Постанова № 27318389, 29.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2012 року 14:52 № 2а-11965/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шередько А.В., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Везерфорд Україна»

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача: Христюк Т.О., відповідача: Гучок В.В.

Позовні вимоги заявлено про визнання протиправними, нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2012 р. № 0000315668 та від 20 квітня 2012 р. № 0000215668, визнання у відповідності до Податкового кодексу України задекларованими суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Везерфорд Україна» з податку на додану вартість у жовтня 2011 року в розмірі 488 132,00 грн. такою, що підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення винесено на основі хибних тверджень, які є результатом неправильного застосування норм законодавства України, викладених в акті перевірки №3/15-60/075/35633533 від 06.04.2012р. Перевірку Позивача було проведено в порушення вимог п. 200.11 Податкового кодексу України, порушено право Позивача на участь в розгляді заперечень до акту перевірки, не наведено обґрунтування висновків в акті перевірки щодо порушення товариством п. п. 200.1., 200.4., 200.7., 200.14. ст.. 200 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях від 01.10.2012 р., зазначає, що проведеною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Везерфорд Україна»було встановлено порушення п. 200.1., 200.4., 200.7. ст.. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2011 р. у сумі 488 132,00 грн., та п. 200.14. ст.. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2011 р. у сумі 488 132,00 грн.

В судове засідання 29.10.2012 р. представники сторін прибули.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 02.11.2012 р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Головним державним податковим ревізором - інспектором відділу організації перевірок відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.10 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" відповідно до п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Везерфорд Україна»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 р. у розмірі 488132,00 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Перевіркою встановлено, що згідно з поданою ТОВ «Везерфорд Україна»до ДПІ у Шевченківському районі м, Києва податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року (вх. від 16.11.2011 року №9011136462) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, складає 488 132,00 гривень.

ТОВ «Везерфорд Україна»задекларовано суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у жовтні 2011 року в розмірі 488 132 грн., згідно Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попереднього податкового періоду, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за жовтень 2011 року) частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередньому податковому періоді та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів складається із серпня 2011 року в сумі 488 132 грн., яку було оплачено у серпні 2011 року в сумі 488 132 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 3/15-60/075/35633533 від 06.04.2012 р., в якому зафіксовано порушенням Позивачем вимог п. 200.1, 200.4, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на 488 132,00 грн. Враховуючи вимоги п.200.14 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ встановлено заниження суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року на суму 488 132,00 грн.

На підставі Акту № 3/15-60/075/35633533 від 06.04.2012 р. Відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2012 р. № 0000315668 та від 20 квітня 2012 р. № 0000215668.

Згідно повідомлення-рішення №0000315668 Відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування, що було заявлено товариством в жовтні 2011 року в сумі 488 132,00 грн. та нараховуються штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 122 033,00 грн.

Згідно повідомлення-рішення №0000215668 Відповідачем збільшено суму бюджетного відшкодування в вересні 2011 року на суму 488 132,00 грн. у зв'язку з виявленням невідповідності сум бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, але при цьому вважається що товариство добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 488132,00 грн. як бюджетного відшкодування, та зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи державної податкової служби є органами державної влади, і відповідно, їхня діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1. ст.. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1.).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3.).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4.).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п. 200.6.).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7.).

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8.).

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 200.9.).

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 200.11. за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200.10. Податкового кодексу України визначено строк проведення камеральної перевірки - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Везерфорд Україна»подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року 16.11.2011 року вх.. №9011136462.

Таким чином, останнім днем строку початку проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податку на додану вартість ТОВ «Везерфорд Україна»для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року є 20 січня 2012 р., чого Відповідачем дотримано не було. Так, перевірку було розпочато 19 березня 2012 р.

Таким чином, суд вважає порушення Відповідачем граничних строків проведення перевірки є достатніми підставами для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2012 р. № 0000315668 та від 20 квітня 2012 р. № 0000215668.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд протиправними та їх скасування не потребують визнання їх нечинними, а тому позовна вимога про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2012 р. № 0000315668 та від 20 квітня 2012 р. № 0000215668 задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про визнання у відповідності до Податкового кодексу України задекларованими суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Везерфорд Україна»з податку на додану вартість у жовтня 2011 року в розмірі 488 132,00 грн. такою, що підлягає відшкодуванню у повному обсязі, суд вважає такою, що задоволенню не підлягає, оскільки лежить в площині дискреційних повноважень Відповідача.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду -тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень -ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень

Частинами першою та третьою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94. 98, 117, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 20 квітня 2012 р. № 0000315668.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 20 квітня 2012 р. № 0000215668.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в сумі 1073,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Везерфорд Україна»за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. О. Маруліна