Рішення № 27278583, 29.10.2012, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 0438/1657/2012

Провадження № 2/0438/305/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"29" жовтня 2012 р.

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Омелюх В.М.,

при секретарі Короті Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в розпорядженні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач з урахуванням уточнень від 07 вересня 2012 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що йому на праві приватної власності згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 06 лютого 2007 року належить житловий будинок №60 по вул. Красній в селі Звонецький Хутір Солонянського району Дніпропетровської області. З 2008 року з ним в цьому будинку проживали відповідачка ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 та її брат ОСОБА_4, яких на прохання відповідачки ОСОБА_2 він зареєстрував у належному йому житловому будинку, оскільки за станом здоровя потребував стороннього догляду, який йому надавала відповідачка ОСОБА_2, яка не працювала, а вела домашнє господарство. У 2009 році відповідачка ОСОБА_2 залишила спірне приміщення, забрала свої речі і виїхала на роботу до м. Дніпропетровська, більше до будинку не поверталася, а пізніше до неї виїхала і її дочка ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_4 з моменту реєстрації в будинку фактично проживав, але припинити свою реєстрацію в належному йому будинку не бажає . З даного періоду відповідачі у його будинку не зявлялися та не робили спроб повернутися та проживати у ньому.

Оскільки відповідачі не проживають більше шести місяців без поважних причин у належному йому будинку, а реєстрації в ньому не припинили, що порушує його права користування і розпорядження вказаним нерухомим майном, змушений звернутися з позовом до суду та просити усунути перешкодити в користуванні належним йому житловим будинком, визнавши їх такими, що втратили своє право на користування жилим приміщенням та зняти їх з реєстрації у цьому будинку.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю і просив визнати відповідачів такими, що втратили своє право на користування жилим приміщенням, пояснивши, що спочатку у 2007 році відповідачка ОСОБА_2 за згодою позивача зі своєю донькою відповідачкою ОСОБА_3 вселились, проживали та були зареєстровані у належному йому на праві приватної власності будинку, оскільки вона доглядала за ним, так як він за станом здоровя потребував і потребує догляду сторонніх осіб, а потім на прохання ОСОБА_2 у 2008 році він дозволив зареєструватися у його будинку і її брату ОСОБА_4, оскільки йому було необхідно працевлаштуватись, але фактично він проживав незначний період протягом 2008 року, після чого в 2008 році вибув і більше в будинку не проживав. Відповідачка ОСОБА_2 у 2009 році поїхала працевлаштовуватися на роботу до м. Дніпропетровська, а у 2010 році відповідачка ОСОБА_2 забрала із спірного житлового приміщення і свою доньку ОСОБА_3, після чого до будинку більше не поверталися, а спроб повернутися та проживати у належному йому на праві власності будинку не робили, як і відповідач ОСОБА_4 На його вимогу знятися з реєстраційного обліку в належному йому на праві власності будинку відповідачі відмовляються, тому прохає визнати їх за рішенням суду такими, що втратили право користування житловим приміщення в будинку позивача, так як вони не проживають в житловому будинку більше шести місяців без поважних причин, та зняти з реєстраційного обліку .

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с.47-48), у судове засідання не зявились, про причини своєї неявки суд не повідомили, як не подали і заперечень проти позиву та доказів, що їх обґрунтовують, в зв'язку з чим суд за згодою позивача ухвалив розглядати справу за відсутності відповідачки у порядку заочного провадження з дотриманням вимог, передбачених ст. 224 ЦПК України, по наявним в матеріалах справи доказах .

Представник третьої особи Солонянського районного сектору ГУДМС України в Дніпропетровській області, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.55 ), у судове засідання не зявився, в звязку з чим суд вважає можливим розгляд справи у відсутність їх представника, оскільки неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд, а відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, провадиться в судовому порядку. Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сімї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сімї понад шість місяців у випадках, зазначених у пунктах 1-7 ч.3 цієї статті.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачеві на праві власності згідно нотаріально посвідченого державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області договору купівлі-продажу від 06.02.2007 року, який зареєстровано 06 лютого 2007 року ТОВ «Абріс» Солонянського району Дніпропетровської області в книзі 1 за номером запису 1\1 (а.с.16-18), належить на праві особистої власності житловий будинок №60 по вул. Красна в селі Звонецький Хутір Солонянського району Дніпропетровської області.

Згідно довідок Микільської сільської ради Дніпропетровської області та відомостей відділу СГІРФО Солонянського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області(а.с.9-10, 22) в будинку №60 по вул. Красній с. Звонецький Хутір Солонянського району Дніпропетровської області зареєстровані позивач ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_2 з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджуються і відповідними відмітками про реєстрацію місця проживання в паспортах сторін (а.с.19,33-35).Згідно довідки Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області за № 172\02-08 від 03.08.2012 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 більше року не проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43), а неповнолітня донька відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 згідно довідки КЗО «Звонецько-Хуторська неповна середня загальноосвітня школа I-II ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» № 31 від 26.09.2011 року вибула 10.09.2010 року з даної школи в середню школу №79 м. Дніпропетровська (а.с.11), що підтверджується і довідкою Микільської сільської ради Солонянського району № 585 від 28.09.2012 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 у будинку № 60 по вул. Красній в с.Звонецький Хутір Солонянського району Дніпропетровської області зареєстрована, але не проживає ( а.с.54 )

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що з 2009 року, тобто більше шести місяців, відповідачі відсутні за місцем реєстрації місця проживання в житловому будинку №60 по вул. Красна в селі Звонецький Хутір Солонянського району Дніпропетровської області без поважних причин, не зявляються в ньому тривалий час та не користуються ним більше шести місяців, при цьому не несуть ніяких витрат по утриманню даного будинку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачі без поважних причин в житловому будинку позивача не проживають більше шести місяців, фактично вибувши на інше місце проживання, і з 2009 року не роблять спроб повернутися проживати у ньому, внаслідок чого відповідно до вимог ст.ст. 71,72 ЖК України у судовому порядку підлягають визнанню такими, що втратили право на користування житловим приміщенням в житловому будинку №60 по вул. Красній в селі Звонецький Хутір Солонянського району Дніпропетровської області, так як позивач як власник будинку має право розпоряджатися, користуватися та володіти ним на власний розсуд.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні майном шляхом визнання втративши право на користування житловим приміщенням підлягають задоволенню, що є підставою для послідуючого зняття відповідача з реєстрації за набравши законної сили рішенням суду, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, позовні вимоги в частині усунення перешкод в користування майном шляхом зняття з відповідача з реєстраційного обліку не є належним способом захисту прав позивача в порядку цивільного судочинства, а може бути предметом звернення позивача до суду з адміністративним позовом в разі відмови відповідного органу за рішенням суду зняти з реєстраційного обліку відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,72 Житлового Кодексу України; ст.391 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в розпорядженні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належним на праві приватної власності ОСОБА_1 житловим будинком №60 по вул.Красній в селі Звонецький Хутір Солонянського району Дніпропетровської області шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку №60 по вул.Красній в селі Звонецький Хутір Солонянського району Дніпропетровської області, відмовивши в задоволенні іншої частини позову.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

ГОЛОВУЮЧА: суддя