Постанова № 27282060, 26.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12640/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофоров А.Б.

при секретарі Мірошниченко А.О.

за участю :

представника позивача - Соколової Л.Д.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовмашавтосервіс» про стягнення податкового боргу на суму 2207,85 гривень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовмашавтосервіс» про стягнення податкового боргу на суму 2207,85 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що станом на момент звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з єдиного податку, та податку на прибуток у загальній сумі 2207,85 гривень.

Зазначає, що відповідач не сплачуючи заборгованість порушує інтереси держави, тому враховуючи викладене просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Згідно абз.1-2 ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні",- завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні",- державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції зокрема виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України,- органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України,- контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,- орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.4.15 ст.41 Податкового кодексу України,- органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом та Законом України „Про державну податкову службу в Україні".

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовмашавтосервіс» (Далі,- «Азовмашавтосервіс»), (Аеропорт, Іллічівський район, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, ІК,-13498668), - є юридичною особою, з 28.10.1997 року перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя, як платник податків.

Заборгованість відповідача перед бюджетом з єдиного податку, у вигляді штрафу, на суму 1187,85 гривень, утворилась у зв'язку із несвоєчасною сплатою у повному обсязі у встановлений законом строк узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковим органом на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000771530 від 26.06.2012 року на суму 1020 гривень (04.07.2012 року отримано уповноваженою особою ТОВ «Азовмашавтосервіс»), № 0001241510 від 27.10.2011 року на суму 170,00 гривень (27.10.2011 року отримано особисто директором ТОВ «Азовмашавтосервіс»).

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи зазначені податкові повідомлення-рішення є узгодженими.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом з єдиного податку, з урахуванням переплати складає 1187,85 гривень.

Заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток, у вигляді штрафу, на суму 1020,00 гривень, утворилась у зв'язку із несвоєчасною сплатою у повному обсязі у встановлений законом строк узгоджених податкових зобов'язань визначених податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000621510 від 26.06.2012 року на суму 1020,00 гривень 04.07.2012 року отримано уповноваженою особою ТОВ «Азовмашавтосервіс») станом на момент розгляду справи зазначене податкове повідомлення-рішення є узгодженим.

Заборгованість щодо якої пред'явлено вимоги підтверджується розрахунком податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України,- платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України,- платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України,- у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України,- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України,- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, сума податкових зобов'язань у розмірі 2207,85 гривень,- є податковою заборгованістю.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, відповідачем заборгованість щодо якої пред'явлено позовні вимоги, не погашена.

Згідно п. 95.2. Податкового кодексу України,- стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом вставлено, що на адресу відповідача направлена податкова вимога № 109 від 08.11.2011 року, яка станом на момент розгляду справи не є відкликаною.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на заявлені позовні вимоги про стягнення з платника податків податкового боргу.

Згідно ч.3 ст. 11 КАС України,- кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 105 КАС України,- адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

5. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 5.2. ст.5 ПК України,- у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік можливості для реалізації повноважень, наданих податковому органу для звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу платника податків.

Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України,- органи державної податкової служби мають право звертатися до суду із позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України,- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України ,- суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом з метою виходу за межі позовних вимог для повного та всебічного захисту інтересів держави, було витребувано ухвалою від 22 жовтня 2012 року від позивача, зокрема дані про банківські рахунки відповідача, станом на момент розгляду справи.

Разом з тим, ухвалу суду від 22 жовтня 2012 року, позивач не виконав, дані про банківські рахунки відповідача, станом на момент розгляду справи, у судове засідання не надав.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься довідка від 31.07.2012 року (а.с.12), згідно якої банківські рахунки ТОВ «Азовмашавтосервіс» закрито.

Оскільки рахунки відповідача закрито, реалізація прав наданих податковому органу, шляхом стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, є неможливою.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України (ПК України) регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом з метою виходу за межі позовних вимог для повного та всебічного захисту інтересів держави, було також витребувано від позивача, рішення керівника податкового органу про опис майна підприємства у податкову заставу, відповідний акт опису, а також витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про перебування майна та майнових прав боржника у податковій заставі, письмові пояснення щодо заходів спрямованих на погашення податкового боргу відповідача з моменту його виникнення.

Проте на виконання даної ухвали представником позивача у судове засідання було надано лише рішення керівника податкового органу про опис майна підприємства у податкову заставу, акт опису майна.

Разом з тим, згідно акту опису № 6/24 від 29.02.2012 року, майно на день складання відсутнє.

Представником позивача надано письмові пояснення, згідно до яких зазначено про відсутність у відповідача інших активів.

Згідно п. 89.2 ст. 89 ПКУ,- право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

На виконання ухвали від 22 жовтня 2012 року представником позивача у судове засідання не було надано витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про перебування майна та майнових прав боржника у податковій заставі.

Згідно п 95.4. ст. 95 ПК України,- орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Податковим органом не надано доказів наявності або відсутності можливості для реалізації повноважень щодо стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Також позивачем не було надано суду акт виходу за місцем реєстрації юридичної особи відповідача, для підтвердження знаходження за юридичною адресою.

При цьому у акті опису майна також не зазначено обставин наявності або відсутності юридичної особи за місцем реєстрації.

Суд звертає увагу позивача на ту обставину, що у разі підтвердження відсутності платника податків за юридичною адресою, податковий орган мав вчинити відповідні дії, спрямовані на внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно наведених норм ПК України існує лише два заходи погашення податкового боргу юридичних осіб - або шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, або в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, у зв'язку із вищезазначеними обставинами, суд позбавлений можливості для реалізації права виходу за межі заявлених позовних вимог для повного та всебічного захисту інтересів держави.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України,- органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Отже, виходячи з того, що податковим кодексом встановлено вичерпний перелік можливості для реалізації повноважень, щодо звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу платника податків (не передбачено погашення податкового боргу юридичної особи шляхом стягнення у судовому порядку податкового боргу з подальшим переданням на примусове виконання виконавчого листа до органів Державної виконавчої служби), а у даному випадку податковий орган звернувся до суду виключно з вимогами про стягнення податкового боргу не зазначивши при цьому способу реалізації повноважень, а також не скориставшись своїм правом на зміну предмету та підстав позову, та реалізацію права на звернення до суду із вимогами про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

Така позиція суду погоджується із думкою Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/1270/4998/2012 за позовом Старобільської МДПІ до ТОВ «Луганськ-Інвест» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовмашавтосервіс» про стягнення податкового боргу на суму 2207,85 гривень,- відмовити у повному обсязі.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23 жовтня 2012 року.

Повний текст постанови складений 28 жовтня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.