Ухвала суду № 27303302, 05.07.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/13978/12

Ухвала

іменем України

"05" липня 2012 р.

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Кир'янчук Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за скаргою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до Старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Коровайко О.С., заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №32582125 від 17 травня 2012 року та зобов'язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «МТС Україна», звертаючись до суду зі скаргою на дії Старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Коровайко О.С., просить визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17 травня 2012 року ВП №32582125 неправомірною та зобов'язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 лютого 2010 року у справі №2-Н-113/1/2010, мотивуючи тим, що 15 травня 2012 року Приватне акціонерне товариство «МТС Україна», як стягувач, звернулось до ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва з приводу примусового виконання судового наказу №2-Н-113/1/2010, який виданий Дніпровським районним судом міста Києва 11 лютого 2010 року по цивільній справі за заявою Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, однак 17 травня 2012 року державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Коровайко О.С. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутній ідентифікаційний код боржника, тому, на думку заявника, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження є неправомірною, оскільки пред'явлений до виконання судовий наказ за формою та змістом відповідає вимогам ст.103 ЦПК України, в той же час зазначення у судовому наказі ідентифікаційного номеру боржника не є обов'язковими реквізитами даного процесуального документа, а мають зазначатись у виконавчому документі лише у випадку, якщо вказані дані відомі суду.

Представник заявника Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» Ващенко Т.В. в судове засідання не з'явилась, до суду подана заява про розгляд справи у відсутності представника заявника та задовольнити заяву в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Суб'єкт оскарження -старший державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Коровайко О.С., в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом надати письмові пояснення по обставинам, викладених у скарзі, не скористався.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом вставлено, що 11 лютого 2010 року Дніпровським районним судом міста Києва видано судовий наказ по цивільній справі №2-Н-113/1/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»заборгованість згідно з договором про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет у розмірі 664,24 грн., судовий збір - 25,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30,00 грн., а всього на загальну суму -719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 74 коп.

17 травня 2012 року (ВП №32582125) старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Коровайко О.С. винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) стягувачу Приватному акціонерному товариству «МТС Україна»на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам п.3.3 Інструкції з організації примусового викання рішень, а саме: при перевірці відповідності виконавчого документа щодо вимог п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець враховує наявність для фізичних осіб реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Відповідно до положення п.1 ч. 1 ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Згідно ч.4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця. При цьому вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що відповідає конституційному положенню щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України (ст. 124 Конституції України).

Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як передбачено у п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Аналіз даної норми свідчить, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження за п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" має бути вмотивована з посиланням на передбачені законом обставини, які виключають здійснення виконавчого провадження. Тобто мотивувальна частина постанови має вказувати на норму закону, якою прямо передбачені обставини як підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим, зміст судового наказу визначений у статті 103 Цивільного процесуального кодексу України.

Як передбачено у частині другій статті 103 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим Законом України «Про виконавче провадження»та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»визначені вимоги щодо виконавчого документу, а саме найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача і боржника за його наявності, а також інші відомості , якщо вони відомі які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Із змісту вказаної правової норми вбачається, що зазначення ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника у виконавчому документі, не являється обов'язковим реквізитом такого документу і вказується у разі, якщо він відомий органу який видав виконавчий документ, тобто за його наявності.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому наказі, який виданий Дніпровським районним судом міста Києва, зазначено найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження , що є достатніми даними, наданими державному виконавцю, для ідентифікації як боржника так і стягувача.

Однак, в постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець не навів жодних підстав щодо неможливості ідентифікувати сторони у виконавчому провадженні, при наявності їх найменування та місця знаходження, саме за відсутності ідентифікаційного коду та неправомірно, лише з формальних підстав відмовив стягувачу у відкритті виконавчого провадження, крім того державний виконавець при проведені виконавчих дій має право звернутись із запитом до сторін виконавчого провадження про надання йому реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження Старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Коровайко О.С. від 17 травня 2012 року (ВП №32582125) про примусове виконання судового наказу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 лютого 2010 року у справі №2-Н-113/1/2010 є неправомірною, тому скарга Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до Старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Коровайко О.С., заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №32582125 від 17 травня 2012 року підлягає задоволенню.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 6 Закону України "Про виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" саме державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 18 цього Закону.

За таких обставин, відсутні правові підстави зобов'язувати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 лютого 2010 року у справі №2-Н-113/1/2010, оскільки суд не вправі зобов'язувати державного виконавця до вчинення дій, які визначені Законом України "Про виконавче провадження" та можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Така позиція міститься також і у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 11, 18, 19, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до Старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Коровайко О.С., заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №32582125 від 17 травня 2012 року та зобов'язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Коровайко О.С. від 17 травня 2012 року (ВП №32582125) про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) про примусове виконання судового наказу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 лютого 2010 року у справі №2-Н-113/1/2010.

В іншій частині скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до Старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Коровайко О.С., заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №32582125 від 17 травня 2012 року та зобов'язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я