Ухвала суду № 27276129, 23.10.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2516/1134/12 Провадження № 22-ц/2590/3198/2012 Головуючий у I інстанції - Киреєв О.В.Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Острянського В.І., суддів: Горобець Т.В., Шевченка В.М., при секретарі: Мартиновій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства „Аграрій" на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Дочірнього підприємства „Аграрій" про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Носівського районного суду від 08 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Розірвано договір оренди землі, укладений 08 червня 2005 року між позивачем та ДП «Аграрій», зареєстрований у Носівському відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК. В задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП «Аграрій» просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що зазначена справа взагалі не могла бути розглянута, оскільки 06 серпня 2012 року до початку її розгляду представником відповідача було подано апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження. Вказує, що у суду не було законних підстав для розгляду справи та ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки справа мала бути направлена до суду апеляційної інстанції з зупиненням провадження у справі; апелянт наголошує, що суд повинен був відкласти розгляд справи на іншу дату та перевірити поважність причини неявки представника відповідача, оскільки представником відповідача 07 серпня 2012 року було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направлення представника для судового розгляду справи у встановлений день, апелянт зазначає що, в день судового розгляду, представник відповідача з"явився до суду, але не був присутнім у судовому, оскільки справа була знята з розгляду, про що знав помічник головуючого судді; апелянт зазначає, що у суду були відсутні законні підстави для розгляду справи та ухвалення рішення по суті позовних вимог; апелянт наголошує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження доводів позову щодо несплати орендної плати, отже оскаржуване рішення суду ґрунтується на припущеннях, що є неприпустимим в силу ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що орендар порушив істотні умови договору стосовно своєчасної сплати орендної плати, що є підставою для його розірвання. В задоволенні вимог про стягнення орендної плати відмовлено у зв'язку з отриманням позивачем спірних коштів під час судового розгляду.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а також договором оренди землі.

Встановлено, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,13 га, яка розташована на території Носівської міської ради (а.с. 9).

08 червня 2005 року між позивачем та ДП «Аграрій» було укладено договір оренди землі, за яким орендар прийняв в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку строком на 10 років (а.с.7-8). Зазначений договір зареєстровано в Носівському відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК, про що 10 червня 2005 року вчинено запис за № 0106.

Умовами вищевказаного договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у натуральній формі продукцією власного виробництва по ринкових цінах, чи у грошовому виразі до 30 листопада кожного року.

Згідно з письмовими поясненнями позивача (а.с.39), відповідач виплатив йому орендну плату за 2011 рік тільки після подання ним позовної заяви, тобто у 2012 році, що свідчить про невиконання умов договору оренди.

Пунктом 38 укладеного договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків за цим договором.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зважаючи на наведені норми закону та оцінивши обставини справи в сукупності, суд першої інстанції правильно визначив наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення позову, вказавши, що відповідачем не було виконано обов'язку, встановленого договором оренди щодо сплати позивачеві орендної плати за землю за 2011 рік. Також суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача про стягнення орендної плати, врахувавши, що на час розгляду справи він спірні кошти отримав.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не мав законних підстав ухвалювати рішення по суті заявлених вимог та повинен був зупинити провадження у справі, не заслуговують на увагу, оскільки оскарження ухвали про відкриття провадження, враховуючи положення ст.ст. 201, 202 ЦПК України, не є підставою для зупинення провадження у справі. Крім того, аналогічна апеляційна скарга ДП «Аграрій» на ухвалу судді Носівського районного суду про відкриття провадження, відповідно до ст.ст.121, 297 ЦПК України, була повернута апелянту апеляційним судом.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313,314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Аграрій" - відхилити.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: