Постанова № 27321978, 07.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 5023/1584/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.,розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Юніком плюс"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 рокуу справі господарського судуХарківської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Юніком плюс"до1. ОСОБА_4 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр" 3. Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПриватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 21. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Медіа Кепітел Менеджмент" 2. ОСОБА_7 3. ОСОБА_8 4. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСІ Інвест"пророзірвання договору в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Вошева Ю.В.,- відповідача 1:ОСОБА_10; - відповідача 2:не з'явився;- відповідача 3:не з'явився;- приватного нотаріуса: не з'явився;- третьої особи 1:не з'явився;- третьої особи 2:не з'явився;- третьої особи 3:ОСОБА_10;- третьої особи 4:не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2012 року ТОВ "Компанія з управління активами "Юніком плюс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4, ТОВ "Прес-Центр", Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради про розірвання договору, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2012 року позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "Прес-Центр", укладений 09.04.2009 року між ТОВ "Компанія з управління активами "Юніком плюс" та ОСОБА_4, посвідчений 09.04.2009 року приватним нотаріусом Харківського МНО Харківської області ОСОБА_5 в реєстрі за №1907.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Прес-Центр" від 08.04.2009 року, зафіксоване протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Прес-Центр" №1/09 від 08.04.2009 року, щодо вступу ОСОБА_4 до складу учасників ТОВ "Прес-Центр", виходу ТОВ "Компанія з управління активами "Юніком плюс" з його складу внаслідок відчуження останнім на користь ОСОБА_4 частини частки в статутному капіталі ТОВ "Прес-Центр" в розмірі 30%, а також про перерозподіл частки в статутному капіталі ТОВ "Прес-Центр", згідно якого ОСОБА_4 є учасником, частка якого у грошовому вираженні дорівнює 66975,00 грн., що складає 30% статутного капіталу ТОВ "Прес-Центр".

Визнано за ТОВ "Компанія з управління активами "Юніком плюс" право власності на 30% часток у статутному капіталі ТОВ "Прес-Центр".

Відмовлено в задоволенні позову в частині вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Юніком плюс" до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради про зобов'язання Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради зареєструвати право власності на 30% частки у статутному капіталі ТОВ "Прес-Центр" за ТОВ "Компанія з управління активами "Юніком плюс".

Рішення мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року, апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2012 року скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято нове рішення про відмову в позові в цій частині, решту рішення - залишено без змін.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована відсутністю правових підстав для прозрівання договору та визнання недійсним рішення загальних зборів.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Компанія з управління активами "Юніком плюс" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2012 року залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 08.04.2009 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "Прес-Центр", за результатами проведення яких, прийнято рішення включити, зокрема, ОСОБА_4 до складу учасників товариства внаслідок відчуження на його користь належної позивачу частини частки у статутному капіталі другого відповідача; виключити ТОВ "Компанія з управління активами "Юніком плюс" зі складу учасників товариства у зв'язку із продажем корпоративних прав; перерозподілено частки у статутному фонді (капіталі) товариства у зв'язку з чим, ОСОБА_4 належить частка, яка у грошовому виражені дорівнює 89 300,00 грн., що складає 40% статутного капіталу (з урахуванням 10% статутного капіталу товариства відчуженого АТ "Медіаком" на користь ОСОБА_4.).

Рішення оформлене протоколом №1/09 зборів учасників ТОВ "Прес -Центр" від 08.04.2009 року.

09.04.2009 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір про продаж частини частки в статутному капіталі товариства, посвідченого 09.04.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №1907. Згідно з умовами договору, позивач здійснив відчуження на користь ОСОБА_4 частку у розмірі 30% статутного капіталу товариства вартістю 66975,00 грн., за яку останній зобов'язаний був перерахувати 1233,33 грн. в строк до 31.12.2009 року на розрахунковий рахунок відповідно до реквізитів, зазначених у договорі (п.п. 2, 3 договору).

10.04.2009 року було проведено державну реєстрацію відповідних змін до статуту товариства, пов'язаних зі зміною складу учасників, перерозподілу їх часток у статутному капіталі. Державну реєстрацію змін було проведено за номером 14801050010001138 державним реєстратором Мартиненко О.В. Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради.

В порушення умов договору, ОСОБА_4 у визначений строк обумовлену договором грошову суму за придбану частку у статутному фонді не сплатив.

Згідно приписів ст.ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом..

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи наведені приписи та приймаючи до уваги те, що умова договору про оплату придбаної частки є істотною в силу п. 3 договору та ст.ст. 691, 692 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що невиконання цієї істотної умови є підставою для розірвання договору, а атому, у апеляційного суду не було правових підстав скасовувати рішення суду в цій частині.

Статтею 653 ЦК України, якою встановлені правові наслідки розірвання договору, регламентовано, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. При цьому, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

За переконанням колегії суддів, дана норма передбачає наслідки розірвання договору - неможливість повернути їх у стан, який існував до моменту укладення спірного договору, коли обидві стороні виконали свої зобов'язання.

Проте, колегія суддів вважає, що в даному випадку, розірвання спірного договору та припинення зобов'язання обох сторін призводить до несправедливого порушення співвідношення майнових інтересів позивача, який не отримав оплату за продану частку в статутному капіталі товариства, водночас, втратив право власності на неї.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" особа, яка придбала частку в статутному капіталі, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Тому, за наведених приписів та враховуючи, що покупець не вчинив дії щодо виконання умов спірного договору в розумінні п.4 ст.653 ЦК України, судова колегія вважає за можливе повернути майнові права -30% частки у статутному капіталі ТОВ "Прес-Центр" позивачу, набутих відповідачем на правовій підставі, що відпала. Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині визнання права власності підлягають задоволенню, відповідно з чим, постанова апеляційного суду в цій частині має бути скасована, а рішення суду першої інстанції - залишено без змін.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", ч.1 ст.145 ЦК України та статуту ТОВ "Прес-Центр" (в редакції, яка діяла під час виникнення спірних відносин), вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства".

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник (акціонер) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. При цьому, права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.

Окрім того, за переконанням колегії суддів, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене та, відповідно до встановлених апеляційним судом обставин справи, зокрема, присутності позивача на оспорюваних загальних зборах, що підтверджено дійсним підписом уповноваженого представника, який міститься в протоколі спірних загальних зборів та присутності на цих зборах учасників, які володіють 100% голосів, а також те, що розірвання договору купівлі-продажу частки не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, яке передувало укладенню договору, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсними рішень зборів товариства від 08.04.2009 року.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимоги про зобов'язання зареєструвати право власності на 30% частки у статутному капіталі товариства з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме, приписам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, або додатково перевіряти їх.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частинах розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а оскільки, суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, тому постанова апеляційного суду в цих частинах має бути скасована, а рішення суду -залишено в силі. В іншій частині постанова апеляційного суду є законною, а тому, судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Щодо інших доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року у справі №5023/1584/12 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу від 09.04.2009 року та визнання за ТОВ "Компанія з управління активами "Юніком плюс" права власності на 30% часток у статутному капіталі ТОВ "Прес-центр" та залишити в цій частині в силі рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2012 року.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року з даної справи залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

В.І. Студенець