Рішення № 27304948, 08.10.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/20156/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"08" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді БАРТАЩУК Л.П.

при секретарі Ізвольська С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа - Міністерство юстиції України в особі Десятої Київської державної нотаріальної контори про визнання спадщини відумерлою, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник - Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, мотивуючи свою заяву наступними обставинами.

Прокуратурою Дніпровського району м. Києва на виконання завдання прокуратури м. Києва проведено перевірку щодо дотримання вимог законодавства при визнанні майна відумерлою спадщиною, якою було встановлено, що однокімнатна квартира загальною площею 38, 35 кв.АДРЕСА_3 в місті Києві, 01.04.93 приватизована ОСОБА_1.

В даній квартирі зареєстрованих осіб не має, що підтверджується інформацією, наданою ЖРЕО № 418 від 30.05.12р.

Власниця квартири ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про смерть № 21981.

Спадкоємців у померлої особи не встановлено.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру, наданого Десятою Київською державною нотаріальною конторою № 1287/01-16 від 29.05.11, - спадкова справа після померлої ОСОБА_1 не заводилась, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 29.05.12 № 30595111. Заповіт від імені гр. ОСОБА_1 не посвідчувся, що підтверджується зазначеною довідкою.

Відповідно до Довідки ЖРЕО № 418 від 30.05.12 за № 296, виданої на запит прокуратури Дніпровського району м. Києва, в квартирі, яка належала ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на вказаній житловій площі проживала та зареєстрована 1 особа, а саме - ОСОБА_1.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з дня відкриття спадщини.

Оскільки після спливу одного року з дня відкриття спадщини щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відсутні спадкоємці за заповітом і за законом, заявник в інтересах держави просить суд визнати спадщину відумерлою.

Представник заявника підтримав заяву, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи направив заяву про розгляд справу у його відсутність, не заперечував проти задоволення заяви.

Вивчивши заяву, дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України, таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Пункт 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачає, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, ст. 60 вказаного Закону встановлює, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до Рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації припиненні районні в місті Києві ради. Повноваження районних рад щодо розпорядження майном територіальної громади міста Києва на даний час знаходяться в компетенції Київської міської ради.

Згідно зі ст. 121 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, покладено на органи прокуратури.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції може звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року "прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство, в чому визначається порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах."

Враховуючи те, що право розпоряджатися та здійснювати державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду здійснюється Радами, їх виконавчими і розпорядчими органами,»а районні в м. Києві ради на даний час припинені шляхом ліквідації, прокуратурою Дніпровського району м. Києва з метою захисту економічних інтересів держави, в даному випадку поданий позов в інтересах держави в особі Київської міської ради, як органу, на який покладено обов'язок здійснювати державний контроль за використанням житлових приміщень та діяти від імені та в інтересах територіальної громади району, суд дійшов до висновку про належність заявника у справі про визнання спадщини відумерлою положенням ст. 274 ЦПК України.

З матеріалів справи убачається, що однокімнатна квартира загальною площею 38, 35 кв.м. АДРЕСА_1, 01.04.93 приватизована ОСОБА_1.

В даній квартирі зареєстрованих осіб не має, що підтверджується інформацією, наданою ЖРЕО № 418 від 30.05.12р.

Власниця квартири ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про смерть № 21981.

Спадкоємців у померлої особи не встановлено.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру, наданого Десятою Київською державною нотаріальною конторою № 1287/01-16 від 29.05.11, - спадкова справа після померлої ОСОБА_1, не заводилась, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 29.05.12 № 30595111.

Заповіт від імені гр. ОСОБА_1 не посвідчувся, що підтверджується зазначеною довідкою.

Відповідно до Довідки ЖРЕО № 418 від 30.05.12 за № 296, виданої на запит прокуратури Дніпровського району м. Києва, в квартирі, яка належала ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на вказаній житловій площі проживала та зареєстрована 1 особа, а саме - ОСОБА_1.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з дня відкриття спадщини.

Оскільки після спливу одного року з дня відкриття спадщини щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відсутні спадкоємці за заповітом і за законом, відсутні також достовірні дані про наявність спадкоємців, яким не відомо про смерть ОСОБА_1 та про відкриття спадщини, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для визнання спадщини відумерлою.

При цьому, судом приймається до уваги зміст ч. 2 ст. 1280 ЦК України, якою передбачений випадок, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1220, 1270, 1272, 1277, 1280 ЦК України, ст.ст. 3, 45, 212-215, 274-278 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати спадщину після смерті ОСОБА_1, що складається з однокімнатної квартири загальною площею 38, 35 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 відумерлою.

Передати вказану квартиру до територіальної громади м. Києва в особі її представницького органу Київської міської ради.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасниками судового розгляду, які не були присутні при оголошенні рішення в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: