Вирок № 27309101, 19.10.2012, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1/1901/59/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2012 р. м. Бережани

в складі:

судді Німко Н.П.

при секретарі Щербань М.М.

з участю:

прокурора Гриняка О.Б.

захисників (адвокатів) ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережани Тернопільської області кримінальну справу про обвинувачення:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бережани Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,- за ст. 186 ч.2 КК України;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Шибалин Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,- за ст. 186 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 квітня 2012 року близько 13 години, перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_5, що знаходиться в АДРЕСА_3 за попередньою змовою, в групі осіб, переслідуючи корисливу мету наживи, в присутності потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до яких висловлювали погрози застосувати насильство, яке не є небезпечне для їх життя та здоров'я, відкрито викрали з будинку телевізор марки »модель 21FU1RG, із серійним номером 811UI00183, що належить потерпілій ОСОБА_6 та TV -тюнер Q-SAT № 08101000643, що належить потерпілому ОСОБА_5 Згідно висновку експерта №6-284/12 від 08.06.2012 року залишкова вартість телевізора марки »модель 21FU1RG, із серійним номером 811UI00183, що належить потерпілій ОСОБА_6 становить 450 гривень, а залишкова вартість TV -тюнера Q-SAT № 08101000643, що належить потерпілому ОСОБА_5 становить 180 гривень. З викраденим підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 450,00 гривень та потерпілому ОСОБА_5 - на суму 180,00 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому обвинуваченням злочині визнав повністю, щиро покаявся та запевнив, що таке більше не повториться. Також пояснив, що дійсно, 13 квітня 2012 року, перебуваючи в парку в місті Бережани Тернопільської області він познайомився із потерпілим ОСОБА_5 і дізнавшись, що він з села Рогачин почав розпитувати його про те, чи може він організувати дерево дуба. На що той погодився показати йому такі дерева. Тоді він (підсудний) сказав, що організує машину і вони поїдуть разом в село, дивитися на дерева. Після чого він домовився із підсудним ОСОБА_4, щоб той завіз їх в село, але оскільки ОСОБА_4 позбавлений водійських прав, то в село їх везла дружина ОСОБА_4. Ще з ними поїхав один із братів ОСОБА_7 - ОСОБА_7 . Так, вони вп'ятьох - він (підсудний), ОСОБА_4, потерпілий ОСОБА_5, дружина ОСОБА_4, ОСОБА_7 поїхали в ліс, біля села Рогачин Бережанського району. Біля кафе «Дубок»вони зупинилися, до них під'їхав на автомобілі »його знайомий ОСОБА_8 ще з якимось незнайомим чоловіком і всі разом поїхали у ліс, що біля села Рогачин. Після цього він ( підсудний) ОСОБА_4 та ще якісь хлопці, які приїхали з ними та потерпілий ОСОБА_5 пішли в ліс, дивитися на деревину. В лісі ОСОБА_5 показав їм якісь дерева породи дуб, але вони їм не підходили. Про це він і сказав потерпілому і будучи злим, що намарно з'їздили вдарив його рукою два рази по голові. Коли вже виходили з лісу, то він сказав потерпілому, що той тепер винен ОСОБА_4 двісті гривень за заправку автомобіля, яким вони їздили. На що потерпілий відповів, що біля себе зараз грошей немає. Для того, щоб потерпілий віддав гроші, він йому пригрозив, що якщо то не віддасть їм 200,00 гривен, то вони закопають його в лісі. У відповідь потерпілий погодився і сказав, щоб їхали до нього додому в село, де він позичить гроші в своє бабці. В село вони їхали на автомобілі ОСОБА_4, за кермом була дружина ОСОБА_4, в салоні також був він (підсудний) та потерпілий. Коли приїхали до будинку потерпілого, то вийшли з ним разом з автомобіля і зайшли в будинок, де в одній із кімнати побачили телевізор. При цьому ОСОБА_5 сказав, що мабуть гроші сьогодні не віддасть, бо бабці вдома немає. На що він (підсудний) йому сказав, що вони приїдуть до нього завтра і якщо він не віддасть гроші, то вони заберуть телевізор. Після цього ОСОБА_5 залишився вдома, а вони втрьох повернулися в місто Бережани. Через день, 15 квітня 2012 вони з ОСОБА_4 і його дружиною, яка керувала автомобілем знову приїхали до будинку, де проживає потерпілий в селі Рогачин Бережанського району і зайшли в цей будинок. Там вони зустріли ОСОБА_5 та його маму і ОСОБА_4 сказав до потерпілого, щоб він віддав гроші за бензин в сумі 200 гривень, який вони витратили на ту поїздку в ліс. На що потерпілий знову сказав, що грошей немає і сказав, що позичить їх коли повернеться з церкви бабця. Саме в цей час із церкви повернулася бабуся потерпілого ОСОБА_6 і ОСОБА_4 сказав їй, щоб вона давала 200,00 гривень за свого внука. На що та відповідала, що грошей немає. Після цього ОСОБА_4 сказав, що якщо немає грошей, то він забере телевізор і віддасть його коли повернуть гроші. На це бабця стала просити не забирати телевізор, казала,що він її і вона за нього ще не сплатила кредит. Але вони настоювали на своєму. Тоді бабця витягнула 50,00 гривень і хотіла їм віддати, казала, що решту віддасть потім. Але ОСОБА_4 сказав, що їм потрібно не 50 гривень, а 200 гривень. Почувши ці слова, потерпілий ОСОБА_5 забрав з рук бабці гроші і сказав, щоб вона не давала їм ніяких грошей, бо вони все одно заберуть телевізор, оскільки їм потрібно 200 гривень. Тоді ОСОБА_4 вийшов з потерпілим в другу кімнату, що там відбувалося йому не відомо, а він (підсудний) пішов із бабусею і матір'ю потерпілого в кімнаті де був телевізор та TV-тюнер. Почувши з тієї кімнати де був ОСОБА_4 та потерпілий якийсь шум, туди забігли бабця і мати і стали просити ОСОБА_4, щоб він не бив потерпілого. В подальшому, зі слів ОСОБА_4 він дізнався, що той вдарив потерпілого і він впав на підлогу. Тоді він( підсудний) підійшов до потерпілого і став біля нього, а ОСОБА_4 пішов забирати телевізор. При цьому він казав потерпілому, що вони забирають телевізор і віддадуть його коли той поверне 200,00 гривень. Потім він (підсудний) вийшов з будинку і сів в автомобіль, в багажник якого ОСОБА_4 вже поклав телевізор і телетюнер. В подальшому все що вони забрали у потерпілих вони з підсудним ОСОБА_4 добровільно повернули і вибачилися перед потерпілими, просить врахувати його щире каяття, повне визнання вини і суворо не карати, волі не позбавляти.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому обвинуваченням злочині визнав повністю, щиро покаявся та запевнив, що таке більше не повториться. Також дав покази, які по своїй суті є аналогічними показам підсудного ОСОБА_3

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій зазначив, що в судове засідання з'явитися не може і підтримує покази, які він давав на досудовому слідстві, будучи допитаним в якості потерпілого і просить їх оголосити в судовому засіданні, претензій морального та матеріального характеру до підсудних у нього немає, просить їх суворо не карати. Так, з оголошених в судовому засіданні показів потерпілого, які він давав на досудовому слідстві будучи допитаним в якості потерпілого вбачається, що біля 10 години 13.04.2012 року він разом із знайомими ОСОБА_16 та ОСОБА_17 пішли у парк, що знаходиться на вул. Тернопільської та Чорновола м. Бережани до їх знайомих, де познайомився із чоловіком на ім'я ОСОБА_18, та ще двома братами, прізвища та імен яких він не пригадує. При розмові зі ОСОБА_18 він зрозумів, що останнього цікавить порода дерев дуба, і ОСОБА_18 запитав, чи він не знає, де у лісі ростуть дуби, на що він останньому відповів, що знає і можу показати. Після цього він сказав, що треба їхати у АДРЕСА_3. ОСОБА_18 сказав, що знайде машину і вони поїдуть у с. Рогачин дивитися на місце у лісі, де росте порода дуба. У після обідню пору до магазину «АВС»під'їхав автомобіль марки »вишневого кольору, у якому знаходився невідомий йому чоловік, а за кермом даного автомобіля сиділа невідома жінка. Він разом із ОСОБА_18 та одним із братів з яким познайомився у парку, сіли у даний автомобіль та поїхали у напрямку АДРЕСА_3. Біля кафе «Дубок»вони зупинилися та мали зачекати ще на когось. Через деякий час під'їхав автомобіль »сірого кольору і вони поїхали у ліс, що неподалік від с. Рогачин. Приїхавши на вказане місце, він разом із двома невідомими чоловіками, які приїхали на автомобілі », із високим чоловіком, з яким він приїхав на автомобілі »і якого хтось з присутніх у автомобілі назвав ОСОБА_4, та ОСОБА_18 пішли у ліс. У лісі він даним хлопцям показав місце, де ростуть дерева дуба, після чого, вони оглянули дані дерева і ОСОБА_18 сказав, що дані дерева їм не підходять і в цей час наніс два удари рукою у голову. Після цього ОСОБА_18 сказав, що він винен чоловікові, який був високий на зріст на ім'я ОСОБА_4, двісті гривень за заправку автомобіля, яким вони їздили дивитися у ліс неподалік с. Рогачин. Про те, що він має платити за бензин вони недомовлялися, а йому лише сказав ОСОБА_18, коли вже вийшли з лісу. Почувши це, він відповів ОСОБА_18, що зараз немає грошей. Після цього ОСОБА_18 сказав, що якщо він не дасть їм 200 гривень, то вони його закопають у лісі. Він злякався та сказав їм, що їдемо додому і він позичить гроші у своєї бабусі. Приїхавши до нього додому, із автомобіля вийшов він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_18. Вони зайшли у будинок, а саме у кімнату, де знаходився телевізор, оскільки він хотів у бабці позичити 200 гривень та дати їм, проте нікого вдома не було. Після цього ОСОБА_18 сказав, що вони приїдуть після завтра і якщо він їм не дасть 200 гривень, то вони заберуть телевізор. Він залишився вдома, а вони пішли сіли у автомобіль і поїхали у напрямку м. Бережани. Біля 8 години 15.04.2012 року моя бабуся зібралася та пішла до церкви на службу Божу, оскільки була Паска, а вдома залишився він разом із мамою, а ОСОБА_11 пішов на став рибалити. Біля 12 години коли він разом із мамою перебували у житловому будинку, то у житловий будинок зайшли ОСОБА_18, який був низького зросту, та ОСОБА_4, високий на зріст. Він разом із мамою вийшли у коридор, де стояли із ОСОБА_4 та ОСОБА_18, то ОСОБА_4 сказав до нього, щоб він(ОСОБА_5) дав гроші за бензин в сумі 200 гривень, який вони витратили на поїздку у ліс неподалік с. Рогачин з міста Бережани, у якому він показував місце, де ростуть дерева породи дуба. Однак він їм відповів, що зараз немає грошей, а коли бабуся повернеться із церкви, то дасть їм гроші. В цей час із церкви повернулася його бабуся ОСОБА_6 і ОСОБА_4 одразу ж сказав їй, щоб вона давала гроші в сумі 200 гривень за бензин, який вони витратили аби приїхати у с. Рогачин. На що його бабуся відповіла, що грошей не має зараз, оскільки ще пенсію не отримала. Після цього ОСОБА_4 сказав, що якщо немає грошей, то забере телевізор, а коли дадуть гроші в сумі 200 гривень, то поверне телевізор. Почувши це його бабуся попросила їх не забирати телевізор, оскільки вона за нього ще не сплатила кредит. Даний телевізор марки »вона придбала весною у 2007 році у одному із магазинів побутової техніки неподалік від «Універмагу»у м. Бережани за 1300 гривень. Тоді його бабуся злякалася, що вони можуть забрати телевізор, витягнула банкноту номіналом 50 гривень та хотіла їм дати, і сказала, щоб вони приїхали через два дні і вона дасть решту грошей. Після цього ОСОБА_4 сказав його бабусі, що їм потрібно не 50 гривень, а 200 гривень. Почувши це він вихопив у бабусі з рук дану банкноту та сказав, щоб вона не давала їм ніяких грошей, бо це й так не поможе, вони все одно заберуть телевізор, оскільки їм потрібно 200 гривень. ОСОБА_4 пішов за ним у другу кімнату з права від входу у житловий будинок, а його мама разом із бабусею та ОСОБА_18 зайшли у першу кімнату з права від входу у житловий будинок, у якій знаходився телевізор та TV-тюнер. Коли він йшов у кімнату з ОСОБА_4, то чув як ОСОБА_18 щось розповідав його бабусі, тим самим відволікав їхню увагу від нього та ОСОБА_4. Коли він знаходився у кімнаті із ОСОБА_4, то ОСОБА_4 сказав, щоб він(ОСОБА_5) дав 200 гривень, на що він знову відповів, що ще немає. В свою чергу ОСОБА_4 наніс йому один удар рукою, від якого він(ОСОБА_5) майже впав на землю. ОСОБА_4 сказав, що якщо він(ОСОБА_5) не дасть гроші в сумі 200 гривень, то забере телевізор. Після цього одразу ж прибігла його бабуся та сказала ОСОБА_4, щоб ОСОБА_4 його не бив. ОСОБА_4, коли прийшла бабуся вийшов із даної кімнати, а бабуся пішла за ОСОБА_4. В цей час він знаходився у кімнаті, та не міг оговтатися від удару декілька секунд. Після цього підійшов ОСОБА_18, який став при вході у кімнату, він(ОСОБА_5) зрозумів, що ОСОБА_4 пішов забирати телевізор, а ОСОБА_18 стояв у дверях аби він(ОСОБА_5) не зміг перешкодити їм забрати телевізор. Коли ОСОБА_18 стояв у дверях, то ще казав, що вони забирають телевізор, а коли він привезе їм 200 гривень, то вони повернуть телевізор. Через деякий час ОСОБА_18 пішов, а він підійшов до вікна та став дивитися у вікно, де побачив, як ОСОБА_4 несе телевізор до автомобіля та в подальшому кладе у багажник. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_18 сіли у автомобіль і поїхали у напрямку м. Бережани. Коли він зайшов у кімнату, де знаходився телевізор, то помітив, що відсутній ще й TV-тюнер, який він(ОСОБА_5) придбав у червні 2011 році у м. Бережани за 330 гривень. Він запитав, чи це вони забрали TV-тюнер, на що мати відповіла, що високого зросту чоловік від'єднав телевізор та TV-тюнер і виніс з будинку, а чоловік меншого зросту одразу ж вийшов за ним із будинку. Цивільний позов він заявляти не бажає, оскільки матеріальна шкоду завдану йому, внаслідок вчиненого злочину відшкодовано в повному обсязі, а тому будь яких претензій матеріального та морального характеру немає. (а. с.- 45-48).

Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що в судове засідання з'явитися не може і підтримує покази, які вона давала на досудовому слідстві в якості потерпілої, просить їх оголосити в судовому засіданні, претензій морального та матеріального характеру до підсудних у неї немає, просить їх суворо не карати. Так, з оголошених в судовому засіданні показів потерпілої, які вона давала на досудовому слідстві будучи допитаною в якості потерпілої вбачається, що вона проживає в АДРЕСА_3 разом із своєю донькою ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9, онуком ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_10, та ще одним онуком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11. Біля 8 години 15.04.2012 року вона зібралася та пішла до церкви на службу Божу, оскільки була Паска, а вдома залишилися ОСОБА_10 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_11. Із церкви вона повернулася додому біля 12 години, а коли зайшла у будинок, то побачила двох невідомих їй чоловіків, доньку ОСОБА_10 та онука ОСОБА_5, які знаходилися у коридорі житлового будинку. Один із даних невідомих їй чоловіків був низького зросту, а інший був високий на зріст. Як в подальшому з'ясувалося, що чоловік низького зросту був ОСОБА_3, а чоловік високого зросту був ОСОБА_4, оскільки коли вона перебувала разом із донькою у Бережанському РВ УМВСУ 08.05.2012 року, то бачила даних чоловіків на коридорі біля кабінету слідчого, яких впізнала. Працівники міліції їй повідомили, що чоловік низького зросту був ОСОБА_3, а чоловік високого зросту був ОСОБА_4. Коли вона зайшла у коридор, то чоловік високого зросту, тобто ОСОБА_4 сказав до неї, щоб вона дала 200 гривень за бензин, який вони витратили аби приїхати у с. Рогачин. На що вона їм відповіла, що грошей немає зараз, оскільки ще пенсію не отримала. Після цього ОСОБА_4 сказав, що якщо немає грошей, то він забере телевізор, а коли йому дадуть гроші в сумі 200 гривень, то поверне телевізор. Почувши це, вона попросила їх не забирати телевізор, оскільки за нього ще не сплатила кредит. Даний телевізор марки »вона придбала 2007 році у одному із магазинів побутової техніки неподалік від «Універмагу»у м. Бережани за 1300 гривень. Тоді вона злякалася, що можуть забрати телевізор, витягнула банкноту номіналом 50 гривень та хотіла їм дати, і сказала, щоб вони приїхали через два дні і дасть решту грошей. Однак ОСОБА_4 сказав їй, що їм потрібно не 50 гривень, а 200 гривень. Почувши це, ОСОБА_5 вихопив у бабусі з рук дану банкноту та сказав, щоб вона не давала їм ніяких грошей, бо це й так не поможе, вони все одно заберуть телевізор, оскільки їм потрібно 200 гривень. Після цього ОСОБА_4 пішов із ОСОБА_5 у другу кімнату з права від входу у житловий будинок, а вона разом із своєю донькою та ОСОБА_3 зайшли у першу кімнату з права від входу у житловий будинок, у якій знаходився телевізор та TV-тюнер. Тоді вона просила ОСОБА_3 не забирати телевізор, оскільки за нього ще не розплатилася, на що ОСОБА_3, відповів, що якщо вони дадуть 200 гривень, то не будуть забирати телевізор. Після цього вона почула, як у сусідній кімнаті ОСОБА_4 кричить на її онука ОСОБА_5, і вона одразу ж вийшла із першої кімнати та пішла у кімнату, де знаходився ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Коли вона зайшла у кімнату, то побачила, як ОСОБА_4 наніс один удар кулаком по голові, однак скільки саме ударів він наніс ОСОБА_5, їй невідомо. Вона одразу ж сказала до ОСОБА_4, щоб він перестав бити її онука, після чого ОСОБА_4 більше не чіпав ОСОБА_5 і одразу ж пішов у кімнату, де знаходиться телевізор. Вона відразу пішла за ОСОБА_4 у дану кімнату. Однак ОСОБА_3 вийшов із даної кімнати, коли зайшов ОСОБА_4 і вона, то пішов у іншу кімнату, де знаходився ОСОБА_5. В цей час ОСОБА_4 підійшов до телевізора та почав від'єднувати від електромережі без їхньої згоди на це. Вона із донькою почали його просити, щоб він не забирав телевізор і що вони гроші йому дадуть пізніше, оскільки не хотіли аби він забрав телевізор. Однак ОСОБА_4 продовжував від'єднувати телевізор, і сказав, що якщо через два дні вони привезуть йому гроші в сумі 200 гривень, то він поверне їм дані речі. ОСОБА_4 особисто, без їхньої згоди від'єднав телевізор від електромережі і взявши у руки, поніс на вулицю. Через декілька секунд слідом за ОСОБА_4 вийшов із будинку ОСОБА_3 Вона відразу пішла за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до автомобіля, де в подальшому ОСОБА_4 відкривши багажник, поклав даний телевізор у багажник. У автомобілі знаходилася невідома їй жінка, до якої вона підійшла та попросила, щоб ця жінка сказала аби вони не забирали телевізора, бо їм через два дні дадуть гроші. Однак невідома їй жінка відповіла, що нічого не знає. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4, сіли у автомобіль і поїхали у напрямку м. Бережани. Коли вона повернулася у будинок, то дізналася, що окрім телевізора вони ще й забрали TV-тюнер, який купив її онук ОСОБА_5. Цивільний позов вона заявляти не буду, оскільки викрадений у неї телевізор вилучений і буде повернутий. (а. с.- 41-43).

Окрім повного визнання свої вини підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, показів потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, винність підсудних у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілих, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, також доводиться всебічно перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, -

- Протоколом добровільної видачі від 08 травня 2012 року, згідно якого ОСОБА_4 із житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2, добровільно видав працівникам міліції телевізор марки »модель 21FU1RG, із серійним номером 811UI00183, що належить потерпілій ОСОБА_6, та TV -тюнер Q-SAT № 08101000643, що належить потерпілому ОСОБА_5.(а. с.- 14);

- Протоколом огляду предметів від 15 травня 2012 року та таблицею ілюстрацій до нього, де в якості речових доказів було оглянуто: телевізор марки «LG»модель 21FU1RG, із серійним номером 811UI00183, та TV -тюнер Q-SAT № 08101000643, які були добровільно видані працівникам міліції 08.05.2012 року ОСОБА_4 із житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 (а. с.- 69,70-72);

- Розпискою ОСОБА_5 від 12 червня 2012 року, згідно якої йому повернуто телевізор марки »модель 21FU1RG, із серійним номером 811UI00183, та TV -тюнер Q-SAT № 08101000643, які були відкрито викрадені 15.04.2012 року у ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в АДРЕСА_3. (а. с.- 74);

- Висновком судово-товарознавчої експертизи № 6-284/12 від 08.06.2012 року, згідно якої встановлено, що залишкова вартість телевізор марки »модель 21FU1RG, із серійним номером 811UI00183, з урахуванням зносу становить 450 гривень, а залишкова вартість TV -тюнер Q-SAT №08101000643, з урахуванням зносу становить 180 гривень.(а. с.- 63-66);

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 під час проведення якої потерпіла повністю підтвердила свої покази, як потерпілої на досудовому слідстві і вказала на ОСОБА_3, як на особу, яка спільно із ОСОБА_4 відкрито заволоділа її майном та майном її онука, із погрозою застосуванням щодо онука потерпілого ОСОБА_5 фізичного насильства (а. с.- 84-86);

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_10, під час проведення якої свідок ОСОБА_10 вказала на ОСОБА_3, як на особу, яка спільно із ОСОБА_4 відкрито заволоділа майном її матері потерпілої ОСОБА_6 та майном її сина, із погрозою застосуванням щодо сина потерпілого ОСОБА_5 фізичного насильства (а. с.- 92-94);

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 під час проведення якої потерпілий повністю підтвердив свої покази, як потерпілого на досудовому слідстві і вказав на ОСОБА_3, як на особу, яка спільно із ОСОБА_4 відкрито заволоділа його майном та майном його бабусі ОСОБА_6, із погрозою застосуванням щодо нього(потерпілого ОСОБА_5.) фізичного насильства (а. с.- 100-103).

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, суд за згодою всіх учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

- дії підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України досудовим слідством вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що підсудний ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілих.

- дії підсудного ОСОБА_4 за ч.2 ст.186 КК України досудовим слідством вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілих

При обранні покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що він вчинив злочин в силу ст. 89 КК України не будучи судимим, однак в минулому притягувався до кримінальної відповідальності, особу винного, обставини, що пом'якшують відповідальність, - зізнання у вчиненні злочину, щире каяття та сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику за місцем проживання, добровільне відшкодування збитків та повернення викраденого.

З врахування усіх пом'якшуючих та обтяжуючих обставин по справі, суд прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, де він може бути звільненим від покарання із встановленням йому іспитового строку.

При обранні покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що він вчинив злочин вперше, не будучи раніше судимим, в минулому до кримінальної відповідальності не притягувався, особу винного, те що він має на утриманні одну неповнолітню дитину, обставини, що пом'якшують відповідальність, - зізнання у вчиненні злочину, щире каяття та сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику за місцем проживання, добровільне відшкодування збитків та повернення викраденого.

З врахування усіх пом'якшуючих та обтяжуючих обставин по справі, суд прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, де він може бути звільненим від покарання із встановленням йому іспитового строку.

Питання про речові докази вирішити згідно вимог кримінально-процесуального законодавства.

Судові витрати стягнути із підсудних солідарно,.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і за цією статтею обрати йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши засудженому іспитовий строк в 1 (один) рік.

Відповідно до п.2,3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і за цією статтею обрати йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши засудженому іспитовий строк в 1 (один) рік.

Відповідно до п.2,3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази:

- Тюнер TV-SAT ST08»№ 08101000643 вважати повернутими потерпілому ОСОБА_5.( а.с.74).

- телевізор марки 21FU1RG»із серійним номером 811UI00183, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 повернути потерпілій ОСОБА_9 .( а.с.74).

Стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №-6-284\12 від 08 червня 2012 року в розмірі 343 ( триста сорок три) гривні 00 коп. Отримувач платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727 , банк одержувача УДК в Тернопільській області МФО 838012, р/р 31256272210463.( а.с.63);

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній -у вигляді особистої поруки ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - у вигляді особистої поруки ОСОБА_14 та ОСОБА_15

На даний вирок суду може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд на протязі 15 діб з дня проголошення вироку.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко