Рішення № 27343068, 17.10.2012, Берестовський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Червоногвардійський районний суд м. Макіївки)

17.10.2012

№ 2/0553/1297/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 року

Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі

головуючої судді Заставенко М.О.,

при секретарі Некрасові С.Ф.,

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача. адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2012 року Позивач звернулася до суду з позовом до Приватного Акціонерного Товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги мотивує тим, що їй належить автомобіль ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1. Згідно особливої відмітки -має право керувати -ОСОБА_4. 27 квітня 2012 року о 17 годині 50 хвилин в Червоногвардійському районі міста Макіївки, на території АЗС «ДР», водій автомобіля ВАЗ -21013, державний номерний знак НОМЕР_2 -ОСОБА_3, перед початком руху не переконався що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у поточному напрямку. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою № 3/0553/569/12 від 25 травня 2012 року, Червоногвардійським районним судом міста Макіївки ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набула чинності 05 червня 2012 року. Розмір матеріального збитку, заподіяного транспортного засобу визначається на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 року за № 142/5/2092. Вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових підтверджено звітом про оцінку автомобіля № 9/06/12 від 27.06.2012 року і становить 4825,04 грн. Згідно полісу № АВ/3025771 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів від 20.03.2012 року, ОСОБА_3 застрахував подію, внаслідок якої може бути заподіяна шкода третім особам під час ДТП. Договір оформлений у Акціонерній страховій компанії «Інтертрансполіс». Оскільки відповідальність Відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вона звернулася за відшкодуванням до Страховика, однак, у м. Донецьку за місцем юридичної адреси, СК «Інтертрансполіс»їй знайти не вдалося. Поліс укладений на умовах відшкодування шкоди, завданої майну третіх осіб в межах до 50000,00 гривень включно (розмір франшизи становить 1000,00 гривень). Отже з урахуванням права на отримання Позивачем страхового відшкодування від Страховика, відповідачі зобов'язані відшкодувати їй вартість відновлюваного ремонту -4825 гривень 04 копійки, витрати за проведення автотоварозновчого дослідження -400 гривень 00 копійок. Таким чином загальна сума збитків становить -5225 гривень 04 копійки, яку Позивач просить суд стягнути з Відповідачів.

В судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилалась на обставини визначені в позовній заяві. Пояснила, що на теперішній час автомобіль не відремонтований. Просила суд стягнути з ОСОБА_3. завдану шкоду в розмірі 5225 гривень 04 копійки, оскільки страхова компанія на теперішній час не існує.

Відповідач Приватне Акціонерне Товариство «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(далі- ПРАТ «АСК»Інтертрансполіс») в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку встановленому законом, про причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні Представник Відповідача, ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_2, заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позовні вимоги не конкретизовані, а саме з кого з відповідачів та в якому розмірі підлягає стягненню завдана шкода. Зазначив, що ОСОБА_3 поніс відповідальність за порушення правил дорожнього руху та сплатив штраф. Вважає, що оскільки страхова виплата в розмірі 50 000 гривень, покриває вартість матеріальної шкоди в розмірі 4 825,04 грн., то вона підлягає стягненню з ПРАТ «АСК» Інтертрансполіс».

Вислухавши пояснення Позивача, Представника Відповідача, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України), суд встановив наступне.

27 квітня 2012 року о 17 годині 50 хвилин в Червоногвардійському районі міста Макіївки, на території АЗС «ДР», водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ -21013, державний номерний знак НОМЕР_2, перед початком руху не переконався що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у поточному напрямку. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вбачається, що ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1. Згідно особливої відмітки -має право керувати -ОСОБА_4 (а.с. 8).

Постановою Червоногвардійського районного суду м.Макіївки № 3/0553/569 від 25 травня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у порушенні п.п.10.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України. Зазначена постанова судді не оскаржена особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, та набрала законної сили (а.с. 37).

Між ПРАТ «АСК»Інтертрансполіс»та власником автомобіля ВАЗ -21013, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3, був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3025771 від 20.03.2012 року на строк до 19.03.2013 року. Поліс укладений на умовах відшкодування шкоди, завданої майну третіх осіб в межах до 50000,00 гривень включно (розмір франшизи становить 1000,00 гривень) (а.с. 35).

ПРАТ «АСК»Інтертрансполіс»не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 38-40)

На підтвердження розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, Позивачкою наданий Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу № 9/06/12 від 27.06.2012 року, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових становить 4825 гривень 04 копійки (а.с. 9-14).

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідальній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з вимогами ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За загальними правилами цивільного законодавства про відшкодування шкоди (статті 1166 та 1192 ЦК України). Втрати потерпілої фізичної чи юридичної особи з виправлення пошкодженого майна її засобами і коштами визначаються, виходячи з витрат позивача на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, і підлягають стягненню з винного за умови належного обґрунтування заявленої вимоги та її підтвердження відповідними документами.

Таким чином, право вибору способу відшкодування шкоди належить Позивачу, а Позивач бажає відшкодування завданих їй збитків у повному обсязі.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування»франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, а тому вона завжди є тією часткою, що є недостатньою для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди.

Згідно статті 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.5 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Необхідно також звернути увагу, що з прийняттям Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року, а також забезпеченням відповідальності шляхом укладення договорів добровільного страхування, відповідно до Закону України «Про страхування»від 7 березня 1996 року, у більшості випадків власники джерела підвищеної небезпеки користуються своїми правами, передбаченими договором.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як вбачається зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивачем надано суду квитанцію оплати вартості проведення автотоварозновчого дослідження за фактом спричинення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вартість якого становить 400 гривень.

Виходячи з вищевикладеного, а також практики касаційної інстанції, у разі наявності договірних відносин зі страховою компанією, право вимоги до винної особи виникає після проведення страхового відшкодування, у разі недостатності суми для покриття шкоди.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд визнає, що з ПРАТ «АСК»Інтертрансполіс»підлягає стягненню на користь Позивача шкода в розмірі 3825,04 гривень 04 копійки.

Витрати на проведення автотоварознавчого дослідження позивачка понесла у зв'язку з підготовкою позову до суду. За приписами ст.79 ЦПК України такі витрати не належать до судових витрат, оскільки зазначені висновки спеціаліста не є судовою експертизою. Діючим законодавством не передбачено стягнення вартості проведення автотоварознавчого дослідження зі страхової компанії, тому ці витрати в розмірі 400 гривень підлягають стягненню з ОСОБА_3

Для повного відшкодування шкоди на користь Позивача з ОСОБА_3 підлягає стягненню шкода в розмірі франшизи в сумі 1000 гривень.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Позивачем підтверджена сплата судового збору в розмірі 214 гривень, що підлягає стягненню з відповідачів у відповідних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 979, 988, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 12, 22, 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про страхування»від 7 березня 1996 року, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(ідентифікаційний код юридичної особи - 31451838), на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_3), на відшкодування матеріальної шкоди 3 825,04 гривень, на відшкодування понесених судових витрат 164,60 гривень, а всього 3989,64 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_3), франшизу в розмірі 1000 гривень, на відшкодування витрат на проведення експертизи 400 гривень та понесені судові витрати в розмірі 50 гривень, а всього 1450 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: