Рішення № 27322864, 01.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/12964-2012 01.11.12

За позовом Приватного підприємства "Гарант - Енерго"

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань"

про стягнення 295 926,36 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Бузанов М.М., Новак Н.Ю.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Гарант - Енерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" (далі-відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 241 918,80 грн., пені у сумі 42 889,22 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 661,12 грн., 3% річних в сумі 8 457,22 грн., а всього: 295 926,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору підряду № ГЕ/01 від 03.09.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників відповідача та невиконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.11.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Дніпровська пристань" та Приватним підприємством "Гарант - Енерго" укладено договір підряду №ГЕ/01, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується на умовах договору та згідно вимог чинного законодавства за завданням відповідача, згідно вимог відповідача, на свій ризик, за рахунок власних сил, засобів, техніки та устаткування виконати та здати відповідачеві в установлений договором строк комплекс робіт з будівництва та здачі в експлуатацію трансформаторних підстанцій (ТП1; ТП2) та внутрішніх електричних мереж ТРЦ.

Найменування Закритого акціонерного товариства "Дніпровська пристань" було змінено на Приватне акціонерне товариство "Дніпровська пристань", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (копія в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1.1. відповідач зобов'язаний здійснювати оплату робіт у відповідності до умов договору.

Згідно п. 5.1. договору вартість робіт за договором складає 29 488 718,93 грн.

Згідно п. 5.4.1. договору протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту підписання договору в якості авансу відповідач перераховує на поточний рахунок позивача 1 000 000,00 грн.

Пунктом 5.4.2. договору встановлено, що при розрахунку суми оплати за розрахунковий місяць за фактично виконані у звітному місяці роботи відповідач має право утримувати кошти:

а) для формування Гарантійного фонду - 5% (п'ять відсотків) вартості фактично виконаних у звітному місяці робіт, до моменту формування Гарантійного фонду у розмірі, що передбачений договором;

б) для погашення суми авансового платежу, зазначеного в п.5.4.1. договору - пропорційно відношенню вартості виконаних за звітний місяць робіт до ціни договору - до моменту повного погашення авансового платежу, за виключенням платежу за перший звітний період (розрахунковий місяць) відповідно до п.5.7.2. Договору.

в) можливі штрафні санкції за невиконання позивачем умов договору.

У п. 5.4.3. договору передбачено, що відповідач щомісячно розраховується з позивачем за роботи, виконані за договором, до моменту, коли розмір коштів, перерахованих позивачу, складе 95% (дев'яносто п'ять відсотків) від ціни договору. Залишок ціни договору у розмірі 5% (п'яти відсотків) підлягає оплаті на умовах, викладених в п.5.5. договору.

Відповідно до п. 5.5.1. договору гарантійний фонд за договором встановлюється у розмірі 5% (п'яти відсотків) від ціни договору та формується шляхом щомісячного утримання відповідачем (залишення у відповідача) 5% (п'яти відсотків) вартості фактично виконаних робіт (п. 5.4.2 (а)) включаючи ПДВ.

Згідно п. 5.5.2. договору відповідач має право тримати у себе суму гарантійного фонду, на умовах, викладених в розділі 7 Договору.

Відповідно до п. 5.5.3. договору перерахування відповідачем на рахунок позивача коштів гарантійного фонду здійснюється:

а) через 1 (один) календарний рік після завершення виконання позивачем всього комплексу робіт та підписання сторонами кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт (Додаток № 4 до Договору) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3), та отримання відповідачем від позивача відповідного рахунку.

Згідно п.5.7.4. договору відповідач перераховує позивачу кошти згідно затвердженого відповідачем розрахунку вартості виконаних підрядних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць протягом 15 календарних днів з дати затвердження відповідачем платіжного пакету позивача.

Згідно п. 6.1. договору роботи за договором будуть прийняті відповідачем після їх виконання шляхом підписання сторонами та скріплення печатками сторін наступного платіжного пакету: - розрахунку вартості виконаних підрядних робіт та суму оплати за розрахунковий місяць; - довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3; - акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.9. договору відповідач протягом виконання робіт за договором формує Гарантійний фонд шляхом та на умовах, викладених у договорі. Повернення коштів гарантійного фонду відповідач здійснює на умовах, викладених в п. 5.5.3. договору.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати прийнятих ним робіт, він зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п. 15.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання ними своїх договірних зобов'язань у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані передбачені договором підрядні роботи в обумовлений договором строк, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (копія в матеріалах справи).

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві 241 918,80 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2012 р., підписаного представниками та скріпленого печатками підприємств.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт згідно договору підряду №ГЕ/01 від 03.09.2008 р. в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 241 918,80 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 42 889,22 грн., інфляційні втрати в сумі 2 661,12 грн., 3% річних у розмірі 8 457,22 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду №ГЕ/01 від 03.09.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві 241 918,80 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п.5.7.4. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи настав з 15.06.2011 р., та повинен бути виконаний до 06.07.2011 р.

Однак відповідач вказаний обов'язок не виконав та починаючи з 07.07.2011 р. прострочив виконання оплати виконаних робіт на суму 241 918,80 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду №ГЕ/01 від 03.09.2008 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 241 918,80 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 42 889,22 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що позивачем не вірно визначено момент виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та він проведений за період більше шести місяців.

За розрахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 19 005,54 грн., яка розрахована з моменту виникнення заборгованості за період не більше шести місяців та враховуючи розмір подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 07.07.2011 р. по 07.01.2012 р.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 2 661,12 грн. та 3% річних у розмірі 8 457,22 грн. за період з 02.07.2011 р. по 01.09.2012 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків та 3% річних проведений невірно так як неправильно визначено період прострочення грошового зобов'язання та середній розмір індексу інфляції. За розрахунком суду, розмір інфляційних збитків становить від'ємний показник, а розмір 3% річних становить 8 410,82 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Гарант - Енерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33, поверх 13, код ЄДРПОУ -30605029) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Гарант - Енерго" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, код ЄДРПОУ -30577113) 241 918 (двісті сорок одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять) грн. 80 коп. боргу, 19 005 (дев'ятнадцять тисяч п'ять) грн. 54 коп. пені, 8 410 (вісім тисяч чотириста десять) грн. 82 коп. 3% річних та 5 386 (п'ять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 70 коп. судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 05.11.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.