Ухвала суду № 27276089, 25.10.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2512/1448/2012 провадження № 11/2590/703/2012 Головуючий у І інстанції Чепурко В.О. Категорія - ч.3 ст.286 КК Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіАнтипець В. М. головуючого - судді Антипець В. М

суддів: Борисенка І. П. Оседача М. М.

за участю прокурора Герасименко Т. М.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

представників потерпілих ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_8

засудженого ОСОБА_9

його захисника-адвоката ОСОБА_10

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 31серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, громадянин України, з повною вищою освітою, одружений, який має на утриманні малолітню дитину, працює інженером з охорони праці в ТОВ ВК МП «Волстас» м. Чернігова, раніше не судимий.

Засуджений за ч.3 ст. 286 КК України на шість років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_9 на користь фінансового управління Менської районної державної адміністрації «Менська центральна районна лікарня» р/р 31410544700276 в ГУ ДКСУ в Чернігівської області, Код ЄДРПОУ 24060300, МФО 853592, - 5 285 грн. 38 коп. витрат за лікування потерпілого ОСОБА_6

Стягнуто із засудженого ОСОБА_9 на користь Головного фінансового управління Чернігівської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37972475, р/р 31414544700001, МФО 853592 ГУ ДКСУ в Чернігівської області, для перерахування Чернігівської обласної лікарні -8 031грн. 49 коп. витрат за лікування потерпілого ОСОБА_7

Стягнуто із засудженого ОСОБА_9 на користь держави за проведення судових автотехнічних експертиз - 11 662 грн. 56 коп. судових витрат.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до засудженого ОСОБА_9 та приватного акціонерного товариства «СТ «Гарантія» - залишені без розгляду.

Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Як встановив суд, 25 лютого 2012 року близько 9-ї години, ОСОБА_9, керуючи автомобілем марки „Міцубісі Ланснер 1.6 Комфорт", реєстраційний номер № НОМЕР_1, з пасажиром ОСОБА_6 в салоні автомобіля, рухаючись по автодорозі Чернігів -Мена - Сосниця - Грем'яч в напрямку міста Мена, на 57 км.+550 м., в порушення п. 2.3 (б), 14.2 (в,г) Правил дорожнього руху, не проявив належної уваги до дорожньої обстановки та дорожніх умов, здійснив обгін транспортного засобу з виїздом на смугу зустрічного руху, де створив перешкоду у русі автомобілю НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_11, що рухався по своїй смузі руху та перевозив пасажирів ОСОБА_12 і ОСОБА_7 до м. Чернігова.

Від зіткнення автомобілів водій автомобіля ВАЗ-211040 ОСОБА_11 та пасажир ОСОБА_12 одержали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці дорожньо-транспортної пригоди; пасажир ОСОБА_7 - одержав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження; пасажир автомобіля „Міцубісі Ланснер 1.6 Комфорт" ОСОБА_6 - одержав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції потерпілий ОСОБА_6 просить вирок суду змінити, призначити засудженому ОСОБА_9 покарання умовне, без реального позбавлення волі, зваживши на незадовільний стан дорожнього покриття, щире каяття, визнання останнім своєї вини, вибачення перед усіма потерпілими, те, що засуджений перебуваючи на волі, зможе відшкодувати моральну шкоду усім потерпілим в повному обсязі.

В апеляції потерпіла ОСОБА_5 просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, зменшити засудженому ОСОБА_9 покарання до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Доводи апеляції обґрунтовані тим, що ОСОБА_9 сам постраждав від дорожньо-транспортної пригоди та тривалий час лікувався, має на утриманні 4-річну доньку, мати-пенсіонерку, працює на двох роботах, має позитивні характеристики, раніше не судився, злочин вчинив з необережності, а тому зможе виправитися без позбавлення волі та відшкодувати потерпілим шкоду в повному об'ємі.

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати за м'якістю покарання, постановити новий вирок, яким посилити ОСОБА_9 покарання до восьми років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Доводи апеляції обґрунтовані тим, що водій ОСОБА_9 при складних дорожніх умовах та ожеледиці рухався з високою швидкістю руху, здійснив небезпечний маневр обгону, після якого втратив контроль над своїм автомобілем та виїхав на зустрічну смугу руху, по якій рухався на автомобілі її чоловік.

Під час досудового слідства засуджений намагався перекласти вину на загиблого ОСОБА_11, вихідні данні, надані ОСОБА_9 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, не відповідають технічним даним, установленим під час проведення автотехнічних експертиз. До офіційного пред'явлення обвинувачення засуджений не спілкувався з нею, не вибачався та не пропонував відшкодувати затрати на поховання чоловіка, а тільки один раз зателефонував перед направленням справи до суду, що потерпіла розцінює як зневагу до себе та свідчить про хитрість та нещирість засудженого.

Апеляція адвоката ОСОБА_13, який представляв інтереси потерпілого ОСОБА_7, відкликана останнім шляхом подачі письмового клопотання 12 жовтня 2012 року.

В апеляції засуджений ОСОБА_9 просить вирок суду змінити, знизити йому строк покарання на підставі ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

На думку засудженого, настання тяжких наслідків від його дій, не може бути основною обставиною для призначення покарання у виді 6 років позбавлення волі. При призначенні покарання суд не врахував, що він вчинив злочин з необережності, раніше не судився, матеріальну шкоду потерпілим частково відшкодував, має позитивні характеристики по місцю роботи та проживання, утримує малолітню дочку та матір -пенсіонерку.

Засуджений акцентує увагу на тому, що він відразу визнав вину повністю, щиро розкаявся та по мірі своєї можливості відшкодовує шкоду всім потерпілим, без виключення. Сім'я ОСОБА_2 бажала одержати непомірно високу суму відшкодування відразу, а не частинами, чого він не зміг зробити.

До пред'явлення обвинувачення він не міг просити вибачення у потерпілих та відшкодовувати збитки, оскільки сам під час зіткнення автомобілів, одержав травми та перебував у тяжкому стані на лікуванні протягом трьох тижнів.

Апелянт вважає, що при обранні виду і строку покарання, суд залишив поза увагою його стан, пов'язаний із запізненням на похорон діда, його роботу, яка пов'язана з постійними поїздками безпосередньо на транспорті, що залишаючись на волі і працюючи на двох роботах, він зможе повністю відшкодувати потерпілим моральну шкоду.

Захисник-адвокат ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_9 просить вирок суду змінити, знизити йому строк покарання на підставі ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, мотивуючи тим, що загибель двох осіб є кваліфікуючою ознакою ч.3 ст. 286 КК України і одночасно не може бути обставиною, що обтяжує покарання.

Дружина загиблого ОСОБА_11 - потеріпла ОСОБА_2, її син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 просили відшкодування 400 000 грн., що ОСОБА_9 фактично ніколи не зможе виплатити. В ході досудового слідства та під час судового розгляду справи ОСОБА_9 в різні способи, неодноразово намагався частково відшкодувати сім'ї ОСОБА_2 шкоду, відправляв поштові перекази, які поверталися по причині відмови в одержанні. Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_9 застрахована ПрАТ „СТ Гарантія", яка виплатить потерпілим відшкодування.

Суд не прийняв до уваги думки інших потерпілих, які просили не позбавляти ОСОБА_9 волі, а також те, що останній вчинив злочин з необережності, має бездоганні характеристики, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався і зможе виправитися без ізоляції від суспільства, займаючись суспільно-корисною працею та відшкодовуючи шкоду потерпілим.

Заслухавши доповідача, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали, подані ними апеляції та просили не позбавляти засудженого волі; потерпілу ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію та просила збільшити засудженому строк покарання до восьми років позбавлення волі; представника потерпілих ОСОБА_2 -адвоката ОСОБА_8, який просив задовольнити апеляцію потерпілої ОСОБА_2 в повному об'ємі; засудженого ОСОБА_9, який підтримав свою апеляцію, в поясненнях, у судових дебатах та в останньому слові просив пом'якшити вирок суду і не позбавляти його волі, захисника-адвоката ОСОБА_10, який підтримав подану ним апеляцію та просив застосувати ст. ст. 69, 75, 76 КК України, проявити гуманність і залишити ОСОБА_9 на волі; потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які підтримали апеляцію потерпілої ОСОБА_2 і заперечували проти апеляцій потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_9, його захисника адвоката ОСОБА_10; прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає подані апеляції залишити без задоволення, а вирок суду змінити в порядку ч.2 ст. 365 КПК України.

Висновок суду про винність ОСОБА_9, у вчиненому злочині, за який він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних в справі та перевірених у судовому засіданні доказів, є правильним і ніким не оспорюється.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання у кожному конкретному випадку і щодо кожного підсудного, суд зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, і призначити покарання, необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_9 вчинив тяжкий злочин, внаслідок злочинної недбалості, коли вважав свій відступ від потрібної поведінки неістотним і нездатним набути негативного соціального значення, від його дій постраждали чотири особи.

Обираючи вид та строк покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, обставини справи, наслідки, що настали, думку потерпілих щодо міри покарання, зізнання винного, каяття, позитивні характеристики, його сімейний стан, наявність малолітньої дитини, матері-пенсіонерки, часткового відшкодування шкоди, і призначив покарання у межах, наближених до мінімальної санкції статті.

Прохання в апеляції потерпілої ОСОБА_2 про скасування вироку за м'якістю призначеного покарання і збільшення засудженому ОСОБА_9 строку позбавлення волі до 8 років, не може бути задоволене, оскільки характер вчиненого злочину вказує на необережну форму вини, а дані про особу винного, який повністю визнав свою провину, раніше не судимий, зайнятий суспільно - корисною працею, має сім'ю, позитивні соціальні зв'язки та схильності, не становить підвищеної суспільної небезпечності як особа, до якої необхідна ізоляції від суспільства на більш тривалий строк.

Доводи захисника засудженого про неправильне врахування судом загибелі двох осіб як обставини, що обтяжує покарання, не заслуговують на увагу, як такі, що не відповідають дійсності.

Кваліфікуючою ознакою ч. 3 ст. 286 КК України є порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили загибель кількох осіб. При призначенні покарання засудженому, судом враховані тяжкі наслідки від злочину, внаслідок якого загинули дві особі і дві одержали середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, постраждав сам засуджений, що не є тотожним кваліфікуючим ознакам злочину.

Вимога в апеляції засудженого та його захисника про застосування ст.ст. 69, 75 КК України, не може бути задоволена, оскільки не встановлено декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Позитивні дані про особу засудженого, визнання ним вини, часткове відшкодування шкоди, прохання трьох потерпілих про пом'якшити покарання, були враховані районним судом при призначенні покарання.

Суспільна небезпечність вчиненого злочину, обставини справи, наслідки, що настали для чотирьох осіб, вказують на те, що суд призначив покарання, яке відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

Законних підстав для пом'якшення покарання, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, вирок суду підлягає зміні в порядку ч.2 ст. 365 КПК України.

Відповідно до ст. 1206 Цивільного Кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування, зараховуються до відповідного бюджету.

Менська центральна районна лікарня та Чернігівська обласна лікарня - є державними закладами охорони здоров'я. Відповідно, кошти за лікування потерпілих, повинні стягуватися в районний бюджет та обласний бюджет, а не на користь фінансового відділу Менської державної адміністрації та Головного фінансового управління Чернігівської обласної адміністрації, як вирішив суд.

Таким чином, відшкодуванню із засудженого на користь місцевого бюджету підлягає сума 5 285 грн. 38 коп. та на користь обласного бюджету -8 031 грн.49 коп.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.

В порядку ч.2 ст. 365 КПК України вирок Менського районного суду Чернігівської області від 31серпня 2012 року щодо ОСОБА_9 в частині стягнення витрат за лікування потерпілих змінити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_9 на користь місцевого бюджету Менського району, р/р 31410544700276 в ГУ ДКСУ в Чернігівської області, код ЄДРПОУ 24060300, МФО 853592, - 5 285 грн. 38 коп. витрат за лікування потерпілого ОСОБА_6 в Менській центральній районній лікарні за період з 25 лютого по 14 березня 2012 року.

Стягнути із засудженого ОСОБА_9 на користь обласного бюджету Чернігівської області, код ЄДРПОУ 37972475, р/р 3141454470001, МФО 853592 ГУ ДКСУ в Чернігівської області, - 8 031грн. 49 коп. витрат за лікування потерпілого ОСОБА_7 в Чернігівської обласної лікарні за період 25 лютого по 24 березня 2012 року.

В решті цей же вирок залишити без змін.

СУДДІ:

БОРИСЕНКО І. П. АНТИПЕЦЬ В. М. ОCЕДАЧ М. М.