Ухвала суду № 27297185, 19.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р.Справа № 2-а-12925/09/1570

Категорія:9.2Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання -Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «Містер»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, Державної податкової адміністрації в Одеській області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року частково задоволений адміністративний позов приватного підприємства «Містер», скасоване рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0002482360 від 18 червня 2009 року в частині нарахування фінансових санкцій у сумі 12 574 грн. та 21 954,48 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В іншій частині позову відмовлено.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

ПП «Містер»письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що на підставі направлення ДПА в Одеській області на проведення планової перевірки від 01 червня 2009 р. №4221/23-7017 та плану-графіку на червень 2009 р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області Фотка В.Л., старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області Куліш М.Є., 01 червня 2009 р. проведена планова перевірка господарської одиниці (бар), розташованої за адресою: м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 11-а, що належить ПП «Містер», за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складений акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 01 червня 2009 р. №3294/15/32/23/35991454.

Суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: при продажу товару 01 червня 2009р. о 14:55хв. в барі на загальну суму 87 грн. розрахункова операція була проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі розрахункового документа. Порушено п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», саме, не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій за 01 березня 2009 р. та 25 березня 2009 р. Встановлено порушення позивачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність сум готівкових коштів на місті проведення розрахунків у розмірі 175 грн. сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО. Встановлено порушення ПП «Містер»п.п.2.6 п.2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15 грудня 2004 року №637, а саме: не забезпечено оприбуткування готівкових коштів у Книзі обліку розрахункових операцій на суму 291,6 грн. на підставі звітного чека №0464 за 31 травня 2009 р. Крім того, перевіркою встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(порушення обліку товарних запасів за місцем реалізації), а саме: згідно відомості «Про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 01 червня 2009р. при перевірці ПП «Містер»встановлено надлишок товарно-матеріальних цінностей на суму 6 287 грн. та нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 10 977,24 грн.

Суд першої інстанції встановив, що в ході перевірки також був складений опис наявних готівкових коштів, що знаходилися на місці проведення розрахунків за отримані та реалізовані товари станом на 15 год.06 хв. 01 червня 2009 р. та встановлено невідповідність сум готівкових коштів у розмірі 175 грн. (сума коштів на місці проведення розрахунків -272 грн.; показники »- денного звіту РРО-10 грн.; сума коштів за реалізований товар без застосування РРО-87грн.), чим порушено п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вказаний опис складений та підписаний стажером адміністратором касиром ОСОБА_3

На підставі акту перевірки від 01 червня 2009 р. №3294/15/32/23/35991454 ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002492360 від 18 червня 2009р. на суму 1 458 грн. за порушення п.п.2.6 п.2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15 грудня 2004 року №637 (із змінами та доповненнями), та №0002482360 від 18 червня 2009 р. на суму 36 178,48 грн. за порушення п.1, 9, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПА в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області №27185/10/25-0007 від 31 липня 2009 р. про результати розгляду скарги рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 18 червня 2009р. №0002482360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 36 178,48 грн.; від 18 червня 2009 р. №0002492360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 458 грн. залишені без змін, а скарга ПП «Містер»- без задоволення; на підставі п. 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ДПА в Одеській області прийняла рішення про збільшення на 340грн. суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

На зазначені рішення позивач подав скаргу до ДПА України, яка своїм рішенням 10544/6/25-04/5 від 16 жовтня 2009р. залишила без змін рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 18 червня 2009 р. №0002482360 (із змінами від 13 жовтня 2009р.) та №0002492360 з врахуванням рішення ДПА в Одеській області від 31 липня 2009 року №27185/10/25-0007, прийнятого за розглядом скарги, а скаргу без задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002482360 від 18 червня 2009 року в частині нарахування фінансових санкцій у сумі 12 574 грн. та 21 954,48 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції встановив, що планова перевірка ПП «Містер»здійснена на підставі направлень на проведення планової перевірки, вручених працівнику позивача, адміністратору-касиру ОСОБА_3 Наказ керівника податкового органу про проведення перевірки не надавався.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем не наведено жодних аргументів в підтвердження відсутності з його боку порушень п.1 ст.3 та п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не спростований факт проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі розрахункового документа на загальну суму 87 грн. під час проведення перевірки 01 червня 2009р. Невідповідність сум готівкових коштів на місті проведення розрахунків у розмірі 175 грн. сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, підтверджена складеним та підписаним стажером адміністратором-касиром описом наявних готівкових коштів, що знаходилися на місці проведення розрахунків станом на 15 год.06 хв. 01 червня 2009р.

Суд першої інстанції встановив, що не спростовують вчинення порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», обставини, викладені позивачем у позовній заяві, оскільки фіскальні звіти реєстратора розрахункових операцій за 01 березня 2009 р. та 25 березня 2009р. були роздруковані та вклеєні до книги обліку розрахункових операцій із запізненням на декілька хвилин: 02 березня 2009p. o 00:11 був роздрукований фіскальний звіт за 01 березня 2009p., та 26 березня 2009 р. о 00:19 був роздрукований другий фіскальний звіт РРО за 25 березня 2009 p., а законодавством встановлена відповідальність за невиконання саме щоденного друку фіскального звітного чеку.

Суд першої інстанції встановив, що друк фіскального звітного чеку за 01 березня 2009 р. та 25 березня 2009р. повинен бути здійснений не пізніше 24 годин відповідно 01 березня 2009р. та 25 березня 2009р., що не додержано позивачем, а тому ДПІ правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 680грн. (340грн. х 2).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції встановив, що перевіряючими встановлений факт порушення позивачем встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації згідно з відомістю «Про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), відповідно до якої станом на 01 червня 2009р. при перевірці ПП «Містер»встановлено надлишок товарно-матеріальних цінностей на суму 6 287 грн. та нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 10 977,24 грн.

Суд першої інстанції встановив, що перевіряючими в акті перевірки не зазначено, які саме положення та стандарти бухгалтерського обліку порушені позивачем, не зазначено які норми чинного законодавства не дотримані відповідачем при веденні обліку товарів, а з матеріалів перевірки не вбачається, як саме було встановлене порушення позивачем встановленого порядку обліку товарів та встановлений надлишок та нестача товарно-матеріальних цінностей. Сама по собі наявність надлишку та нестачі товарно-матеріальних цінностей не свідчить про обов'язкове порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, відповідальність за яке передбачена статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд першої інстанції встановив, що з урахуванням положень п.2.3.4, п.1.5, п.1.6, п.17 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327, Однак в порушення зазначених вище вимог чинного законодавства акт перевірки є необґрунтованим в частині висновків про порушення позивачем встановленого порядку обліку товарних запасів.

Також суд першої інстанції встановив, що рішенням №0002482360 від 18 червня 2009 року до позивача застосовані санкції за порушення, у тому числі, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі ст.20 цього Закону, якою передбачена відповідальність за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Однак в акті перевірки не зафіксований факт реалізації позивачем товарів, які не обліковані у встановленому порядку, у зв'язку з чим до позивача застосовані санкції за інше ніж встановлене в ході перевірки порушення, а отже застосування на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним.

За таких обставин суд першої інстанції встановив неправомірне застосування до позивача санкцій в частині 12574грн. та 21954,48грн. (згідно розрахунку фінансових санкцій (а.с.59). Крім того суд першої інстанції встановив, неправомірність нарахування фінансових санкцій у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»окремо для товарів, щодо яких встановлено нестачу на суму 10997,24грн. та товарів, щодо яких встановлено надлишок на суму 6287грн., оскільки реалізація товарів, які обліковуються, але відсутні в товарних запасах, взагалі неможлива, а стосовно надлишків товарних запасів ДПА не зафіксовано їх реалізацію, а пункт 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачає два самостійних види порушення: - реалізацію (продаж) необлікованих товарів санкція по ст.20 цього Закону; - порушення порядку ведення обліку товарів, встановленого законодавством санкція по ст.21 цього Закону .

Суд першої інстанції встановив, що перший вид порушення взагалі не зафіксований в акті перевірки, оскільки продані при перевірці товари за найменуванням обліковані, а другий вид порушення не обґрунтований в акті стосовно допущених неправильностей в обліку товарних запасів згідно з бухгалтерськими стандартами.

Суд першої інстанції встановив, що ПП «Містер»не наведено підстав незгоди з висновком акту перевірки щодо порушення п.п.2.6 п.2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15 грудня 2004 року №637.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі звітного чеку №0464 за 31 травня 2009 р. перевіряючими встановлено незабезпечення позивачем оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на суму 291,6 грн., що не спростовано позивачем, та підтверджено матеріалами справи, а тому застосування до позивача відповідальності за абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року №436/95 є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд першої інстанції встановив безпідставність посилання позивача на притягнення його до юридичної відповідальності одного виду двічі за одне й теж саме порушення, оскільки рішенням про застосування штрафних санкцій №0002482360 від 18.06.2009р. застосовано штрафні (фінансові) санкції за невідповідність суми готівкових коштів, яка зазначена в денному Х-звіті - у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, згідно ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а рішенням про застосування штрафних санкцій №0002492360 від 18.06.2009р. застосовано штрафні (фінансові) санкції за не оприбуткування (неповне та або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009р. №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», оскільки постанова містить застереження щодо нерозповсюдження п.1 ч.1 на планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.

За таких обставин суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги Приватного підприємства «Містер»підлягають частковому задоволенню зі скасуванням рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси в частині фінансових санкцій у сумі 34 528,48грн.

Заслухавши суддю доповідача, представника апелянта, представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апелянт не оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- продажу товару 01 червня 2009р. о 14:55хв. в барі на загальну суму 87 грн. з проведенням розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі розрахункового документа;за порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- не забезпеченння щоденного друкування фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій за 01 березня 2009 р. та 25 березня 2009 р.; за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- невідповідність сум готівкових коштів на місті проведення розрахунків у розмірі 175 грн. сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО; за порушення п.п.2.6 п.2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15 грудня 2004 року №637 - не забезпечення оприбуткування готівкових коштів у Книзі обліку розрахункових операцій на суму 291,6 грн. на підставі звітного чека №0464 за 31 травня 2009 р.

Предметом апеляційного оскарження є скасування рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0002482360 від 18 червня 2009 року в частині нарахування фінансових санкцій у сумі 12 574 грн. та 21 954,48 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд першої інстанції правильно встановив, що перевіркою встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (порушення обліку товарних запасів за місцем реалізації), а саме: згідно відомості «Про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 01 червня 2009р. при перевірці ПП «Містер»встановлено надлишок товарно-матеріальних цінностей на суму 6 287 грн. та нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 10 977,24 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в акті перевірки не зазначено, які саме положення та стандарти бухгалтерського обліку порушені позивачем, не зазначено які норми чинного законодавства не дотримані відповідачем при веденні обліку товарів, а з матеріалів перевірки не вбачається, як саме було встановлене порушення позивачем встановленого порядку обліку товарів та встановлений надлишок та нестача товарно-матеріальних цінностей, тоді як сама по собі наявність надлишку та нестачі товарно-матеріальних цінностей не свідчить про обов'язкове порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, відповідальність за яке передбачена статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З урахуванням вимог п.1.5, п.1.6, п.17 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327, та п.2.3.4 вказаного Порядку, яким зазначено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що акт перевірки є необґрунтованим в частині висновків про порушення позивачем встановленого порядку обліку товарних запасів.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірне застосування до позивача санкцій в частині 12574грн. та 21954,48грн. (згідно розрахунку фінансових санкцій (а.с.59).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 05 листопада 2012 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П. Шеметенко