Ухвала суду № 27310666, 07.11.2012, Славутицький міський суд Київської області

Справа № 1023/478/12

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа номер 2/1023/208/12, 1023/478/12

13 серпня 2012 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О., при секретарях Прокопенко Р.О., Прохоровій О.О., за участі позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представник третьої особи ОСОБА_4, інші третя особи відсутні.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 треті особи Орган Опіки та Піклування Славутицької міської Ради Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7 -про усунення перешкод у здійсненні права власності,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності на трикімнатну квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності. В позовній заяві просив усунути перешкоди у здійсненні права власності на вищезазначене житло.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, та його представник ОСОБА_2, підтримали позовні вимоги посилаючись на те, що названа квартира з 15 лютого 1995 року є приватною власністю ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло від 15 лютого 1995 року. В цій квартирі зареєстровано місце проживання позивача. На прохання колишньої дружини ОСОБА_6, з якою він на той час перебував у шлюбі, позивач дав згоду на реєстрацію і проживання в цій квартирі її дочки ОСОБА_3 (Відповідачка-1), яка з 16 серпня 2002 року зареєстрована і проживає в його квартирі. Після народження сина ОСОБА_5 (Відповідач-2), Відповідачка-1 зареєструвала і його в названій квартирі з 17 вересня 2004 року. З кінця 2005 року стосунки позивача з ОСОБА_6 погіршилися, що привело до розірвання шлюбу 03 червня 2009 року.

В цей же період у позивача погіршилися стосунки з відповідачкою-1. Остання самовільно зайняла дві кімнати: 17,6 кв.м і 8 кв.м., врізала в них замки, а позивачеві залишила кімнату площею 12 кв.м. Разом з своєю матір'ю ОСОБА_6, відповідачка-1 створює умови неможливі для проживання позивача у власній квартирі, провокує його на скандали, не сплачує квартплати та плату за комунальні послуги в квартирі, якою вона користується, що призвело до виникнення заборгованості за період жовтень 2009 року - липень 2010 року, яку, згідно судового наказу Славутицького міського суду Київської області від 11.10.2012 року з нього як власника житлового приміщення було стягнуто. З того часу відповідачка-1 продовжує не сплачувати плату за комунальні послуги і позивач не проживаючи в квартирі, змушений оплачувати проживання в ній Відповідачки -1 та її сина. На час розгляду справи у суді комунальні витрати позивача склала 5 292,10 грн. Крім того, за час користування відповідачкою-1 спірним житловим приміщенням, квартира стала потребувати ремонту, на який позивач затратив згідно кошторису, 4784,40грн. Цю суму позивач також просив стягнути з відповідачки -1. Відповідачка-1, підбурювана своєю матір,ю ОСОБА_6 - колишньою дружиною позивача, відмовляється звільнити займану квартиру, незважаючи на неодноразові вимоги позивача починаючи з 2009 року і до цього часу, порушуючи його право на володіння, користування і розпорядження його власністю. Для цього вона використовує два юридичних моменти: реєстрацію в спірній квартирі її семирічного сина - ОСОБА_5 (віповідача-2); і відсутність у відповідачки -1 і відповідача -2 іншого місця проживання, крім названої квартири. Проте позивач вважає, що відповідачка-1 приховала факти штучного погіршення нею житлових умов: відчуження нею на користь її матері - ОСОБА_6 трикімнатної квартири (АДРЕСА_2,) та 1/3 двокімнатної квартири (№ 50 яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3), які її мати обміняла на двоповерховий котедж площею 120 кв.м. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. У цьому котеджі проживають і зареєстровані: мати відповідачки-1 - ОСОБА_6 і старша дочка відповідачки-1-ОСОБА_7. Таким чином, значна частина власності у названому котеджі фактично належить відповідачці -1 і вона може в будь-який час переселитися до котеджу разом з малолітнім сином - відповідачем-2. Однак відповідачка залишається проживати в спірній квартирі і не дає можливості її власнику - позивачу здійснювати право власності з метою отримати матеріальну компенсацію за згоду виселення. Суму цієї компенсації вона назвала в судовому засіданні 19 травня 2011 року по справі № 2-189/2011 в розмірі 3500 доларів США. Позивач розцінює такі дії як незаконні, більш того, на його думку вимагання значних грошових сум за виселення з квартири, яка належить позивачу, на його думку, містить склад злочину, в зв'язку з чим він звернувся з відповідною заявою до Славутицького міського відділу МВС України 10 серпня 2011 року. Заява зареєстрована за № 813. На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачка-1 ОСОБА_3, яка є законним представником відповідача-2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх безпідставними, оскільки вважає, що вона має право з малолітнім сином проживати у спірному житловому приміщенні, проте в судовому засіданні підтвердила факт відчуження вищезазначених квартир, на які посилається позивач, однак не змогла пояснити, мету такого відчуження, пославшись на те, що «вона вже не пам,ятає, як це було...». Вона підтвердила, що в двоповерховому котеджі за адресою: АДРЕСА_4 обміняному на передані нею своїй матері трикімнатну і 1/3 двокімнатної квартири зараз проживають її мати і її дочка. На питання суду, де вона була зареєстрована після відчуження двокімнатної квартири АДРЕСА_3, в якій вона була прописана до 19 жовтня 2001 року в період до прописки в трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить позивачу, відповідачка теж відповіла, що була прописана в іншій квартирі, але в якій не пам,ятає.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Славутицької міської ради Київської області: ОСОБА_4, в судовому засіданні не підтримала позовні вимоги, пояснила, що Орган Опіки і Піклування просить суд гарантувати і забезпечити інтереси неповнолітнього відповідача - 2 ОСОБА_5, однак на питання представника позивача, повідомила, що їм не було відомо, про можливість у відповідача - 2 та його матері переселитися в котедж площею 120 кв. м. у якому проживають його бабуся та сестра.

Треті особи ОСОБА_6, та ОСОБА_7, про час і місце розгляду справи повідомлені, в судове засідання не з,явилися, до суду від них надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги не підтримують.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно свідоцтва про право власності на житло від 15 лютого 1995 рою. № 70-пр., ОСОБА_1 є власником житлового приміщення яке розташоване за адресою АДРЕСА_1. Згідно наданих документів Довідка Ф-3 № 797 від 12 квітня 2012 року, вбачається, що в спірній квартирі зареєстровано місце проживання позивача. Крім того з 16 серпня 2002 року в даному спірному житловому приміщенні зареєстрована ОСОБА_3 (Відповідачка-1) -дочка ОСОБА_6, колишньої дружини позивача ОСОБА_1. Після народження сина ОСОБА_5 (Відповідач-2), Відповідачка-1 зареєструвала і його в спірній квартирі з 17 вересня 2004 року.

03 червня 2009 року шлюб між ОСОБА_1, і ОСОБА_6, матір,ю відповідачки -1 розірвано.

З наданих документів вбачається, що відповідачка-1 зайняла дві кімнати у кв.№12: площею 17,6 кв.м і 8 кв.м, врізала в них замки, а позивачеві залишила кімнату площею 12 кв.м.

Згідно судового наказу Славутицького міського суду Київської області від 11.10.2010 року №2-н-212/2010 ОСОБА_1, сплатив заборгованість за комунальні послуги, а також судовий збір і інформаційно - технічне забезпечення на загальну суму 2578,62 грн.

18.02.2012 року судовим наказом Славутицького міського суду з ОСОБА_1, стягнуто борг за комунальні послуги і судовий збір на загальну суму 2871,78грн.

Згідно наданого кошторису позивач затратив на відновлювальний ремонт квартири 4784,40грн.

Відповідно Договору купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_2, від 17 червня 1998 року, вбачається, що ця квартира куплена відповідачкою-1 (ОСОБА_3) на своє ім,я.

Договір дарування трикімнатної квартири АДРЕСА_2, від 25 травня 2001 року підтверджує, що відповідачка-1 (ОСОБА_3) подарувала цю квартиру ОСОБА_10, як з,ясовано у суді своїй рідній сестрі, від імені якої діяв позивач.

Договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_2, від 12 жовтня 2001 року, підтверджує, що названа квартира була продана дочкою ОСОБА_10 (від імені якої діяв позивач) своїй матері ОСОБА_6 (на той час ОСОБА_6).

Договір дарування 1/3 двокімнатної квартири АДРЕСА_3, від 12 жовтня 2001 року, підтверджує факт відчуження відповідачкою-1 (ОСОБА_3) 1/3 частини її власності у названій квартирі на користь її матері - ОСОБА_6 (на той час ОСОБА_6).

Довідка-характеристика від 27 вересня 2001 року № 394 на час її видачі, підтверджує, що двокімнатна квартира АДРЕСА_3, належала в рівних частках (по1/3): відповідачці-1 (ОСОБА_3), матері відповідачки-1 - ОСОБА_6 (на той час ОСОБА_6.) і дочці відповідачки-1 - ОСОБА_7.

Свідоцтво на право власності на житло - двокімнатні квартиру АДРЕСА_3, від 14 вересня 2001 року, підтверджує, що двокімнатна квартира АДРЕСА_3, належала в рівних частках (по 1/3): відповідачці-1(ОСОБА_3), матері відповідачки-1 - ОСОБА_6 (на той час ОСОБА_6.) і дочці відповідачки-1 - ОСОБА_7.

Відповідно Договору міни від 19 жовтня 2001 року відбулася міна трикімнатної квартири АДРЕСА_2 і двокімнатної квартири АДРЕСА_3 на двоповерховий котедж за адресою: АДРЕСА_4.

Заслухавши сторони, вивчивши надані документи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вищевказані Договори підтверджують, що відповідачка-1 приховала той факт, що при отриманні (обміні) її матір,ю і її дочкою власності на двоповерховий котедж за адресою: АДРЕСА_4 була задіяна значна частина нерухомості, яка належала відповідачці-1 трикімнатна квартира (АДРЕСА_2,) та 1/3 двокімнатна квартира (АДРЕСА_3,). Тобто, її твердження, про те, що їй немає куди виселиться зі спірної квартири не відповідають дійсності, так як у котеджі, власниками якого числяться її мати та дочка є значна частина її власності.

Відповідно до ст.48 закону України «Про власність»а також відповідно до вимог ст.397 ЦК України власник може вимагати усунення будь яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження належним йому майном. В даному випадку оскільки в суді з,ясовано, що житлове приміщення яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4 на частку якого має право відповідач -1 є благоустроєним, відповідає санітарним і технічним вимогам, перебуває в межах даного населеного пункту відповідає вимогам ст.50 ЖК України, то відповідачі підлягають виселенню в дане житлове приміщення.

Суд вважає, що в судовому засіданні також знайшло підтвердження того факту що з жовтня 2009 року позивач не проживав у своїй квартирі, спірним житловим приміщенням користувалась відповідач із сином тому комунальні послуги які через рішення суду були стягнуті з позивача підлягають відшкодуванню з відповідача -1. Також відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим не майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, тому вимоги в частині відшкодування коштів витрачених позивачем на ремонтні відновлювальні роботи в розмірі 4784,40 грн., підлягають також задоволенню.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, ст. ст.22,319, 391,1166,1192 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виселити та зняти з реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, вселити ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у будинок номер АДРЕСА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за комунальні послуги у сумі 5292 гривні 10 копійок, кошти на відновлюваний ремонт у сумі 4784 гривні 10 копійок всього 10076 гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 100 гривень 76 копійок.

Копію рішення направити третім особам для ознайомлення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т. О. Малишенко