Постанова № 27282940, 12.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2012 року Справа № 2а-3936/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:

представника позивача -Яценка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка»до про Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 08.08.2012 № 0000952300.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю

«Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка»донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 45091 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11273 грн. 00 коп., на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні, призначеному на 12 жовтня 2012 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 76).

Будь-яких заяв чи клопотань відповідача про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами та доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка»є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з будівництвом доріг, аеродромів, будівель, улаштуванням поверхні спортивних споруд, іншими спеціалізованими будівельними роботами, малярними роботами та склінням.

Зазначені обставини підтверджуються даними, наведеними у довідці Головного управління статистики у Київській області серії АА № 282522, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 56).

У червні 2012 року на адресу податкового органу надійшла постанова старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області

від 21.05.2012 про призначення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка»з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за весь період діяльності за наслідками здійснення фінансово -господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю

«Буд-Перспектива».

На виконання вказаної вище постанови відповідачем, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка», за результатами якої складено акт від 25.07.2012 № 246/22-2/34509314 (далі -акт перевірки).

Під час перевірки посадовими особами податкового органу зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, частини першої статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658 та 662 Цивільного кодексу України, що виявилось, зокрема, у завищенні податкового кредиту за липень - серпень 2011 року на загальну суму 45090 грн. 73 коп. у зв`язку з виконанням правочинів з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива» товарів та послуг, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

За таких обставин, податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за липень - серпень 2011 року на загальну суму 45090 грн. 73 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.08.2012 № 0000952300, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 56364 грн. 00 коп., з яких: 45091 грн. 00 коп. - за основним платежем; 11273 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для донарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість за липень та серпень 2012 року на загальну суму 45091 грн. 00 коп. є висновки податкового органу про нікчемність правочинів контрагента позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива», що здійснювались ним як постачальником товарів (послуг).

Відповідач зазначає, що вказана юридична особа має усі ознаки фіктивного підприємства, а відтак її діяльність з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі з позивачем, спрямована виключно на отримання податкової вигоди шляхом вчинення фіктивних правочинів.

Так, під час перевірки податковим органом виявлено, що у червні 2011 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»договір від 15.06.2011 № 1506, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання надати позивачу послуги, пов`язані з перевезенням (вивезенням) ґрунту та будівельного сміття на його об'єктах, а позивач зобов`язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість.

07.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива» та позивачем підписано акт приймання -здачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору від 15.06.2011 № 1506, відповідно до якого позивач прийняв послуги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»з вивезення 730 т ґрунту та 160 т будівельного сміття та оцінив їх вартість на загальну суму 51344 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ -8557 грн. 40 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни послуг, Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»виписано податкову накладну № 35 від 07.07.2011 на загальну суму 51344 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ -8557 грн. 40 коп.

Оплату за придбані послуги здійснено позивачем 07.07.2011 у повному обсязі у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива», про що свідчить наявна у матеріалах справи копія банківської виписки (а.с. 25).

У ході перевірки податковим органом також виявлено, що у липні -серпні 2011 року позивачем на підставі укладеного ним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»договору від 26.07.2011 № 2607, придбано у вказаного контрагента 274 т асфальтобетонної суміші.

29.07.2011 та 31.08.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива» виставило позивачу для оплати видаткові накладні від 29.07.2011 № 29/07-24 та 31.08.2011 б/н на загальну суму 219200 грн. 00 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товару, Товариством з обмеженою відповідальністю

«Буд-Перспектива»виписано податкові накладні від 29.07.2011 № 236 на суму 120000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -20000 грн. 00 коп., 31.08.2011 № 320 на суму 99200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -16533 грн. 33 коп.

Оплату за придбаний товар проведено позивачем 29.07.2011 та 06.09.2011 у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у загальному розмірі 219200 грн. 00 коп. на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»(копії банківських виписок від 29.07.2011 та 06.09.2011 (а.с. 33, 34).

Податок на додану вартість у загальному розмірі 45090 грн. 73 коп., сплачений у складі ціни придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»товарів та робіт, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за липень та серпень 2012 року.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що у ході проведення контролюючого заходу податковим органом не ставилось під сумнів, що складені позивачем та його контрагентом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: акти приймання -здачі виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, оборотно -сальдові відомості, виписки по рахунках, відповідали вимогам законодавства.

Разом з тим, висновок податкового органу про нікчемність правочинів позивача з його контрагентом ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарських операцій, відсутність наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою фінансово-господарської діяльності постачальника товарів та послуг.

Так, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»за юридичною адресою не знаходиться.

У період, що підлягав перевірці, єдиноосібним директором та засновником, згідно з реєстраційними та установчими документами юридичної особи, був громадянин ОСОБА_2, який до відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби надіслав заяву, в якій повідомив, що ніякого відношення до реєстрації, перереєстрації та діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»він не має, реєстраційних та звітних документів ним не складалось та не підписувалось.

Відповідач звертає увагу на те, що слідчим відділом податкової міліції Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби порушено кримінальну справу № 13-9256 за ознаками вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 205 та частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»та підроблення документів з метою прикриття незаконної діяльності.

Так, згідно з висновком почеркознавчого дослідження від 29.09.2011 № 1639, підписи на податковій, бухгалтерській та іншій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива» вчинені не директором та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»ОСОБА_2, а іншою невідомою особою.

Наведені вище обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»діяло без справжнього наміру проводити господарську діяльність, пов`язану з продажем товарно -матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг, у зв`язку з чим правочини, укладені з позивачем, були спрямовані виключно на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням (наданням) податкової преференції, зокрема, з метою формування податкового кредиту на користь позивача.

Відтак, відповідач вважає, що податковий кредит у сумі 45090 грн. 73 коп. сформовано Товариством з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка»за первинними документами податкового обліку, складеними на підтвердження виконання правочинів, що фактично не відбулись, а отже позивач не мав на меті використовувати придбану асфальтобетонну суміш та виконані на його користь роботи з вивезення ґрунту і будівельного сміття в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності.

Таким чином, податкове зобов`язання позивача з податку на додану вартість за липень - серпень 2011 року, на думку податкового органу, підлягає коригуванню у сторону збільшення.

Оцінюючи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час визначення об`єкту оподаткування з податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, якщо платник податку на додану вартість придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, він має право віднести сплачені ним суми податку до складу податкового кредиту.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентом підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: актами приймання -здачі виконаних робіт, видатковими накладними, податковими накладними, виписками по рахунках, які відповідають вимогам чинного законодавства та мають усі необхідні реквізити, необхідні для надання їм юридичної сили і доказовості.

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

У свою чергу, пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку -юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що у період виконання господарського зобов`язання за договорами від 15.06.2011 № 1506 та 26.07.2011 № 2607 Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, контрагент позивача у липні - серпні 2011 року не був позбавлений права на складання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкових накладних.

Суд звертає увагу на те, що наявність у суб`єкта господарської діяльності первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема, видаткових накладних, податкових накладних, актів здачі -прийняття робіт, є підставою для відображення показників податкового кредиту підприємства за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

При цьому, обов'язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства, у тому числі, аналіз товарності правочинів та реальності настання їх умов.

В силу приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 228 цього Кодексу, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина друга статті 228 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалося судом вище, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагента, відсутність наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою фінансово -господарської діяльності постачальника товарів та послуг.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту надання товарів і послуг за господарськими операціями, вчиненими позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива», за результатами здійснення яких Товариством з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс - Петропавлівська Борщагівка»сформовано податковий кредит.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт надання позивачу товарів і послуг з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними.

Про отримання позивачем товару -асфальтобетонної суміші та наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»послуг щодо вивезення ґрунту та будівельного сміття свідчать також складені сторонами правочинів, відповідно, акти здачі -прийняття робіт та видаткові накладні, які містять повну інформацію про товари та надані послуги, їх кількісне та вартісне вираження.

Крім того, судом під час дослідження зв'язку між фактом придбання позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»асфальтобетонної суміші та послуг з вивезення ґрунту і будівельного сміття із господарською діяльністю позивача, встановлено, що вказані матеріальні активи та виконані роботи використані Товариством з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс - Петропавлівська Борщагівка»під час виконання ним будівельних робіт на користь підприємства «Троїцька артіль»релігійної громади Української Православної Церкви парафії Святої Трійці відповідно до умов укладеного ними договору від 01.07.2011 № 7821-1.

Так, згідно з даними додатків до вказаного договору (локальний кошторис, протокол договірної ціни) та актів приймання виконаних будівельних робіт, вбачається, що перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»160 т сміття та 730 т ґрунту проводилась на замовлення позивача на об`єкті підприємства «Троїцька артіль»релігійної громади Української Православної Церкви парафії Святої Трійці з метою замощення та влаштування асфальтобетонних покриттів на Дальнопечерній площі.

У свою чергу, використання позивачем придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»274 т асфальтобетонної суміші під час виконання вказаних вище робіт на користь підприємства «Троїцька артіль»релігійної громади Української Православної Церкви парафії Святої Трійці підтверджується актом внутрішнього обліку асфальтобетону від 15.09.2011.

Наявність у позивача на балансі спеціальних транспортних засобів, а саме: асфальтоукладача (свідоцтво про реєстрацію машини серії АС № 010451(а.с. 35) та дорожнього катка (свідоцтво про реєстрацію великотонажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу серії АІ № 000929 (а.с. 36) свідчить про можливість виконання позивачем будівельних робіт з використанням асфальтобетонної суміші.

Наведені вище обставини свідчать про використання позивачем у власній господарській діяльності придбаної асфальтобетонної суміші та робіт з вивезення ґрунту та будівельного сміття, що у свою чергу підтверджує товарність операцій з його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива».

Крім того, як вже зазначалося судом вище, до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема, будівництво доріг та інші спеціалізовані будівельні роботи.

Водночас, згідно з даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, до видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»відноситься, зокрема, будівництво будівель, оптова торгівля будівельними матеріалами та виробництво неметалевих мінеральних виробів, що згідно з КВЕД включає у собі виготовлення виробів із асфальту або подібних матеріалів, у тому числі, зв'язувальних речовин на основі асфальту.

Зазначені обставини підтверджують можливість здійснення позивачем операцій з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»асфальтобетонної суміші та послуг з вивезення ґрунту і будівельного сміття з урахуванням видів їх економічної діяльності та використання вказаних матеріальних активів безпосередньо у господарській діяльності платника податку на додану вартість.

Суд також звертає увагу на те, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач в силу покладеного на нього обов`язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв`язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що лише вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, та лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На час прийняття рішення у даній справі відомостей щодо наявності вироку суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, стосовно вчинення злочинів під час створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»та провадження ним фіктивного підприємництва, представником відповідача суду не надано.

Посилання відповідача на пояснення громадянина ОСОБА_2 як на доказ відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»господарських взаємовідносин з позивачем судом до уваги не приймається, оскільки вказаний документ в силу приписів кримінально-процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, проте до моменту винесення судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину.

Слід зазначити, що в силу приписів статті 65 Кримінально -процесуального кодексу України висновок експерта також є лише одним із засобів доказування та аналізується поряд з іншими доказами у кримінальній справі, проте не є належним доказом на підтвердження нікчемності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження податкового органу про відсутність факту виконання на користь позивача робіт та поставки йому товарів у судовому засіданні були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму податкового кредиту, заявлену позивачем, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, частини першої статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658 та 662 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 08.08.2012 № 0000952300, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 56364 грн. 00 коп., з яких: 45091 грн. 00 коп. - за основним платежем; 11273 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представником позивача, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 563 грн. 64 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 08.08.2012 № 0000952300, - визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 563 (п`ятсот шістдесят три) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 17 жовтня 2012 року.