Рішення № 27343176, 31.10.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/5925/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"31" жовтня 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі головуючого - судді Власенка А.П. при секретарі Новогребелець К.В., за участі відповідача та представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду та позбавленням його можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому власністю.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є власником Ѕ частини будинку за адресою: АДРЕСА_2. Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 2 грудня 2011 року відповідача було зобов'язано не перешкоджати позивачу у користуванні належною йому часткою зазначеного будинку. Оскільки ОСОБА_3 перешкоджає позивачу користуватися належною йому власністю, а у позові про поділ майна в натурі, під час розгляду якого позивачем було оплачено проведення судової експертизи в сумі 2 394,40 грн., йому було відмовлено, ОСОБА_2 вимушений з 2007 року орендувати квартиру, що потягло за собою додаткові витрати на оплату за договором найму житла - протягом останніх трьох років (за період з 1 вересня 2009 року до 1 вересня 2012 року) в розмірі 47 986,50 грн. Крім того, наведеними обставинами позивачу було завдано моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., спричиненої погіршенням стану належної йому Ѕ частини будинку, неможливістю проживання в своєму житлі, постійними скандалами, які вчиняються відповідачем у кожному випадку спроби позивачем реалізації належного йому права користування власністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову та просила суд його задовольнити, пояснивши, що відповідач позбавила ОСОБА_2 єдиного належного йому житла, внаслідок чого він вимушений орендувати житло у сторонніх осіб та зазнавати моральних страждань. Скориставшись своїм правом збільшити розмір позовних вимог, представник позивача просила суд стягнути з відповідача шкоду, завдану необхідністю найму житла в сумі 51 142,50 грн. - за період з 1 вересня 2009 року до 31 жовтня 2012 року; збільшення розміру позовних вимог судом було прийняте.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та просила суд в ньому відмовити, пояснивши, що вона не чинить перешкод позивачу у користуванні належною йому часткою будинку; відповідач не вчиняє жодних дій для користування належним йому житлом; наданий відповідачем договір оренди укладений з матір'ю представника позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_4, в квартирі якої ОСОБА_2 проживає як цивільний чоловік ОСОБА_1, а не як наймач цього житла.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, вислухавши пояснення відповідача та представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 1 статті 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 5 березня 2008 року був задоволений позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на будинок за адресою: АДРЕСА_2, по Ѕ частині за кожним (а.с. 5); рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 2 грудня 2011 року ОСОБА_3 зобов'язано не чинити перешкоди ОСОБА_2 в користуванні належною йому Ѕ частиною зазначеного будинку, до якого позивач цим же рішенням суду був вселений (а.с. 6). З договору найму жилого приміщення від 6 квітня 2007 року вбачається, що ОСОБА_2 орендує житло за адресою: АДРЕСА_1, АР Крим з часу підписання договору - з 6 квітня 2007 року до цього часу (а.с. 9); розмір щомісячної плати за найом цього житла складає 1,5 ставки прожиткового мінімуму, встановленого Верховною Радою України (а.с. 9), за розрахунками позивача за період з 1 вересня 2009 року до 31 жовтня 2012 року на оренду квартири ним з вини відповідача було витрачено 51 142,50 грн.

Положеннями частини 1 статті 60 і частини 3 статті 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відсутність перешкоджання вселенню позивача до зазначеного вище будинку була доведена відповідачем наданням постанови державного виконавця від 17 вересня 2012 року про повернення виконавчого документу, мотивованої перешкоджанням позивача виконанню рішення суду, а також відсутністю доказів створення всупереч рішенню суду відповідачем перешкод користуванню належним ОСОБА_2 житлом, у суду відсутні підстави вважати підстави позову обґрунтованими.

Крім того, позивачем не було надано жодних доказів необхідності орендувати житло - зокрема доказів відсутності іншого, окрім спільного з відповідачем, будинку, як не було надано і доказів належності орендодавцю ОСОБА_4 орендованої позивачем квартири, що унеможливлює встановлення судом з'ясування фактичних обставин найму позивачем житла за наданим договором та необхідності укладення такого договору, а відтак і розміру понесених ним витрат.

За відсутності доказів позбавлення можливості позивача володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому Ѕ частиною будинку за адресою: АДРЕСА_2, а також доказів зазнання ним шкоди з вини саме відповідача, позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 51 142,50 грн. та моральної - в сумі 50 000 грн. - відсутні. Крім того, на підтвердження завдання позивачем ОСОБА_2 моральної шкоди в визначеному ним розмірі, позивачем не було надано жодного доказу - не зазначено в позовній заві та не надано його представником в судовому засіданні.

Щодо вимоги про стягнення витрачених позивачем витрат на оплату судової експертизи в розмірі 2 394,40 грн. в іншій справі, у позові про поділ належного сторонам будинку в натурі в якій позивачу було відмовлено, то у суду також відсутні підстави для її задоволення.

Так, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз відповідно до пункту 4 частини 3 статті 79 ЦПК України належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, які, в свою чергу, згідно з частиною 1 цієї статті є складовою частиною судових витрат.

Виходячи з цього, суд позбавлений можливості вирішувати питання про відшкодування сплаченої позивачем суми судових витрат поза встановленою законом процедурою - їх розподілом між сторонами на підставі статті 88 ЦПК України, до того ж під час розгляду іншої справи.

За таких обставин у позові ОСОБА_2 слід відмовити повністю.

На підставі статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 60, 61, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Власенко А. П.