Постанова № 27317734, 31.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 жовтня 2012 р. № 2а- 10129/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шляхова О.М.,

суддів - Сагайдака В.В., Бездітка Д.В.,

при секретарі - Чмутової К.А.,

за участю: представника позивача - Потеряєвої І.А. (довіреність № 217 від 07.09.2012р.),

за участю представника відповідача - Ігнатенко О.Б. (довіреність № 4.4-44/4.4/1367 від 20.09.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна" до Державної виконавчої служби України прозобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд:

- зобов'язати відповідача об'єднати виконавчі провадження з виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, вчинених 15.03.2012, щодо звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" за реєстраційними номерами 32307113, 32307472, 32307416, 32307252, 32307347 в зведене провадження;

- скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка О.В. від 17.08.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору за реєстраційними номерами виконавчих проваджень: 32307113, 32307472, 32307416,32307252,32307347.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що на підставі виконавчих написів нотаріуса постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито п'ять виконавчих проваджень: ВП № 32307113, ВП № 32307472, ВП № 32307416, ВП № 32307252, ВП № 32307347, в яких один боржник , у зв"язку з чим відповідач повинен був об"єднати зазначені виконавчі провадження у зведене виконавче провадження. Також позивач зазначив, що відповідач неправомірно прийняв постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 32307113, 32307472,32307416, 32307252,32307347, оскільки він не має можливості самостійно виконати постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 32307113, ВП № 32307472, ВП № 32307416, ВП № 32307252, ВП № 32307347, а також відповідачем не правильно розраховано суму виконавчого збору відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" .

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги і доводи заявленого позову та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року замінено первинного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на належного відповідача - Державну виконавчу службу України.

Відповідач проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в запереченні на адміністративний позов та зазначаючи, що розрахунок виконавчого збору ним зроблено правильно з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та заперечував про його обов"язок об"єднати зазначені виконавчі провадження , оскільки відповідно до виконавчих написів нотаріуса предметом є не стягнення грошей, а - стягнення шляхом реалізації майна .

Суд, заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

На підставі договорів іпотеки, укладених між ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" та ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", приватним нотаріусом ОСОБА_3 вчинено виконавчі написи від 15.03.2012 року.

Зі змісту зазначених виконавчих написів нотаріуса вбачається, що стягувачем є Публічне акціонерне товариство "ЕРСТЕ БАНК", боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна". За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих у іпотеку перелічених нежитлових приміщень, які належать позивачу на праві власності, нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги стягувача у розмірі 4 078 155, 34 доларів США.

Судом встановлено, що 23.04.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченко О.В. на підставі заяви стягувача, ПАТ "ЕРСТЕ БАНК", відкрито наступні виконавчі провадження: ВП №№ 32307113, 32307472, 32307416, 32307252, 32307347 з виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, вчинених 15.03.2012 року, за відповідними реєстровими номерами:

№ 139 - про звернення стягнення на нежитлові будівлі: битовка літ. "Г", площею 368,20 кв.м., бокс літ. "Д", площею 984,10 кв.м., загальною площею 1352,30 кв.м., які розташовані по вулиці Потьомкіна, 18 в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307113) ; задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлових будівель: битовка літ. "Г", площею 368,20 кв.м., бокс літ. "Д", площею 984,10 кв.м., загальною площею 1352,30 кв.м., які розташовані по вулиці Потьомкіна, 18 в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області( а.с. 14).

№ 140 -про звернення стягнення на нежитлові приміщення підвалу №№ 9,10,11,12,13,14 загальною площею 100,7 кв.м., в літ. "А-10", які розташовані по вулиці Героїв праці, № 14 в м. Харкові та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307472) ; задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлових приміщень підвалу №№ 9,10,11,12,13,14 загальною площею 100,7 кв.м., в літ. "А-10", які розташовані по вулиці Героїв праці, № 14 в м. Харкові ( а.с. 13).

№ 142 -про звернення стягнення на нежитлові приміщення підвалу №№ 1,2,6,8 загальною площею 166,4 кв.м., в літ. "А-10", які розташовані по вулиці Героїв праці, № 14 в м. Харкові та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307416); задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлові приміщення підвалу №№ 1,2,6,8 загальною площею 166,4 кв.м., в літ. "А-10", які розташовані по вулиці Героїв праці, № 14 в м. Харкові ( а.с. 12).

№ 143 -про звернення стягнення на нежитлові приміщення: підвалу №№ 3,3а,3б,4,4а,4б,6,6а,6б, цоколю №№ 21-22,77-81,81а,87,89,93, 1-ого поверху №№ 22,54 загальною площею 412,4 кв.м., в літ. "А-18", які розташовані по проспекту Леніна, № 77 в м. Харкові та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307252) ; задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлових приміщень: підвалу №№ 3,3а,3б,4,4а,4б,6,6а,6б, цоколю №№ 21-22,77-81,81а,87,89,93, 1-ого поверху №№ 22,54 загальною площею 412,4 кв.м., в літ. "А-18", які розташовані по проспекту Леніна, № 77 в м. Харкові ( а.с. 11).

№ 144 -про звернення стягнення на нежитлові приміщення 1-ого поверху №№ 82,83,84,87,88а,89,91,91а, загальною площею 125,5 кв.м., в літ. "А-11", які розташовані по вулиці Данилевського, № 26 в м. Харкові та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307347) ; задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлових приміщень1-ого поверху №№ 82,83,84,87,88а,89,91,91а, загальною площею 125,5 кв.м., в літ. "А-11", які розташовані по вулиці Данилевського, № 26 в м. Харкові ( а.с. 10).

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Сторонами по справі не заперечується факт надіслання та отримання позивачем зазначених постанов про відкриття виконавчого провадження.

Що стосується вимоги позивача про обов"язок державного виконавця об"єднати зазначені виконавчі провадження, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5, у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження, крім випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 N 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання.

Виконавчий збір за зведеним виконавчим провадженням стягується окремо за кожним виконавчим провадженням, об'єднаним у зведене, у розмірі 10 відсотків суми, виплаченої стягувачу за таким окремим виконавчим провадженням.

Таким чином, законодавством чітко закріплено, що виконавче провадження об"єднується у разі стягнення коштів з одного боржника. Суд зазначає, що предметом виконавчих проваджень ВП № 32307113, ВП № 32307472, ВП № 32307416, ВП № 32307252, ВП № 32307347 є - не стягнення коштів, а - стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення, які належать боржнику - ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та за рахунок отриманих коштів від реалізації об"єктів нерухомості задоволення вимог іпотекодержателя - ПАТ "Ерсте Банк". У зв"язку з чим , суд не вбачає підстав для об"єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, через що відмовляє позивачу у задоволенні зазначеної вимоги.

Що стосується вимоги позивача про скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка О.В. від 17.08.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору за реєстраційними номерами виконавчих проваджень: 32307113, 32307472, 32307416,32307252,32307347, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що у постановах про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2012 року ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" було повідомлено про право добровільного виконання ним рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та попереджено, що у разі невиконання в наданий строк, вони будуть виконані у примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору, крім того зазначено про право сторін оскаржити дану постанову у десятиденний строк у порядку, встановленому Законом, а також про право сторін знайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Отже, державним виконавцем згідно ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" було роз'яснено сторонам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Суд не приймає посилання позивача на той факт, що він не міг самостійно виконати рішення державного виконавця у 7-й строк, оскільки він мав право за погодженням з державним виконавцем у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Проте, ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" у встановлений строк рішення нотаріуса не виконало.

П.3.7 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5 закріплено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" .

П.3.7.1 зазначеної інструкції зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що рішення нотаріуса у строк, встановлений державним виконавцем в постановах про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2012 року, боржником самостійно виконані не були. Тому, 17.08.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченко О.В. для забезпечення реального виконання рішення на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 407 815,53 доларів США та 900,00 грн. окремо за кожним виконавчим провадженням ( а.с. 40, 62, 83, 112, 142).

Суд зазначає, що законодавством закріплено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. В спірних правовідносинах державним виконавцем 17.08.2012 року прийнято постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми , що підлягає стягненню, а саме: борг на суму 4 078 155,34 доларів США та плата за вчинення виконавчого напису на суму 9 000 грн.; виконавчий збір у розмірі 407 815,53 доларів США та 900 грн.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на п. 5 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" , згідно якої у разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми, оскільки зазначена норма застосовується у випадку, коли майно вже було реалізовано, а не при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Суд звертає увагу на те, що законодавством передбачено обов"язок державного виконавця винести постанову про стягнення виконавчого збору при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення та у постанові про стягнення виконавчого збору визначити розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений саме у частині першій статті 28 Закону, а не у частині п"ятій зазначеної статті.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на надані до суду звіти про незалежну оцінку вартості нерухомого майна нежитлових будівель, які належать позивачу виходячи з наступного.

Ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" закріплює порядок визначення вартості й оцінки майна боржника . Так, ч. 1 цієї статті закріплює, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Ч.2, 4 зазначеної статті передбачено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Таким чином, ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" чітко закріплено, що вартість й оцінка майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, а для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Суд зазначає, що законодавством не передбачено здійснення незалежної оцінки та врахування її результатів для визначення вартості майна.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем дотримано порядок примусового виконання рішень та порядок звернення стягнення виконавчого збору, оскаржувані постанови про звернення стягнення з боржника виконавчого збору, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв"язку з чим відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги.

Відповідно до п. 4 ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 24, 71, 94, 159, 160-163,186 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна" до Державної виконавчої служби України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2012 року.

Головуючий - суддя Шляхова О.М.

Суддя - Сагайдак В.В.

Суддя - Бездітко Д.В.