Ухвала суду № 27327815, 31.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/6447/11

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року ДП «Одеський морський торговельний порт»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000831530 та №0000841530 від 29.07.2011р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки податкова інспекція прийшла до помилкового висновку про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Вилайн», ТОВ «НПЛ-Техно», ПП «Светолюкс-Николаев», оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі проти позову заперечила, посилаючись на те, що за період, який перевірявся ДП «Одеський морський торговельний порт» мало взаємовідносини з контрагентами, по яких було виявлено нікчемні правочини, а тому відсутній об'єкт оподаткування податку на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками у розумінні вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що в свою чергу призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ. В задоволенні позову податкова інспекція просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2012р. позов ДП «Одеський морський торговельний порт»задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою позов ДП «Одеський морський торговельний порт»залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 15.06.2011р. по 06.07.2011р. посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі проведено документальну виїзну позапланову перевірку ДП «Одеський морський торговельний порт»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Вилайн»за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р., ТОВ «НПЛ-Техно»за період з 01.12.2009р. по 31.12.2010р., ПП «Светолюкс-Николаев»за період з 01.12.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 31.01.2010р., з 01.02.2010р. по 28.02.2010р., за результатами якої складено акт перевірки від 11.07.2011р. №314/15-3/01125666/32.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період, який перевірявся, встановлено завищення податкового кредиту всього на суму 11120 грн., у тому числі по періодам: грудень 2009р. на суму 5045 грн.; січень 2010р. на суму 81 грн.; лютий 2010р. на суму 3137 грн.; лютий 2011р. на суму 110 грн. За період, який перевірявся позивач мав взаємовідносини з контрагентами, по яким було виявлено нікчемний правочин. Зокрема, на підставі отриманого акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.04.2011р. №1366/23-200/30397329 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Светолюкс -Николаев»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Мік-Будівництво»за грудень 2010р. та ТОВ «Мері Мо»за грудень 2009р., січень та лютий 2010р.», СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі встановлено, що ПП «Светолюкс -Николаев»безпідставно сформовано податкові зобов'язання, за рахунок сум з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента -покупця ДП «Одеський морський торговельний порт»на загальну суму 8263,32 грн., через неможливість фактичного здійснення ПП «Светолюкс -Николаев»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг по автоперевезенню вантажів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів. Як наслідок, податкова інспекція прийшла до висновку, що усі операції з купівлі -продажу ПП «Светолюкс -Николаев»не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто є нікчемними.

Також, в акті перевірки зазначено, що на підставі отриманого акту ДПІ у м.Іллічівську від 06.04.2011р. №836/23-0304/32790323 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НПЛ-Техно»з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. встановлено, що ТОВ «НПЛ-Техно»безпідставно сформовано податкові зобов'язання, за рахунок сум з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента -покупця ДП «Одеський морський торговельний порт»у грудні 2010р. на суму 3490,51 грн., через неможливість фактичного здійснення ТОВ «НПЛ-Техно»господарських операцій, у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг по автоперевезенню вантажів, необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів. Як наслідок, податкова інспекція прийшла до висновку, що усі операції з купівлі -продажу ТОВ «НПЛ-Техно»не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто є нікчемними.

На підставі отриманого акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.03.2011р. №1112/23-5/26248140 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вилайн»з питань підтвердження господарських відносин з ПП «ДАНА -ДАБЛЪЮ»за грудень 2010р. встановлено, що ТОВ «Вилайн»безпідставно сформовано податкові зобов'язання, за рахунок сум з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента -покупця ДП «Одеський морський торговельний порт»у грудні 2010р. на суму 588, 76 грн., через неможливість фактичного здійснення ТОВ «Вилайн»господарських операцій у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг по автоперевезенню вантажів, необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів. Як наслідок, податкова інспекція прийшла до висновку, що усі операції з купівлі -продажу ТОВ «Вилайн» не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто є нікчемними.

В висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1, п.188.1, п.189.1, п.198.1, 198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ДП «Одеський морський торговельний порт»завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 11 120 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 29.07.2011р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі прийняла податкові повідомлення рішення: №0000831530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 14652,75 грн. (в т.ч. за основним платежем -8373 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -6279,75 грн.) та №0000841530, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2747 грн.

Задовольняючи позов ДП «Одеський морський торговельний порт»про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції не погодився з висновками СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі щодо порушень позивача за правочинами, укладеними з ТОВ «Вилайн», ТОВ «НПЛ-Техно», ПП «Светолюкс-Николаев»через не доведеність податковим органом нереальності вказаних господарських операцій. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст.22 ПК України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. З матеріалів справи вбачається, що ДП «Одеський морський торговельний порт»надало копії документів, що підтверджують факт здійснення взаємовідносин з ТОВ «Вилайн», ТОВ «НПЛ-Техно», ПП «Светолюкс-Николаев». В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Більше того, відповідачем не спростовано, що при укладенні договорів позивач переконався у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що несплата ПДВ продавцем (підрядником, замовником) і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Висновки ж про нікчемність правочинів, а тим більше визнання правочинів нікчемними, відноситься виключно до компетенції судів, а не податкових органів. Перевіркою не встановлено та не доведено суду, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Вилайн», ТОВ «НПЛ-Техно», ПП «Светолюкс-Николаев»спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. В матеріалах справи є копії договорів між вказаними контрагентами, на підставі яких здійснювалися господарські операції, копії накладних, рахунків, платіжних доручень, прибуткових ордерів, накладних, що підтверджують реальність взаємовідносин сторін. Позивач своєчасно перерахував податки та надав звітність щодо їх оплати.

Колегія суддів вважає, що СДПІ з ВПП у м.Одесі при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, а також не надано суду першої та апеляційної інстанцій доказів безтоварності або нереальності господарських операцій ДП «Одеський морський торговельний порт», невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконних податкових повідомлень-рішень. В свою чергу, позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.