Ухвала суду № 27326447, 16.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/6255/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Суми-Лада" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2012р. по справі № 2а-1870/6255/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Суми-Лада"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

15 серпня 2012 року постановою Сумського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Суми-Лада" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2011року №0007451502/63834 - відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що відповідно до приписів Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України, встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін у відповідному договорі, умови якого є обов'язковими для сторін. Сплата орендної плати за землю позивачем у розмірі, більшому, ніж передбачено договором, може бути здійснена лише у випадку внесення до такого договору відповідних змін. Зазначені обставини відповідають практиці розгляду справ Вищим адміністративним судом України (постанова від 19.07.2012 року по справі №К/9991/10837/12), а також Вищим господарським судом України.

Суд апеляційної інстанції на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 19.01.2011 року ПАТ "Суми-Лада" подало до ДПІ в м.Суми податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік та узгодило податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Черепіна, 19, м. Суми та 2% нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Харківська, 127 м. Суми (а.с.37-39).

19.07.2011 року ДПІ в м.Суми проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ "Суми-Лада" з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень-травень 2011року.

20.07.2012 року за результатами проведеної перевірки складено акт №5543/152/13995579 (а.с.9-12), яким встановлено порушення п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-V зі змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-травень 2011року на суму 175376,10грн.

10.08.2011 року на підставі акту перевірки №5543/152/13995579 ДПІ в м.Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0007451502/63834, яким ПАТ "Суми-Лада" збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 175377,10грн., в тому числі: 175376,10грн. основного платежу та 1грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.7).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до Податкового кодексу України має сплачуватись ПАТ "Суми-Лада" у розмірі не меншому від трикратного розміру земельного податку.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Порядок справляння плати за землю з 01 січня 2011 року визначається Податковим кодексом України.

Так, пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Відповідно до п.п. 14.1.72, 14.1.73, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Відповідно до вимог п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст. 288 ПК України).

Проте, як вбачається з п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 1997 року між Акціонерним товариством "Суми-Лада" та Сумською міською радою народних депутатів Сумської області укладено договір про надання у тимчасове користування земельної ділянки загальною площею 3,21 га угідь на умовах оренди строком до 25 років (а.с.13). Розмір плати за земельну ділянку встановлено у розмірі середньомісячної ставки земельного податку.

Колегія суддів зазначає, що у зв'язку з набранням законної сили Податкового кодексу України з 01.01.2011 року, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Кодексу щодо мінімальної ставки.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, річна сума орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, як вид загальнодержавного податку, з 01.01.2011 року має сплачуватись позивачем у розмірі не менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ст. 274 Податкового кодексу України.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності встановлюється умовами відповідного договору, тому позивач не зобов'язаний сплачувати таку орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди, колегія суддів вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають вимогам п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, який з 01.01.2011 року встановлює мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності, як загальнодержавного податку, обов'язкового до сплати відповідними суб'єктами господарювання.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Суми-Лада" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2012р. по справі № 2а-1870/6255/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.