Постанова № 27323548, 05.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 5023/3144/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників:

позивача - не прибув;

відповідачів : 1-го відповідача - не прибув,

2-го відповідача - ОСОБА_1 ( за дов. від 09.10.2012 р.);

третіх осіб - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача арбітражного керуючого ФОП ОСОБА_2 (вх. №2860 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20.08.12 у справі № 5023/3144/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі

Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк "Аваль", м.Харків,

до 1) Товарної біржі "Правопорядок", м.Харків ,

2) Арбітражного керуючого - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4, ст.Киневська Краснодарського краю,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_5, м.Харків,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк "Аваль", звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним аукціону з продажу майна - нежитлових приміщень підвалу №№ 32,33,37-48,54-59 в літ. "А-5", загальною площею 274,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 в процедурі ліквідації фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, який відбувся 21.01.2011р. Позивач також просив визнати недійсним протокол № 1 від 21.01.2011р. проведення аукціону з продажу вищевказаного майна та стягнути з відповідача суму судового збору за подання позовної заяви в сумі 1073,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2012 р. у справі № 5023/3144/12 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним аукціон з продажу майна - нежитлових приміщень підвалу № 32, 33, 37-48, 54-59 в літ. "А-5", загальною площею 274,2 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, в процедурі ліквідації фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, який відбувся "21" січня 2011 р. Визнано недійсним Протокол № 1 від 21.01.2011р. проведення аукціону з продажу майна нежитлових приміщень підвалу № 32, 33, 37-48, 54-59 в літ. "А-5", загальною площею 274,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Стягнуто з Товарної біржі "Правопорядок" (61145, м.Харків, вул.Новгородська, 3, оф.105; р/р 26000060333251в Полтавському ГРУ АКБ "Приватбанк", МФО 331401, код: 36133158) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м.Харків, вул.Новгородська, 11; код 23321095; МФО 350589; п/р 649989 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м.Харків) - витрати з оплати судового збору в сумі 536,50 грн. Стягнуто з арбітражного керуючого фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м.Харків, вул.Новгородська, 11; код 23321095; МФО 350589; п/р 649989 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м.Харків) - витрати з оплати судового збору в сумі 536,50 грн.

Другий відповідач арбітражний керуючий ФОП ОСОБА_2 не погодилась з прийнятим у справі рішенням та звернулась з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушеннм місцевим господарським судом норм діючого законодавства просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до ч.7 ст. 48 Закону про банкрутство -ліквідатор у справі про банкрутство ФОП призначається судом виключно для постійного управління та реалізації цінного рухомого та нерухомого майна банкрута.

Отже у справі про банкрутство ФОП відсутнє попереднє засідання, тому на момент продажу майна боржника відсутня ухвала, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів, та яка є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Отже у процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_5 відсутній комітет кредиторів, а обов'язок скликати збори кредиторів та обрати такий комітет не покладений на ліквідатора жодною статтею Закону про банкрутство, оскільки це повинен робити розпорядник майна на стадії розпорядження майном, яка у процедурі банкрутства ФОП відсутня.

Частиною З ст.30 Закону про Банкрутство передбачено, що у разі відсутності порядку продажу майна банкрута визначеному комітетом кредиторів -продаж майна банкрута здійснюється ліквідатором на відкритих торгах -аукціоні.

Таким чином, Закон не передбачає обов'язкового визначення комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута у ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про іпотеку" передбачає інший порядок продажу предмета іпотеки, ніж на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, якщо інше передбачено рішенням суду.

Постанова господарського суду Харківської області від 03.11.2010 року по справі № Б-39/89-09 про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора є таким судовим рішенням, що передбачає інший порядок продажу предмету іпотеки, а саме в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, майно у процедурі банкрутства не продається на "прилюдних торгах".

Відповідно до Закону про Банкрутство майно було продано на аукціонах за підсумками яких було складено протоколи аукціону.

Відповідно до ст.ст. 215,203 ЦК України судом може бути визнаний недійсним правочин.

Таким чином діючим Законодавством не передбачена можливість визнання недійсним аукціону або протоколу аукціону.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.

В судове засідання 31.10.2012 р. позивач не прибув, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

1-й відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 31.10.2012 р. 1-й відповідач не прибув, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

3-ті особи відзив на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання 31.10.2012 р. не прибули, свого представника не направили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника першого відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 15.12.2010 р. арбітражний керуючий ОСОБА_2, не отримавши повноважень ліквідатора боржника ФОП ОСОБА_5 уклала з Товарною біржею «Правопорядок» угоду на організацію та проведення аукціону майна боржника.

Даний аукціон було проведено 21.01.2011р., що підтверджується Протоколом № 1 від 21.01.2011р., який затверджено ліквідатором та президентом ТБ «Правопорядок»

Відповідно до ст.ст. З, 12 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, звернувши стягнення на предмет іпотеки .

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимог, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно ст. ЗО Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та не та строки придбання майна.

Пунктом 3 ч. 7 ст. 48 вказаного Закону передбачено, що кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

З оголошення про продаж майна, яке було надруковане в Біржовому віснику «Правопорядок»вбачається, що в ньому взагалі не було визначено порядок та умови та умови придбання майна, а також не визначено порядок внесення грошових коштів на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса, що є порушенням ст. ЗО та ст. 48 вищезазначеного Закону.

Крім того, вказане оголошення було надруковане ТБ "Правопорядок" у власному виданні, а не в засобах масової інформації, що також є порушенням ст. ЗО Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як свідчать матеріали справи, в аукціоні приймало участь два учасника, що підтверджується Протоколом № 1 аукціону від 21.01.2011р.

Частиною 3 ст. ЗО Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі надходження двох абр більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

У відповідності до ст, 13 Закону України « Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити умови продажу та експлуатації об'єкта.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що в оголошенні про проведення аукціону інформація про умови продажу та експлуатації об'єкта відсутня, лише зазначено, що інформацію про умови участі в аукціоні можна отримати за адресою. м. Харків , вул. Новгородська, 3, оф. 105.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", кошти, одержані від продажу майна банкрута спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, і в першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Проте, грошові кошти, виручені від реалізації заставного майна було перераховано на розрахунковий рахунок Товарної біржі "Правопорядок" і докази повернення цих коштів в матеріалах справи відсутні.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про товарну біржу" передбачено, що товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і не має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, .порядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій.

Розділом 6 вказаного Закону визначені принципи ведення біржової торгівлі та здійснення біржових операцій, яким зокрема, встановлено що біржовими операціями зважається тільки ті правочини, які відповідають сукупності ряду умов, передбачених і. 1 ст. 15 вказаного Закону, а саме: а) якщо вона являє собою купівлю, продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її .часниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Товаром визначається продукція, яка включається до обміну, тобто є предметом купівлі та продажу. Це може бути продукція серійного виробництва, унікальні вироби або матеріальні засоби для надання послуг (дискета програмного забезпечення) (держкомстат, класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005 від 26.12.2005р. №375).

Відповідно до п. 14.1.131 ст. 14 Податкового кодексу України, однорідними подібними) товарами (роботами, послугами) визначаються товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконуються однакові функції порівняно з товарами, 40 оцінюються та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки: якість та ділова репутація на синку; наявність торгівельної марки; країна виробництва (походження); виробник; рік виробництва; новий чи вживаний; термін придатності.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

Отже, як випливає з вищенаведених правових норм, відповідач «ТБ Правопорядок»надає послуги в укладенні біржових угод шляхом здійснення біржової операції, якою є угода.

Виходячи з вищезазначеного, правочини про відчуження об'єктів нерухомого чайна, зокрема нежитлових приміщень, які не знаходяться у податковій заставі, не відповідають вимогам Закону України «Про торгову біржу»і відповідно не можуть вважатись біржовими операціями.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що торги від 21.01.2011р. були проведені з порушенням норм чинного законодавства, реалізація майна банкрута на вказаних торгах порушила майнові права та законні інтереси позивача, як кредитора та заставодержателя, отже суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення правильно застосував норми матеріального права та повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, в зв'язку з чим, рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2012 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга другого відповідача без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2012р. по справі № 5023/3144/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 05.11.2012 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.