Рішення № 27284745, 18.10.2012, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/5378/2012

Провадження № 2/0306/1309/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 18.10.2012

Ковельський міськрайсуд Волинської обл..

в складі: головуючого - судді Логвинюк І. М.,

при секретарі Щесюк Н.Й.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи -органу опіки та піклування виконкому Ковельської міської ради -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом колективного підприємства «Ковельбуд»до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, про визнання її та її малолітніх дочок ОСОБА_4, 2010 р. н., ОСОБА_5, 2005 р. н., такими, що втратили право користування житловою площею, зняття з реєстрації за місцем реєстрації місця проживання,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 08.08.08 р. відповідачеві та її неповнолітній дочці - ОСОБА_5, 05 р. н., було надано кімнату АДРЕСА_1, так як була така можливість, хоча вона у КП «Ковельбуд»ніколи не працювала. У 2010 р. відповідач народила дочку ОСОБА_4, яка теж була зареєстрована за вказаною адресою. З відповідачем було укладено договір найму житлового приміщення, згідно з п. 3 «є»якого відповідач як наймач зобов»язувалась не допускати до проживання осіб, які не зареєстровані за вказаною вище адресою; не здавати житлове приміщення у піднайом; не використовувати приміщення не за призначенням, у разі виселення з приміщення, завчасно повідомляти працівників ЖЕД і здавати їм кімнату та майно, що є власністю позивача. Відповідач з чоловіком придбали квартиру у м. Ковелі, у якій проживає майже рік часу. При перевірці паспортного режиму було встановлено, що відповідач з неповнолітньою дочкою у гуртожитку не проживають. Для отримання прибутків вона без відома позивача поселила у згадану кімнату ОСОБА_7, ОСОБА_8, які працюють у кафе «Маестро»і місце реєстрації місця проживання яких йому не відоме. Те, що відповідач тривалий час у вказаній кімнаті не проживає, стверджується актами перевірки паспортного режиму, повідомленням Ковельського міськрайвідділу внутрішніх справ. У позивача як власника гуртожитку, в даний час виникла необхідність надання вказаної кімнати працівникам, які не забезпечені житлом і потребують його. На його вимогу про добровільне зняття з реєстрації, відповідач не реагує. Вважає, що, відповідно до ст. 71 ЖК України, відповідач втратила право на житло. Відповідач забезпечена житлом. Просить позов задовольнити та визнати відповідача з її неповнолітніми дітьми такими, що втратили право на житло, а саме: кімнату АДРЕСА_1 із зняттям їх з реєстрації за вказаним місцем реєстрації місця проживання, стягнути з відповідача на його користь судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, обгрунтувавши його вищенаведеними доводами.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в судовому засіданні зазначила що позов вважає підставним частково, лише стосовно відповідача, вважає, що позивачем не надано відомостей про те, чи неповнолітні діти відповідача фактично мають помешкання, де вони перебувають в даний час. Вважає, що при знятті їх з реєстрації можливе порушення їх житлових прав. У вирішенні позову покладається на розсуд суду.

Відповідач та прокурор в судове засідання не з»явились, хоча належно оповіщені, про причини неявки суду не повідомили. Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не подала.

На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності осіб, які не з»явились.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні та підлягають до повного задоволення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як стверджується копіями: свідоцтва про право власності на об»єкт нерухомого майна серії САА № 180874, виданого 21.06.04 р. на гуртожиток з адмінприміщеннями, розташований по АДРЕСА_1 Волинської обл.; витягу № 3944150 від 23.04.04 р. про реєстрацію права власності на вищезазначене нерухоме майно, виданого КП «Волинське облбюро техінвентаризації», позивач є колективним власником вищезазначеного гуртожитка.

Та обставина, що відповідач на даний час з двома неповнолітніми дітьми - дочками: ОСОБА_5, 05 р. н., ОСОБА_4, 10 р. н., значаться зареєстрованою у АДРЕСА_1 Волинської обл., стверджується довідкою № 218 від 16.08.12 р., виданою позивачем.

Як слідує з копій: карточки форми А для прописки, відповідач зареєстрована з двома її малолітніми дітьми за адресою: кімн. АДРЕСА_1 Волинської обл..

Та, як вбачається з копії договору найму житлового приміщення в гуртожитку КП «Ковельбуд»від 18.07.08 р. № 12, з відповідачем позивачем було укладено вказаний договір, згідно з п. п. «є»п. 3 якого відповідач зобов»язувалась у разі виселення з приміщення, вчасно повідомляти працівників ЖЕД і здавати їм кімнату та майно, що є власністю позивача.

Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з копій актів: від 31.10.11 р., 10.05.12 р., 15.08.12 р., комісійно було встановлено, що відповідач у АДРЕСА_1 не проживає тривалий час, у кімнаті проживають сторонні особи.

Згідно з копією листа № 454 від 24.07.12 р., адресованого позивачеві Ковельським МВ У МВС України у Волинській обл. (далі -МВ), під час перевірки, проведеної працівниками МВ, встановлено, що у АДРЕСА_1 проживає стороння особа.

Згідно із ст. 127 ЖК України, для проживання робітників, службовців, інших громадян у період роботи, можуть використовуватись гуртожитки.

Як зазначено у Примірному положенні про гуртожитки, затвердженому постановою РМ Української РСР від 03.06.86 р., гуртожитки, у т.ч. -призначені для проживання одиноких громадян - призначаються для проживання робітників, службовців у період роботи або навчання.

Відповідно до ст. ст. 71, 72, 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або члена його сім»ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім»ї понад 6 міс. у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання у зв»язку з навчанням - протягом усього часу навчання. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності її понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ч. 2, 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться -до початку розгляду справи по суті. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач як наймач спірної житлового приміщення, дійсно, понад встановлений законом шестимісячний строк без поважних причин була відсутня по місцю реєстрації свого місця проживання, вказаного позивачем.

Доводи представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в тій частині, що діти відповідача при задоволені позову будуть ущемлені у своїх житлових правах, на думку суду, на увагу не заслуговують, так як сфера дії Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Закону України «Про охорону дитинства» поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них, вчинення право чинів з житловими приміщеннями, на які мають права і неповнолітні діти. В судовому засіданні встановлено, що відповідач з дітьми у гуртожитку фактично не проживає, питання про дозвіл на вчинення правочину з кімнатою АДРЕСА_1 позивач не ставить.

А тому відповідача слід визнати такою, що втратила право користування житловою площею у кімнаті вказаного вище гуртожитка у зв»язку з відсутністю по місцю реєстрації місця проживання понад встановлені законодавством строки. Ії також слід зняти з реєстрації за вказаною позивачем адресою.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, ч. 4 ст. 130, 213 - 218 ЦПК України, ст. 383 ЦК України, ст. ст. 71, 72, 163, 127 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою РМ Української РСР від 03.06.86 р., суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 та її малолітніх дочок: ОСОБА_4, 2010 р. н., ОСОБА_5, 2005 р. н., такими, що втратили право користування житловою площею у АДРЕСА_1, належному колективному підприємству «Ковельбуд», розташованому по АДРЕСА_1 Волинської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайсуд у строки та в порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.

Головуючий:І. М. Логвинюк