Ухвала суду № 27318595, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року м. Київ К-9483/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009

у справі № 2а-786/09/0470

за позовом Дочірнього підприємства „Дніпропетровський річковий порт"

Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Дніпропетровську

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство „Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000578821/0/30647 від 01.09.2008.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2008 та складено акт № 259/08-03/1-32616280.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000578821/0/30647 від 01.09.2008, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 102376,79 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість з послуг, отриманих від нерезидента на території України, у розмірі 68251, 19 грн.

У розумінні п. 1.1 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" оподатковуваною операцією є операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України „про податок на додану вартість" поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Абзацом третім п. 1.4 ст. 1 Закону України передбачено, що поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до пп. "а" п. 6.5 ст. 6 Закону України місцем поставки послуг вважається, за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д", "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку.

Тобто визначальною умовою для визначення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг є місце їх надання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нерезидентом „Deutsche Ukrainische Verkehrs G.mb.H." надані послуги ДП „Дніпропетровський річковий порт" АСК „Укррічфлот" в портах України -Рені та Ізмаїл.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що послуги отримані від нерезидента в портах України є такими, що надані на митній території України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 у справі № 2а-786/09/0470 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 у справі № 2а-786/09/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко