Вирок № 27303317, 22.06.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/10864/12

В И Р О К

іменем України

"22" червня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарях Бутенко О.Г., Жир С.О.,

за участю прокурора Григоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого не офіційно будівельником, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 311 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи притягнутим 04 липня 2002 року до кримінальної відповідальності СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві за ч. 2 ст. 186 КК України, належних висновків для себе не зробив та повторно скоїв умисний злочин. Так, ОСОБА_1, 05 вересня 2002 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи біля будинку 2 по вул. Лобачевського в м. Києві з метою повторного, таємного викрадення чужого майна вступив у попередню змову з ОСОБА_2, який 18.12.2003 року засуджений Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 304 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, ОСОБА_3, який 18.12.2003 року засуджений Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та неповнолітнім ОСОБА_4, який відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києві від 14.11.2003 року звільнений від кримінальної відповідальності згідно з п. «А»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 11.07.2003 року. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1, 06 вересня 2002 року, приблизно о 00 годині 20 хвилин з метою повторного, таємного викрадення чужого майна разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 прийшли до будинку 8-А по вул. Лобачевского в м. Києві, де за допомогою лопати відкопали кабель марки ААБ2л-10, який належить підприємству «Київелектромонтаж»та за допомогою сокири відрубали його, тим самим викрали кабель марки ААБ2л-10, довжиною 10 метрів, загальною вартістю 572 гривні 25 копійок, чим спричинили матеріальної шкоди ТОВ «Київелектромонтаж», а з викраденим з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1, будучи достовірно обізнаним у тому, що ОСОБА_4, який відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києві від 14.11.2003 року звільнений від кримінальної відповідальності згідно з п. «А»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 11.07.2003 року, є неповнолітнім, тобто не досяг вісімнадцятирічного віку, 05 вересня 2002 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин став ініціатором вчинення злочину, а саме таємного викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «Київелектромонтаж», шляхом переконання викликав у ОСОБА_4 рішучість взяти участь у вчиненні даного злочину. У результаті, неповнолітній ОСОБА_4, чия воля була підкорена ОСОБА_1, погодився на участь у вчиненні злочину. Здійснюючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1, 06 вересня 2002 року, приблизно о 00 годині 20 хвилин, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який на момент скоєння злочину був неповнолітнім, прийшли до буд. 8-А по вул. Лобачевского в м. Києві, де за допомогою лопати відкопали кабель марки ААБ2л-10, який належить підприємству «Київелектромонтаж»та за допомогою сокири відрубали його, тим самим викрали кабель марки ААБ2л-10, довжиною 10 метрів, загальною вартістю 572 гривні 25 копійок, чим спричинили матеріальної шкоди ТОВ «Київелектромонтаж», а з викраденим з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, без мети збуту, в один із днів восени 2009 року, перебуваючи за місцем мешкання у АДРЕСА_1, знайшов скляну пляшку ємкістю 1 літр з соляною кислотою, яка залишилась від його бабусі, що померла, яку незаконно придбав та почав зберігати за вказаною адресою з метою використання для виготовлення наркотичних засобів. Таким чином, незаконно придбав та зберігав прекурсор -соляну кислоту, об'ємом 0,180 л та густиною 1,158 г/куб.см. (що складає 31,74 %), з метою використання для виготовлення наркотичних засобів. У подальшому, 05 квітня 2012 року, близько 15 години 15 хвилин, працівниками міліції під час огляду АДРЕСА_1, де мешкав ОСОБА_1, було виявлено та вилучено пляшку з рідиною, яка згідно висновку експерта є соляною кислотою об'ємом 0,180 л., та густиною 1,158 г/кб.см. (що складає 31,74 %) та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 із внесеними змінами «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список № 2»є прекурсором.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 311 КК України визнав у повному обсязі, дав покази про обставини скоєння злочинів, викладені в установочній частині вироку, щиро каявся в скоєному.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, вина ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив втягнення неповнолітнього у злочину діяльність є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 304 КК України.

Зокрема, вина ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання прекурсору з метою використання для виготовлення наркотичних засобів, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 311 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, є злочинами невеликої, середньої тяжкості та тяжким, конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та у лікаря нарколога не перебуває (т. 1 а.с. 63-64, т. 3 а.с. 40-41), за місцем проживання скарг та нарікань від мешканців будинку не надходило (т. 1 а.с. 66, т. 3 а.с. 42), працюючого не офіційно на будівництві, його ставлення до скоєного (щиро каявся у скоєному, вину та цивільний позов визнав у повному обсязі).

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття підсудного у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, наявність пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин, ставлення підсудного до скоєного, під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг та нарікань від мешканців будинку не надходило, працюючого не офіційно на будівництві, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства і вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов'язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов на суму 572 грн. 25 коп. задовольнити в повному обсязі, оскільки визнаний підсудним та стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Київелектромонтаж»суму в розмірі 572 грн. 25 коп.

Речові докази у справі, а саме: поліетиленовий пакетик, білого кольору з написом: магазин «Оксана», в якому знаходиться пляшка об'ємом 1 л, прозорого кольору, закрита кришкою з полімерного матеріалу чорного кольору, в якій знаходиться речовина жовтого кольору, об'ємом 0,178 л; поліетиленовий пакет, кольорового кольору з надписом «Jennifer», в якому знаходиться капроновий носок з речовиною рослинного походження світло-коричневого кольору в подрібненому вигляді, що передані на зберігання в камеру схову речових доказів УМВС України в Сумській області - знищити (т. 1 а.с. 33-34).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області р/р 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, призначення платежу -код класифікації доходів бюджету 25010100) -441 грн. 36 коп. (т. 1 а.с. 26-30).

Керуючись ст. ст. 28, 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 185, ч. 1, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 311 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 -2 (два) роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 304 -3 (три) роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 311 -1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_1 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Цивільний позов на суму 572 гривні 25 копійок задовольнити в повному обсязі, оскільки визнаний підсудним та стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Київелектромонтаж»суму в розмірі 572 гривні 25 копійок.

Речові докази у справі відсутні, а саме: поліетиленовий пакетик, білого кольору з написом: магазин «Оксана», в якому знаходиться пляшка об'ємом 1 л, прозорого кольору, закрита кришкою з полімерного матеріалу чорного кольору, в якій знаходиться речовина жовтого кольору об'ємом 0,178 л; поліетиленовий пакет, кольорового кольору з надписом «Jennifer», в якому знаходиться капроновий носок з речовиною рослинного походження світло-коричневого кольору в подрібненому вигляді, що передані на зберігання в камеру схову речових доказів УМВС України в Сумській області - знищити (т. 1 а.с. 33-34).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області р/р 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, призначення платежу -код класифікації доходів бюджету 25010100) -441 грн. 36 коп. (т. 1 а.с. 26-30).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя: