Ухвала суду № 27326410, 18.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 р.Справа № 2а-8045/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-8045/12/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по справі - позивач) звернулась до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення № 20000481722 від 03.05.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року зазначений позов задоволено .

Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення №0000481722 від 03.05.2012 року Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість ".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства (ПДВ) по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 329/172/НОМЕР_1 від 19.04.2012 року (а.с. 11-27).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 329/172/НОМЕР_1 від 19.04.2012 року відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем, а саме: ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) з ФОП ОСОБА_1; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 27755-VI від 02.12.2010 року, зі змінами та доповненнями донараховано податку на додану вартість 216710,00 грн.

Листом від 28.04.12 відповідачем було внесено зміни до висновку акту перевірки, а саме зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України. Зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20459,00 грн. декларації № № 9014130001 від 20.01.2012 р. за грудень 2012р. (а.с. 28)

На підставі Акту перевірки № 329/172/НОМЕР_1 від 19.04.2012 року Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000481722 від 03.05.2012 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 20459,00 грн. за грудень 2012р. (а.с. 29).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

З акту перевірки № 329/172/НОМЕР_1 від 19.04.2012 року встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських відносин між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт".

Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (постачальник) було укладено Договір № 408 від 01.12.2010 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю автозапчастини та інші товари та матеріали (а.с. 84-85).

Позивачем було складено на адресу ТОВ "Промтехноопт" заявку про необхідність поставки матеріальних цінностей з указанням конкретного переліку та терміну поставки товарів. (а.с. 140).

На адресу позивача ТОВ "Промтехноопт" було поставлено автозапчастини, що підтверджується копією видаткової накладної № 97 від 12.12.11р. (а.с. 90).

Вказані товари було фактично переміщено на адресу позивача силами позивача шляхом використання власного автомобіля, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 145).

Вартість вказаних товарів була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Промтехноопт", що підтверджується випискою з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

З матеріалів справи вбачається, що попередньо придбані позивачем у ТОВ "Промтехноопт" автозапчастини, були частково повернуті останньому, що підтверджується накладним про повернення товару. (а.с. 92,93)

Колегією суддів встановлено, що податкова накладна, отримана позивачем від ТОВ "Промтехноопт" за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства України. (а.с. 91)

Крім того, у зв'язку з частковим поверненням придбаних товарно-матеріальних цінностей, було здійснено корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. (а.с. 94-99)

З матеріалів справи також вбачається, що автозапчастини, придбані позивачем у ТОВ "Промтехноопт", були в подальшому реалізовані іншим контрагентам, зокрема, ТОВ Торгова промислова компанія "Омега-Автопоставка" на підставі договору № 034993-11 від 31.12.2010 року (а.с. 101-103) та договору № 1 від 02.02.2012 року (а.с. 104-106), ТОВ "Сіріус-Автоком" на підставі договору № 1 від 10.01.2011 року (а.с. 109-111).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ "Промтехноопт" було виконано договір поставки, товарно-матеріальні цінності використані останнім у власній господарській діяльності, а саме торгівлі.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство - ТОВ "Промтехноопт" на момент складання на адресу позивача податкової накладної було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

У відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ "Промтехноопт", взаємопов'язаності ТОВ "Промтехноопт" та ФОП ОСОБА_1, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової). Складені при виконанні зазначеного правочину первинні документи, в тому числі і податкова накладна, за своєю формою та змістом відповідають вимогам Податкового Кодексу України.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору підряду, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Колегією суддів встановлено та відображено в акті перевірки, що ТОВ "Промтехноопт" на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких став підставою для винесення ДПІ оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, перебувало зареєстрованим у встановленому порядку як юридична особа.

Разом з тим, податковий орган не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору.

Відповідачем не надано жодних доказів, що укладений між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку оспорювався, є такими, що набрали законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаного договору недійсними.

Згідно з п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), колегія суддів приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Між тим, в Акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем результату проведених робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ сплачені у складі вартості придбаних товарів у ТОВ "Промтехноопт".

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недоліками, які, на його думку, мають місце в діяльності підприємства-контрагента, але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику.

Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-8045/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.