Ухвала суду № 27275993, 09.10.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2508/4892/2012 Провадження № 22-ц/2590/3223/2012 Головуючий у I інстанції - Іванюк Т.І.Категорія - цивільна Доповідач - Литвиненко І. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів: Бечка Є.М., Губар В.С. при секретарі: Рудик І.І.за участю: представника позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Козелецького районного суду від 20 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_8 до Козелецької селищної ради, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта про право приватної власності на землю,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове про задоволення позову.

Рішенням суду було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_8

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що приватизація земельної ділянки ОСОБА_6 проведена з порушенням законодавства, без подання та розгляду належних матеріалів про розмір і межі ділянки, її місце розташування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у користуванні ОСОБА_8 знаходиться земельна ділянка розміром 0,14 га за адресою АДРЕСА_1, яка йому була передана частинами на підставі рішення виконкому Козелецької селищної ради № 77 від 20.05.1999 року „Про надання безкоштовно в приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель" у розмірі 0,07 га і на підставі рішення ХУ сесії ІУ скликання Козелецької селищної ради від 12.12.2004 року „Про виділення земельної ділянки під забудову" у розмірі 0,07 га.

Вказана земельна ділянка ОСОБА_8 частково межує з земельною ділянкою розміром 0,15 га за адресою: смт.Козелець, вул. Калініна, 63, що перебуває у власності ОСОБА_6 на підставі рішення 8 сесії 22 скликання Козелецької селищної ради від 23.03.1997 року „Про передачу земельних ділянок у приватну власність" відповідно до державного акту.

ОСОБА_8 просив визнати незаконним п.2 рішення 8 сесії 22 скликання Козелецької селищної ради від 23.03.1997 року та недійсним державний акт на право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_6, оскільки рішенням виконкому Козелецької селищної ради від 20.04.1989 року № 37 та рішенням виконкому Козелецької селищної ради від 17.04.1997 року № 88 виділялись ОСОБА_6 дві земельні ділянки по 0,07 га, а передано у власність сесією селищної ради 0,15 га. Крім того, ОСОБА_8 вважає, що межі земельної ділянки на місцевість не переносилися, межовими знаками не закріплювалися, і державний акт не містить всіх необхідних реквізитів, його видано без погодження меж земельної ділянки ОСОБА_6 , так як акт не підписувався власно ОСОБА_9, яка раніше користувалася земельною ділянкою ОСОБА_8, та ОСОБА_10, який є власником суміжної ділянки, за якого безпідставно підписався ОСОБА_11.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення сесії прийнято в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, позивач не довів порушень щодо передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки.

Такі висновки суду відповідають наданим доказам та положенням ст.ст.10, 17, 56, 57, 67 ЗК України 1990 року.

Відповідно до ст.152 ЗК України, ст.15 ЦК України, власник земельної ділянки або землекористувач має право на захист своїх прав у разі їх порушень.

ОСОБА_8 не довів порушення своїх прав землекористувача тим, що ОСОБА_6 передано у приватну власність 0,15 га земельної ділянки, а не 0,14 га, і що не внесені в державний акт ті реквізити, які він вважає повинні бути внесені.

Твердження апелянта про те, що межі земельної ділянки на місцевість не переносилися, межовими знаками не закріплювалися, ґрунтуються на припущеннях. Частина земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою позивача і межа якої ним оспорюється, була дозакріплена за ОСОБА_12 рішенням виконкому Козелецької селищної ради № 88 від 17.04.1997 року, тобто, в той час коли ОСОБА_8 ще не надавалась земельна ділянка по АДРЕСА_1.

Посилання ОСОБА_8, як на підставу для задоволення позову, на відсутність власного підпису ОСОБА_9 в акті погодження меж земельної ділянки ОСОБА_6 і наявність підпису особи, яка не є суміжним землекористувачем, не заслуговують на увагу, так як вказані обставини відносяться до прав та інтересів ОСОБА_9 і ОСОБА_10. ОСОБА_8 набував право користування своєю земельною ділянкою на підставі рішень органів селищної ради після того, як ОСОБА_12 вже приватизував свої земельні ділянки, а ОСОБА_9, якій раніше виділялась земельна ділянка по АДРЕСА_1, повернула цю земельну ділянку селищній раді.

Козелецька селищна рада у 1997 році визначилась в межах своїх повноважень з можливістю передати у приватну власність ОСОБА_12 земельну ділянку на підставі тих матеріалів, які він надав. ОСОБА_8 не довів порушення своїх прав вказаним рішенням сесії, про що мотивовано зазначено у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Козелецького районного суду від 20 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: