Рішення № 27322557, 30.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/12111-2012 30.10.12

За позовомПублічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Поліщук Ю.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: Каменський Д.Г. -представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» про стягнення 442.076,46 грн. заборгованості, а саме: 390.639,78 грн. основного боргу, 30.523,41 грн. пені, 14.705,18 грн. 3% річних та 6.208,09 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати витраті по сплаті судового збору -8.841,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем 30.03.2012 договору будівельного підряду № 10/Б-07 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 526, 625 ЦК України, просить стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/12111-2012 та призначено до розгляду на 24.09.2012.

Через канцелярію суду 08.10.2012 позивачем подано клопотання про виправлення описки у позовній заяві, а саме: в частині розрахунку суми пені позивач просить суд вважати розмір суми основного боргу, на яку нараховується пеня, 390.639,78 грн., замість помилково вказаної -2.580.315,42 грн. (а.с. 119 том 1)

Через канцелярію суду 09.10.2012 позивачем було подано клопотання про залучення Приватного підприємства «Вітал і К»до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 (а.с. 28-29 том 2) було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»про відшкодування збитків.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні 30.10.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в наданих поясненнях заперечив проти задоволення позову. У судовому засіданні 30.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційно-інжинірингова компанія»(далі -відповідач, замовник) та Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (далі -позивач, підрядник) 30.03.2007 було укладено договір будівельного субпідряду № 10/Б-07 від 30.03.2007 (далі -Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик відповідно до проектної документації та умов договору виконати та здати замовнику в установлений договором строк закінчені загально-будівельні роботи, а саме: улаштування монолітного каркасу та сходових маршів з використанням опалубки та фундаментів, шліфування монолітних конструкцій (стіни, колони, перекриття), попередній обсяг яких становить 5661,4 м3, крім робіт, пов'язаних з виготовленням металевих (типових та індивідуальних) конструкцій (далі -роботи) на об'єкті будівництва, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик/фронт робіт, передати затверджену в установленому порядку проектну документацію, а також прийняти від підрядника закінчені роботи, а саме результат робіт, та оплатити виконану роботу.

Додатковою угодою № 2 від 20.06.2007 сторони доповнили вказаний пункт Договору, згідно якого підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик відповідно до проектної документації та умов Договору виконати та здати замовнику в установлений Договором строк закінчені загально-будівельні роботи, а саме: заповнення каркасу легкобетонними каменями та цеглою керамічною, а також улаштування перегородок з цегли керамічної товщиною в Ѕ цегли та міжквартирних перегородок з цегли керамічної товщиною ј цегли з утепленням, крім робіт, пов'язаних з виготовленням металевих (типових та індивідуальних) конструкцій (далі -роботи) на об'єкті будівництва, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик/фронт робіт, передати затверджену в установленому порядку проектну документацію, а також прийняти від підрядника закінчені роботи, а саме результат робіт, та оплатити виконану роботу.

Додатковими угодами № 3 від 18.12.2007 та № 4 від 13.10.2008 сторони доповнили п.1.1. Договору, яким передбачили, що підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик відповідно до проектної документації та умов Договору виконати та здати замовнику в установлений Договором строк закінчені загально-будівельні роботи, а саме: вирубування бетону з арматурного каркасу залізобетонних паль (337 шт.) з доробкою вручну та зтесуванням захисного шару і їх переміщенням автокраном в межах котловану при влаштування паркінга; улаштування монолітної залізобетонної плити під паркінг».

Також, сторонами було складено та підписано Договірні ціни та Локальні кошториси до Договору.

Згідно з п.3.1. Договору підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання замовником та підрядником Договору.

Відповідно до п.3.4. Договору датою виконання робіт вважається дата підписання замовником та підрядником двостороннього Акту про закінчення робіт (Акт здача-приймання об'єкта).

Умовами п.2.2. Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи замовник здійснює поетапно проміжними платежами щомісяця в міру виконання робіт підрядником за етап робіт на підставі документів про обсяги виконаних робіт за формою № КБ-2в та їх вартість -довідка за формою № КБ-3, яка обраховується виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів.

Відповідно до п.2.3. Договору підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику в порядку та в строки, передбачені п.4.4.13. Договору. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником належним чином оформлені документи (КБ-2в та КБ-3), що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця з дня одержання документів проектно-кошторисним відділом замовника. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 (п'яти) днів з дня підписання документів замовником.

Таким чином, підставою для здійснення відповідачем оплати за виконані роботи за Договором є підписання відповідачем актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за Договором.

Також, за умовами Договору відповідач зобов'язався здійснювати перевірку та підписувати акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідку за формою КБ-3 в порядку, передбаченому цим Договором (п.4.2.8.), прийняти в установленому Договором порядку та оплатити виконані роботи (п.4.2.9.) та негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі та у випадку прийняття прихованих робіт скласти Акт прихованих робіт (п.4.2.10).

Згідно з п. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з умовами Договору позивачем було виконано підрядні роботи згідно з Актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в (а.с. 12-149 Додатку №1, а.с. 1-149 Додатку № 2, а.с. 1-168 Додатку № 3), а саме:

- за квітень 2007 року на суму 466.215,60 грн. від 25.04.2007, на суму 13.396,80 грн. від 25.04.2007, на суму 13.195,20 грн. від 25.04.2007;

- за травень 2007 року на суму 12.398,40 грн. від 25.05.2007, на суму 62.406,00 грн. від 25.05.2007, на суму 1.481.826,00 грн. від 25.05.2007, на суму 40 710,00 грн. від 25.05.2007, на суму 12.058,80 грн. від 25.05.2007;

- за червень 2007 року на суму 6.936,00 грн. від 25.06.2007, на суму 12.342,00 грн. від 25.06.2007, на суму 1.594.843,20 грн. від 25.06.2007, на суму 12.711,60 грн. від 25.06.2007, на суму 8.511,60 грн. від 25.06.2007, на суму 38.848,80 грн. від 25.06.2007;

- за липень 2007 року на суму 16.182,00 грн. від 25.07.2007, на суму 16.182,00 грн. від 25.07.2007, на суму 663.145,20 грн. від 25.07.2007, на суму 10.424,40 грн. від 25.07.2007, на суму 107.744,40 грн. від 25.07.2007;

- за серпень 2007 року на суму 1.388.260,80 грн. від 29.08.2007, на суму 18.310,80 грн. від 29.08.2007, на суму 20.228,40 грн. від 29.08.2007, на суму 5.964,00 грн. від 29.08.2007, на суму 11.011,20 грн. від 29.08.2007, на суму 25.261,20 грн. від 29.08.2007, на суму 11.169,60 грн. від 29.08.2007, на суму 14.094,00 грн. від 29.08.2007, на суму 2.151,60 грн. від 29.08.2007, на суму 4.360,80 грн. від 29.08.2007;

- за вересень 2007 року на суму 1.399.933,20 грн. від 28.09.2007, на суму 41.456,40 грн. від 28.09.2007, на суму 40.814,40 грн. від 28.09.2007, на суму 3.021,60 грн. від 28.09.2007, на суму 35.689,20 грн. від 28.09.2007, на суму 74.350,80 грн. від 28.09.2007, на суму 4.893,60 грн. від 28.09.2007;

- за жовтень 2007 року на суму 1.036.047,60 грн. від 29.10.2007, на суму 42.019,20 грн., на суму 36.096,00 грн. від 29.10.2007, на суму 24.820,080 грн. від 29.10.2007, на суму 33.468,00 грн. від 29.10.2007, на суму 137.217,60 грн. від 29.10.2007, на суму 4.982,40 грн. від 29.10.2007, на суму 18.896,40 грн. від 29.10.2007, на суму 1.424,40 грн. від 29.10.2007, на суму 31.899,60 грн. від 26.10.2007;

- за листопад 2007 року на суму 820.238,40 грн. від 30.11.2007, на суму 24.649,20 грн. від 30.11.2007, на суму 40.875,60 грн. від 30.11.2007, на суму 4.341,60 грн. від 30.11.2007, на суму 88.801,20 грн. від 30.11.2007, на суму 46.832,40 грн. від 30.11.2007, на суму 23.488,80 грн. від 30.11.2007;

- за грудень 2007 року на суму 849.826,80 грн. від 26.12.2007, на суму 22.095,60 грн. від 26.12.2007, на суму 12.764,40 грн. від 26.12.2007, на суму 24.619,20 грн. від 26.12.2007, на суму 111.685,20 грн. від 26.12.2007, на суму 41.192,40 грн. від 26.12.2007, на суму 19.527,60 грн. від 26.12.2007;

- за квітень 2008 року на суму 390 856,80 грн. від 23.04.2008, на суму 9.831,60 грн. від 23.04.2008, на суму 65.316,00 грн. від 24.04.2008, на суму 19.358,40 грн. від 23.04.2008, на суму 72.824,40 грн. від 23.04.2008, на суму 245.169,60 грн. від 23.04.2008, на суму 9.163,20 грн. від 23.04.2008;

- за травень 2008 року на суму 191.636,40 грн. від 29.05.2008, на суму 20.739,60 грн. від 29.05.2008, на суму 3.375,60 грн. від 29.05.2008, на суму 57.109,20 грн. від 29.05.2008, на суму 41.035,20 грн. від 29.05.2008, на суму 66.258,00 грн. від 29.05.2008, на суму 219.675,60 грн. від 29.05.2008, на суму 8.197,20 грн. від 29.05.2008;

- за червень 2008 року на суму 70.902,00 грн. від 30.06.2008, на суму 16.701,60 грн. від 30.06.2008, на суму 3.603,60 грн. від 30.06.2008, на суму 39.824,40 грн. від 30.06.2008, на суму 15.868,80 грн. від 30.06.2008, на суму 122.586,00 грн. від 30.06.2008, на суму 247.003,20 грн. від 30.06.2008, на суму 535,20 грн. від 30.06.2008;

- за липень 2008 року на суму 37.675,20 грн. від 30.07.2008, на суму 12.759,60 грн. від 30.07.2008, на суму 57.550,80 грн. від 30.07.2008, на суму 12.534,00 грн. від 30.07.2008, на суму 139.228,80 грн. від 30.07.2008, на суму 227.338,80 грн. від 30.07.2008, на суму 21.960,00 грн. від 30.07.2008;

- за серпень 2008 року на суму 2.707,20 грн. від 29.08.2008, на суму 6.249,60 грн. від 29.08.2008, на суму 21.360,00 грн. від 29.08.2008, на суму 32.139,60 грн. від 29.08.2008, на суму 52 819, 20 грн. від 29.08.2008, на суму 11.499,60 грн. від 29.08.2008, на суму 13.851,60 грн. від 29.08.2008;

- за вересень 2008 року на суму 10.148,40 грн. від 30.09.2008, на суму 1.892,40 грн. від 30.09.2008, на суму 1.018,80 грн. від 30.09.2008 та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, які були підписані відповідачем без жодних претензій по якості та обсягам робіт та строкам їх виконання.

Підставою звернення до суду з позовом до відповідача позивач зазначає невиконання відповідачем свого зобов'язання за Договором щодо оплати виконаних позивачем робіт згідно вищевказаних актів у сумі 390.639,78 грн.

Як убачається з матеріалів справи, згідно платіжних доручень, наданих суду відповідачем (а.с. 71-79 том 2), останній здійснив оплату виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт всього сумі 5.479.341,74 грн. Інших доказів здійснення оплати робіт за Договором відповідач суду не надав.

Отже, судом встановлено, що заборгованість за Договором за виконані роботи згідно вищезазначених актів зі сторони відповідача становить більшу суму, ніж заявлено в межах даного спору. Водночас судом визначено, що сума 390.639,78 грн. є заявленим розміром позовних вимог, виходити за межі яких, за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони, суд не може в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір будівельного підряду.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Сторони досягли згоди за усіма суттєвими умовами договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийому виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 875 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом взято до уваги, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 599 ЦК України, ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки.

Згідно частин 3 та 4 цієї ж статті якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

Як встановлено вище судом, згідно наявних у матеріалах справи Актів приймання виконаних підрядних робіт за період з квітня 2007 року по вересень 2008 року у відповідності до умов Договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи без жодних зауважень щодо обсягу та якості робіт та строків їх виконання.

Однак, у своїх запереченнях відповідач не визнає позов та зазначає, що роботи були виконані позивачем з порушенням будівельних норм та проектно-кошторисної документації до Договору, посилаючись на виявлені дефекти робіт, про які було повідомлено позивача листом вих. № 1369 від 17.09.2009 (а.с. 12 том 2). При цьому, відповідач зазначає, що виконання робіт за Договором позивач закінчив у 2008 році, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт. Із наведеного, відповідач стверджує, що позивач не виконав весь обсяг робіт, передбачений умовами Договору, а тому у позивача відсутнє право вимоги на оплату робіт, які не були виконані або не були передані відповідачу.

Крім того, відповідач зазначає, що останнім було укладено Договір з третьою особою (ПП «Вітал і К») на усунення недоліків в роботах позивача, та вартість робіт по усуненню недоліків склала 2.143.561,20грн.

Вказані заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості за фактично виконані роботи згідно Актів за період з квітня 2007 року по вересень 2008 року, а не за весь обсяг робіт, передбачений умовами Договору та проектно-кошторисною документацією до нього.

При цьому, посилання відповідача на те, що ним було укладено з третьою особою договір підряду від 10.01.2012 на суму 2.143.561,20 грн. (а.с. 88-95 том 2) для виконання незакінчених позивачем робіт за спірним Договором, та складено Дефектний акт між відповідачем та третьою особою (а.с. 96-113 том 2) не спростовує встановленого вище та не звільняє відповідача від виконання зобов'язання за Договором щодо сплати на користь позивача вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Як зазначає позивач, та підтверджується матеріалами справи між позивачем та відповідачем 01.03.2011 було підписано Угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог №1 від 01.03.2011 (а.с. 5 Додатку № 1 до справи), відповідно до умов п. 1 якої встановлено, що відповідач є боржником позивача за зобов'язанням, яке виникло на підставі Договору підряду №10/б-07 від 30.03.2007 про виконання підрядних робіт на загальну суму 1.363.510,49 грн., а позивач згідно п. 2 угоди є боржником відповідача за зобов'язанням, яке виникло на підставі цього ж Договору за послуги генерального підряду на загальну суму 701.484,87 грн. А тому, сторони погодили, що згідно годи між сторонами припиняються зобов'язання у сумах:

грошове зобов'язання, відповідача перед позивачем у розмірі 701.484,87 грн.;

грошове зобов'язання позивача перед відповідачем у розмірі 701.484,87 грн.

Відтак, відповідно до Угоди відповідач визнає заборгованість перед позивачем за Договором №10/Б-07 від 30.03.2007 в розмірі 662.025,62 грн. (п. 4 Угоди №1).

Також, 01.03.2011 сторонами було укладено Угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог №3 від 01.03.2011 (а.с. 65 том 1), відповідно до умов якої відповідач є боржником позивача за зобов'язанням, яке виникло на підставі Договору № 10/Б-07 від 30.03.2007 на загальну суму 662.025,62 грн., строк платежу за який настав.

При цьому згідно з пунктом 2 даної Угоди сторонами встановлено, що позивач є боржником відповідача за зобов'язанням, яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу від 01.03.2009 на поставку щебеню на загальну суму 271.385,84 грн., строк платежу за який настав.

Відтак, сторони погодили, що зобов'язання відповідача перед позивачем за Договором № 10/Б-07 від 30.03.2007 щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт припиняється у частковому обсязі, а саме в розмірі 271.385,84 грн., тоді як грошове зобов'язання позивача перед відповідачем щодо оплати вартості щебеню за Договором від 01.03.2009 припиняються у повному обсязі в розмірі 271.385,84 грн.

Судом установлено, що підписанням Угоди №3 відповідач визнав заборгованість перед позивачем за виконання підрядних робіт за спірним Договором в розмірі 390.639,78 грн.

Твердження відповідача, що Угода № 3 від 01.03.2011 про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою сторонами було зафіксовано розмір заборгованості відповідача за виконані позивачем роботи за Договором №10/Б-07 від 30.03.2007 у сумі 390.639,78 грн. не створює, не змінює, не припиняє та не впливає на права та зобов'язання позивача та відповідача за даним Договором, а також, що Угода № 3 від 01.03.2011 не може бути доказом заборгованості відповідача перед позивачем за Договором, оскільки заборгованість сторін повинна підтверджуватись даними бухгалтерського обліку -первинними документами відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як то платіжні доручення, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі, накладні, акти попереднього прийняття прихованих робіт, довідки форми № КБ-2в та № КБ-3, суд не приймає до уваги та зазначає, що позивачем та відповідачем вищезгаданою Угодою № 3 від 01.03.2011 у визначеному законодавством порядку здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, строк виконання яких настав. Суд враховує, що підставою позову є саме невиконання відповідачем умов Договору -неоплата прийнятих робіт. робіт. Підписанням Угоди №3 від 01.03.2011 відповідач лише підтвердив заборгованість згідно спірного Договору у сумі 390.639,78 грн.

Як уже зазначалося вище, та як встановлено судом, виконання позивачем підрядних робіт згідно з умовами Договору та прийняття таких робіт відповідачем підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 (копії яких містяться в матеріалах справи) за період з квітня 2007 року по вересень 2008 року, які підписані відповідачем, проте відповідач виконав свої зобов'язання за спірним Договором частково, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем на суму 390.639,78 грн.

Доказів оплати у сумі 390.639,78 грн. згідно актів з квітня 2007 року по вересень 2008 року на день прийняття рішення у справі відповідачем суду не надано.

Щодо заперечень відповідача стосовно відсутності первинних документів, які підтверджують фактичні витрати позивача, як то: акти попереднього прийняття прихованих робіт, акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3, що у відповідності до п.9.6 Договору свідчить про відсутність права на оплату об'єму робіт, суд зазначає таке.

По-перше, як встановлено вище судом, факт виконання позивачем підрядних робіт та прийняття таких робіт відповідачем за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за період з квітня 2007 року по вересень 2008 року, які підписані відповідачем без жодних зауважень щодо якості та обсягу виконаних робіт, та строків їх виконання. Крім того, в матеріалах справи наявні накладні на відпуск позивачем товарно-матеріальних цінностей відповідачу.

Отже, виконання позивачем підрядних робіт та прийняття таких підрядних робіт відповідачем за Договором за період з квітня 2007 року по вересень 2008 року підтверджується первинним документами.

По-друге, умовами п.9.5 Договору передбачено, що для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт підрядник зобов'язаний на вимогу замовника надавати йому необхідну інформацію (Акт прихованих робіт, виконавча документація, схеми та сертифікати якості на матеріали).

Перевірка якості робіт та ресурсів, попереднє приймання прихованих робіт (згідно умов п.9.6. Договору) здійснюється підрядником за умови присутності уповноважених представників замовника, які уповноважені здійснити технічний нагляд процесу виконання та приймання робіт. У разі відсутності вказаних представників при перевірці та прийманні робіт, підрядник втрачає право на оплату відповідного обсягу робіт. Сторони результати перевірки оформлюють відповідним протоколом (актом).

Одночасно, умовами пункту 4.2.10. Договору встановлено обов'язок відповідача негайно повідомляти позивача про виявлені недоліки в роботі та у випадку прийняття прихованих робіт складати Акт прихованих робіт.

В матеріалах справи відсутні докази складання Актів прийняття прихованих робіт як замовником, так і підрядником.

Крім цього, посилання відповідача, що нескладення Актів прихованих робіт звільняє останнього від обов'язку оплати прийнятих робіт, суд вважає безпідставними, оскільки згідно з умовами п.2.2. Договору розрахунки за виконані роботи замовник здійснює на підставі документів про обсяги виконаних робіт за формою № КБ-2в та їх вартість -довідка за формою № КБ-3, тобто, підставою для здійснення оплати за прийняті позивачем роботи є прийняття виконаних позивачем робіт згідно з Актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за період з квітня 2007 року на вересень 2008 року, які підписані відповідачем.

Крім того, відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з вимогами щодо складення Актів прихованих робіт, у зв'язку з виявленням таких.

Посилання відповідача на наявність дефектів у виконаних позивачем та прийнятих відповідачем роботах згідно актів приймання передачі за 2007-2008 роки визнаються судом також необґрунтованими, з огляду на наступне.

На підтвердження наявності дефектів у виконаних позивачем та прийнятих відповідачем роботах, відповідачем подано Акти огляду фактичних залишків робіт ПАТ трест «Київміськбуд-1»від 24.05.2012 та від 20.07.2012 (а.с. 85-86 том 2), а не Дефектні акти як такі.

Крім того, суд враховує, що у відповідності до умов договору (розділ 11) складення дефектних актів передбачається у разі виявлення замовником дефектів протягом гарантійних строків у закінчених роботах підрядником, тобто, сторони передбачили складення дефектного акта як механізму виконання підрядником своїх гарантійних зобов'язань за договором у разі виявлення дефектів протягом встановленого гарантійного строку.

При цьому, суд враховує, що акти, на які посилається відповідач, не слугують підставою для звільнення останнього від обов'язку щодо оплати прийнятих ним робіт.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 14.705,18 грн. 3% річних та 6.208,09 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 390.639,78 грн. за період з 01.04.2011 по 01.06.2012.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати прийнятих робіт згідно Актів приймання виконаних робіт за 2007-2008 роки, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у заявленому розмірі.

Щодо заяви відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з заявленими вимогами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Суд зазначає, що діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість, підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язанням, строк виконання якого настав тощо.

Судом встановлено, що роботи виконувались позивачем у період з квітня 2007 по вересень 2008 років, які щомісяця передавались відповідачу у відповідності до умов Договору, а відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт, при цьому, остання оплата робіт була здійснена відповідачем 27.06.2008 на суму 690.674,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 3686 від 27.06.2008 (а.с. 78 том 2) та не заперечується останнім.

Здійснена відповідачем 27.06.2008 часткова оплата прийнятих робіт свідчить про переривання перебігу строку позовної давності згідно підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт.

Про переривання строку позовної давності свідчать також підписані між сторонами Угоди про зарахування однорідних зустрічних вимог №№ 1, 3 від 01.03.2011, відповідно до яких відповідач визнав свою заборгованість за виконані позивачем роботи за Договором.

З даним позовом до суду позивач звернувся 29.08.2012, що вбачається з відбитка штампу Господарського суду міста Києва на позовній заяві, тобто, в межах встановленого трьохрічного строку позовної давності.

Щодо стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат, то суд враховує, що для стягнення таких сум в порядку ст. 625 ЦК України необхідним є наявність самого боргу на момент звернення з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 15/318 від 09.01.2010).

При цьому, вимога про сплату інфляційних витрат та 3% річних в розумінні ст. 625 ЦК України є додатковою вимогою до вимоги про сплату основного боргу. Положеннями статті 266 ЦК України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливає і до додаткової вимоги (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 14/107-08 від 28.07.2008).

Оскільки судом вище встановлено, що позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 390.639,78 грн. основної заборгованості в межах строку позовної давності, відповідно, встановлено наявність у відповідача боргу в сумі 390.639,78 грн. на момент звернення з позовом, оплату якого відповідачем прострочено, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі відповідно до розрахунку позивача за зазначений ним період, який є обґрунтованим та арифметично вірним у розмірі 14.705,18 грн. - 3% річних та 6.208,09 грн. -інфляційних втрат.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 30.523,41 грн. пені за період з 02.03.2011 по 02.09.2011, яка є додатковою вимогою до основної вимоги про стягнення 390.639,78 грн. заборгованості за прийняті роботи згідно актів за 2007-2008 роки, суд враховує подану відповідачем заяву від 16.10.2012 (викладену у запереченнях на позовну заяву) про застосування наслідків пропущення строку позовної давності щодо вимоги про сплату боргу (а.с. 44 том 2) та зазначає наступне.

Відповідно до статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки тощо).

Приписами ч. 6 ст. 236 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 260 ЦК України порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 30.05.2012 у справі № 13/110-11). Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах одного року від цього дня (зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 13/110-11 та постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012 у справі № 15/065-11).

Відповідно до умов п. 12.3 Договору замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини зобов'язання своєчасно оплатити виконання робіт -пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день її нарахування, від розміру суми, сплата якої прострочена, за кожний день прострочення платежу, але не більше 5% від договірної ціни.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 Цивільного кодексу України). Як визначено у ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Суд зазначає, що оскільки останні акти, виконані роботи за якими не оплачені відповідачем, були підписані сторонами 30.09.2008, відповідно, строк оплати робіт за такими актами настав 05.10.2008, то перебіг позовної давності щодо нарахування пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у сумі 390.639,78 грн. почався з 06.10.2009 та сплинув 06.10.2010.

Враховуючи вищевикладене суд встановив, що вимога про стягнення з відповідача 30.523,41 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань за договором по оплаті виконаних робіт, заявлений позивачем поза межами строку позовної давності, який сплинув 06.10.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду 29.08.2012, тобто з порушенням строку позовної давності в один рік, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 30.523,41 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність та обґрунтованість заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про залучення Приватного підприємства «Вітал і К»до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с. 8 том 2) на стороні позивача, оскільки позивач не надав суду доказів того, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Приватного підприємства «Вітал і К».

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»(03049, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 32102765) на користь Публічного акціонерного товариства трест «Киїміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655) 390.639 (триста дев'яносто тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 78 коп., 14.705 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ять) грн. 18 коп. -3% річних та 6.208 (шість тисяч двісті вісім) грн. 09 коп. -інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 8.231 (вісім тисяч двісті тридцять одну) грн. 06коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.11.2012.

Суддя Ониськів О.М.