Ухвала суду № 27283316, 23.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 року м. Київ К-18098/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року

у справі № 2а-5566/09/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське науково-виробниче підприємство «Метанмаш»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструкторське науково-виробниче підприємство «Метанмаш»(позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (відповідач) про визнання нечинними рішень № 0000402201/30651 від 08 травня 2009 року та № 0000712201/61581 від 16 вересня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також першої податкової вимоги № 1/1041 від 15 червня 2009 року та другої податкової вимоги № 2/1209 від 22 липня 2009 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та нечинними в повному обсязі рішення № 0000402201/30651 від 08 травня 2009 року та № 0000712201/61581 від 16 вересня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. За рахунок Державного бюджету України повернуто ТОВ «КНВП «Метанмаш» сплачений при поданні позову до суду судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КНВП «Метанмаш» з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремому зовнішньоекономічному контракту за період з 27 травня 2008 року по 05 травня 2009 року, за результатами якої складено акт № 3358/220/34592334 від 05 травня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000402201/30651 від 08 травня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 168 823,83 грн.

Також, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КНВП «Метанмаш»з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремому зовнішньоекономічному контракту за період з 06 травня 2009 року по 15 вересня 2009 року, за результатами якої складено акт від № 6367/220/34592334 від 15 вересня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000712201/61581 від 16 вересня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 105 139,46 грн.

Перевірками встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 185/94-ВР) у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого терміну надходження товару на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору № 03-08 від 27 травня 2008 року.

Крім того, ДПІ в м. Суми направлено на адресу позивача першу податкову вимогу № 1/1041 від 15 червня 2009 року та другу податкову вимогу № 2/1209 від 22 липня 2009 року.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з абзацом 14 статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 959-XII) імпорт (імпорт товарів) -це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону № 959-XII, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -МК України) визначено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України -це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 МК України переміщенням товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях є переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України -це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 МК України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Частиною 5 статті 43 МК України передбачено, що митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України -після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України»та «пропуск через митний кордон України»не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки, за змістом частини 1 статті 27 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація, в свою чергу, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата переміщення товарів через митний кордон України.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, проставлення на якому відтиску штампа «Під митним контролем»(імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, обладнання за договором № 03-08 від 27 травня 2008 року надійшло на територію України відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних 22 жовтня 2008 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що поставка обладнання за договором № 03-08 від 27 травня 2008 року відбулась в межах 180 календарних днів з моменту здійснення авансових платежів відповідними платіжними дорученнями № 1 від 06 червня 2008 року, № 2 від 15 липня 2008 року та № 3 від 06 серпня 2008 року, у зв'язку з чим застосування штрафних (фінансових) санкцій рішеннями № 0000402201/30651 від 08 травня 2009 року та № 0000712201/61581 від 16 вересня 2009 року за порушення статті 2 Закону № 185/94-ВР є таким, що не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.