Постанова № 27318036, 31.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 жовтня 2012 р. № 2-а- 9947/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участі:

представника позивача - Коноваловой А.Ю.,

представника відповідача - Корнієвськой О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інарі-2010" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" (далі - УА СП ТОВ "Каіс") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.07.2012 року №0005912305, від 17.07.2012 року №0005922305, від 17.07.2012 року №0005932305, від 17.07.2012 року №0005942305 від 17.07.2012 року №0005952305 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується зі спірними податковими повідомленнями - рішеннями, прийнятими на підставі висновків акту перевірки №2199/22-01/20023279 від 26.06.2012 року, вважає їх незаконними та необґрунтованими і такими, що суперечать вимогам діючого законодавства та підлягають скасуванню. Позивач зазначив, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень став висновок податкового органу щодо заниження валового доходу на суму 1031421 грн. та ПДВ на суму 137904 грн., в результаті продажу олії соняшникової нерафінованої вітчизняного виробництва нерезидентам за цінами нижчими за звичайні. З такими висновками позивач не погоджується, вважає, що ним не було допущено порушень норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" при здійсненні вищезазначених операцій за договірною вартістю, визначеною за вільними цінами, оскільки врахування цін товарів, визначених товарно-промисловою палатою, як рівня звичайної ціни, що діяла, продажу таких товарів, нормами вказаних Законів не передбачена, податковим органом не доведено того, що ціна договорів не відповідала рівню звичайної ціни, а з 17.07.2012 року (після набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24.05.2012 року, вказані висновки відповідача суперечать абз. 2 п. 8 підрозділу 10 розділу XX „Перехідні Положення" Податкового кодексу України.

Позивач також не погоджується з висновком податкового органу щодо неправомірності продажу УА СП ТОВ „Каіс" масла сонячного нерафінованого за ціною нижче собівартості, у зв'язку з цим, занижено валові доходи за рахунок реалізації за ціною нижче собівартості на суму 154421 грн., та занижено податкові зобов'язання за лютий 2011 року за рахунок реалізації за ціною нижче собівартості на суму 30884 грн. Позивач вважає, що він обґрунтовано відобразив валові доходи в сумі 154421 грн. та валові витрати, а також податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011 року за рахунок реалізації олії соняшникової нерафінованої за ціною нижче собівартості на суму 30884 грн., проте в межах звичайних цін.

Позивач також не погоджується з висновками податкового органу щодо завищення валових витрат на суму відсотків за користування позикою, отриманою відповідно до договору позики від 19.08.2010 року від Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр. Позивач зазначив, що отримані ним грошові кошти у розмірі 18669470,05 доларів США за вказаним договором позики, були ним використані в межах своєї господарської діяльності, з метою отримання прибутку, проте не на ті цілі, що зазначені відповідачем в акті перевірки, а шляхом розміщення частини цих коштів на депозитних рахунках з метою отримання прибутку, шляхом продажу частини коштів на міжбанківському валютному ринку з метою використання грошових коштів в поточній господарській діяльності позивача та перерахування на депозитний рахунок задля отримання прибутку, шляхом сплати відсотків за користування грошовими коштами за договором позики, за користування кредитами. Отже, позивач вважає, що ним правомірно віднесено відсотки за користування позикою до витрат.

Щодо висновків податкового органу про порушення УА СП ТОВ „Каіс" ст.ст. 138-139 Податкового кодексу України та завищення витрат за 4 квартал 2011р. на загальну суму 5983097 грн. позивач зазначив, що господарські операції з поставки та надання транспортних послуг з ТОВ «Інарі-2010» підтверджено належним чином, оформленими первинними документами, результати яких використані в господарській діяльності позивача. Таким чином, позивач вважає, що щодо нереальності господарських операцій між УА СП ТОВ „Каіс" та ТОВ „Інарі-2010" є незаконними та необґрунтованими. А тому, на думку позивача, ним правомірно, обґрунтовано та на законних підставах, виконуючи вимоги ст. 138 Податкового кодексу України, включено до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість суми, обумовлені реальними операціями та достовірними первинними документами.

Позивач також не погоджується з висновками податкового органу щодо порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 р. XX Перехідних положень Податкового кодексу України шляхом декларування в рядку 06.6 „Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду" Податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 4486284 грн., що є збитками за 2009-2010 року. Позивач вважає зазначений висновок таким, що не відповідає дійсності та є помилковим. На думку позивача, ним правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилався на те, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень стало встановлення під час проведення перевірки позивача заниження задекларованих УА СП ТОВ „Каіс" показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)», та заниження ПДВ за листопад 2010 року на суму 137904,00 грн., в результаті продажу олії соняшникової нерафінованої вітчизняного виробництва за цінами нижчими за звичайні; в порушення п.п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено заниження податкових зобов'язань за лютий 2011 року за рахунок реалізації за ціною нижче собівартості на суму 30884 грн. Також встановлено завищення задекларованих УА СП ТОВ „Каіс" показників у рядку 04.13 Декларацій „Інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12", та заниження задекларованих показників у рядку 06.3-06.4 Декларацій «фінансові витрати», в результаті віднесення до складу валових витрат суму відсотків нарахованих по отриманим позикам від Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, грошові кошти по яким були використанні не в господарській діяльності. Крім того, в ході проведення перевірки позивача встановлено завищення задекларованих УА СП ТОВ „Каіс" показників у рядку 05.1 Декларацій „Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)", в результаті відсутності поставок товарі, що свідчить про укладення позивачем з ТОВ „Інарі-2010" угод без мети настання реальних наслідків: з'ясовано, що операції із придбання та реалізації не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, підписи, виконані на первинних документах ТОВ „Інарі-2010" виконані не директором ТОВ „Інарі-2010" ОСОБА_3, а іншою особою, що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій. Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення п. 3 підрозділу 4 р. XX Перехідних положень Податкового кодексу України підприємством в рядку 06.6 Декларації до складу валових витрат 4 кварталу 2011 року необґрунтовано віднесено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду у сумі 4486284 грн., не відобразивши результати камеральної перевірки (акт №5267 від 09.11.2011 року). Таким чином, відповідач вважає адміністративний позов безпідставним, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними та обґрунтованими.

Представник третьої особи в судове засідання у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, будь-яких клопотань або заяв до суду не надав. Надав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що позов підтримує в повному обсязі і вважає, що він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень від 07.05.2012 року №578, 600, 577, 584, 864, 865, 789 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку УА СП ТОВ "Каіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року, , за результатами якої складено акт №2199/22-01/20023279 від 26.06.2012 року (а.с. 32-80 том 1).

Згідно висновків акту перевірки №2199/22-01/20023279 від 26.06.2012 року встановлені порушення позивачем п.4.1 ст.4 , пп.7.4.1, пп. 7.4.3 п.7.4 ст.7 п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 з урахуванням п.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.27 пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, ст. 139, п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме заниження податку на прибуток на загальну суму 625243,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 40635,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 584608,00 грн., в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 16634121,00 грн.; п.4.1 ст.4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку (рядок 25.1 декларації) в загальній сумі 168788,00 грн., в т.ч. грудень 2010 року на суму 137904,00 грн., березень 2012 року на суму 30884,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем 17.07.2012 року було прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0005912305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, яким УА СП ТОВ "Каіс" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2010р. у розмірі 137904 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 68952 грн.;

- № 0005922305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, яким УА СП ТОВ "Каіс" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011р. у розмірі 30884 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15442 грн.;

- № 0005932305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 з урахуванням п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, ст. 139 п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, яким УА СП ТОВ "Каіс" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012р. у розмірі 15757121 грн.;

- № 0005942305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким УА СП ТОВ "Каіс" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 877000 грн., в тому числі за 4 квартал 2010р. 689520 грн., за 1 квартал 2011р. 187480 грн.;

- № 0005952305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 з урахуванням п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, ст. 139 п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, яким УА СП ТОВ "Каіс" визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 625243 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 156310,75 грн. (а.с. 11-15 том 2).

Як вбачається з акту перевірки №2199/22-01/20023279 від 26.06.2012 року, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали зроблені податковим органом в ході перевірки наступні висновки:

- щодо заниження позивачем валового доходу на суму 1031421,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 689520,00 грн., 1 квартал 2011 року на суму 341901,00 грн., та заниження ПДВ за листопад 2010 р. на суму 137904,00 грн. за рахунок продажу олії соняшникової нерафінованої вітчизняного виробництва нерезидентам за цінами нижчими за звичайні;

- щодо заниження валових доходів на суму 154421,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 154421,00 грн., та заниження податкових зобов'язань за лютий 2011р. на суму 30884,00 грн. за рахунок реалізації масла сонячного нерафінованого за ціною нижче собівартості;

- щодо завищення валових витрат на суму відсотків за користування позикою, отриманою відповідно до договору позики від 19.08.2010р. від Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, за 4 квартал 2010р. - у сумі 792573,00 грн.; за 1 квартал 2011р. - у сумі 1406170,00 грн.; за 2 квартал 2011р. - у сумі 1421794,00 грн.; за 3 квартал 2011р. - у сумі 1437418,00 грн.; за 4 квартал 2011р. - у сумі 1437418,00 грн.; за 1 квартал 2012р. - у сумі 1421794,00 грн.;

- щодо завищення валових витрат за 4 квартал 2011р. на загальну суму 5983097,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інарі-2010», по яким відсутнє фактичне здійснення господарських операцій;

- щодо порушення позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України шляхом декларування в рядку 06.6 „Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду" Податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. у сумі 4486284,00 грн., що є збитками за 2009-2010р., що на думку податкового органу є неправомірним.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Щодо заниження позивачем валового доходу на суму 1031421,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 689520,00 грн., 1 квартал 2011 року на суму 341901,00 грн., та заниження ПДВ за листопад 2010 р. на суму 137904,00 грн. за рахунок продажу олії соняшникової нерафінованої вітчизняного виробництва нерезидентам за цінами нижчими за звичайні, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що був чинним на момент виникнення спірних відносин, встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Крім того, відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", що був чинним на момент виникнення спірних відносин, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг).

Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Як вбачається з матеріалів справи, УА СП ТОВ "Каіс" було укладено контракт № РN-0758/09 від 23.06.2010р. з компанією „Нідера Хандельскомпані б.в." (а.с. 119-125 том 1). Відповідно до п. 1 цього контракту УА СП ТОВ "Каіс" (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність, а „Нідера Хандельскомпані б.в." (покупець) прийняти та оплатити сире нерафіноване масло з насіння соняшника врожаю 2009 року українського походження (надалі - товар), наливом на умовах цього контракту.

Відповідно до п. 2.1. контракту кількість Товару складає 1500,00 метричних тон. Допускається збільшення кількості товару не більше 2 % або зменшення кількості товару не більше 2 % за вибором продавця.

Відповідно до п. 3.1. контракту валюта контракту - долари США. У п. 3.2. передбачено, що ціна за 1 метричну тону товару складає 768,00 доларів США.

Згідно з п. 4.1. контракту базис поставки - СРТ - ж.д. станція Жовтневая-експорт/ Дніпро-Бугський морський порт - ДБМП, ООО НП Термінал-Укрхарчозбутсировина відповідно до Інкотермс-2000.

Відповідно до п. 4.4 контракту, з урахуванням п.1 додатку № 2 до контракту №РN-0758/09 від 23.06.2010р. (а.с. 127 том 1), поставка усієї партії товару повинна бути здійснена з 22 липня 2010р. до 25 вересня 2010р. Прибуття всієї партії товару на термінал з 25 липня 2010р. по 30 вересня 2010р.

На виконання цього контракту були оформлені ВМД № 002343 від 22.11.2010, ВМД № 002345 від 22.11.10 (а.с. 134-136, 140-141 том 1).

24.09.2010р. УА СП ТОВ "Каіс" (продавець) було укладено контракт № КА-NМ-01 від 24.09.2010р. з компанією Norimex Sales Corp., (Panama City), Panama (покупець) (а.с. 146-150 том 1). Відповідно до п. 1 контракту товаром є масло соняшника нерафіноване українського походження, врожаю 2010р. наливом.

Згідно з п. 2 контракту та враховуючи додаткову угоду № 2 від 23.03.2011р. до контракту № КА-NМ-01 від 24.09.2010р. (а.с. 153 том 1) кількість товару складає 400 метричних тон +/-10% за вибором продавця та за ціною контракту.

Відповідно до п. 3 контракту та враховуючи додаткову угоду № 2 від 23.03.2011р. до контракту № КА-NМ-01 від 24.09.2010р. ціна складає 1100,00 доларів США за 1 метричну тону на умовах СРТ ж/д станція Миколаїв-грузовий Одеської ж/д, код станції 415207, під'їзний путь ТОВ „Евері", код отримувача 6403 (Миколаївський морський порт, Миколаїв).

Відповідно до п. 4 контракту строк відвантаження товару з 24 січня - 31 січня 2011р.

На виконання цього контракту було оформлено ВМД № 000701 від 12.03.2011р. (а.с. 160-161 том 1).

24.09.2010р. УА СП ТОВ "Каіс" (продавець) було укладено контракт № КА-NХ-01 від 24.09.2010р. з компанією Nironех Development, (Limassol) Сyprus (покупець) (а.с. 164-168 том 1). Відповідно до п. 1 контракту товаром є масло соняшника нерафіноване українського походження, врожаю 2010р. наливом.

Згідно з п. 2 контракту та враховуючи додаткову угоду № 1 від 20.01.2011р. до контракту № КА-ИХ-01 від 24.09.2010р. (а.с. 169 том 1) кількість товару складає 600 метричних тон +/-5% за вибором продавця та за ціною контракту.

Відповідно до п. 3.1 контракту та враховуючи додаткову угоду № 01 від 23.03.2011р. до контракту № КА-NХ-01 від 24.09.2010р. (а.с. 170 том 1) ціна складає 1100,00 доларів США за 1 метричну тону на умовах СРТ ж/д станція Миколаїв-грузовий Одеської ж/д, код станції 415207, під'їзний путь ТОВ „Евері", код отримувача 6403 (Миколаївський морський порт, Миколаїв).

Відповідно до п. 4 контракту строк відвантаження товару з 15 січня - 30 січня 2011р.

На виконання цього контракту було оформлено ВМД № 000710 від 14.03.2011р., ВМД № 000727 від 15.03.2011р. (а.с. 177-178, 181-182 том 1).

Відповідно до п.п. 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Згідно з п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Таким чином, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо не встановлено протилежне.

При цьому, обґрунтування рівня звичайних цін вимагає врахування не тільки цін на однорідні та ідентичні товари у відповідний період, але й особливостей умов поставки, рівня рентабельності відповідної категорії товару, його якості, терміну придатності та інших факторів, які впливають на процес ціноутворення.

Відповідно до п.п. 1.20.8. п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів невідповідності рівню звичайної ціни вартості реалізованого за вищезазначеними контрактами товару.

Як вбачається з акту перевірки №2199/22-01/20023279 від 26.06.2012 року, звичайні ціни були встановлені податковим органом лише на підставі листа торгово-промислової палати від 08.06.2012р. При цьому, податковим органом не використовувалась інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах, із врахуванням звичайних при укладанні угод між непов'язаними особами надбавок чи знижок до ціни.

Крім того, врахування даних торгово-промислової палати як рівня звичайної ціни, що діяла на дату продажу товарів, нормами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено.

Доказів надсилання запитів щодо обґрунтування рівня договірних цін на вищезазначений товар податковим органом до суду не надано.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що був чинним на момент виникнення спірних відносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Доход, отриманий від реалізації олії соняшникової нерезидентам України відповідно до ВМД № 002345 від 22.11.10; до ВМД № 002343 від 22.11.10; до ВМД № 000701 від 12.03.11; до ВМД № 000710 від 14.03.11; до ВМД № 000727 від 15.03.11р. УА СП ТОВ „Каіс" було включено до валового доходу, а також сформовано об'єкт оподаткування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що УА СП ТОВ „Каіс" правомірно було сформовано та задекларовано доходи від продажу товарів за 4 квартал 2010 року у розмірі 25943510,00 грн. та за 1 квартал 2011 року у розмірі 82543259,00 грн., та визначено базу оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу олії соняшникової нерафінованої, виходячи з договірної вартості, визначеної за вільними цінами.

Щодо заниження валових доходів на суму 154421,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 154421,00 грн., та заниження податкових зобов'язань за лютий 2011р. на суму 30884,00 грн. за рахунок реалізації масла сонячного нерафінованого за ціною нижче собівартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати прибуток від конкретної операції.

При цьому, Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств" не містить положень про те, що продукція суб'єкта господарювання не може бути реалізована за ціною, що є нижчою за собівартість такої продукції.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2010р. УА СП ТОВ „Каіс" (продавець) та ДП „Хлібна база № 85" (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 23/11-КХ (а.с. 183-185 том 1) Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Відповідно до п. 1.2. цього договору товаром є масло соняшникове нерафіноване. Відповідно до п. 2.2 кількість товару складає 600 тон +/- 5%. Згідно з п. 3.1. базис поставки - РСА (франко-вагон) ЗАО „Словянськолія" (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Свободи 85), відповідно до інтерпретації міжнародних правил „Інкотермс-2000".

Відповідно до п. 4.1. ціна товару: 10 750,00 грн. за одну тону, в т.ч. ПДВ 20% - 1791,67 грн. Загальна сума договору склала 6 450 000,00 грн.

На виконання цього договору УА СП ТОВ „Каіс" було поставлено олію соняшникову нерафіновану: 25.02.2011р. - 330,15 тон на загальну суму 3 549 112,50 грн. та 26.02.2011р. - 267,75 тон на загальну суму 2 878 312,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-2/25/02 від 25.02.2011р. та РН-1/26/02 від 26.02.2011р. (а.с. 186-187 том 1).

При проведенні планової виїзної перевірки податковим органом було встановлено, що УА СП ТОВ „Каіс" продало ДП „Хлібна база № 85" олію соняшникову нерафіновану за ціною нижче собівартості. При цьому, податковим органом не оскаржується той факт, що ця ціна не відповідає звичайній ціні, та що така діяльність УА СП ТОВ „Каіс" суперечить п. 1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки не направлена на одержання доходу.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір купівлі-продажу був укладений 23.11.2010 року. Станом на цю дату середня ціна олії соняшникової нерафінованої відповідно до даних АПК інформу складала 10 700 грн., що підтверджується графіками з веб-сайту (а.с. 188 том 1). Тобто, УА СП ТОВ „Каіс" було укладено договір купівлі-продажу за ціною вище, ніж була середня на той час.

З наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача вбачається, що на час поставки товару середня ціна олії соняшникової нерафінованої зросла. Проте, умови укладеного договору не змінювались, а тому повинні були виконуватися. Втрати, понесені УА СП ТОВ „Каіс" в результаті продажу олії соняшникової нерафінованої ДП „Хлібна база № 85" за ціною нижче собівартості призвело до менших збитків, ніж вони могли бути при відмові від цього договору, відповідальність за що передбачена умовами цього договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано відображено валові доходи в сумі 154421 грн. та податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011р. за рахунок реалізації олії соняшникової нерафінованої, що пов'язано з господарською діяльністю позивача, за ціною нижче собівартості на суму 30884,00 грн. в межах звичайних цін.

Щодо завищення валових витрат на суму відсотків за користування позикою, отриманою відповідно до договору позики від 19.08.2010р. від Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, за 4 квартал 2010р. - у сумі 792573,00 грн.; за 1 квартал 2011р. - у сумі 1406170,00 грн.; за 2 квартал 2011р. - у сумі 1421794,00 грн.; за 3 квартал 2011р. - у сумі 1437418,00 грн.; за 4 квартал 2011р. - у сумі 1437418,00 грн.; за 1 квартал 2012р. - у сумі 1421794,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4,1 ст. 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також: доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат належать фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Крім того, п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України закріплює, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковий кодекс України дозволяють відносити витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між УА СП ТОВ „Каіс" (позичальник) та Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, (позикодавець) було укладено договір позики № 1 від 19.08.2010р. Відповідно до п. 1.1 договору, з урахуванням п. 1 додаткової угоди № 2 від 14.03.2011р. до договору позики № 1 від 19.08.2010р. позикодавець надає позичальнику позику у розмірі 30000000,00 доларів США (а.с. 189-196 том 1). Відповідно до п. 1.2 договору метою отримання позики є поповнення обігових коштів позичальника та інші цілі, які не суперечать законодавству України. Згідно з п. 2.3. договору позичальник зобов'язується сплатити позику з річною відсотковою ставкою 10% від фактично отриманої суми.

На виконання умов вказаного договору Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, було перераховано на валютний рахунок позичальника № 260013025257 у ВАТ „Банк Золоті ворота" грошові кошти у розмірі 18669470,05 доларів США наступними платежами: відповідно до банківської виписки аід 18.10.2010р. - 3 979 886,00 доларів США; відповідно до банківської виписки від 19.10.2010р. - 3 979 886,00 доларів США; відповідно до банківських виписок від 10.11.2010р. - 3 999 870,00 доларів США; відповідно до банківської виписки від 22.11.2010р. - 2 949 958,50 доларів США; відповідно до банківської виписки від 24.11.2010р. - 1 049 935,00 доларів США; відповідно до банківської виписки від 29.12.2010р. - 120 000,00 доларів США; відповідно до банківської виписки від 05.01.2011р. -90 000,00 доларів США; відповідно до банківської виписки від 10.03.2011р. - 1 500 000,00 доларів США; відповідно до банківської виписки від 12.03.2011р. - 999 935,00 доларів США, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Вказані грошові кошти позивачем було використано в межах своєї господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу, на наступні цілі:

Грошова сума у розмірі 18217531,53 дол. США, була перерахована на депозитні рахунки за депозитними договорами в наступному порядку:

З валютного рахунку № 260013025257 у ВАТ „Банк Золоті ворота" грошові кошти були перераховані на поточний рахунок позивача № 26002001490001 у ВАТ КБ „Південкомбанку" з призначенням платежу Account replenishment (Поповнення рахунку): 18.10.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 034 перераховано 3 979 886,00 дол. США; 19.10.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 035 перераховано 3 979 886,00 дол. США; 10.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 042 перераховано 850 035,00 дол. США; 10.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 043 перераховано 2 999 935,00 дол. США; 22.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 044 перераховано 1 391 758,50 дол. США; 24.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 046 перераховано 1 049 935,00 дол. США; 26.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 050 перераховано 1 500 000,00 дол. США; 05.01.2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 059 перераховано 90 000,00 дол. США; 10.03.2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 010 перераховано 1 500 000,00 дол. США; 14.03.2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 014 перераховано 876 096,03 дол. США, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Частину грошової суми у розмірі 15 841 435,5 дол. США з поточного рахунку № 26002001490001 у ВАТ КБ „Південкомбанку" позивач перерахував на депозитний рахунок № 26109001490001 згідно з договором № 186Д-І9Ю вклад „Депозитна лінія - Т" від 04.03.2010р., укладеним між ВАТ КБ „Південкомбанк" (Банк) та УА СП ТОВ „Каіс" (Вкладник) (а.с. 183-185 том 1): 18.10.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 050 перераховано 3 994 939,94 дол. США (грошові кошти у розмірі 15 053,94 дол. США - залишок на рахунку № 26002001490001 у ВАТ КБ „Південкомбанку" станом на 18.10.2010р., який був перераховані з коштами, отриманими за договором позики на депозитний рахунок № 26109001490001); 19.10.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 052 перераховано 3 979 829,24 дол. США; 10.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 059 перераховано 850 035,00 дол. США; 10.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 061 перераховано 2 999 878,57 дол. США; 22.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 065 перераховано 1 391 758,50 дол. США; 24.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 067 перераховано 1 049 935,00 дол. США; 26.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 069 перераховано 1 5000 000,00 дол. США; 05.01.2011р. відповідно до платіжного доручення в Іноземній валюті № 87 перераховано 90 000,00 дол. США, копії яких приєднано до матеріалів справи.

В процесі перерахування вказаних грошових коштів позивачем були сплачені поточні послуги банку: 19.10.2010р. сума у розмірі 56,76 дол. США була сплачена УА СП ТОВ „КАІС" в якості комісії банка-кореспондента за перерахування грошових коштів; 10.11.2010р. сума у розмірі 56,43 дол. США була сплачена УА СП ТОВ „КАІС" в якості комісії банка-кореспондента за перерахування грошових коштів, що підтверджено відповідними виписками з банку, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Частину грошової суми у розмірі 2376096,03 дол. США перераховано на депозитний рахунок № 26001001490002 згідно з договором № 359Д-19Ю банківського вкладу „Вільний", укладеним між ВАТ КБ „Південкомбанк" (Банк) та УА СП ТОВ „Каіс" (Вкладник): 10.03.2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 19 перераховано 1 500 000,00 дол. США; 14.03.2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 21 перераховано 876 096,03 дол. США, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Таким чином, УА СП ТОВ „Каіс", отримавши грошові кошти за Договором позики № 1 від 19.08.2010р. від Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, в межах своєї господарської діяльності розмістило 18217531,53 дол. США на депозитних рахунках з метою отримання прибутку. Зокрема, УА СП ТОВ „Каіс" було отримано 12,5 % за користування грошовими коштами по договору № 186Д-19Ю вклад „Депозитна лінія - Т" від 04.03.2010р.: 01.10.2010р.-956,480 грн., 01.11.2010р.-147397,99грн., 01.12.2010р.-58629,43 грн., 05.01.2011р.-2 661,12 грн., 01.02.2011р.-7 689,83 грн., 01.03.2011р.-5 554,61 грн. За договором № 359Д-19Ю банківського вкладу „Вільний" УА СП ТОВ „Каіс" було отримано 6 % річних та отримано: 01.04.2011р.-9 664,71 грн., 04.05.201р.- 14 047,28 грн., 01.06.2011р.- 10898,48грн., що підтверджено виписками з банку, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Отриманий прибуток у вигляді відсотків за депозитним договором УАСП ТОВ „Каіс" відображало у складі валових доходів у декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 01.6 „Інші доходи") за 2010 р., 1 квартал 2011 р. У 2 кварталі 2011р. отриманий прибуток у вигляді відсотків за депозитним договором УАСП ТОВ „Каіс" відображало у складі валових доходів у Податковій декларації з податку на прибуток (рядок 07 „Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності).

Грошові кошти у сумі 150000,00 дол. США, були продані позивачем на міжбанківському валютному ринку відповідно до заяви про продаж іноземної валюти № 028 від 10.11.2010р. за 1190861,02 грн., копія якої приєднано до матеріалів справи.

В подальшому отримані грошові кошти у гривнях були використані УА СП ТОВ „Каіс" 10.11.2010р. у межах господарської діяльності. Зокрема, з цієї грошової суми були здійснені наступні платежі на загальну суму 1 136 699,52 грн.: 264,00 грн. було сплачено Харківській торгово-промисловій палаті за довідку про рівень цін; 2 000,00 грн. було сплачено ТОВ „Татнефть-Укрнефтепродукт" в якості передплати за паливо А-95 згідно рахунку № ДК-0001643 від 08.22.2010р.; 6 000,00 грн. було сплачено ТОВ „Нікітченко і партнери" за юридичні послуги згідно з договором № 608450719-017 від 01.04.2009р.; 8781,00 грн. було сплачено ТОВ „Транс Експрес ЛТД" за компенсаційні витрати згідно з договором № 29/05-жд від 29.05.2009р.; 18343,45 грн. було здійснено доплату ТОВ „Транс Експрес ЛТД" за ТЗУ згідно з договором № 29/05-жд від 29.05.2009р.; 100 500,00 грн. було сплачено ТОВ ХФ „Татнефть-Укрнефтепродукт" в якості передплати за дизельне паливо згідно рахунку № ХФ-0002370 від 09.11.2010р.; 1000000,00 грн. було сплачено СТОВ „Роль-Поль" за соняшник згідно з рахунком № ЦБ-00000100 від 04.11.2010р.; 6,00 грн. була сплачена комісійна винагорода за проведення розрахункових документів в межах АТ „Банк Золоті ворота" за 10.11.2010р.; 14,00 грн. була сплачена комісійна винагорода за проведення розрахункових документів в межах АТ„Банк Золоті ворота" за 10.11.2010р.; 791,07 грн. була сплачена комісійна винагорода за відправку переказу в іноземній валюті на користь клієнтів інших банків за 10.11.2010р., що підтверджено виписками з банку, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Залишок суми від проданої валюти у розмірі 54 161,50 грн. залишився на рахунку і був використаний УА СП ТОВ „Каіс" разом з іншими надходженнями 11.11.2010р. як сплата СТОВ „Роль-Поль" за соняшник у сумі 1000000,00 грн., що підтверджено випискою з банку, копія якої приєднано до матеріалів справи.

Таким чином, грошові кошти у розмір 150000,00 дол. США були продані на міжбанківському валютному ринку та використані УА СП ТОВ ,,Каіс" в межах своєї поточної господарської діяльності з метою отримання прибутку в подальшому.

Грошові кошти у сумі 246831,21 доларів США були повернуті на рахунок Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, в якості сплати відсотків за договором позики № 1 від 19.08.2010р.: 24.11.2010р. згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 047 від 24.11.2010р. у розмірі 27 259,49 доларів США; 29.12.2010р. згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 058 від 29.12.2010р. у розмірі 95 531,45 доларів США; 14.03.2011р. згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 013 від 14.03.2011р. у розмірі 124 040,27 доларів США.

Таким чином, грошові кошти у сумі 246831,21 доларів США використані УА СП ТОВ ,,Каіс" в межах своєї поточної господарської діяльності.

Грошові кошти у сумі 13779,29 дол. США були сплачені на підставі договору № 59 про надання кредиту від 01.04.2010р., копія якого приєднана до матеріалів справи, відповідно до п. 1.1 якого (з урахуванням договору про зміни № 3 від 07.04.2010р. до договору № 59 про надання кредиту від 01.04.2010р.) АКБ „Золоті ворота" (Банк) зобов'язується 01.04.2010р. надати УА СП ТОВ „Каіс" (Позичальник) грошові кошти (кредит) у розмірі 1 248 000,00 дол. США, 07.04.2011р. - 530 000,00 дол. США., а Позичальник зобов'язується на умовах, передбачених договором, повернути кредит у строк не пізніше 26.08.2011р. та сплатити проценти за користування ним за ставкою 13% річних.

На виконання цього договору УА СП ТОВ „Каіс" 25.11.2010р. сплатило відсотки за користування кредитом у розмірі 13779,29 дол. США згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 049 від 25.11.2010р., копія якого приєднана до матеріалів справи.

Таким чином, грошові кошти у сумі 13779,29 дол. США УА СП ТОВ „Каіс" використано в межах своєї господарської діяльності.

Грошові кошти у сумі 10191,78 дол. США були сплачені на підставі договору № 159 на кредитну лінію (не відновлювальну) від 20.07.2010р., копія якого приєднана до матеріалів справи, відповідно до п. 1.1 якого (з урахуванням договору про зміни № 6 від 30.03.2011р. до договору № 159 на кредитну лінію (не відновлювальну) від 20.07.2010р.) у період з 20 липня 2010р. по 15 жовтня 2010р. ПАТ „Банк Золоті ворота" (Банк), за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язується надати УА СП ТОВ „Каіс" (Позичальник) кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 750 000 дол. США, 100 000,00 євро та 1 000 000,00 грн. без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобов'язується повернути кредит у наступні строки: 750 000 дол. США у строк не пізніше 27 травня 2011р., 100 000,00 євро у строк не пізніше 27 травня 2011р., 1 000 000,00 грн. у строк не пізніше 19 жовтня 2010р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою: 24% річних за користування коштами у гривні; 16% річних за користування коштами у євро; 16% річних за користування коштами у доларах США на визначених Договором умовах.

На виконання цього договору УА СП ТОВ „Каіс" 25.11.2010р. сплатило відсотки за користування кредитом у розмірі 10 191,78 дол. США згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 048 від 25.11.2010р., копія якого приєднана до матеріалів справи.

Таким чином, грошові кошти у сумі 10191,78 дол. США УА СП ТОВ „Каіс" використано в межах своєї господарської діяльності.

Грошові кошти у сумі 6 780,82 дол. США були сплачені на підставі договору поруки № 247/1 від 25.П.2010р., укладеним між ВАТ „Банк Золоті ворота" (Кредитор) та УА СП ТОВ „Каіс" (Поручитель), копія якого приєднана до матеріалів справи. Відповідно до п. 1.1 цього договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Приватним підприємством „Агрофірма „Земледар" (Боржник) своїх зобов'язань за кредитним договором № 247 від 15.11.2010р. (Кредитний договір), укладеним між Кредитором та Боржником. Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором у повному обсязі за порушення Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором, а саме: повернення кредиту у сумі 1 500 000,00 грн. у строк 26 листопада 2010р., сплату процентів за користування кредитом за ставкою 20% річних за користування коштами у гривнях, 15% річних за користування коштами у доларах США, сплату неустойки за несвоєчасну сплату процентів та повернення кредиту; сплату збитків Кредитора у зв'язку з неналежним виконанням Боржником зобов'язань за Кредитним договором. Відповідно до п. 1.2 цього Договору підставами для відповідальності Поручителя є: неповернення Боржником суми кредиту або його частини в обумовлений Кредитним договором строк; несплата Боржником процентів за користування кредитом у встановлений Кредитним договором строк; інші порушення Боржником умов Кредитного договору. Відповідно до п. 1.3 Договору поруки №247/1 від 25.11.2010р. Поручитель та відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, тобто Кредитор має право вимагати виконання зобов'язань за Кредитним договором як від Боржника з Поручителем разом, так і від будь-кого з них окремо.

Грошові кошти були сплачені наступним чином: 26.11.2010р. згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 052 від 26.11.2010р. у розмірі З 082,19 доларів США; 26.11.2010р. згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 053 від 26.11.2010р. у розмірі 3698,63 доларів США, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Таким чином, грошові кошти у сумі 6 780,82 дол. США УА СП ТОВ „Каіс" використано в межах своєї господарської діяльності.

Грошові кошти у сумі 24655,68 дол. США були продані позивачем на міжбанківському валютному ринку відповідно до заяви про продаж іноземної валюти №030 від 30.12.2010р. за 196 087,92 грн., копія якої приєднана до матеріалів справи.

В подальшому отримані грошові кошти у гривнях були використані УА СП ТОВ „Каіс" 30.12.2010р. у межах господарської діяльності. Зокрема, 196087,92 грн. склали частину першого внеску у розмірі 555 000,00 грн. на депозит за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 30/12 від 30.12.2010р., що підтверджено випискою з банку, копія якої приєднана до матеріалів справи.

На підставі цього Договору УА СП ТОВ „Каіс" отримало відсотки: 01.02.2011р.-2 828,22 грн.; 01.03.2011р.-2 554,52 грн.; 18.03.2011р.-1 550,96 грн., що підтверджено виписками з банку, копії яких приєднано до матеріалів справи,

Таким чином, продані грошові кошти на міжбанківському валютному ринку були використані УА СП ТОВ „Каіс" в межах господарської діяльності - перераховані на депозитний рахунок задля отримання прибутку.

Отже, УА СП ТОВ „Каіс" використано грошові кошти, отримані за договором позики № 1 від 19.08.2010р. в межах своєї господарської діяльності.

Щодо посилання в акті перевірки позивача на використання отриманих за договором позики № 1 від 19.08.2010р. грошових коштів для надання позики громадянину ОСОБА_6 та для повернення фінансової допомоги ПП «Согласіє», ПП «АФ «Земледар», суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 16.10.2012 року у відповідача було витребувано - документи на підставі яких в акті перевірки №2199/22-01/20023279 від 26.06.2012 року зроблені висновки про завищення позивачем валових витрат на суму відсотків за користування позикою, отриманою від Nironex Development Ltd, Республіка Кіпр та про використання позичених грошових коштів для надання позики громадянину ОСОБА_6 та для повернення фінансової допомоги ПП "Согласіє" та ПП "АФ "Земледар"; а також пояснення від 21.06.2012 року (арк. справи 16 акту перевірки №2199/22-01/20023279 від 26.06.2012 року) щодо встановлених порушень про завищення позивачем валових витрат на суму відсотків за користування позикою, яка використана не в господарській діяльності за 4 квартал 2010 року та за 1 квартал 2011 року.

Витребувані ухвалою суду докази використання вказаних грошових коштів для надання позики громадянину ОСОБА_6 та для повернення фінансової допомоги ПП «Согласіє», ПП «АФ «Земледар» відповідачем до суду не надано.

Проте, наявні в матеріалах справи документи спростовують висновки податкового органу про використання позивачем позичених грошових коштів для надання позики громадянину ОСОБА_6 та для повернення фінансової допомоги ПП «Согласіє», ПП «АФ «Земледар».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано склад валових витрат на суму відсотків за користування позикою, отриманою відповідно до договору позики від 19.08.2010р. від Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр.

Щодо завищення валових витрат за 4 квартал 2011р. на загальну суму 5983097,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інарі-2010», по яким відсутнє фактичне здійснення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств з 01.04.2011 року визначаються положеннями Податкового кодексу України, із змісту яких право формування валових витрат залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум витрат до складу валових витрат.

Виходячи із змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2011р. між УА СП ТОВ „Каіс" та ТОВ „Інарі-2010" було укладено договір транспортних послуг № 27/04, копія якого приєднана до матеріалів справи. До цього договору були прийняті додаткові угоди № 1 від 05.05.2011р., № 2 від 06.05.2011р., № 3 від 04.07.2011р., № 4 від 26.09.2011р., № 5 від 11.10.2011р., № 6 від 24.10.2011р., № 7 від 25.10.2011р., № 8 від 26.10.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи.

На виконання цього договору в жовтні-грудні 2011р. ТОВ „Інарі-2010" було надано транспортні послуги, за результатами чого було оформлено акти приймання-передачі наданих послуг № 2 від 12.10.2011р., № 3 від 13.10.2011р., № 4 від 14.10.2011р., № 5 від 17.10.2011р., №6 від 18.10.2011р., № 7 від 19.10.2011р., №8 від 21.10.2011р., №9 від 24.10.2011р., № 10 від 25.10.2011р., № 11 від 26.10.2011р., № 12 від 29.10.2011р., № 13 від 31.10.2011р., № 14 від 01.11.2011р., № 15 від 02.11.2011р., № 16 від 03.11.2011р., №17 від 05.11.2011р., № 18 від 10.11.2011р., № 19 від 14.11.2011р., № 20 від 17.11.2011р., № 22 від 21.11.2011р., № 21 від 22.11.2011р., № 23 від 23.11.2011р., № 24 від 24.11.2011р., № 25 від 26.11.2011р., № 26 від 29.11.2011р., № 27 від 01.12.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкові накладні № 8 від 12.10.2011р., № 10 від 13.10.2011р., № 11 від 14.10.2011р., № 14 від 17.10.2011р., № 15 від 18.10.2011р., № 16 від 19.10.2011р., № 18 від 21.10.2011р., № 30 від 24.10.2011р., № 22 від 25.10.2011р., № 23 від 26.10.2011р., № 24 від 29.10.2011р., № 28 від 31.10.2011р. на загальну суму 91 502,95 грн. (в. т.ч. ПДВ 15 250,50 грн.); № 1 від 01.11.2011р., № 3 від 02.11.2011р., № 5 від 03.11.2011р., № 7 від 05.11.2011р., № 10 від 10.11.2011р., № 11 від 14.11.2011р., № 14 від 17.11.2011р., № 18 від 21.11.2011р., № 17 від 22.11.2011р., № 21 від 23.11.2011р., №23 від 24.11.2011р., №27 від 26.11.2011р., №26 від 29.11.2011р. на загальну суму 114 742,80 грн. (в. т.ч. ПДВ 19 123,80 грн.), № 1 від 01.12.2011р. на загальну суму 6600,10 грн. (в. т.ч. ПДВ 1100,02 грн.), копії яких приєднано до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківських виписок від 13.10.2011р., 17.10.2011р., 20.10.2011р., 21.10.2011р., 25.10.2011р., 27.10.2011р., 28.10.2011р., від 01.11.2011р., 02.11.2011р., 04.11.2011р., 07.11.2011р., 11.11.2011р., 29.11.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості наданих ТОВ „Інарі-2010" транспортних послуг у повному обсязі.

Факт здійснення транспортних послуг підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 61-182 том 3).

20.09.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 200911 (а.с. 75-77 том 2), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, враховуючи умови, передбачені в додатковій угоді № 1 від 29.09.2011р. до цього договору (соняшник врожаю 2011 року у кількості 463,807 тон +/- 5% та за ціною 3850,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАО „Пологовский 033») (а.с. 78 том 2).

На виконання цього договору у жовтні 2011р. позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 6 від 01.10.2011р., № 7 від 02.10.2011р., № 7/1 від 02.10.2011р., № 8 від 03.10.2011р., № 9 від 04.10.2011р., № 10 від 05.10.2011р., № 11 від 06.10.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкові накладні № 1 від 02.10.2011р., № 2 від 03.10.2011р., № 3 від 04.10.2011р., № 5 від 06.10.2011р. на загальну суму 579 727,50 грн. (в. т.ч. ПДВ 96 621,25грн.), копії яких приєднано до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківських виписок від 03.10.2011р., 04.10.2011р., 10.10.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 579727,50 грн.

05.10.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0510 КІ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 150 тон +/- 10% та за ціною 2715,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковою накладною № 1 від 06.10.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 4 від 06.10.2011р. на суму 400 066,11 грн. ( в т.ч. ПДВ 66 677,69 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківської виписки від 06.10.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 400066,11 грн.

07.10.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0710 КІ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 2920,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 12 від 08.10.2011р., № 13 від 10.10.2011р., № 14 від 13.10.2011р., № 15 від 17.10.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 6 від 07.10.2011р. на суму 262 800,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 43 800,00 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „КАІС" відповідно до банківської виписки від 07.10.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 262800 грн.

11.10.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 1110 КІ, копія якого приєднана до матеріалів справи. За умовами цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 150тон+/- 10% та за ціною 2913,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковою накладною № 2 від 11.10.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 7 від 11.10.2011р. на суму 436 950,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 72 825,00 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківської виписки від 11.10.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 436950 грн.

14.10.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 1410 КІ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 150 тон +/- 10% та за ціною 3250,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 16 від 16.10.2011р., № 17 від 17.10.2011р., № 18 від 19.10.2011р., № 19 від 20.10.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкові накладні № 9 від 14.10.2011р., № 12 від 16.10.2011р., № 13 від 17.10.2011р., № 17 від 20.10.2011р. на суму 526 903 грн. (в. т.ч. ПДВ 87 817,17 грн.), копії яких приєднано до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „КАІС" відповідно до банківських виписок від 14.10.2011р., 17.10.2011р., 21.10.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 526903 грн.

25.10.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 2510 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3610,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 1 від 27.10.2011р., № 2 від 28.10.2011р., № 3 від 31.10.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкові накладні № 20 від 25.10.2011р., № 26 від 28.10.2011р., № 27 від 31.10.2011р. на суму 393 551,37 грн. (в. т.ч. ПДВ 65 591,90 грн), копії яких приєднано до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківських виписок від 25.10.2011р., 02.11.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 393551,37 грн.

27.10.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 2710 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 50 тон +/- 10% та за ціною 3500,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 27.10.2011р., копія якого приєднана до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 25 від 27.10.2011р. на суму 175000,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 29166,67 грн.), копія якого приєднана до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківської виписки від 27.10.2011р., копія якого приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 175000 грн.

01.11.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0111 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи. За умовами цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 80 тон +/- 10% та за ціною 3780,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 1 від 03.11.2011р., №2 від 04.11.2011р., № 3 від 08.11.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 2 від 02.11.2011р. на суму 302 400,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 50 400,00 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківської виписки від 02.11.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 302400 грн.

03.11.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0311 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи. За умовами цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3630,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро".

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковою накладною № 1 від 03.11.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 4 від 03.11.2011р. на суму 363 000,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 60 500,00 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківської виписки від 04.11.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 363000 грн.

04.11.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0411 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3800,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 1 від 08.11.2011р., №2 від 10.11.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 6 від 07.11.2011р. на суму 342 000,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 57 000,00 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківської виписки від 07.11.2011р. копія якої приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 342000 грн.

04.11.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0411 ИТ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3630,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковою накладною № 1/1 від 08.11.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу У А СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 8 від 08.11.2011р. на суму 363 000,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 60 500,00 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи..

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківської виписки від 09.11.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 363000 грн.

10.11.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 1011 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 300 тон +/- 10% та за ціною 3830,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 1 від 10.11.2011р., №2 від 11.11.2011р., № 3 від 13.11.2011р., № 4 від 16.11.2011р., № 5 від 19.11.2011р., №6 від 23.11.2011р., №7 від 24.11.2011р., №8 від 25.11.2011р., №9 від 26.11.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкові

накладні № 9 від 10.11.2011р., № 12 від 11.11.2011р., № 15 від 19.11.2011р., № 20 від 23.11.2011р., № 22 від 24.11.2011р., № 24 від 25.11.2011р., № 25 від 26.11.2011р. на загальну суму 1190927,01 грн. (в. т.ч. ПДВ 198487,85 грн.), копії яких приєднано до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківських виписок від 11.11.2011р., 22.11.2011р., 29.11.2011р., 30.11.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 1190927 грн.

17.11.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 1711ИТ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти Й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3650,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак- Агро").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковою накладною № 1 від 17.11.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу У А СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 13 від 17.11.2011р., на загальну суму 328500,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 54750,00 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківських виписок від 21.11.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 328500 грн.

23.12.2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 2312 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи. З урахуванням додаткової угоди № 1 від 05.01.2012р. до цього договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 5% та за ціною 3650,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ЗАТ „Пологівський ОЕЗ".

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 1 від 27.12.2011р., № 2 від 28.12.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 9 від 27.12.2011р. на суму 365000,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 60 833,33 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

УА СП ТОВ „Каіс" відповідно до банківських виписок від 27.12.2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 365000 грн.

Отримання товару від ТОВ „Інарі-2010" здійснювалось директором УА СП ТОВ „Каіс" ОСОБА_7

Позивачем включено сплачені суми від придбання вищезазначеного товару (послуг) до складу валових витрат відповідних періодів, що не заперечується сторонами по справі.

При виконанні вищезазначених договорів поставок на умовах СРТ-ЗАТ „Пологівський ОЕЗ", ТОВ „Інарі-2010" здійснювалось переміщення товару на ЗАТ „Пологівський ОЕЗ". При виконанні договорів поставок на умовах ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро", ТОВ „Інарі-2010" здійснювало перевезення товару відповідно до договору транспортних послуг № 27/04 от 27.04.2011р. між УА СП ТОВ „Каіс" та ТОВ „Інарі-2010", що підтверджується наданими до суду товарно-транспортними накладними.

Між УА СП ТОВ „Каіс" та ЗАТ „Пологівський ОЕЗ" укладено договір № 1343/1 від 14.09.2011р. на переробку соняшнику на давальницьких умовах, копія якого приєднана до матеріалів справи, відповідно до умов якого здійснювалось перероблення та зберігання товару, отриманого від ТОВ „Інарі-2010".

Переробка ЗАТ „Пологівський ОЕЗ" сировини для УАСП ТОВ „Каіс" підтверджується актами виконаних робіт від 18.10.2011р., від 20.10.2011р, від 25.10.2011р., від 29.10.2011р., від 10.11.2011р., від 16.11.2011р., від 21.11.2011р., від 24.11.2011р., від 30.11.2011р., від 10.12.2011р., від 17.12.2011р., від 23.12.2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи.

Дослідивши вищезазначені первинні документи, суд звертає увагу на те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону відповідачем не пред'являлось, що також не пред'являлось в ході судового розгляду. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару (послуг) у господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаних товарів (послуг), оплаті вартості придбаного товару (послуг) не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на висновок спеціаліста № 248 від 22.06.2012р. головного Управління МВД України в Харківській області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру щодо недійсності підпису на договорах від імені директора ТОВ „Інарі-2010" ОСОБА_3 (а.с. 19-21 том 3), суд зазначає, що вказаний висновок не є висновком експертного дослідження в розумінні наказу Міністерства юстиції України від 8.10.1998 року N 53/5 „Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень".

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, враховуючи, що невідповідність підписів на договорах може бути підтверджена виключно судовою експертизою або експертним дослідженням, жодний інший документ, в тому числі й висновок спеціаліста, не можуть вважатися належними доказами.

Таким чином, висновок спеціаліста № 248 від 22.06.2012р. головного Управління МВД України в Харківській області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру не може бути прийнятий судом в якості належного доказу підписання договорів за директора ТОВ „Інарі-2010" ОСОБА_3 іншою особою.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ „Інарі-2010" були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, договором, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами), а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та фактичне придбання товару (послуг), які було використано у господарській діяльності позивача, внаслідок чого відбулись зміни у власному капіталі та фактичний рух активів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем по взаємовідносинам з його контрагентом ТОВ „Інарі-2010", правомірно віднесено до складу валових витрат відповідні суми витрат.

Щодо порушення позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України шляхом декларування в рядку 06.6 „Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду" Податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. у сумі 4486284,00 грн., що є збитками за 2009-2010р., суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках витрат, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі витрати повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат 1 кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Як вбачається з матеріалів справи, у рядку 07 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 10.05.2011р. позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування та у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 4 486 284,00 грн. (а.с. 95-96 том 1).

Таким чином, УАСП ТОВ „Каіс" був правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (а.с. 99-118 том 1) правомірно та обґрунтовано, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду витрати в сумі 4486284,00 грн.

Окрім цього, як вбачається з акту перевірки позивача, податковий орган посилається на акт камеральної перевірки № 5267/1501/200232279 від 09.11.2011р., результати якого позивачем не відображено в Податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р.

Проте, в матеріалах справи міститься постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. (а.с. 1-6 том 2) по справі № 2а-1557/12/2070, якою адміністративний позов УА СП ТОВ „Каіс" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено в повному обсязі та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0003481501 від 21.11.2011р. (яке було винесено на підставі акта перевірки № 5267/1501/200232279 від 09.11.2011р. про завищення УА СП ТОВ „Каіс" від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2 кварталі 2011р. на 4 486 284 грн.). Вказану постанову було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду України від 05.07.2012р. (а.с. 7-10 том 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд не погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача викладеними в акті перевірки №2199/22-01/20023279 від 26.06.2012 року, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а тому, дійшов висновку, що прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення - рішення від 17.07.2012 року №0005912305, від 17.07.2012 року №0005922305, від 17.07.2012 року №0005932305, від 17.07.2012 року №0005942305 від 17.07.2012 року №0005952305 є протиправними, а отже підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інарі-2010" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.07.2012 року №0005912305, від 17.07.2012 року №0005922305, від 17.07.2012 року №0005932305, від 17.07.2012 року №0005942305 від 17.07.2012 року №0005952305 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05.11.2012 року.

Суддя Піскун В.О.