Рішення № 27285312, 30.10.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-1801/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" жовтня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Дубаса В.А.,

при секретарі - Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Національного університету оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють також у інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить виселити відповідачів разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_3, 1999 року народження, з кімнати АДРЕСА_1 військове містечко 147 в м.Києві без надання іншого жилого приміщення. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що під час перевірки обліку та використання житлової площі в гуртожитку університету встановлено, що відповідачі безпідставно проживають в спірній кімнаті. Спірна кімната не надавалася відповідачам ні як гуртожиток у звязку з трудовими відносинами або навчанням на підставі ордеру, як передбачено ст.58 ЖК України, ні як житлове приміщення на підставі договору оренди.

Спеціального ордеру відповідачам відповідно до ст.128 ЖК України для вселення в гуртожиток не видавалось, договору найму жилого приміщення не укладалось, відповідачі за спірною адресою не зареєстровані, жодного відношення до Національного університету оборони України не мають.

Позивач посилається на те, що відповідачі незаконно та безпідставно займають спірне жиле приміщення в гуртожитку, а тому просить виселити їх без надання іншого житлового приміщення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. При цьому представник відповідача зазначив, що спірне житлове приміщення було надано відповідачу ОСОБА_1 у 1993 році, як фельдшеру 5 окремого інженерно-технічного полку, що підтверджується ордером від 22 лютого 1994 року та довідкою про перевірку житлових умов від 05.03.1997 року. У 1997 році військова частина 5 окремого інженерно-технічного полку була реформована у військову частину 244 окремого інженерно-технічного батальону, а згодом у 2003 році цю частину було ліквідовано. Гуртожиток корп. АДРЕСА_1 знаходився на балансі зазначеної військової частини, як гуртожиток, з 1993 року по 2003 рік, а у 2003 році цей гуртожиток був взятий на баланс Національним університетом оборони України. З огляду на це відповідач ОСОБА_1 з 2003 року по жовтень 2011 року сплачував кошти за комунальні послуги до Національного університету оборони України. Після реєстрації шлюбу в спірну кімнату заселилась дружина ОСОБА_1 -ОСОБА_2, а в подальшому їх дитина ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, крім того подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність у зв'язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 127 ЖК України, пунктом 2 та 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року встановлено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до листа Київського квартирно-експлуатаційного управління від 19.04.2012 року за №303/25-1115 та акта прийому (передачі) будівель, споруд і території військового містечка (затвердженого начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 09.08.2003 року) встановлено, що в 1993 році будівля АДРЕСА_1 перебувала на кількісному обліку Дарницької КЕЧ району, а з 1994 року по 2012 рік вказана будівля перебуває на кількісному обліку Київського КЕУ, використовується як гуртожиток та була закріплена за підрозділами Міністерства оборони України правонаступниками яких є Національний університет оборони України (а.с.7, 53, 68).

Згідно частини другої статті 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (ст. 129 ЖК України).

Судом встановлено, що будівля 242 військового містечка 147 знаходиться на балансі Національного університету оборони України та обліковується в Київському квартирно- експлуатаційному управлінні як гуртожиток. Приміщення гуртожитку відповідають вимогам СанПіНу 42-121-4719-88 «Санитарные правила устройста, оборудования и содержания общежитий …»і може використовуватися за призначенням (а.с.10, зворот).

Відповідачі ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_2 та їх неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживають в кімнаті АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою від 12.05.2011 року за №476/80/2386 (а.с.4).

Спірна кімната не надавалися відповідачам як гуртожиток у звязку з трудовими відносинами або навчанням.

Спеціального ордеру відповідачам відповідно до ст.128 ЖК України для вселення в гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 не видавалось, договору найму жилого приміщення не укладалось, відповідачі за спірною адресою не зареєстровані, оскільки відповідно до ордеру на жилу площу в гуртожитку №2 серії КТ вбачається, що ОСОБА_4 було надано кімнату №б/н у іншому гуртожитку АДРЕСА_1, адреси гуртожитків не співпадають.

Одночасно суду не надано жодних доказів того, що відповідачу ОСОБА_1 або ОСОБА_2 було видано ордер на жилу площу саме у гуртожитку по АДРЕСА_1 (з якого позивач просить виселити), або докази того, що це один і той самий гуртожиток, адреса розташування якого просто змінилась у встановленому порядку.

Крім того, відповідно до довідки з адресного бюро ГУ МВС України в м.Києві від 07.09.2012 року, судом встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою : АДРЕСА_2 (а.с.76-77).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі незаконно були вселені та безпідставно займають спірне жиле приміщення в гуртожитку.

Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Виходячи з обставин, викладених вище, суд приходить до висновку, що відповідачі самоправно зайняли спірне житлове приміщення, без законних підстав проживають в гуртожитку Національної академії оборони України, а тому позовні вимоги позивача про виселення відповідачів до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх малолітньої дитини ОСОБА_3, 1999 року народження, із займаного житлового приміщення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас відповідачами у справі не надано суду належних доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208 - 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого у АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстровану у АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (1999 року народження) з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з кожного: з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь Національного університету оборони України (код ЄДРПОУ 07834530, розташований у м. Києві по пр-ту Повітрофлотському, 28) сплачений судовий збір у сумі 18 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 4 грн. 25 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: