Ухвала суду № 27327704, 01.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 р.Справа № 2а-7468/10/1470

Категорія: 8.2.10Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача -судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року по справі за позовом Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара», звернувся з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі - відповідач, СДПІ) з вимогами про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 р. № 00009536/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3397,20 грн. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ухвалою господарського суду Миколаївської області порушено провадження у справі про його банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що, на думку позивача, унеможливлює нараховування СДПІ штрафних санкцій.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року - позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 р. № 00009536/0 спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві в частині нарахування державному підприємству "Суднобудівний завод імені 61 комунара" штрафної (фінансової) санкції у сумі 3397,20 грн. визнано протиправним та скасовано.

В апеляційній скарзі, СПДІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 19.07.2011 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши

законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 серпня 2010 р. відповідач провів документальну невиїзну перевірку платника збору за спеціальне використання водних ресурсів, результати якої оформлені актом № 876/36/14313240 (далі акт перевірки) (а. с. 33-39).

За наслідками перевірки 16 вересня 2010 р. відповідачем прийнято податкове

повідомлення-рішення № 000009536/0, яким позивачу донараховано збір за спеціальне

використання водних ресурсів в сумі 6794,39 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 3397,20 грн. Позивач оскаржує рішення тільки в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції, а тому судом, в межах заявлених позовних вимог, розглядалася тільки законність нарахування позивачу штрафу.

Як вбачається з ухвали господарського суду Миколаївської області від 23 вересня 2009 р. у справі № 2/178/09, відносно позивача порушено провадження у справі про банкрутство і згідно п. 5 ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а. с. 10).

Відповідно до статті 1 Закону України від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону №2343-ХІІ, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону №2343-ХІІ лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з акту перевірки, період за який виявлено порушення щодо заниження збору за спеціальне використання водних ресурсів і відповідно на суму якого (порушення) нарахований штраф - з 1 липня 2007 р. і до 31 грудня 2009 р. Таким чином, хоча податкове повідомлення-рішення і датовано вже після введення мораторію, воно в більшій частині визначає податкове зобов'язання, яке виникло і підлягало сплаті до його введення і штраф також в більшій частині нарахований на податок, який підлягав сплаті до часу введення мораторію, а вищенаведена ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пов'язує зупинення виконання зобов'язань саме з настанням часу його виконання, а не з моментом виявлення порушень, як це відбулось у даному випадку.

Як було вище зазначено, мораторій введено 23 вересня 2009 р., тобто наприкінці 3 кварталу 2009 р. і з огляду на наведений розрахунок штрафу слідує, що поза мораторієм штраф застосовано тільки за 4 квартал 2009 р. в сумі 254,61 грн., інша сума штрафу нарахована на податкове зобов'язання, яке виникло до введення мораторію, а тому суд вірно зазначив підстави для скасування штрафу на суму 3142,59 грн. (3397,20-254,61=3142,59).

Таким чином, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року по справі за позовом Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: