Постанова № 27317768, 24.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р. № 2а-8027/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Бравчук Д.Є.

за участі представників

позивача Босака О.Є.

відповідача Яцук Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Остов-Бардс»до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 05 липня 2012 року №0000312320/3126 та №0000322320/3127.

Посилається на те, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту перевірки від 14.06.2012 року №215/22-0/32370032 про планову виїзну перевірку ТзОВ «Торговий дім Остов-Бардс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року. Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.3.1 ст.8, пп.16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 року №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у вигляді заниження податку на прибуток за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року всього на суму 311 580,00 грн. та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями у вигляді встановлення заниження сплати податку на додану вартість всього на суму 219 833,00 грн. Вважає висновки відповідача про порушення вимог законодавства необгрунтованими, оскільки позивач під час перевірки надав всі необхідні первинні фінансово-господарські документи в підтвердження здійснення взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_3 та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс». Крім цього, позивач вказує на необґрунтованість та безпідставність висновків відповідача про нікчемність угод укладених позивачем та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»оскільки господарські операції, що відбулись між ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс»та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»носили реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та правомірно відображені в даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства. Тому вважає, що позов слід задоволити.

Відповідачем подано заперечення проти позову №7696/10/10-007 від 27.09.2012 року, в якому зазначає, що податковою інспекцією 14.06.2012 року проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Торговий дім Остов-Бардс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року, на підставі якої було складено акт перевірки №215/22-0/32370032. За результатами даного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 05 липня 2012 року №0000312320/3126 та №0000322320/3127.

Вказує на те, що в актах про надання послуг по взаєморозрахунках ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс»з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг, їх об'єм, вартість, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення послуг по сервісному обслуговуванню обладнання, відсутній розрахунок вартості виконаних робіт. Також, зазначає, що ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»за податковою адресою згідно реєстрації не знаходиться, відсутнє підтвердження можливості виконання робіт вказаним підприємством, відсутнє підтвердження наявності складських приміщень, виробничих потужностей, а тому зазначені угоди мають ознаки фіктивності. За таких обставин, на думку відповідача, правочини укладені між позивачем та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»не спричинили реального настання юридичних наслідків. Тому просить в позові відмовити.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмовому запереченні проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлень від 10.05.2012 року №№16,9,17,18,19, виданих Жидачівським відділенням Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та наказу Миколаївської МДПІ Львівської області ДПС від 24.04.2012 року №123 проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Остов-Бардс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 14.06.2012 року за №215/22-0/32370032.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем порушено вимоги п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.1 ст.8, п.16.2 ст.16 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із внесеними змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року всього на суму 311 580,00 грн., в тому числі за четвертий квартал 2009 року в сумі 46 300,00 грн., за перший квартал 2010 року в сумі 17 976,00 грн., за другий квартал 2010 року в сумі 62 396,00 грн., за третій квартал 2010 року в сумі 45 883,00 грн., за четвертий квартал 2010 року в сумі 44 930,00 грн., за перший квартал 2011 року в сумі 44 034,00 грн., за другий квартал 2011 року в сумі 12 793,00 грн., за третій квартал 2011 року в сумі 12 793,00 грн., за четвертий квартал 2011 року в сумі 12 794,00 грн., за перший квартал 2012 року в сумі 11 680,00 грн.; пп.7.4.1 та пп.7.4.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), встановлено заниження до сплати податку на додану вартість всього в сумі 219 833,00 грн., в тому числі з врахуванням зменшення рядка 26 декларації, за листопад 2009 року на суму 38 820,00 грн., за грудень 2009 року на суму 79 351,00 грн., за січень 2010 року на суму 38 583,00 грн., за лютий 2009 року на суму 63 079,00 грн.;

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на те, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року всього на суму 311 580,00 грн. та занижено податок на додану вартість всього на суму 219 833,00 грн. Своє рішення податковий орган мотивує тим, що під час перевірки позивача використано акт ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 22.09.2010 року №2384/23-2/30444793 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року. Перевіркою здійснено вихід за адресою місцезнаходження підприємства та складено акт про його відсутність. З аналізу формування податкового кредиту та податкових зобов'язань згідно даних податкових декларацій з ПДВ та додатків до неї встановлено, що ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»на протязі перевіреного періоду відносило значні суми ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємствами, стан яких відмінний від «0», відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, кількісний склад працівників -2 особи. Таким чином, встановлено відсутність фактичного придбання послуг та товаро-матеріальних цінностей від ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає в заниженні податку на додану вартість, а отже виключає господарський характер понесених витрат. По взаєморозрахунках з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 встановлено, що у всіх актах про надання послуг не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг, їх об'єм та вартість, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення послуг по технічному супроводу виробничого процесу, відсутній розрахунок вартості виконаних робіт. Також до перевірки не представлено документи, які б підтверджували, що дані послуги використані у господарській діяльності ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс».

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 05 липня 2012 року винесені податкові повідомлення-рішення №0000312320/3126, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 274 791,00 грн., в тому числі основний платіж -219 833,00 грн., штрафні санкції -54 958,00 грн. та №0000322320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в суму 368 873,00 грн., в тому числі основний платіж -311580,00 грн., штрафні санкції -57 293,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.5.1, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону чинній на час спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п.5.2. ст. 5 вищезгаданого Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону, не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 8.1.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинним на момент спірних правовідносин), під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно п. 8.1.2 ст. 8 вищезгаданого Закону амортизації підлягають витрати на: проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. (п. 8.2.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п. 8.3.1 ст. 8 Закону, сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N2755-VI, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність з 1 квітня 2011 року, крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року.

Відповідно до п. 14.1.3 ст. 14 Податкового Кодексу України, амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

Згідно п.138.1. ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 144.1 ПК України, амортизації підлягають зокрема витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючого на момент спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому такі суми повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами, визначеними цим Законом).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 вищезгаданого Закону вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту положень пп. 7.4.4. та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», законом передбачено два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті ПДВ до податкового кредиту, а саме: придбання товарів (послуг), які не призначені для їх використання в господарській діяльності платника податку, та відсутність податкової накладної.

При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість», не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати господарські операції чи показники податкової звітності іншого платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що позивачем було укладено два договори з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, а саме: договір №2/06-08 від 27.06.2008 року та договір №3/08-08 від 15.08.2008 року.

За договором №2/06-08 від 27.06.2008 року ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання виконувати роботи по сервісному технічному обслуговуванню та ремонту обладнання для виробництва пластмасових виробів для забезпечення безперебійної та належної роботи обладнання, а ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс»(Замовник) зобов'язувалося прийняти і оплатити роботи.

Згідно умов п.1.2. вказаного Договору роботи по сервісному технічному обслуговуванню та ремонту передбачали наступні заходи: здійснення технічного нагляду за належним утриманням та організацією експлуатації обладнання персоналом замовника; здійснення планових та профілактичних робіт, які необхідні для утримання обладнання у справному та належному стані (перелік вказаних регламентних та профілактичних робіт та їх періодичність визначено в Додатку №2 до Договору, виходячи з виробничих потреб та вимог заводу-виробника обладнання); усунення несправностей за викликом Замовника в межах поточного ремонту в термін 48 годин від моменту поступлення виклику; надання рекомендацій замовника, які впливали б на покращення роботи обладнання.

В додатку №1 визначено перелік обладнання яке підлягає сервісному технічному обслуговуванню відповідно до вказаного договору, а саме: компресор повітряний (модель HV 30), шприцювальна машина (модель ТМ 1000/350 Unilog B2), агрегат охолоджування рідини (модель ІСЕ005), агрегат охолоджування рідини (модель ІСЕ010400/350DH), агрегат підготовки охолодженого повітря (модель PGN 050). В Додатку № 2 до даного договору Замовник та Виконавець визначили перелік обов'язкових робіт по проведенню технічного та сервісного обслуговування, які підлягають виконанню щомісячно, а саме: очистка систем обладнання, заміна швидкозношуючих частин обладнання; очистка охолоджуючого контуру, включаючи контур охолодження масла в гідравлічній системі, вимір тиску обладнання; обслуговування систем автоматичного подання сировини. Відповідно до п.1.3. цього договору, визначено, що роботи, пов'язані з монтажем, демонтажем обладнання та їх складових, сплачуються додатково згідно акту виконаних робіт. В п.3.1. цього Договору встановлено, що сума щомісячної плати по сервісному технічному обслуговуванню та ремонту обладнання становить 29 000,00 грн. без ПДВ.

Також між ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено Договір №3/08-08 від 15.08.2008 року предметом якого є роботи по наданню послуг по сервісному обслуговуванню інших прес-форм ніж ті які визначені договором №2/06-08 від 27.06.2008 року. В п.3.1. цього Договору встановлено, що сума щомісячної плати по сервісному технічному обслуговуванню та ремонту обладнання становить 11 000,00 грн. без ПДВ. В додатку №1 до цього договору визначено було перелік обладнання яке підлягає сервісному технічному обслуговуванню відповідно до вказаного договору, а саме: 24-канальна форма для декоративного ковпачка, 24-канальна форма для корпуса, 32-канальна форма для корпуса, термопласти-автомат (модель KW 22 PI/1300, модель KW 28PI/1300). В Додатку № 2 до Договору №3/08-08 Замовник та Виконавець визначили перелік обов'язкових робіт по проведенню технічного та сервісного обслуговування, які підлягають виконанню щомісячно, а саме: очистка систем обладнання; заміна швидкозношуючих частин обладнання; очистка охолоджуючого контуру, включаючи контур охолодження масла в гідравлічній системі, вимір тиску обладнання; обслуговування систем автоматичного подання сировини.

На підтвердження факту виконання даних робіт позивачем до матеріалів справи долучено акти приймання-передачі виконаних робіт по вищевказаних договорах, а саме: від 31.07.2009р. №7/07 на суму 29 000,00 грн., від 31.08.2009р. №80/8 на суму 29 000,00 грн., від 31.08.2009р. №9/08 на суму 11 000,00 грн., від 30.09.2009 №10/09 на суму 29 000,00 грн., від 30.09.2009р. №11/09 на суму 11 000,00 грн., від 26.10.2009 №12/10 на суму 11 000,00 грн., від 26.10.2009р. №13/10 на суму 20 400,00 грн., від 25.11.2009 №14/11 на суму 11 000,00 грн., від 25.11.2009р. №15/11 на суму 29 000,00 грн. від 25.11.2009 №16/11 на суму 25 200,00 грн., від 30.12.2009р. №17/12 на суму 78 780,00 грн., від 29.01.2010р. №1/01 на суму 11 000,00 грн., від 26.02.2010р. №2/02 на суму 11 000,00 грн., від 31.03.2010р. №3/03 на суму 11 000,00 грн., від 31.03.2010р. №4/03 на суму 29 000,00 грн., від 30.04.2010р. №5/04 на суму 11 000,00 грн., від 30.04.2010р. №6/04 на суму 29 000,00 грн., від 31.05.2010р. №7/05 на суму 11 000,00 грн., від 31.05.2010р. №8/05 на суму 29 000,00 грн., від 30.06.2010р. №9/06 на суму 11 000,00 грн., від 30.06.2010р. №10/06 на суму 29 000,00 грн., від 30.07.2010р. №11/07 на суму 11 000,00 грн., від 30.07.2010р. №12/07 на суму 29 000,00 грн., від 31.08.2010р. №13/08 на суму 11 000,00 грн., від 31.08.2010р. №14/08 на суму 29 000,00 грн., від 30.09.2010р. №15/09 на суму 11 000,00 грн., від 30.09.2010р. №16/09 на суму 29 000,00 грн., від 31.10.2010р. №17/10 на суму 11 000,00 грн., від 31.10.2010р. №18/10 на суму 29 000,00 грн., від 30.11.2010р. №19/11 на суму 11 000,00 грн., від 30.11.2010р. №20/11 на суму 29 000,00 грн., від 31.12.2010р. №21/12 на суму 29 000,00 грн., від 31.12.2010р. №22/12 на суму 11 000,00 грн., від 28.01.2011р. №1/01 на суму 29 000,00 грн., від 28.01.2011р. №2/01 на суму 11 000,00 грн., від 28.02.2011р. №3/02 на суму 29 000,00 грн., від 28.02.2011р. №4/02 на суму 11 000,00 грн. від 15.03.2011р. №5/03 на суму 62 500,00 грн., від 15.03.2011р. №5/03 на суму 52 000,00 грн., від 15.03.2011р. №5/03 на суму 58 500,00 грн., від 31.03.2011р. №6/03 на суму 60 000,00 грн., від 31.03.2011р. №7/03 на суму 29 000,00 грн., від 31.03.2011р. №8/03 на суму 11 000,00 грн.

В підтвердження наявності відповідних навиків та кваліфікації ФОП ОСОБА_3 для виконання відповідних робіт, позивачем долучено сертифікат про проходження відповідних тренінгів, патенти на винаходи, патенти на корисні моделі та патенти на промислові зразки видані Державним департаментом інтелектуальної власності на ім'я ОСОБА_3 та зареєстровані у відповідному Державному реєстрі України. Крім того, позивачем було надано сертифікат участі ОСОБА_3 в навчальному курсі "Використання та обслуговування горячоканальних систем виробництва Thermoplay" від 11.05.2008 року, який проводився виробником обладнання Thermoplay S.p.A., в місті Pont Saint Martin, Італія.

В порядку, визначеному у вищезгаданих договорах, позивачем була проведена оплата за виконані роботи платіжними дорученнями від 23.11.2009р. №1039 на суму 145 000,00 грн., від 24.11.2009р. №1040 на суму 55 000,00 грн., від 27.11.2009р. №1055 на суму 90 000,00 грн., від 30.11.2009р. №1060 на суму 145 000,00 грн., від 29.10.2010р. №736 на суму 304 180,00 грн., від 30.12.2010р. №979 на суму 51 000,00 грн., від 11.02.2011р. №139 на суму 109 000,00 грн., від 11.03.2011р. №208 на суму 110 000,00 грн., від 19.04.2011р. №292 на суму 173 000,00 грн., від 20.12.2011р. №952 на суму 30 000,00 грн.

Як встановлено судом, 02 липня 2009 року між ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс»та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»було укладено договір №02/07/09 у відповідності до умов якого ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту обладнання гарячоканальних прес-форм для виготовлення трьохкомпонентного закупорювального пристрою, яке знаходиться за адресою: Львівська область, Жидачівський район, с. Млиниська, вул. Ів.Франка, буд.1 та визначене у додатку № 1 до даного договору, а ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс»зобов'язувався прийняти та оплати дані роботи у відповідності до умов договору.

Позивачем та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»14 жовтня 2009 року було підписано акт здачі-приймання виконаних робіт до договору №02/07/09 від 02 липня 2009 року (4 етап робіт по ремонту обладнання) згідно якого вартість ремонтних робіт та використаних матеріалів становить 450000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»було виписано позивачу податкові накладні №1060000002 від 06.10.2009 р. на загальну суму 250000,00 грн. в т.ч. ПДВ 41666,67 грн. та №1014000004 від 14.10.2009 р. на загальну суму 200000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.

06 листопада 2009 року ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс»та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»було підписано акт здачі-приймання виконаних робіт до договору №02/07/09 від 02 липня 2009 року (5 етап робіт по ремонту обладнання) згідно якого вартість ремонтних робіт та використаних матеріалів становить 350000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»було виписано позивачу податкову накладну №1160000009 від 06.11.2009р. на загальну суму 350000,00 грн. в т.ч. ПДВ 58333,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено оплату ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»вартості робіт та матеріалів по договору №02/07/09 від 02 липня 2009 року, а саме: 06.10.2009р. на суму 250000,00 грн., 16.10.2009р. на суму 200000,00 грн., 06.11.2009р. на суму 350000,00 грн.

Також, судом встановлено, що 15 жовтня 2009 року між ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс»та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»було укладено договір №15/10/09 у відповідності до умов якого ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту обладнання гарячоканальних прес-форм для виготовлення трьохкомпонентного закупорювального пристрою, яке знаходиться за адресою: Львівська область, Жидачівський район, с. Млиниська, вул. І. Франка, буд. 1 та визначене у додатку №1 до даного договору, а ТзОВ «Торговий дім «Остов-Бардс»зобов'язувався прийняти та оплати дані роботи у відповідності до умов договору.

19 листопада 2009 року позивачем та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»було підписано акт здачі-приймання виконаних робіт до договору №15/10/09 від 15 жовтня 2009 року згідно якого вартість ремонтних робіт та використаних матеріалів становить 519000,00 грн.

ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»було виписано позивачу податкову накладну №1119000002 від 19.11.2009 р. на загальну суму 519000,00 грн. в т.ч. ПДВ 86500,00 грн.

Також позивачем було здійснено оплату ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»вартості робіт та матеріалів по договору №15/10/09 від 15 жовтня 2009 року, а саме: 09.11.2009р. на суму 400000,00 грн. в т.ч. ПДВ, 19.11.2009р. на суму 119000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Крім того, як вбачається з акта перевірки та матеріалів справи, позивачем включено до розрахунку амортизаційних нарахувань суми оплат по вищевказаних операціях із ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»на загальну суму 292483,92 грн., в тому числі за І-квартал 2010р. - 65950,02 грн., за ІІ-квартал 2010р. року- 61993,02 грн., за ІІІ-квартал 2010р. 58273,44 грн., за ІV-квартал 2010р. -54777,03 грн. за І-квартал 2011р.-51490,41 грн.

Також за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. виходячи із прямолінійного методу нарахування амортизації та строку корисного використання об'єкта основних засобів позивачем нараховано 161336,00 грн. амортизації по взаєморозрахунках із ТзОВ «Союз Плюс Сервіс».

Судом встановлено, що первинні документи, які представлені позивачем оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", доказів протилежного відповідачем не представлено.

Окрім того, Закон України «Про податок на додану вартість»(чинний на момент виникнення спірних правовідносин) не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в залежність від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Вказаний нормативно-правовий акт не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Відповідно до вимог вищезазначеного Закону, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем на користь ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»сум податку на додану вартість у ціні придбаних товарів (робіт, послуг), який мав статус платника податку на додану вартість.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

З вищенаведеного вбачається, що нікчемним є договір лише у випадках прямо передбачених законом.

Однак, відповідач не надав суду достатніх та належних доказів з яких можливо було б встановити спрямованість вищезгаданих договорів проти публічного порядку, що могло б слугувати підставою для розцінення таких нікчемними.

Судом також береться до уваги той факт, що договори, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсним не визнавалися.

На пропозицію суду відповідач не навів жодних інших обставин на підтвердження своїх тверджень про безтоварність операцій з виконання договорів укладених позивачем з його контрагентом ТзОВ «Союз Плюс Сервіс.

Тому, зазначені в Акті перевірки висновки про безтоварність операцій, з виконання договірних зобов'язань між позивачем та його вищенаведеним контрагентом є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно за перевірений період включено витрати до валових та віднесено суми до податкового кредиту, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо резолютивної частини постанови, суд вважає за доцільне використовувати формулювання наведене в п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби №0000312320/3126 та №0000322320/3127 від 05 липня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Остов-Бардс»сплачену ним суму судового збору в розмірі 4 408 (чотири тисячі чотириста вісім) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.

Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2012 року