Рішення № 27323366, 29.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4034/12 вх. № 4034/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

за участю

позивача - Черкашина С.Ю. (довіреність №12 від 24.09.12 р.); відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 12)", м. Харків

до Приватного підприємства "Авазіс Плюс", м. Харків

про стягнення заборгованості в розмірі 79347,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 12)", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ПП "Авазіс Плюс" на свою користь заборгованість за поставлений товар за договором поставки №115 від 17.10.11 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 79347,77 грн., з яких сума основного боргу - 74210,08 грн., 3% річних у сумі 756,33 грн., пеня - 4381,36 грн. Судовий збір у розмірі 1653,00 просить суд покласти на відповідача.

25.10.12 р. за вх. №17539 через канцелярію господарського суду Харківської області позивач надав клопотання про приєднання до матеріалів справи документів згідно додатку.

Суд, розглянувши клопотання позивача (вх. №17539 від 25.10.12 р.), вирішив за можливе задовольнити його.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.12 р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.12 р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про дату, час та місце наступного засідання суду по справі №5023/4034/12, яке долучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17.10.11 р. між ДП "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 12) (підрядник) та ПП "Авазіс Плюс" (замовник) було укладено договір поставки №225.

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором підрядник зобов"язується виконати роботу за дорученням замовника, а замовник - прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, характер робіт - лавка без спинки з установкою.

Відповідно до п. 1.3 договору, найменування робіт, які замовник доручає виконати підряднику, зазначається в специфікації №1.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна сума договору складає 5740000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата послуг здійснюється шляхом 100% перерахування замовником коштів на рахунок підрядника.

Факт отримання відповідачем ПП "Авазіс Плюс" від позивача товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін. Також в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії довіреностей ПП "Авазіс Плюс" на отримання від позивача матеріальних цінностей (товару згідно договору №225 від 17.10.11 р.).

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №225 від 17.10.11 р., лише частково оплатив отриманий товар.

Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості за договором поставки №225 від 17.10.11 р. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по особовому рахунку №2600310564 ДП "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 12).

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензії №1/14-5410/Гв від 29.05.12 р. та №1/14-8180/Гв від 16.08.12 р., з вимогою сплатити суму заборгованості за відвантажену продукцію в розмірі 74210,08 грн., які залишились без відповіді.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 74210,08 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем зроблений розрахунок пені в розмірі 4381,36 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 4379,61 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 756,33 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Авазіс Плюс" (61128, м. Харків, Фрунзенський р-н., просп. П"ятдесятиріччя СРСР, буд. 149; р/р 26006378690010 в ПАТ АТ "АКБ Базіс" м. Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 35699160) на користь Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 12)" (61030, м. Харків, Червонозаводський р-н., вул. Лелюківська, буд. 1; р/р 2600310564 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 08680841) заборгованість в сумі 74210,08 грн., пеню у розмірі 4379,61 грн., 3% річних у розмірі 756,33 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1,75 грн. в позові відмовити.

Повне рішення складено 05.11.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.