Дніпропетровськ -Донецьк автопоїзд НОМЕР_1, який був ввірений відповідачу.
Згідно акту заміру палива в закріпленому за відповідачем тягачі знаходилось 145 літрів пального, вартість якого згідно даних останньої заправки становила 1383, 30 грн.
Крім того, згідно даних обігу по карткам відповідачем за період з 24.06.2011 року по 20.07.2011 року за допомогою ввіреної йому паливної картки № 000000002373 було отримано 25.06.2011 р. -80 літрів дизельного пального, загальною вартістю 771,20 грн.; 26.06.2011 р. -750 літрів дизельного пального загальною вартістю 7230 грн., 14.07.2011 р. - 400 літрів дизельного пального, загальною вартістю 3816 грн., що в цілому складає 1230 літрів, загальною вартістю 11817, 20 грн.
Зазначені вище обставини підтверджуються актами прийому передачі на відповідальне зберігання автомобіля «Мерседес Бенц», д/н НОМЕР_1 та напівпричепа марки «Когель»Д.Н. НОМЕР_2 від 14.06.2011 р. (а.с. 17,18); свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу -автомобіля Мерседес -Бенц д.н. НОМЕР_1 (а.с. 19), договором оренди напівпричепу «Когель»д.н. НОМЕР_2 від 04.01.2009 року (а.с.20); подорожнім листом від 14.06.2011 р. (а.с. 23); видатковими касовими ордерами від 24.06.2011 року; заявами відповідача ОСОБА_1 від 07.07.2011 року (а.с. 28,29); поштовим переказом на ім'я відповідача від 17.07.2011 року через платіжну систему Вестерн Юніон КБ «Приватбанк»а.с.30; доповідними записками менеджера по вантажам ОСОБА_2 (а.с. 31, 33); наказом про відрядження водія ОСОБА_3 від 19.07.2011 року, звітом про використання грошових коштів водієм ОСОБА_3 від 21.07.2011 року, подорожнім листом вантажного автомобіля від 19.07.2011 року (а.с.. 33-34); актом заміру дизельного пального від 20.07.2011 року (а.с. 37), повідомленням Волинської обласної дирекції АТ «Райфайзен банк Аваль»про отримання ОСОБА_1 поштового переказу від 13.07.2012 року (а.с.40); відомостями щодо обігу по паливним карткам (а.с.44 -45, 47-48).
Зазначені докази були досліджені судом в ході судового розгляду справи.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, викладені в запереченнях на позовну заяву, що отримання грошових коштів через грошові перекази обґрунтовано тим, що видані на відрядження кошти були у нього викрадені і є грошовими коштами необхідними для перебування за кордоном (проживання, харчування), оскільки факт викрадення грошових коштів не підтверджений належними та допустимими доказами, а в силу пп. 170.9.2 ст. 170 розділу ІV, із змінами і доповненнями, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою встановленого центральним органом податкової служби, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що він у встановленому законом порядку відзвітував перед ТОВ СП «Датекс»про використані у відрядженні кошти та дизельне пальне, отримане під час відрядження згідно паливної картки НОМЕР_4.
Також не може бути прийнято до уваги посилання відповідача на те, що він не отримував, направлені на його адресу листи щодо необхідності вийти на роботу та відзвітуватись за витрачені кошти, позивача і, що докази їх вручення не відповідають дійсності, оскільки згідно чинного законодавства дотримання трудової дисципліни є обов'язком працівника. Направлення ТОВ СП «Датекс» листів про необхідність вийти на роботу підтверджено відміткою в журналі вихідної кореспонденції, чеками про відправлення вихідної кореспонденції за відповідною датою, та повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, в ході судового розгляду обставини щодо вжиття з боку позивача заходів досудового вирішення питання підтверджено показаннями свідка ОСОБА_5, який працює на посаді начальника відділу кадрів.
Згідно зі ст. 134 п. 1 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією, з працівниками ( що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування, в підтвердження належного виконання взятих на себе обов'язків щодо забезпечення цілості переданих йому для зберігання майна та інших цінностей позивача.
Таким чином, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, дослідив всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням визначених ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ СП «Датекс»та стягнення з відповідача матеріальну шкоду у сумі 28082, 21 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплачений судовий збір в сумі 280,82 грн.
Керуючись ст.ст.134, 135-1 КЗпП України, ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Датекс»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої підприємству -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Датекс»(03039, м. Київ, вул. Грінченка, 18, ідентифікаційний код 31809317), р/р 26009210080864 в ПАТ «ПроКредит Банк»м. Київ, МФО 320984 матеріальну шкоду в сумі 28082 (двадцять вісім тисяч вісімдесят дві) грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Датекс»(03039, м. Київ, вул. Грінченка, 18, ідентифікаційний код 31809317), р/р 26009210080864 в ПАТ «ПроКредит Банк»м. Київ, МФО 320984 сплачений судовий збір в сумі 280 (двісті вісімдесят) гривень, 82 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Судове рішення № 27349356, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 01.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2601/13607/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: