Ухвала суду № 27284395, 24.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2012 р. м. Київ К-42245/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року

у справі № 2-а-12700/09

за позовом Приватного підприємства «Гейм-Сервіс»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватного підприємства «Гейм-Сервіс»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі -відповідач) про визнання нечинним рішення Карлівської МДПІ № 0000712303 від 17 липня 2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5100,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 липня 2008 року № 0000712303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5100,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Гейм-Сервіс»витрати зі сплти судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Карлівської МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Житомирській області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці -грального залу, що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 13, та належить суб'єкту підприємницької діяльності -ПП «Гейм-Сервіс», за результатами якої був складений акт №16120049/2340/35539017 від 31 червня 2008 року на бланку № 002754.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

17 липня 2008 року Карлівської МДПІ на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0000712303, яким на підставі статей 17, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ПП «Гейм-Сервіс»штрафні (фінансові) санкції у сумі 7880,00 грн.

Спірне рішення оскаржувалося позивачем лише в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у здійсненні позивачем розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через реєстратори розрахункових операцій -15 гральних автоматів, які незареєстровані, неопломбовані та непереведені у фіскальний режим роботи.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент проведення перевірки не було розроблених запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, у зв'язку з чим у позивача була відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрації кількості наданих послуг.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до абзацу 1 статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 6 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було реєстратора розрахункових операцій, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Зазначений факт виключає висновок про вчинення правопорушення суб'єктом господарювання, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визначилися з відсутністю правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, оскільки перевірка господарської одиниці, яка належить позивачу, була здійснена 31 травня 2008 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про безпідставність застосування до ПП «Гейм-Сервіс»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5100,00 грн. спірним рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Карлівської МДПІ підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна