Вирок № 27303299, 04.04.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-1164/2011

В И Р О К

іменем України

"04" квітня 2012 р.

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарях Бутенко О.Г., Бєрдєннікові І.Ю.,

за участю прокурорів Григоренко Л.Ю., Довбищука А.І.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, працюючого директором ТОВ «Адрем», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, 07 листопада 2010 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем Cayne», д/н НОМЕР_1, рухався по проїзній частині Броварського проспекту у м. Києві зі сторони станції метро «Лісова»в напрямку м. Бровари Київської області зі швидкістю понад 96,2 км/год., що перевищувала максимальне обмеження швидкості руху на даній ділянці дороги 60 км/год. У цей час, неподалік будинку № 20 по Броварському проспекту в м. Києві, за межами проїзної частини дороги, на асфальтованому узбіччі, зупинився автомобіль «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_7, яким керував ОСОБА_3, при цьому в салоні вказаного автомобіля, серед інших пасажирів, на задньому пасажирському сидінні знаходився малолітній ОСОБА_5

Під час руху водій ОСОБА_4 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.1, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.5 ПДР України -дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 «б»ПДР України -для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1 ПДР України -перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1 ПДР України -під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3 ПДР України -у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до самої зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п. 12.4 ПДР України -у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виразилось в тому, що він, керуючи технічно-справним автомобілем Cayne», д/н НОМЕР_1, рухався по проїзній частині Броварського проспекту в м. Києві зі сторони станції метро «Лісова»у напрямку м. Бровари Київської області з перевищенням максимально допустимої в населених пунктах швидкості руху, при цьому під час керування вказаним транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не врахував дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним автомобіля, з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух. Крім того, ОСОБА_4 при виникненні небезпеки, якою для нього являвся стоячий за межами проїзної частини автомобіль «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_7, та який він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходи до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, а продовжив рух далі й неподалік від будинку № 20-А по Броварському проспекту в м. Києві здійснив наїзд на автомобіль «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_7, яким керував ОСОБА_3 У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_7 неповнолітньому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження.

Так, згідно з даними висновку судово-медичної експертизи № 153/Е від 10.02.2011 року, в потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, з формуванням вогнищ геморагії в лівій частці, лівій скроневій частці, дуральних нашарувань крові в лівій скроневій та тім'яній областях, множинних переломів склепіння та основи мозкового черепу (двохсторонній перелом великих крил клиновидної кістки (перелом основи черепа), уламковий перелом лобної кістки зліва з переходом на сагітальний шов, перелом лівої тім'яної кістки та скроневої луски з переходом на піраміду), підшкірних гематом тім'яної та скроневої ділянок; закрита травма живота у вигляді розриву селезінки в ділянці воріт та верхнього полюсу, множинних гематом (за очеревинного простору, що доходить до малого тазу зліва, малої кривизни шлунка, брижі тонкої кишки), крововиливу в черевну порожнину зі згортками; закритий перелом нижньої третини діафізу лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Вказані ушкодження супроводжувалися порушенням рівня свідомості до коматозного стану, травматичним шоком тяжкого ступеня, зупинкою серця. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

Порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 показав, що в той день він направлявся зі сторони ст. м. «Лісова»у бік м. Бровари. Перед ним їхав сірий «Опель», а зліва від нього їхала машина типу «Газель». Він дійсно їхав перевищуючи швидкість. Перед ним їхала машина з такою ж швидкістю і він не звернув увагу на спідометр. Після того, як автомобіль «Газель»почала трохи уходити у його бік, він дьоргнув рулем праворуч, щоб запобігти зіткненню, та його занесло і машина стала з'їжджати задніми колесами з асфальту на узбіччя та він вдарив стоячий автомобіль «Жигулі», який до цього не бачив. Від зіткнення відбувся вибух автомобіля, що стояв. Він відразу зупинив автомобіль та пішов до машини потерпілих. Він дістав ОСОБА_3, його сина та став викликати швидку, міліцію і пожежників. Люди, які бачили ДТП, також викликали швидку, міліцію та пожежників. Зокрема, додав, що як приїхала швидка допомога, то він домовився, щоб дитину відвезли саме у 7 дитячу лікарню, де були в подальшому залучені найкращі спеціалісти та все лікування він взяв не себе. Зазначив, що ОСОБА_3 звернувся з заявою до його страхової компанії та йому було виплачено більше 7 тис. грн. за автомобіль. Крім того, пояснив, що він щиро кається в скоєному, оскільки розуміє, що дійсно перевищив швидкість і це призвело до тяжких наслідків, намагався відшкодувати заподіяну шкоду, однак батьками дитини була заявлена сума в розмірі 50 000 у.о. і на інші умови вони не погоджувалися. Просив вибачення перед батьком неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 за спричинення своїми діями таких наслідків.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3, батько неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5, показав, що 07 листопада 2010 року вони їхали з Житомирської області у сторону Броварів на автомобілі «ВАЗ 21011». Близько 14 години дня, вони зупинилися біля зупинки «Биковня», не доїжджаючи до зупинки метрів 300, оскільки дитина просила зупинитися в туалет. Вони зупинилися, дитина вийшла, а потім сіла на заднє сидіння автомобіля. Він подивився у дзеркало заднього виду, щоб дитина зачинила двері та в цей момент побачив, що з третього ряду автомобіль «Порш»проїжджає у середній ряд та його починає з середнього ряду нести за метрів 100-150 м. Його автомобіль знаходився на узбіччі десь метр від полоси на зеленому покритті. Він побачив як «Порш»починає нести, швидкість його була більше 100 км/годину, і ніяких машин він перед ним не бачив. Удар прийшовся ззаду в його машину. Коли до них підійшов ОСОБА_4, то йому здалося, що від нього чути спиртним. Крім того, пояснив, що заявлений ним цивільний позов він мотивує тим, що вони понесли значні витрати на ліки, поїздки до лікувальний закладів та на посилене харчування дитини. Зокрема, буде повторне операційне втручання, потрібне санаторно-курортне лікування, зараз дитина перебуває під наглядом травматолога, хірурга, невропатолога, уролога, займається з психіатром і взагалі не є зрозумілим, як буде дитина себе почувати і розвиватися в майбутньому.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що 07 листопада 2010 року, він в якості пасажира їхали разом з ОСОБА_4 по Броварському шосе та в якийсь момент перед ними їхав, можливо автомобіль «Опель», точно не пам'ятає. Через деякий час він боковим зором лівого ока побачив якусь тінь і одразу відбувся миттєвий удар, після якого вони зупинились і ОСОБА_4 відразу побіг та дістав з горілого автомобілю водія та дитину. ОСОБА_4 викликав швидку допомогу та ДАІ.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 07 листопада 2010 року, він стояв на зупинці громадського транспорту «Биковня»як пішохід в напрямку руху до м. Києва. Він побачив аварію, яка швидко відбулась та відразу викликав швидку допомогу. ДТП сталося в результаті зіткнення автомобіля «Порше»та автомобіля «Жигулі», який перекинуло і він загорівся. Більше додати йому нічого, оскільки викликав швидку допомогу та поїхав у своїх справах.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він пам'ятає, що 07 листопада 2010 року, відбулося ДТП між автомобілями «Порше Кайен»та «Жигулі». Так як він стояв як пішохід зі сторони магазину-кіоску в сторону м. Києва, то на дорогу не дивився. Момент зіткнення автомобілів він не бачив, а почув тільки удар та повернувшись побачив як автомобіль «Жигулі»полетів у кювет, а з автомобіля «Порше»вибіг чоловік на допомогу особам, які були в автомобілі «Жигуль».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що того дня він виїжджав на Броварський проспект у м. Києві зі сторони АЗС «Лукойл», потім повернув направо та подивився в дзеркало заднього виду й позаду побачив маршрутне таксі, згодом, «маршрутку». У цей час на великій швидкості його обігнав автомобіль «Порш». Проїхавши декілька хвилин, він побачив, що на узбіччі стояв автомобіль «Жигулі», який був охвачений полум'ям та поряд з ним стояв «Порш», який його обганяв. Він не зупиняючись викликав міліцію та поїхав далі у своїх справах.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що він зі ОСОБА_3 перебуває у службових відносинах. 07 листопада 2010 року йому передзвонив ОСОБА_3 та попросив під'їхати на місце де сталася аварія й допомогти йому. Він під'їхав у район Биковні, приблизно в 14 годині 30 хвилин, та побачив, що автомобіль ОСОБА_3 знаходиться в кюветі, видно було, що він горів. На місці вже були працівники ДАІ. Він одразу почав розпитувати працівників міліції, що сталося та йому повідомили про обставини ДТП. Він з'ясував, що вини ОСОБА_3 не має і відразу ж почав фіксувати місце ДТП, автомобілі, учасників ДТП. В автомобілі «Порш Кайен»була пошкоджена права сторона, не було правого дзеркала, праве переднє крило також було пошкоджено. Він організував евакуатор, в який погрузили автомобіль ОСОБА_3 та відвезли.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що 07 листопада 2010 року, він їхав на своєму автомобілі в сторону м. Києва і побачив як на зустрічній смузі в сторону м. Броварів почало «носити» автомобіль «Порш», який виїхав на узбіччя, обігнавши автобус, та після обгону його і почало «носити»по всім смугам та сталося ДТП. Як йому здалося, «Порш»їхав зі швидкістю 100 км/год. Він побачив працівників ДПС, зупинився та повідомив, що позаду сталося ДТП і поїхав далі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що 07 листопада 2010 року, вони їхали на своєму автомобілі з м. Броварів в сторону м. Києва і в одну мить вона побачила як на зустрічній смузі в сторону м. Броварів, на великій швидкості після обгону автобуса по усім смугам їхав чорний «Порш Кайен»і по стилю водіння було зрозуміло, що його водій не може справитись з керуванням, у результаті чого, «Порш»зіткнувся зі стоячим автомобілем «Жигулі». Все сталося дуже швидко. Вони проїхали ще трохи та побачивши пост ДАІ зупинилися і повідомили, що позаду сталося ДТП та поїхали далі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дала аналогічні покази.

У судовому засіданні за згодою учасників процесу були оголошені покази свідка ОСОБА_14, з яких вбачається, що 07 листопада 2010 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, вона в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні знаходилась в автомобілі «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_7, яким керував її чоловік ОСОБА_3 На задньому сидінні перебував їхній син ОСОБА_5 Керований чоловіком автомобіль рухався по пр-ту Броварському зі сторони вул. Братиславської у напрямку міста Бровари. Під'їжджаючи до будинку № 20, її син ОСОБА_5 повідомив, що хоче до туалету, а тому чоловік з'їхав з проїжджої частини та зупинив керований ним автомобіль на асфальтованому узбіччі. Після цього, вона з сином вийшли на вулицю, а чоловік залишився чекати на них в автомобілі. Приблизно через п'ять хвилин вони повернулись до автомобіля. Вона сіла на переднє пасажирське сидіння та закрила двері. ЇЇ син також зайшов до салону автомобіля через праві задні двері, які також закрив. В цей час вона бачила, що чоловік дивиться в дзеркало заднього виду. В один момент він крикнув, щоб вони тримались. Що відбувалось далі, вона не знає. Через деякий час вона відкрила очі та побачила, що їхній автомобіль горить. Чоловік кричав, щоб витягнули дитину. Їм вдалось вийти з автомобіля та достати сина, який перебував без свідомості. Пізніше на місце пригоди приїхала карета швидкої медичної допомоги, яка госпіталізувала сина до лікарні. На місці пригоди їй стало відомо, що автомобіль Cayne», який рухався в попутному з ними напрямку, допустив зіткнення з їхнім автомобілем. Даний автомобіль, вона до пригоди не бачила (т. 1, а.с. 100-102).

Крім наведеного вище, вина ОСОБА_4 підтверджується оголошеними і дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 26.01.2011 року (т. 1 а.с. 157-161);

- протоколом відтворення обстановки та обставин пригоди з ОСОБА_4 від 31.01.2011 року, схемою та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_4 показав механізм виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 162-170);

- протоколом відтворення обстановки та обставин пригоди з ОСОБА_3 від 31.01.2011 року, схемою та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_3, підтвердив свої покази, дані під час допиту, та показав механізм виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 172-179);

- висновком судово-медичної експертизи № 153/е від 10.02.2011 року відносно ОСОБА_5, згідно якої слідує: 1. При вивченні медичної документації на ім'я ОСОБА_5, в останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, з формуванням вогнищ геморагії в лівій частці, лівій скроневій частці, дуральних нашарувань крові в лівій скроневій та тім'яній областях, множинних переломів склепіння та основи мозкового черепу (двохсторонній перелом великих крил клиновидної кістки (перелом основи черепа), уламкового перелому лобної кістки зліва з переходом на сагітальний шов, перелому лівої тім'яної кістки та скроневої луски з переходом на піраміду), підшкірних гематом тім'яної та скроневої ділянок; закритої травми живота у вигляді розриву селезінки в ділянці воріт та верхнього полюсу, множинних гематом (за очеревинного простору, що доходить до малого тазу зліва, малої кривизни шлунка, брижі тонкої кишки), крововиливу в черевну порожнину зі згортками; закритого перелому нижньої третини діафізу лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Вказані ушкодження супроводжувались порушенням рівня свідомості до коматозного стану, травматичним шоком тяжкого ступеня, зупинкою серцевої діяльності. 2. Локалізація та характер вказаних ушкоджень, з урахуванням обставин справи, у тому числі й часових даних у своїй сукупності дозволяють стверджувати, що вони утворились внаслідок дії тупого предмету (предметів), в термін згідно матеріалів справи, при транспортній травмі. 3. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 22-27);

- висновком транспортно-трасологічної експертизи № 584 ат від 10.12.2010 року, згідно якої слідує: 1. В момент первинного контакту транспортні засоби взаємодіяли між собою таким частинами: автомобіль Cayne», д.н.з. НОМЕР_1 контактував правою передньою частиною, в районі переднього правого кута кузова автомобіля, з лівою задньою частиною автомобіля «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_7, в районі заднього лівого кута кузова автомобіля, при цьому по механізму зіткнення було повздовжнє, попутне, блокуюче, ексцентричне. 2. У момент первинного контакту повздовжні вісі автомобілів rsche Cayne», д.н.з. НОМЕР_1 та «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_7, розташовувались під кутом 11(+/-5) градусів. 3. Місце зіткнення транспортних засобів знаходиться у повздовжньому напрямку перед зафіксованою на схемі ДТП подряпиною (під номером 5) та в поперечному напрямку імовірніше в межах асфальтованого узбіччя, при цьому повздовжні вісі автомобілів rsche Cayne», д.н.з. НОМЕР_1 та «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_7, в момент первинного контакту розташовувались приблизно паралельно проїзній частині (т. 2 а.с. 53-67);

- висновком судової авто-технічної експертизи № 50 ат від 18.02.2011 року по дослідженню механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди, згідно якої, слідує: 1. Розрахункова мінімальна швидкість руху автомобіля Cayne», д.н.з. НОМЕР_1, згідно найбільшого сліду бокового юзу, довжиною 68.0 метри, складає (96.2…102.8) км/год. 2. Покази водія автомобіля Cayne», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4, стосовно механізму розвитку досліджуваної ДТП, з технічної точки зору, не спроможні, а в показах свідка ОСОБА_3 протиріч технічного характеру не виявлено. 3. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля Cayne», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4, повинен був керуватись вимогами пунктів: 10.1, 12.4 Правил дорожнього руху. 4. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля Cayne», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4, шляхом виконання вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_7. 5. В даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля «Porsche Cayne», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1, 12.4 Правил дорожнього руху (т. 2 а.с. 74-85);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.11.2010 року, схемою та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано елементи проїжджої частини в місці пригоди, кінцеве розташування транспортних засобів, виявлену слідову інформацію (т. 1 а.с. 15-36);

- протоколом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.11.2010 року, схемою та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано елементи проїжджої частини у місці пригоди (т. 1 а.с. 195-202);

- протоколом додаткового огляду транспортного засобу -автомобіля Cayne», д.н.з. НОМЕР_1, та фототаблицею до нього від 15.11.2010 року, в якому зафіксовано наявні пошкодження на автомобілі на момент проведення його огляду (т. 1 а.с. 203-209);

- протоколом додаткового огляду транспортного засобу -автомобіля «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_7 та фототаблицею до нього від 15.11.2010 року, в якому зафіксовано наявні пошкодження на автомобіля на момент проведення його огляду (т. 1 а.с. 212-219) та іншими дослідженими та зібраними доказами.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає їх правильними, а це свідчить про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.

Тому, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, і тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд, при призначенні підсудному ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 128, 130), працюючого директором ТОВ «Адрем», за місцем роботи характеризується позитивно (т. 2 а.с. 131), до кримінальної відповідальності притягується вперше (т. 2 а.с. 127).

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття підсудного у вчиненому злочині, оскільки просив вибачення у батька неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, зазначаючи, що шкодує, що так сталося і усвідомив усі свої протиправні дії та добровільну сплату ним витрат на лікування потерпілого, так як згідно довідки завідуючого відділенням інтенсивної терапії Дитячої клінічної лікарні № 7 м. Києва від 24 листопада 2010 року, ОСОБА_4 починаючи з 07 листопада 2010 року і в подальшому надавав всю необхідну допомогу медикаментозними препаратами та іншими медичними засобами хворому ОСОБА_5, яка дала можливість провести в повному обсязі ефективне лікування хворого (т. 1 а.с. 64).

Крім того, суд зазначає, що показання ОСОБА_3 в частині того, що коли до них підійшов ОСОБА_4, то йому здалося, що від нього чути спиртним спростовуються висновком щодо результатів медичного огляду, згідно якого у ОСОБА_4, який був направлений для огляду працівником УДАІ, ознак сп'яніння 07 листопада 2010 року не виявлено (для аналізу було взято сечу) (т. 1 а.с. 56).

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі. Суд враховує думку сторони потерпілого про призначення підсудному ОСОБА_4 міри покарання, пов'язаної з позбавленням волі, але з урахуванням обставин справи, особи винного, його ставлення до скоєного (прохання вибачення та усвідомлення своїх протиправних дій), наявність двох пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов'язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

З огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання цивільного позову ОСОБА_3 з уточненими позовними вимогами, з якими не погодився підсудний ОСОБА_4, суд виходить до наступного. Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до п. 5 вказаної статті, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 4 ст. 64 КПК України, у кримінальних справах підлягає доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином.

ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_4 82079,67 гривень у рахунок відшкодування майнової шкоди, мотивуючи тим, що внаслідок ДТП знищено належне йому майно, а саме: автомобіль, який він оцінює в 18 тис. грн., одяг, мобільні телефони, що знаходилися в салоні авто. Однак будь-який доказів з цього приводу суду не надано. Крім того, оцінюючи автомобіль у 18 тис. грн. посилається на існуючі сьогодні ціни, проте підтвердження щодо цієї суми суду також не надано. У ході його допиту зазначав, що оцінки вартості автомобіля ним зроблено не було. З матеріалів справи вбачається, що 09 листопада 2010 року саме ОСОБА_3 звернувся із заявою до страхової компанії підсудного про настання страхового випадку. Розмір страхового відшкодування становив 7656,07 грн. і за його ж заявою про перерахування страхового відшкодування на його рахунок було перераховано вказану суму (т. 3 а.с. 59-66). Крім того, ОСОБА_3 посилається на використання два рази евакуатора, неодноразове користування послугами таксі, пов'язане з поїздками в лікарню, однак суду з цього приводу також не надано будь-яких доказів.

На підтвердження своїх посилань щодо лікування у лікаря-психіатра вартістю 8 000 грн. ОСОБА_3 також не надано жадного доказу. Зокрема, мотивує, що ортодонтичне лікування, яке було необхідне внаслідок травми, коштувало 13900 грн., з посиланням на консультаційний висновок стоматологічної клініки, що додає. У матеріалах справи дійсно є консультаційний висновок від 10 листопада 2011 року, однак прибутковий касовий ордер, долучений на прізвище ОСОБА_3 без імені та по-батькові на суму 80 грн. за стоматологічні послуги, датований 04 листопада 2011 року, тобто ще до вказано висновку, а інших доказів суду не надано.

Крім того, мотивуючі свої позовні вимоги ОСОБА_3 посилається на витрачення грошей на посилене харчування та придбання ліків. Однак, суду не надано будь-якого висновку лікаря з приводу того, яке саме посилене харчування, або які ж ліки необхідні для лікування. Натомість додаються чеки на придбання сметани, сосисок, цибулі, сиру, гречки, горішків до пива, тощо. Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»із внесеними змінами, додаткове харчування, яке неможливо забезпечити в лікувальному закладі, визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках-судово-медичною експертизою) на підставі даних статистики про середні ціни. Такого висновку суду також не надано.

Долучені чеки на придбання ліків суд також не може брати як доказ у справі в мотивування матеріальної шкоди, оскільки суд не в змозі розмежувати, які з них необхідні саме для лікування травми, поєднаної безпосередньо з дорожньо-транспортною пригодою, оскільки позивачем надано чеки на різні медичні препарати, однак не надано висновку або ж медичної довідки, які ліки були призначені ОСОБА_5 для лікування.

Проте суд приймає до уваги товарний чек № 0533 від 06.04.2011 року на суму 820 грн. 20 коп., оскільки підтверджується випискою із медичної карти № 101342/107, що 07.04.2011 року виконана операція та квитанції прибуткового касового ордеру № 4, № 11 КП «Оздоровчо-реабілітаційного центру»на оздоровчі послуги ОСОБА_5 на суму 890 грн., тобто в частині відшкодування матеріальної шкоди позовні вимоги підлягаю частковому задоволенню, тому необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1710 гривень 20 копійок, що підтверджується наданими суду доказами.

Що стосується позовних вимог у частині стягнення з підсудного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 щомісячно грошові кошти у розмірі однієї мінімальної заробітної плати на придбання ліків, санаторне лікування, посилене харчування ОСОБА_5 до настання останнім 14 років, тобто на майбутнє, то відповідно до ч. 2 ст. 1202 ЦК України, стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо), а тому вимога позивача в цій частині не підлягає до задоволення за відсутністю підтверджуючих документів та доказів на це.

Згідно зі згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім

випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Що ж до моральної шкоди, то суд враховує тяжкість спричинених тілесних ушкоджень малолітній особі, ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, з формуванням вогнищ геморагії в лівій частці, лівій скроневій частці, дуральних нашарувань крові в лівій скроневій та тім'яній областях, множинних переломів склепіння та основи мозкового черепу (двохсторонній перелом великих крил клиновидної кістки (перелом основи черепа), уламковий перелом лобної кістки зліва з переходом на сагітальний шов, перелом лівої тім'яної кістки та скроневої луски з переходом на піраміду), підшкірних гематом тім'яної та скроневої ділянок; закрита травма живота у вигляді розриву селезінки в ділянці воріт та верхнього полюсу, множинних гематом (за очеревинного простору, що доходить до малого тазу зліва, малої кривизни шлунка, брижі тонкої кишки), крововиливу в черевну порожнину зі згортками; закритий перелом нижньої третини діафізу лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Вказані ушкодження супроводжувалися порушенням рівня свідомості до коматозного стану, травматичним шоком тяжкого ступеня, зупинкою серця. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Під час лікування в дитячій клінічній лікарні № 7 дитина знаходилася вкрай важкому стані, перебувала у комі 1 ступеню (т. 1 а.с. 63), до травми була адекватна поведінка, а після травми, згідно психологічного обстеження, перебувала на довготривалому лікуванні та було надано індивідуальне навчання, погіршилася пам'ять, потребує допомоги з боку дорослого, швидко стомлюється. Крім того, керуючись роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», із внесеними змінами, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень, фізичних і душевних страждань потерпілого, яких він зазнав, їх тривалості, можливості відновлення і змін у його життєвих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Разом з тим, суд враховує вимоги розумності та справедливості, необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж. Вказаний розмір моральної шкоди у сумі 800 000 гривень підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 400 000 гривень.

Питання про речові докази вирішено, відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати вирішено, згідно зі ст. 93 КПК України.

Керуючись ст. ст. 28, 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного основного покарання з випробуванням якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1710 гривень 20 копійок матеріальної шкоди та 400 000 моральної шкоди, а всього -401 710 гривень 20 копійок.

Речові докази у справі, а саме: DVD+R диск з записом відеозйомки місця дорожньо-транспортної пригоди, який визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінальної справи зберігати при матеріалах кримінальної справи (т. 1 а.с. 50, 51);

- автомобіль Cayne», д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та повернутий на зберігання останньому під розписку -залишити у його власності (т. 1 а.с. 210, 211);

- автомобіль «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_7, який належить ОСОБА_3 та повернутий останньому на зберігання під розписку -залишити в його власності (т. 1 а.с. 220, 221);

- зразки лакофарбового покриття автомобілів Cayne», д/н НОМЕР_1 та «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_7, що визнані речовими доказами у справі та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в м. Києві у шести паперових конвертах -знищити (т.1 а.с. 222, 223).

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати у справі в розмірі 1395 гривень 36 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, УДК у Київській області р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 за проведення по справі судово-хімічної експертизи -код послуги 11032 (т. 2 а.с. 37) та судові витрати у розмірі 2167 гривень, 56 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699 за проведення по справі судової транспортно-трасологічної експертизи (код послуги 11532) та судово-автотехнічної експертизи (код послуги 11511) (т. 2 а.с. 61, 85).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя