Рішення № 27324170, 06.11.2012, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/576/12

2/1402/639/12

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

06.11.2012 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі -Рижньовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ПАТ „Дельта Банк" та відповідачем ОСОБА_1 14.02.2008 року було укладено кредитний договір № 003-14036-140208, за яким позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. та надав на день укладання договору кредит в сумі 3000 грн. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача 5413,63 гривень, з яких: 1787,26 грн. -заборгованість за кредитом, 1338,82 грн. -заборгованість за процентами, 2287,55 грн. -заборгованість за комісіями, 417,53 грн. - пеня.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник позов визнали частково, підтвердивши обставини укладення сторонами кредитного договору та зняття відповідачем коштів з карткового рахунку та часткове погашення кредитних зобов'язань перед банком. При цьому, відповідач та її представник заперечили проти наданого позивачем розрахунку заборгованості по договору, та надали свій, вказавши, що при розрахунку позивачем заборгованості порушено п. 3.8 договору в частині черговості зарахування коштів, оскільки банк внесену позичальником суму мав би зараховувати спочатку на погашення процентів, потім тіла кредиту та в останню чергу -на комісію, а банк зараховував внесені відповідачем кошти в іншій черговості: 1) проценти, 2)комісія, 3)тіло кредиту, внаслідок чого тіло кредиту майже не зменшувалось. Відповідачем та її представником надано суду власний розрахунок заборгованості, за яким борг відповідача становить 1881,91 грн., що складається з тіла кредиту -619,74 грн., процентів -495,63 грн. та комісії -766,54 грн. Вказану суму заборгованості перед банком відповідач визнає.

Вислухавши пояснення відповідача та її представника, дослідивши наявні у справі матеріали (договір № 003-14036-140208 від 14.02.2008 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки; тарифи на обслуговування платіжних карток; анкету позичальника; розрахунок заборгованості, проведений позивачем, розрахунок заборгованості, проведений відповідачем), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 14.02.2008 року між ТОВ КБ „Дельта" (правонаступником якого є ПАТ „Дельта Банк") та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-14036-140208, за яким позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. встановивши на день укладання договору кредитний ліміт в сумі 3000 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів.

За п. 2.4 договору банк щомісячно нараховує проценти за користування кредитною лінією, який відповідно до п. 1.1.1 Тарифів, що є додатком до договору, становить -29,90% річних та нараховується щомісячно за кожен день користування.

Відповідно до п.2.3, 3.6 договору та умов, викладених в тарифах, відповідач зобов'язався щомісячно погашати частину суми заборгованості за кредитною лінією та повністю погашати виниклу за попередні місяці заборгованість по процентам, комісіям та пені. Тарифами визначений та доведений до відома відповідача принцип розрахунку обов'язкового мінімального платежу, який слід вносити до 15 числа наступного за звітним місяця та який складається з 7% від суми використаних коштів (колонка 5 розрахунку ціни позову) та нарахованих процентів та плат.

Черговість зарахування коштів, що надходять на рахунок при наявності заборгованості держателя, визначена сторонами в п.3.8 договору, який передбачає першочергове погашення простроченої заборгованості перед поточною.

П. 1.2 тарифів, які є складовою частиною договору, встановлена плата за обслуговування кредитного залишку, яка нараховується щомісячно у вигляді відсотку від суми використаних кредитних коштів та становить 2,99%, що і є комісійною платою за послуги банку, яка вказана в колонках 11,12,13 наданого позивачем розрахунку ціни позову.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків відповідач зняв з кредитного ліміту 3740 грн. в період з 18.02.2008 року по 25.07.2008 року, а вніс банку -5048 грн. (остання оплата 26.01.2010 року), після чого без належних на те підстав припинив оплати за кредитом.

Відповідач протягом тривалого періоду не виконує взагалі взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом, що є підставою для стягнення з відповідача суми заборгованості по кредиту.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України, ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність".

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність" банківський кредит -це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Суд не вбачає підстав вважати, що заборгованість виникла внаслідок прострочки кредитора, оскільки зі змісту договору не випливає обов'язок позивача повідомляти відповідача про суму належних до сплати щомісячних платежів, оскільки принцип їх розрахунку визначений в тарифах, тому відповідач міг виконувати власні зобов'язання по погашенню заборгованості за договором без відповідних нагадувань банку, тому на вказані правовідносини положення ст. 613 ЦК України не поширюються.

Вказаних висновків суду не спростовує і положення п. 3.12 договору стосовно формування банком виписок про рух коштів на рахунку держателя та надання їх в один із способів, обраних держателем, оскільки, по-перше, відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність" розрахункові банківські операції -це рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи, тому під виписками про рух коштів на рахунку держателя розуміється фіксація надходження та зняття коштів з його рахунку, а нарахування процентів за користування кредитом та комісії не є розрахунковою банківською операцією та не стосується руху коштів на рахунку держателя. По-друге, п. 3.12 договору передбачає ряд альтернативних способів надання держателю виписок, першим серед яких вказаний спосіб, за яким банк надає держателю виписки в паперовій формі в приміщенні банку на вимогу держателя, яка і має братись за основу, але держатель відповідно до даного пункту при укладенні договору був в праві обрати інший спосіб, зазначивши про це у власній анкеті, при цьому, з наявної копії анкети позичальника слідує, що відповідач при її заповненні не обирав конкретного способу надання йому виписок, тому, суд приходить до висновку, що такий спосіб визначений за першим варіантом згідно з черговістю, вказаною в п. 3.12 договору, при цьому, відповідач заперечив факти його звернення до банку за отриманням таких виписок.

Крім того, в судовому засіданні відповідачем в супереч вимогам ст. 60 ЦПК України не доведено те, що в нього були підстави, передбачені ч.4 ст. 545 ЦК України для затримання виконання зобов'язання, оскільки не встановлено, що відповідач виконав своє зобов'язання та звертався до кредитора за отриманням відповідної довідки про повне або часткове виконання свого зобов'язання.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача по кредитному договору становить 5413,63 гривень, з яких: 1787,26 грн. -заборгованість за кредитом, 1338,82 грн. -заборгованість за процентами, 2287,55 грн. -заборгованість за комісіями.

При цьому, відповідач оспорює правильність розрахунку позивачем суми заборгованості з січня 2009 року, оскільки вбачає порушення при розрахунку положень п.3.8 договору щодо черговості зарахування коштів внесених відповідачем.

За позицією відповідача -сплачені нею кошти мали спочатку зараховуватись на погашення процентів, потім -на погашення тіла кредиту та в останню чергу -на погашення комісій, натомість позивач зараховував сплачені відповідачем суми на погашення процентів, комісій і в останню чергу -на погашення тіла кредиту.

З наданого відповідачем розрахунку слідує, що її борг перед банком становить 1881,91 грн., що складається з тіла кредиту -619,74 грн., процентів -495,63 грн. та комісії -766,54 грн.

Жодна зі сторін про призначення судово-бухгалтерської експертизи вірності розрахунку суми боргу не заявила, а суд в даному випадку обмежений принципами змагальності та диспозитивності.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості відповідача суд виходить з положень п. 3.8 договору та вихідних даних, що містяться в розрахунках відповідача, оскільки, незважаючи на вимоги суду про надання виписок по рахунку відповідача -банком таких відомостей не було надано.

З п. 3.8 договору слідує, що при надходженні на рахунок коштів та наявності непогашеної кредитної заборгованості по рахунку, вони направляються на погашення заборгованості держателя в наступній черговості:

- по погашенню овердрафту;

- по погашенню плати за прострочену заборгованість (пені);

- по сплаті прострочених процентів;

- по погашенню простроченої заборгованості за кредитною лінією;

- по сплаті поточних процентів;

- по погашенню поточної заборгованості за кредитною лінією;

- по сплаті платежів за розрахунково-касове обслуговування;

- решта коштів зараховується на рахунок.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що при надходженні коштів на рахунок вони мали зараховуватись спочатку на погашення процентів, потім - на тіло кредиту, залишок коштів мав іти на погашення комісії.

При цьому, з розрахунку суми позову позивача слідує, що позивач в супереч вимогам п. 3.8 договору сплачені відповідачем кошти з січня 2009 року та в подальшому зараховувались на погашення процентів, на погашення комісій і лише в останню чергу -на погашення тіла кредиту, тобто, проведений позивачем розрахунок порушує встановлені сторонами в договорі принципи зарахування коштів, що призвело до завишення тіла кредиту та, як наслідок, - до збільшення сум нарахованих процентів та комісій, оскільки вони напряму залежать від розміру тіла кредиту.

Проте, і наданий відповідачем розрахунок є таким, що не в повній мірі відповідає положенням укладеного між сторонами договору (складовою частиною якого є тарифи на обслуговування платіжних карток).

Окрім положень п.3.8 договору, процитованих вище, умови щодо розмірів та порядку зарахування коштів при наявності кредитної заборгованості містяться в тарифах.

Так відповідно до п. 3.6 договору держатель взяв на себе зобов'язання щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, складові якого визначаються в тарифах, відповідно до яких обов'язковий мінімальний платіж складається з частки обов'язкового погашення тіла кредиту -7%, нарахованих процентів, плати за обслуговування, плати за прострочення заборгованості та суми заборгованості минулих періодів.

Тобто, комплексний аналіз положень п. 3.6, 3.8 договору та умов, викладених в тарифах, вказує на те, що внесена відповідачем сума в разі її достатності мала б зараховуватись в такій черговості: погашення процентів, погашення 7% від тіла кредиту, погашення комісії. Залишок суми, в разі його наявності, міг іти на погашення тіла кредиту понад 7%.

Проте, з розрахунку відповідача слідує, що внесенні нею суми кошів вона зараховувала на повне погашення процентів та залишок суми -повністю зараховувала на погашення тіла кредиту навіть тоді, коли цей залишок перевищував 7% тіла кредиту, нічого не зараховуючи на погашення комісій, що порушує принципи зарахування коштів, описані вище.

Слід також зауважити, що позивачем в супереч вимогам ст. 60 ЦПК України не доведено порядок та розмір нарахованих ним сум пені, оскільки, незважаючи на те, що п. 3.7 договору передбачена можливість нарахування пені за прострочення сплати заборгованості за кредитною лінією та процентами -така категорія як пеня відсутня в тарифах та її розмір та принципи нарахування позивачем не вказані, оскільки п. 3.1 тарифів передбачено сплату штрафу а не пені, як це передбачено договором, але штраф та пеня відповідно до ст. 549 ЦК України не є тотожними видами неустойки та за своєю сутністю та принципами нарахування є різними.

Як вже вказувалось вище, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п. 3.6, 3.8 договору та умов, викладених в тарифах, вказує на те, що внесена відповідачем сума в разі її достатності мала б зараховуватись в такій черговості: погашення процентів, погашення 7% від тіла кредиту, погашення комісії. Залишок суми, в разі його наявності, міг іти на погашення тіла кредиту понад 7%. За вказаними принципами нарахування заборгованість відповідача з січня 2009 року (оскільки розрахунок до того часу відповідачем не оспорюється) має бути розрахована наступним чином, виходячи, що відповідно до вихідних даних банку борг за тілом кредиту відповідача становив 1812,17 грн.

23.01.2009 року позивачем було сплачено 130 грн., які відповідно до п. 3.8 договору, повинні бути зараховані в наступному порядку:

Поточні відсотки -1812,17 х 29,9% : 365 х 26 = 38,60 грн.

Сума на сплату тіла кредиту -130,00 -38,60 = 91,40 грн.,

Комісії повинно бути нараховано -1812,17 х 2,99% = 54,18 грн.

Частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%) повинна становити 1812,17 х 7% =126,85 грн.

Але комісії повинно бути зараховано 0 грн., оскільки сплачена сума менше частки обов'язкового погашення тіла кредиту.

Заборгованість комісії -54,18 грн.

Залишок тіла кредиту -1812,17 -91,40 = 1720,77 грн.

12.02.2009 року позивачем було сплачено 200 грн., які відповідно до п. 3.8 договору, повинні бути зараховані в наступному порядку:

Поточні відсотки -1720,77 х 29,9% : 365 х 25 = 35,24 грн.

Сума на сплату тіла кредиту -200,00 -35,24 = 164,76 грн. (120,45 грн. - 7%),

Частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%) повинна становити 1720,77 х 7% = 120,45 грн.

Комісії повинно бути нараховано -1720,77 х 2,99% = 51,45 грн.

Комісії повинно бути зараховано -164,76 - 120,45 = 44,31 грн., оскільки внесена сума є більшою ніж частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%)

Заборгованість комісії -51,45 -44,31 = 7,14 грн.

Залишок тіла кредиту -1720,77 -120,45 = 1600,32 грн.

30.03.2009 року позивачем було сплачено 130 грн., які відповідно до п. 3.8 договору, повинні бути зараховані в наступному порядку:

Поточні відсотки -1600,32 х 29,9% : 365 х 29 = 38,02 грн.

Сума на сплату тіла кредиту -130,00 -38,02 = 91,98 грн. (112,02 грн. - 7%),

Частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%) повинна становити 1600,32 х 7%=112,02 грн.

Комісії повинно бути нараховано -1600,32 х 2,99% = 47,85 грн.

Комісії повинно бути зараховано 0 грн., оскільки сплачена сума менше частки обов'язкового погашення тіла кредиту.

Заборгованість комісії -47,85 грн.

Залишок тіла кредиту -1600,32 -91,98 = 1508,34 грн.

За квітень 2009 року оплат не було.

Поточні відсотки -1508,34 х 29,9% : 365 х 29 = 35,83 грн.

Комісії повинно бути нараховано -1508,34 х 2,99% = 45,1 грн.

13.05.2009 року позивачем було сплачено 200 грн., які відповідно до п. 3.8 договору, повинні бути зараховані в наступному порядку:

Прострочені відсотки за квітень -35,83 грн.

Поточні відсотки -1508,34 х 29,9% : 365 х 24 = 29,65 грн.

Сума на сплату тіла кредиту -200,00 -35,83 - 29,65 = 134,52 грн. (105,58 грн. (7%)),

Частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%) повинна становити 1508,34 х 7% = 105,58 грн.

Комісії повинно бути нараховано -1508,34 х 2,99% = 45,1 грн.

Комісії повинно бути зараховано -134,52 - 105,58 (7%) = 28,94 грн., оскільки внесена сума є більшою ніж частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%)

Заборгованість комісії 45,1 -28,94 = 16,16 грн.

Залишок тіла кредиту -1508,34 -105,58 = 1402,76 грн.

За червень 2009 року оплат не було.

Поточні відсотки -1402,76 х 29,9% : 365 х 29 = 33,32 грн.

Комісії повинно бути нараховано -1402,76 х 2,99% = 41,94 грн.

06.07.2009 року позивачем було сплачено 250 грн., які відповідно до п. 3.8 договору, повинні бути зараховані в наступному порядку:

Прострочені відсотки за червень -33,32 грн.

Поточні відсотки -1402,76 х 29,9% : 365 х 30 = 34,47 грн.

Сума на сплату тіла кредиту -250,00 -33,32 - 34,47 = 182,21 грн. (98,19 грн. (7%) + 42,08 грн. (залишок після сплати комісій)),

Частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%) повинна становити 1402,76 х 7% = 98,19 грн.

Комісії повинно бути нараховано -1402,76 х 2,99% = 41,94 грн.

Комісії повинно бути зараховано: 182,21 -98,19 (7%) = 84,02 грн. -41,94 грн. (комісія за липень) = 42,08 грн. (залишок після сплати комісії).

Заборгованість комісії становить 0 грн., оскільки 41,94 -41,94 = 0 грн.

Залишок тіла кредиту -1402,76 -98,19 (7%) -42,08 (залишок) = 1262,49 грн.

27.08.2009 року позивачем було сплачено 220 грн., які відповідно до п. 3.8 договору, повинні бути зараховані в наступному порядку:

Поточні відсотки -1262,49 х 29,9% : 365 х 28 = 28,96 грн.

Сума на сплату тіла кредиту: 220,00 -28,96 = 191,04 грн. (88,37 грн. (7%) + 64,92 грн. (залишок після сплати комісій)),

Частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%) повинна становити 1262,49 х 7% = 88,37 грн.

Комісії повинно бути нараховано -1262,49 х 2,99% = 37,75 грн.

Комісії повинно бути зараховано: 37,75 грн., оскільки внесена сума є більшою за суму комісії.

Залишок після сплати комісії та 7%: 191,04 -88,37 (7%) -37,75 (комісія) = 64,92 грн.

Заборгованість комісії становить 0 грн., оскільки 41,94 -41,94 = 0 грн.

Залишок тіла кредиту -1262,49 -88,37 (7%) -64,92 (залишок) = 1109,2 грн.

За вересень 2009 року оплат не було.

Поточні відсотки -1109,2 х 29,9% : 365 х 29 = 26,35 грн.

Комісії повинно бути нараховано -1109,2 х 2,99% = 33,17 грн.

15.10.2009 року позивачем було сплачено 250 грн., які відповідно до п. 3.8 договору, повинні бути зараховані в наступному порядку:

Прострочені відсотки за вересень 26,35 грн.

Поточні відсотки -1109,2 х 29,9% : 365 х 29 = 26,35 грн.

Сума на сплату тіла кредиту: 250,00 -26,35 -26,35 = 197,3 грн. (77,64 грн. (7%) + 86,49 грн. (залишок після сплати комісій)),

Частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%) повинна становити 1109,2 х 7% = 77,64 грн.

Комісії повинно бути нараховано -1109,2 х 2,99 % = 33,17 грн.

Комісії повинно бути зараховано: 33,17 грн., оскільки внесена сума є більшою за суму комісії.

Залишок після сплати комісії та 7%: 197,30 -77,64 (7%) -33,17 (комісія) = 86,49 грн.

Заборгованість комісії становить 0 грн., оскільки 33,17 -33,17 = 0 грн.

Залишок тіла кредиту -1109,20 -77,64 (7%) -86,49 (залишок) = 945,07 грн.

За листопад 2009 року оплат не було.

Поточні відсотки -945,07 х 29,9% : 365 х 28 = 21,67 грн.

Комісії повинно бути нараховано -945,07 х 2,99% = 28,26 грн.

За грудень 2009 року оплат не було.

Поточні відсотки -945,07 х 29,9% : 365 х 30 = 23,23 грн.

Комісії повинно бути нараховано -945,07 х 2,99% = 28,26 грн.

04.01.2010 року позивачем було сплачено 200 грн., які відповідно до п. 3.8 договору, повинні бути зараховані в наступному порядку:

Прострочені відсотки за листопад та грудень 21,67 + 23,23 грн.

Поточні відсотки -945,07 х 29,9% : 365 х 25 = 19,35 грн.

Сума на сплату тіла кредиту: 200,00 -21,67 -23,23 -19,35 = 135,75 грн. (66,15 грн. (7%) + 41,34 грн. (залишок після сплати комісій)),

Частка обов'язкового погашення тіла кредиту (7%) повинна становити 945,07 х 7% = 66,15 грн.

Комісії повинно бути нараховано -945,07 х 2,99 % = 28,26 грн.

Комісії повинно бути зараховано: 28,26 грн., оскільки внесена сума є більшою за суму комісії.

Залишок після сплати комісії та 7%: 135,75 -66,15 (7%) -28,26 (комісія) = 41,34 грн.

Заборгованість комісії становить 0 грн., оскільки 28,26 -28,26 = 0 грн.

Залишок тіла кредиту -945,07 -66,15 (7%) -41,34 (залишок) = 837,58 грн.

Більше відповідачем платежі не вносились.

Загалом комісія становить 837,58 х 2,99% = 25,04 х 30 (кількість місяців після останньої оплати) = 751,20 грн. + 54,18 (січень 2009) + 7,14 (лютий 2009) + 47,85 (березень 2009) + 45,1 (квітень 2009) + 16,16 (травень 2009) + 41,94 (червень 2009) + 33,17 (вересень 2009) + 28,26 (листопад 2009) + 28,26 (грудень 2009) = 1053,26 грн.

Нараховані проценти після останньої оплати:

Лютий 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 25 = 17,15 грн.

березень 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 30 = 20,58 грн.

квітень 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

травень 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 26 = 17,84 грн.

червень 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

липень 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

серпень 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

вересень 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

жовтень 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 28 = 19,21 грн.

листопад 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

грудень 2010: 837,58 х 29,9% : 365 х 30 = 20,58 грн.

січень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 27 = 18,53 грн.

лютий 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 27 = 18,53 грн.

березень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 30 = 20,58 грн.

квітень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 28 = 19,21 грн.

травень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 27 = 18,53 грн.

червень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

липень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 28 = 19,21 грн.

серпень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 30 = 20,58 грн.

вересень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

жовтень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 28 = 19,21 грн.

листопад 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

грудень 2011: 837,58 х 29,9% : 365 х 29 = 19,90 грн.

січень 2012: 837,58 х 29,9% : 366 х 28 = 19,16 грн.

лютий 2012: 837,58 х 29,9% : 366 х 28 = 19,16 грн.

березень 2012: 837,58 х 29,9% : 366 х 29 = 19,84 грн.

квітень 2012: 837,58 х 29,9% : 366 х 26 = 17,79 грн.

травень 2012: 837,58 х 29,9% : 366 х 28 = 19,16 грн.

червень 2012: 837,58 х 29,9% : 366 х 26 = 17,79 грн.

липень 2012: 837,58 х 29,9% : 366 х 2 = 1,37 грн.

Заборгованість по процентам 214,76 + 233,98 + 114,27 = 563,01 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача 837,58 грн. (тіло кредиту) + 1053,26 грн. (комісія) + 563,01 грн. (заборгованість по процентам) = 2453,85 грн.

Таким чином діями відповідача були порушені встановлені законодавством правила виконання цивільно-правових правочинів і права позивача на отримання виконання зобов'язання за вищезазначеним договором, що є підставою для часткового задоволення позову -стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" 2453,85 грн.

Оскільки відповідач є стороною, котра порушила зобов'язання, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору.

На підставі ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність", ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 003-14036-140208 від 14.02.2008 року 2453 (дві тисячі чотириста п'ятдесят три) гривні 85 копійок, що складається з: 837,58 грн. -заборгованості за кредитом; 563,01 грн. -заборгованості за процентами; 1053,26 грн. -заборгованості за комісіями.

В частині задоволення інших вимог -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020) 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

суддя: