Постанова № 27321853, 01.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. Справа № 5015/1522/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:С.Могил Є.Борденюк, І.Вовка,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуфізичної особи-підприємця Кушнір Оксани Олександрівнина постановувід 02.08.2012Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 5015/1522/12за позовомфізичної особи-підприємця Кушнір Оксани Олександрівнидопублічного акціонерного товариства "Фольксбанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачапублічне акціонерне товариство "БМ Банк"простягнення 80 313,15 грн.

В судове засідання представники сторін не з'явилисьЗаслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлений фізичною особою-підприємцем Кушнір О.О. до Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" про стягнення 80 313,15 грн. орендної плати за травень-липень 2009 року за договором оренди нежитлового приміщення від 04.07.2012.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2012 (суддя Ю.Деркач) позовні вимоги задоволені повністю з посиланням на таке.

04.07.2008 між ФОП Кушнір О.О. та ВАТ "Електрон Банк" (правонаступником з 02.09.2008 якого є ПАТ "Фольксбанк") укладений договір оренди нежитлового приміщення - офісу за адресою: м.Луцьк, вул.Чехова, 2 - загальною площею 85,3 м.кв.

Орендна плата встановлена сторонами згідно з п.3.1 Договору оренди у розмірі 19 714,30 грн., і не може бути меншою 2 559,00 євро на місяць по курсу НБУ на дату виставлення рахунку. Орендна плата сплачується не пізніше 5 числа поточного місяця оренди.

Відповідач останній платіж за оренду приміщення по вказаному договору здійснив за квітень 2009 року, відповідно за період з травня по липень 2009 року включно відповідач не здійснював оплат. Згідно з розрахунком позивача, здійсненого відповідно до умов договору оренди, заборгованість по оренді за вказаний період становить 80 313,15 грн.

Відповідач не заперечує відсутність оплати за оренду приміщення за період з травня 2009 року по липень 2009 року включно, та надав виписки, де вказано про останній платіж за квітень 2009 року. Однак відповідач стверджує, що нарахування орендної плати за вказаний період є безпідставним, оскільки він вважає договір розірваним з 12.04.2009.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з п.4.1. Договору оренди він діє до 04.07.2013.

Пунктом 4.2.4 Договору оренди передбачено, що дія договору може бути припинена в односторонньому порядку Орендарем за умови письмового повідомлення Орендодавця не менш ніж за 90 днів до передбачуваної дати припинення договору оренди.

В даному випадку повідомлення про припинення договору оренди є правочином, оскільки є дією, спрямованою на зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.202 ЦК України).

З огляду на вказане суд не може прийняти як належний та допустимий доказ припинення договору оренди, лист від 14.01.2009, який наданий відповідачем, оскільки він підписаний заступником Голови правління, а не керівником банку, та не скріплений печаткою.

Крім того, суд вважає, що відповідач не довів факту надіслання повідомлення про розірвання договору оренди, оскільки позивач стверджує, що 26.01.2009 він отримав у рекомендованому листі від відповідача чистий лист паперу формату А4. При цьому позивач надав акт від 26.01.2009, в якому підтверджується цей факт, і який засвідчений підписом працівника пошти та печаткою пошти. Оригінал акта оглянутий судом в судовому засіданні. Оскільки акт засвідчений підписами отримувача кореспонденції та працівника пошти, заперечення відповідача про односторонність акту є безпідставним. До того ж, докази надіслання рекомендованого листа не засвідчують його вмісту, при цьому правила надання послуг поштового зв'язку передбачають можливість надіслання цінного листа з описом, в якому і засвідчується вміст кореспонденції. З огляду на вказане, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факту надіслання саме повідомлення про припинення договору оренди.

Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Таким чином, аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання.

Заперечення відповідача про передачу приміщення на відповідальне зберігання іпотекодержателю не спростовує висновків про наявність заборгованості з орендної плати, оскільки ці дії проводились без участі та повідомлення позивача, а також не створювали перешкод в користуванні орендованим майном відповідачем. Докази вимоги іпотекодержателя припинити договір також не можуть судом братись до уваги, оскільки відповідач не надав доказів наявності повноважень осіб, які підписали дану вимогу.

Не подано відповідачем доказів, які б спростовували розмір заборгованості за оренду приміщення, заявлений позивачем до стягнення, не подано відповідачем і контррозрахунку, який би спростовував наявність заборгованості за надані оренду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 (колегія суддів: В.Кузь, М.Юркевич, І.Малех) у задоволенні позову відмовлено з огляду на таке.

Пунктом 4.2.4 договору оренди передбачено, що дія договору може бути припинена в односторонньому порядку орендарем за умови письмового повідомлення орендодавця не менш ніж за 90 днів до передбачуваної дати припинення договору оренди.

В матеріалах справи міститься належними чином засвідчена копія листа за підписом заступника голови правління ВАТ "Фольксбанк" Походзяєвої В.І. від 14.01.09 вих. № 15-3/274, яким відповідач, враховуючи відмову підприємця від пошуку компромісних варіантів взаємовигідної двосторонньої співпраці та небажання підписувати додаток до договору оренди на запропонованих відповідачем умовах, повідомляє позивача про розірвання договору оренди від 04.07.2008 з 12.04.2009 (а.с. 32,33).

Суд першої інстанції зазначений лист від 14.01.2009 не прийняв як належний та допустимий доказ припинення договору оренди, оскільки він підписаний заступником голови правління, а не керівником банку, та не скріплений печаткою, а також з огляду на те, що відповідач не надав ні установчих документів, ні довіреності, якою б уповноважували заступника голови правління вчиняти від імені банку правочини з припинення договорів.

Натомість, в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія наказу від 25.06.2008 за вих. № 373, яким надано члену правління Походзяєвій І.В. право першого підпису будь-яких договорів (угод), розпорядчих платіжних та будь-яких інших документів від імені банку, які готуються та/або надаються на підпис особі з правом першого підпису (а.с. 81-85).

Разом з цим, як вбачається з наявних в матеріалах справи листів позивача з вимогою повернути орендоване майно (від 08.08.2011, 15.09.2011, 27.09.2011, 12.10.2011, 24.10.2011), адресованих відповідачу, ФОП Кушнір О.О. не заперечувала про факт розірвання договору оренди від 04.07.2008 з квітня 2009 року за заявою Банку (а.с. 51-55).

Як зазначив суд першої інстанції, відповідачем не доведений факт надіслання листа-повідомлення від 14.01.2009 № 15-3/274 (а.с. 32-33) про припинення договору оренди, оскільки позивачем був наданий акт від 26.01.2009, в якому підтверджується цей факт, і який засвідчений підписом працівника пошти та печаткою пошти. До того ж, як вказано судом першої інстанції, докази надіслання рекомендованого листа не засвідчують його вмісту, при цьому правилами надання послуг поштового зв'язку передбачається можливість надіслання цінного листа з описом, в якому і засвідчується вміст кореспонденції.

Разом з цим, представником відповідача поданий суду лист-відповідь директора Волинської дирекції УДППЗ "Укрпошта" за вих. № 07-9-957 від 27.06.2012 (наданого на звернення відповідача від 14.06.2012), в якому зазначається, що рекомендований лист №8719353 від 20.01.2009, який пересилався за адресою: с. Крупа, Луцький район на ім'я Кушнір О.О. був досланий на вимогу адресата у відділення поштового зв'язку Луцьк-26 та вручений особисто адресату під розпис 26.01.09. Також, директор Волинської дирекції УДППЗ "Укрпошта" у даному листі зазначив про те, що начальник поштового відділення Луцьк-26 Козинець В.В. письмово пояснила, що в цьому відділенні акт щодо вказаного листа не складався, цей акт нею не підписувався і відбиток календарного штемпеля на ньому не проставлявся.

Разом з цим, Львівський апеляційний господарський суд не визнав належним доказом неотримання позивачем листа відповідача від 14.01.2009 акт від 26.01.2009, оскільки такий акт не містить даних про те за яким номером поштового відправлення відкритий конверт, коли саме надійшло дане поштове відправлення та не зазначена дата складення акта.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги лист відповідача від 14.01.2009 за вих. № 15-3/274 як доказ припинення договору оренди від 04.07.2008 з 12.04.2009.

Відповідач листом від 10.04.2009 за вих. № 126 повідомив про те, що у зв'язку з розірванням договору оренди від 04.07.2008 з 12.04.2009, позивачу необхідно з'явитися 13.04.2009 за адресою: м. Луцьк, вул. Чехова, 2, для підписання акта приймання-передачі спірного приміщення, у випадку неявки предмет договору оренди від 04.07.2008 буде переданий за актом приймання-передачі іпотекодержателю даного приміщення - ВАТ "БМ Банк" (а.с. 40,41).

Зазначеному листу відповідача передував лист від 06.04.2009 іпотекодержателя спірного приміщення -ПАТ "БМ Банк", в якому містилися вимоги останнього у зв'язку із зверненням ним стягнення на предмет іпотеки -нежитлове приміщення -офісу за адресою: м.Луцьк, вул. Чехова, 2 -загальною площею 85,3 м кв., про дострокове припинення дії договору оренди від 04.07.2008, звільнення і передачу йому цього приміщення до 15.04.2009 (а.с. 45).

Відповідно до наявного в матеріалах справи акта державного виконавця від 13.04.2009, складеного при примусовому виконанні виконавчого напису № 508 нотаріуса про звернення стягнення на нежитлове приміщення, переобладнане під офіс загальною площею 85,3 м кв., розташованого за адресою: м. Луцьк, вул. Чехова, 2, дане приміщення в задовільному стані передане на відповідальне зберігання директору відділення № 4 ВАТ "БГ Банк" та опечатано 13.04.2009 (а.с. 43).

Позивач для проведення виконавчих дій 13.04.2009 не з'явився, про що складений відповідний акт (а.с. 42).

Поданий позивачем у справі акт опису та арешту майна від 06.04.2009 при примусовому виконанні виконавчого напису № 508 нотаріуса про звернення стягнення на спірне нежитлове приміщення, не змінював правових наслідків, які настали в подальшому і відображені в акті від 13.04.2009, оскільки саме 13.04.2009 описане майно передане на зберігання ВАТ "БМ Банк", внаслідок чого позивач втратив право володіння і розпорядження цим майном, в тому числі, продовжувати орендні правовідносини з відповідачем, оскільки договір оренди за своєю природою є реальним. Відсутність права володіння майном означає неможливість передачі його в оренду.

З врахуванням вищенаведеного, висновки суду першої інстанції щодо відсутності перешкод у відповідача користуватися предметом оренди у зв'язку з передачею приміщення на відповідальне зберігання іпотекодержателю судом апеляційної інстанції визнані такими, що не відповідають обставинам справи.

Посилання позивача щодо недотримання іпотекодержателем вимог, передбачених п. 4.2.6. договору оренди, є необґрунтованими, так як ПАТ "БМ Банк" не є стороною цього договору, а тому його умови на нього не розповсюджуються.

З огляду на вищенаведене, Львівським апеляційним господарським судом не встановлені підстави для задоволення позову щодо стягнення 80 313,15 грн. орендної плати з відповідача за період з травня по липень 2009 року, так як договір оренди від 04.07.2008 припинив свою дію 12.04.2009, і орендар з 13.04.2009 орендованим майном не користувався.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при винесенні постанови норм права, просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Зокрема, заявник касаційної скарги посилається на те, що лист від 14.01.2009 не є належним доказом припинення договору оренди, оскільки підписаний заступником Голови правління, а не керівником банку, та не скріплений печаткою. До того ж, в акті опису та арешту майна від 13.04.2009 відсутні обмеження щодо передачі в оренду майна, що спростовує посилання апеляційного суду на неможливість використання майна відповідачем.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається,виходячи з такого.

Позов заявлений орендодавцем про стягнення з орендаря боргу з оплати орендних платежів за період: травень-липень 2009 року у відповідності до укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 04.07.2012.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується позивачем у справі те, що 13.04.2009 предмет оренди вибув з користування орендаря.

Орендна плата за договором оренди є платою орендаря за користування майном орендаря (ст. 759 ЦК України).

Незалежно від підстав вибуття орендованого майна з користування орендаря, відсутній елемент (користування) необхідний для виникнення у орендаря обов'язку здійснювати оплату.

Виходячи з наведеного, незалежно від мотивів, викладених в оскаржуваній постанові, підстав для задоволення позову про стягнення орендних платежів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Кушнір Оксани Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 у справі №5015/1522/12 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк