Постанова № 27317281, 18.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року о 15-25 годині, Справа № 0870/4180/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Ярошенка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 21.11.2011 ним було отримано акт перевірки №250/23-2/03327144 від 16.11.2011, складений на підставі проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» (далі - «ЗАБЗ»).

В акті перевірки зазначено, що ВАТ «ЗАБЗ» порушено вимоги п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 243364 гривень.

12.12.2011 підприємство отримало поштою податкове повідомлення-рішення №0004402302 від 07.11.2011 (з виправленням дати на 07.12.2011, згідно з листом №143/10/32-2 від 06.01.2012), винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, яким «ЗАБЗ» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 304205 гривень, в тому числі основний платіж - 243364 гривень, штраф - 60841 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 19.12.2011 підприємство розпочало процедуру його адміністративного оскарження, за результатами якого рішення було залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Висновок ДПІ щодо непідтвердженості реальності господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД Укрнафтотрейд» є безпідставним, оскільки за цими операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку та відбулись реально й спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, сам же товар використовувався в межах господарської діяльності позивача.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення винесене необґрунтовано та підлягає скасуванню, оскільки ДПІ визнало його господарські операції з ПП «Крембітопостач» та ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» нікчемними у зв'язку з наявністю господарських операцій ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД Укрнафтотрейд» з контрагентами, у яких стан відмінний від «0».

Між тим, рішеннями господарського суду Запорізької області від 19.01.2012 та 25.01.2012 по справам №15/5009/8177/11 та №4/5009/8083/11 встановлено, що між «ЗАБЗ» і ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД Укрнафтотрейд» були укладені договори на поставку нафтопродукції (бітуму), й судом з позивача було стягнуто штрафні санкції за порушення строків оплати поставленого бітуму.

Позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення як протиправне та таке, що суперечить законодавству України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, надавши пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, зазначивши в запереченнях, що згідно із Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» по першому ланцюгу постачальників мали взаємовідносини з контрагентами, у яких стан відмінний від «0». Тому в акті перевірки зроблено висновок, що по господарським відносинам з контрагентами ПП «Крембітпостач» та ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» не підтверджується реальність вчинення господарських операцій, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому ПрАТ «ЗАБЗ» завищено податковий кредит за серпень 2011 року на 243 364 гривень та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011 року, на 243 364 гривень.

Таким чином, ДПІ було визнано правочини з вказаними контрагентами нікчемними.

У судовому засіданні представник відповідача просить відмовити у позові з підстав, зазначених у запереченнях.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:

судом встановлено, що з 3 по 9 листопада 2011 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства підчас взаємовідносин з ПП «Крембітопостач» та ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011.

За результатами перевірки було складено акт №250/23-2/03327144 від 16.11.2011, в якому зазначено порушення вимог податкового законодавства: п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого «занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 243 364 гривень, в т. ч. по періодах: за серпень 2011 року - 243364 гривень.»

На підставі цього акту було винесене податкове повідомлення-рішення №0004402302 від 07.11.2011 (з виправленням дати на 07.12.2011, згідно з листом №143/10/32-2 від 06.01.2012) про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 304 205 гривень, з яких основний платіж - 243 364 гривні, штрафні санкції - 60 841 гривня.

Не погоджуючись з рішенням, позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження, під час якого повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Судом встановлено, що ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» в серпні 2011 року мав господарські відносини з ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» по придбанню бітуму для виробництва асфальтної суміші, що є основним видом діяльності «ЗАБЗ».

Придбання бітуму здійснювалось на підставі генерального договору №29/11-П на поставку нафтопродуктів від 26.05.2011 з ПП «Крембітпостач» та договору №БНД/37 купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах поставки автомобільним транспортом або само вивозом від 09.06.2011 з ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд».

До вищеназваних угод позивачем надані сертифікат відповідності та паспорти, де виробником бітуму зазначено підприємство ПрАТ «Линік» (а.с.104-111).

Поставка бітуму здійснювалась автомобільним транспортом перевізника - ПП «Кондор» - з використанням спеціально обладнаного автотранспорту за рахунок продавців. Даний факт підтверджено наявними в справі товарно-транспортними накладними, згідно з якими вантажовідправником є ПП «АВ-Магістраль» за замовленням ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» та ПП «Крембітпостач», вантажоотримувачем - ПрАТ «ЗАБЗ».

Судом встановлено, що поставка бітуму здійснювалась автомобільним транспортом з використанням спеціально обладнаних цистерн-термосів. Бітум приходив в гарячому стані, температурою від 180 до 200 градусів, та відповідав документам, що супроводжували вантаж: ТТН, шляхові листи і сертифікати якості. На думку суду, специфіка виробництва та поставки гарячого бітуму унеможливлює фальсифікацію його поставки.

Злив бітуму здійснювався до бітумних котлів асфальтних установок ДС 158, ДС 185, ДС 117, розташованих на території цеху за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова, 12. Отриманий в серпні 2011 року бітум використано для виготовлення асфальтобетонної суміші в серпні-вересні 2011 року. Документи використання бітуму були надані для перевірки та суду в повному обсязі.

Надходження автомобільних партій бітуму від контрагентів реєструвалось в журналах обліку надходження бітуму. Після перевірки бітуму по кількості (зважування на автомобільних вагах) та якості (в лабораторії ПрАТ «ЗАБЗ»), придбаний бітум відображався в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Обсяги придбаного у ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» зареєстровані в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних ПрАТ «ЗАБЗ» за відповідний період і відображені в податкових деклараціях з ПДВ (Додаток №5), наданих до ДПІ у Жовтневому районі, та відповідають дійсності. Розрахунки за отриману продукцію здійснювались безготівковим розрахунком - шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, що підтверджується даними банківських виписок по розрахунковому рахунку. Транспортування товару здійснювалось за рахунок продавця.

Судом встановлено, що на час звернення до суду з позовом зобов'язання сторонами виконано в повному обсязі. Згідно з наданими даними, під час укладення угод та до цього часу ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» зареєстровані як ПДВ, є діючими підприємствами, які ведуть активну господарську діяльність.

Під час проведення перевірки та розгляду заперечень, ПрАТ «ЗАБЗ» неодноразово звертався до ДПІ у Жовтневому районі із заявою здійснити перевірку і бути присутнім при надходженні та розвантаженні бітуму від ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд», своєчасно повідомляючи про час і дату поставки та приймаючи на себе обов'язки доставки інспекторів на адресу підприємства. Але ДПІ ухилилась як від перевірки здійснення поставок бітуму, його обліку та використання, так і від отримання пояснень посадових осіб та працівників позивача. Тому підприємство вимушено було самостійно відібрати від працівників пояснення та надати їх до ДПА у Запорізькій області.

Судом встановлено, що всі вищезазначені документи були надані перевіряючим в повному обсязі, що зазначено в акті перевірки, і до оформлення яких перевіряючими не надано жодного зауваження. Крім того, під час перевірки не було встановлено жодного порушення в податковому та бухгалтерському обліку щодо операцій з контрагентами ПрАТ «ЗАБЗ».

Судом встановлено, що, згідно з рішеннями господарського суду Запорізької області від 19.01.2012 та 25.01.2012 по справам №15/5009/8177/11 та №4/5009/8083/11, встановлено, що між ПрАТ «ЗАБЗ» і ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД Укрнафтотрейд» були укладені договори на поставку нафтопродукції (бітуму), й судом з позивача було стягнуто штрафні санкції за порушення строків оплати поставленого бітуму.

Таким чином, взаємовідносини між позивачем та контрагентами - ПП «Крембітпостач» й ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд», які розглянуті господарським судом та по яким судовими рішеннями встановлено наявність господарських операцій, передача та оплата товару - бітуму, наявність порушення виконання цих господарських операцій, застосовано господарські санкції, не можуть бути - на думку суду - нікчемними.

Однак, фактичне виконання зобов'язань зазначеними контрагентами позивача, що власне й представляє собою реальне настання правових наслідків, податковим органом не було досліджене.

В акті перевірки, зокрема, зазначається про неможливість факту реального постачання бітуму ПП «Крембітпостач» і ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» внаслідок відсутності інформації щодо наявності складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. Також в акті щодо встановлення критеріїв ризику контрагентів ПрАТ «ЗАБЗ» зазначається про отримання відомостей з «бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, направлення та неотримання іншими податковими органами запитів, непроведення зустрічних перевірок щодо контрагенту ПП «АВ-Магістраль», інформації з листів ВПМ ДПІ.» Крім того, в письмових запереченнях зазначено про відсутність ПП «АВ- Магістраль» за податковою адресою, неможливість встановити чисельність працівників.

На підставі вказаної інформації в акті перевірки відповідач сформував висновок щодо недійсності укладених правочинів, однак доказів на підтвердження своїх доводів суду не надав, первинну документацію контрагентів не перевіряв.

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності між ПрАТ «ЗАБЗ» та ПП «Крембітпостач» й ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» пов'язується лише з обставинами діяльності третіх осіб по ланцюгу постачання, які безпосередньо до позивача жодного відношення не мають, що є неприпустимим як за законодавством України, так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

В свою чергу Податковий кодекс України не ставить право платника податку на віднесення до складу витрат при придбанні товару в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку, дотримання правил ведення господарської діяльності, тощо.

Щодо висновку відповідача в акті перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час спірних відносин, «об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу».

Згідно з п. 188.1 ст. 188 цього кодексу, «база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість)». Пункт 198.1 статті 198 зазначає, що «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг…» . Відповідно до п. 198.2 ст. 198, «датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною». Згідно з п. 198.6 ст. 198 «не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.»

На підставі п. 201.1 ст. 201 ПКУ, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) «на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити …» . Згідно з п. 201.10, «у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг».

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Окрім того, суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, а не позивача.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нібито допущені з боку позивача порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Крембітпостач» та ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» спростовані дослідженими у судових засіданнях доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд приходить до висновку, що ДПІ було неправомірно винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки, відповідно до виконаних зобов'язань за укладеними договорами, позивач, згідно з вимогами чинного законодавства, правомірно включив до податкового кредиту суми податку по операціям із вказаними контрагентами - ПП «Крембітпостач» й ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд».

Керуючись ст.ст.17, 158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004402302 від 07.12.2011, винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість на 304 205 (триста чотири тисячі двісті п'ять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» судові витрати у розмірі 2146 (двох тисяч ста сорока шести) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23.10.2012.

Суддя О.В. Матяш