Вирок № 27303409, 13.07.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/13281/12

В И Р О К

іменем України

"13" липня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.

при секретарі Розгон А.В.

за участю прокурора Григоренко Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Одеської області, м. Котовськ, громадянина України, українця, з середньо спеціальною освітою, вдівця, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2032 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, незаконно організував гральний бізнес в порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 року № 1334-17. Так, у лютому місяці 2012 року ОСОБА_1, без належної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності отримав 27 лютого 2012 року від СПД «ОСОБА_6.»в оренду приміщення по АДРЕСА_2 під улаштування Інтернет - кафе. Після чого, ОСОБА_1 домовився із невстановленою досудовим слідством особою про купівлю та встановлення комп'ютерної техніки, на якій планував надавати гральні послуги шляхом організації віртуального казино. У подальшому до приміщення за вказаною адресою було завезено та підключено 40 системних блоків комп'ютера, 40 моніторів, 40 комп'ютерних клавіатур, 40 комп'ютерних мишок управління та столи для їхнього розміщення, потім на цю комп'ютерну техніку інсталював програми доступу до віртуального казино.

Для забезпечення функціонування «Інтернет-кафе»ОСОБА_1 через оголошення в засобах масової інформації найняв обслуговуючий персонал: касира ОСОБА_3, у функції якої входило отримання грошових коштів від клієнтів закладу; охоронця ОСОБА_4, у функції якого входила охорона закладу; офіціанта ОСОБА_5, у функції якого входило рознесення безалкогольних напоїв та прибирання закладу, які 07 березня 2012 року перебували в приміщенні ігрового закладу за адресою: АДРЕСА_2, обслуговуючи клієнтів закладу.

07 березня 2012 року до приміщення закладу, розташованого по АДРЕСА_2 зайшли співробітники ДДСБЕЗ МВС України і співробітники Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві та під час огляду місця події вилучили 2223 грн. та 40 комп'ютерів, які були підключені до мережі електропостачання, на яких надавались послуги в сфері грального бізнесу, всупереч Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 року № 1334-VІ.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе за ч. 1 ст. 203-2 КК України визнав у повному обсязі, дав покази про обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро каявся в скоєному.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчини зайняття гральним бізнесом є доведеною і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 2032 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 116-117), за місцем проживання скарг і нарікань від мешканців будинку не надходило (а.с. 118), вдівець (а.с. 120), раніше не судимий (а.с. 114).

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 2032 КК України у виді штрафу з конфіскацією грального обладнання.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у справі вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати вирішити, згідно зі ст. 93 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 203-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень з конфіскацією грального обладнання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у справі, а саме: 38 системних блоків комп'ютера, 40 моніторів, 40 комп'ютерних клавіатур, 40 комп'ютерних мишок, які знаходяться на зберіганні в управлінні центрального ресурсного забезпечення МВС України за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28, склад 18 (а.с. 25); 2 системних блоки, що передані до камери схову Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 25-26); грошові кошти в сумі 2223 гривень (дві тисячі двісті двадцять три гривни) (а.с. 27-34) -конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу -за проведення експертизи та дослідження) -2830 грн. 08 коп. (а.с. 103-109).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя: