Рішення № 27314741, 06.08.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/8411/2012 року

Провадження № 2/0907/5206/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіБабій О.М.,

секретаряСивухіної Ю.Ю.,

з участю представника позивачки адвоката ОСОБА_1 згідно ордеру №020248, представника відповідача по довіреності від 11.07.2012 року ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася у суд з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.03.2012 року по 25.04.2012 року в сумі 4434 грн. 12 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. Свій позов обґрунтовувала тим, що з 22.06.2011 року по 05.03.2012 року працювала у ПТП МП фірма «Едельвейс» на посаді завідуючої аптеки №44 в м. Івано-Франківську 05.03.2012 року її було звільнено із займаної посади за власним бажанням. При розрахунку в день звільнення їй не було виплачено заробітну плату за лютий-березень 2012 року та компенсацію за невикористану відпустку. Заробітна плата позивачки в січні 2012 року становила 2620 грн., а в лютому 2012 року 2430 грн. Дані гроші були перераховані на розрахункову картку позивачки 26.03.2012 року заробітна плата за лютий 2012 року та 25.04.2012 року компенсація за невикористану відпустку та заробітна плата за березень 2012 року. Термін прострочення розрахунку при звільненні склав 36 робочих днів. Відповідно до ст. 117 КЗпП України сума належна до виплати становить 4434 грн. 12 коп. Крім того відповідачем було порушено її конституційні права, що спричинило моральні страждання, втрату нормальних життєвих звязків, їй довелось докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Заподіяна моральна шкода полягала у стражданнях, скованості у побуті, невпевненості у завтрашньому дні, оскільки вона булла змушена брати гроші у борг, крім того позивачка є матірю малолітньої доньки. Зподіяний моральний збиток оцінила у 1000 грн.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів наведених в позовній заяві

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково, не заперечив проти стягнення 4434 грн. 12 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Затримку розрахунку при звільненні пояснив фінансовою скрутою на підприємстві. Однак, заперечив проти стягнення моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу не проведення повного розрахунку з особою при звільненні.

В судовому засідання встановлено, що з 22.06.2011 року по 05.03.2012 року позивачка працювала в ПТП МП фірмі «Едельвейс», що підтверджується копіює трудової книжки (а.с. 4). Відповідно до наказу №46 від 05.03.2012 року (а.с. 4) позивачка звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Згідно копії довідки про середню заробітну плату (а.с. 5), середня заробітна плата позивачки за січень 2012 року становила 2620 грн., за лютий 2012 року 2430 грн.

Згідно копії виписки по рахунку (а.с. 6), заробітна плата за лютий 2012 року була перерахована позивачці 26.03.2012 року. Остаточний розрахунок було проведено 25.04.2012 року, термін прострочення розрахунку при звільненні склав 36 робочих днів.

За змістом ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 5 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Аналогічно, відповідно до ч. 4 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» якщо сторона (її представник, повноваження якого не обмежені) визнавала обставини, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, суд посилається на це в рішенні як на підставу звільнення від доказування цих обставин.

В судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення 4434 грн. 12 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку з 05.03.2012 року по 25.04.2012 року, тому обставини на які позивачка та її представник посилались в заявленому позові додаткового доказування не потребують. Щодо посилання представника відповідача на фінансову скруту на підприємстві як на причину не проведення з позивачкою розрахунку в день звільнення, то суд ставиться до цього критично, оскільки доказів на підтвердження даного твердження представником відповідача суду не надано.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивачки моральної шкоди суд виходить з вимог ст. 237-1 КЗпП України згідно якої, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки відповідач не виконав вимог вищезазначених норм трудового законодавства, то суд вважає, що відповідач заподіяв позивачці моральну шкоду, обґрунтування якої наведено нею в позовній заяві. Суд приймає таке обгрунтування моральної шкоди, однак з урахуванням вищенаведеного, зважаючи на глибину моральних страждань позивачки вважає за необхідне в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути меншу суму ніж вона просить, а саме - 500 грн.

З огляду на викладене, та з урахуванням того, що представник відповідача визнав позовні вимоги в частині, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, ч. 2 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ч. 4 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст. 3, 4, 10, 11, ч. 1 ст. 61, ч. 3 ст. 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», юридична адреса якого вул. Калнишевського 5, м. Рава-Руська, Жовківський район Львівська область, 80316 в користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м. Івано-Франківська, вул. Стуса, буд. № 11 «а»АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 4434 грн. 12 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 500 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», юридична адреса якого вул. Калнишевського 5, м. Рава-Руська, Жовківський район Львівська область, 80316 в користь - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 -214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

СуддяБабій О.М.