Ухвала суду № 27299625, 11.10.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0911/111/2012

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Грещук Р.П.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Малєєва А.Ю.,

суддів: Беркій О.Ю., Томин О.О.,

секретаря: Гринчак В.І.,

з участю: апелянта ОСОБА_2, представника апелянта - ОСОБА_3, представника прокурора - Кітраль С.І., представника позивача - Герули Х.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2012 року в справі за позовом військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району до ОСОБА_2 про вилучення земельної ділянки з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31.08.2012 року задоволено позов військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району до ОСОБА_2.

Вирішено зобов'язати ОСОБА_2 звільнити незаконно зайняту земельну ділянку площею 0,0060 га, яка розташована на території військової частини А-1807 смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, та знести самовільно побудований на ній гараж а також стягнути з останнього в дохід держави 214,60 грн. судового збору.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, яке вважає помилковим, надуманим і таким, що суперечить обставинам справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд безпідставно зазначає в своєму рішенні про самовільне захоплення ОСОБА_2 частини спірної земельної ділянки та зміну її цільового використання, шляхом побудови гаража. Спірна земельна ділянка є обгородженою прибудинковою територією його будинку та перебуває в його користуванні з 1993 року. Після проведення перевірки відповідними службами на предмет наявності комунікацій на підставі дозволу на проведення ремонту господарської споруди - сараю, яка знаходилась на спірній земельній ділянці, він побудував сарай, який з часом переробив під гараж.

_________________

Справа № 0911/111/2012 Головуючий у І інстанції - Грещук Р.П.

Провадження № 22ц/0990/2011/2012 Суддя-доповідач - Малєєв А.Ю.

Категорія 45

Крім того, апелянт вказує, що судом не прийнято до уваги постанову Надвірнянського районного суду від 05.08.2011 року по справі №2а-4774/2011 р., в якій зазначено, що ОСОБА_2 не захоплював земельної ділянки на території А-1807. Просить рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.03.2012 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

У засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи скарги підтримали з наведених в ній мотивів. Просять скаргу задоволити з наведених підстав.

Представник прокуратури доводи апеляційної скарги не визнав, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просить в задоволенні скарги відмовити. Зазначив, що посилання апелянта на постанову суду від 05.08.2011 року не можуть прийматись до уваги, оскільки земельна ділянка, яку самовільно зайняв ОСОБА_2 знаходиться на території військового містечка, тоді як постанова стосується всієї території військової частини.

Представник КЕЧ доводи скарги також не визнала. Вважає, що твердження апелянта не підтверджені доказами, тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 ЗК України право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадяни набувають за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або за результатами аукціону. Такі права за ст.125 ЗК України виникають з моменту державної реєстрації цих прав і посвідчуються документами, визначеними у ст. 126 ЗК України, зокрема, відповідним державним актом за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться на території в/ч А 1807 у військовому містечку в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, площею 0,0060 га., обліковується за формою 405 в Міністерстві оборони України і використовується в/ч А-1807.

Факт самовільної забудови частини земельної ділянки у військовому містечку ОСОБА_2, на якій зведено гараж, підтверджується листом т.в.о. начальника Івано-Франківської КЕЧ району до військового прокурора Івано-Франківського гарнізону від 14.07.2011 р. за №6/675, актом огляду та перевірки військових земель від 26.05.2011 року комісії Івано-Франківської КЕЧ району військової частини А-1807, з якого вбачається, що в ході перевірки використання земельної ділянки в/ч А-1807 виявлено збудовану цегляну будівлю на капітальному фундаменті, загальною площею біля 80 м. кв., яка належить мешканцю військового містечка ОСОБА_2, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства та приписом від 08.07.2011 року.

В матеріалах справи відсутні будь-які документальні дані про те, що уповноваженими органами приймались рішення про надання ОСОБА_2 спірної земельної ділянки у власність чи користування.

Таким чином, постановляючи рішення суд правильно виходив з того, що ОСОБА_2 самовільно зайняв спірну земельну ділянку, оскільки жодних рішень уповноважених органів щодо надання йому цієї земельної ділянки не приймалося і документів, що посвідчують право власності чи користування в установленому порядку не видавалося.

Посилання апелянта на постанову Надвірнянського районного суду від 05.08.2011 року, в якій зазначено, що з боку ОСОБА_2 не було самовільного захоплення та забудови земельної ділянки та те, що він мав дозвіл командира гарнізону, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, в постанові суду йде мова про територію військової частини взагалі, а не військового містечка де знаходиться спірна земельна ділянка, а командир гарнізону не є суб'єктом , який вправі надавати земельні ділянки у власність чи користування.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, та не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31.08.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуючий Малєєв А.Ю.

Судді: Беркій О.Ю.

Томин О.О.