Ухвала суду № 27284398, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/18965/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

при секретарі Волошині В.М.

за участю представника позивача Цуканова В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Петрол»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012

у справі № 2а-1870/2673/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Петрол»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми-Петрол»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Суми-Петрол») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Суми) про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2009 №0001442312/0/82999.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012, у позові відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Суми-Петрол», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 відповідачем складено акт перевірки від 19.11.2009 №8058/2312/30497520/102.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -Закон №168/97-ВР), в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 969128,00 грн., в тому числі: за грудень 2008 року на суму 208486,00 грн., січень 2009 року -35815,00 грн., лютий 2009 року -34100,00 грн., березень 2009 року -690727,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2009 №0001442312/0/82999, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1453692,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 969128,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -484564,00 грн.

Відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Суми-Петрол» підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порушення наведеної норми полягало, на думку відповідача, у віднесенні позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів без мети їх подальшого використання у межах господарської діяльності, направленої на отримання доходу.

Відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 30.12.2008 №12/08-9 позивачем придбано у ТОВ «Содаліт» дизельне пальне марки С на загальну суму 4944311,58 грн., в тому числі податку на додану вартість 824051,93 грн.

Отримане дизельне паливо ТОВ «Суми-Петрол» зберігало на ВАТ «Дніпронафтопродукт»згідно договору від 29.12.2008 №2912/08-5 на зберігання нафтопродуктів.

Розрахунки за отримане дизельне паливо ТОВ «Суми-Петрол»не проведено, на підприємстві обліковується кредиторська заборгованість по підприємству ТОВ «Содаліт»на суму 4944311,58 грн.

Факт отримання пального підтверджується видатковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 02.03.2009 №515/2009-СП позивачем придбано у ТОВ «Оптіма Трейд»бензин А-95 в кількості 1834,60 тон, на загальну суму 13231135,20 грн., в тому числі податку на додану вартість 2205189,20 грн. по ціні 6010,00 грн. за тону.

Отриманий бензин ТОВ «Суми-Петрол»зберігало на ВАТ «Дніпронафтопродукт»згідно Договору від 29.12.2008 №2912/08-5 на зберігання продуктів.

Факт отримання пального підтверджується видатковими накладними.

31.03.2009 позивачем укладено договір поставки нафтопродуктів №03/09-11 з ТОВ «Нафтова торгова компанія», відповідно до якого позивачем ТОВ «Нафтова торгова компанія»було поставлено дизельне пальне марки С в кількості 815,893 тон, за ціною 3342,50 грн. за тону та бензин А-95 в кількості 1834,60 тон, за ціною 4127, 50 грн. за тону, що підтверджується копією договору та специфікацією до нього та видатковою накладною, які раніше були придбані у ТОВ «Оптіма Трейд»та ТОВ «Содаліт».

Як зазначили суди попередніх інстанцій, протягом всього перевіряємого періоду позивач декларує збитки, а саме: 2 півр.2006 року в сумі 1565,2 тис. грн., 2007 рік в сумі 6569,3 тис. грн., 2008 рік в сумі 5 811,5 тис. грн., 1 півр.2009 року в сумі 10431,1 тис. грн., а паливо реалізував за нижчою ціною ніж та ціна, за яку придбавалося паливо у ТОВ «Оптіма Трейд»та ТОВ «Содаліт».

При цьому, наступного дня після реалізації палива по збитковим цінам, а саме 01.04.2009 позивач знов закуповував паливо за цінами значно вищими ніж ті, по яким він реалізував паливо 31.03.2009, а саме уклав договір на поставку палива з ТОВ «Вест -Транс».

Також суди зазначили, що 31.03.2009 позивач реалізовував паливо за ціною 4127,50 грн. за тону, а 01.04.2009 закуповував паливо за ціною 5772,50 грн. за тону, тобто свідомо завдає собі збитки.

З наведеного суди першої та апеляційної інстанції зробили висновок, що позивач мав на меті придбання та продаж нафтопродуктів протягом нетривалого часу за нижчою ціною від ціни їх придбання без певних економічних на те причин, що випливають із звичайного комерційного ризику, а отже, така діяльність не може бути визначена як господарська.

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та зробленими без повного з'ясування усіх обставин справи.

Так, судами не надано належної правової оцінки твердженням позивача, що не знайшовши змоги реалізувати нафтопродукти придбані у ТОВ «Вест-Траст»з достатньою націнкою, позивач домовився з ТОВ «Вест-Траст»про повернення придбаного товару. В підтвердження даної обставини позивач надав суду копії договору поставки нафтопродуктів від 24.03.2009 №143-2009/П, угоду про розірвання договору, акти прийомки-передачі по договору, податкові накладні, акти прийомки - передачі по договору зберігання, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних.

Проте, вказані посилання позивача, а також надані ним докази не досліджені та не проаналізовані належними чином.

Зазначені обставини стосуються предмету доказування і підлягають обов'язковому аналізу судами першої та апеляційної інстанцій.

Частинами 4 та 5 статті 11 КАС України визначено, що на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

Проте, судами попередніх інстанцій, в порушення вказаних норм права, не було досліджено усіх обставин справи.

За таких обставин, висновок судів про відмову у позові зроблено без належного з'ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Петрол»задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров