Ухвала суду № 27275960, 25.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2512/710/2012 Провадження № 22-ц/2590/3157/2012 Головуючий у I інстанції - Волошина Н.В.Категорія - цивільна Доповідач - Литвиненко І. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Литвиненко І.В. суддів: Смаглюк Р.І., Шитченко Н.В. при секретарі: Рачовій І.І. за участю: ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Менського районного суду від 21 серпня 2012 року по справі з позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення вартості безпідставно набутого майна та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Рішенням суду позов ОСОБА_5 задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 2200 грн. вартості безпідставно набутого майна, 500 грн. моральної шкоди, 321,90 грн. судового збору та відмовив в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд безпідставно не взяв до уваги висновок експерта, стягнув вартість безпідставно набутого майна та моральне відшкодування у заниженому розмірі, а також, в порушення наданих доказів та вимог закону, не стягнув вартість експертизи та витрати на правову допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 належить автомобіль ГАЗ 5204, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 1982 року випуску (а.с. 4). В кінці 2003 року ОСОБА_5 передав, автомобіль, що був в несправному стані, своєму брату ОСОБА_7, а в 2011 році він попросив повернути автомобіль, але брат йому відмовив з тих підстав, що вказаний автомобіль, крім будки(кузова) та трьох коліс, він порізав і здав на металобрухт за 2200 грн.. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача вартість автомобіля у сумі 15000 грн., за яку той був куплений у 1997 році, та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, так як від неправомірних дій відповідача погіршилось здоров'я.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження всіх своїх вимог.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та положенням ст.ст.57, 60, 61, 212, 213 ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно не визнав належним доказом висновок експерта НД ЕКЦ № 25 від 10.07.2012 року, який визначив вартість автомобіля, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний висновок стосувався теоретичного визначення вартості технічно справного, аналогічного автомобіля, а сам позивач не заперечував той факт, що автомобіль ще у 2003 році був уже несправний і тому визначена вартість у 10208,66 грн. не відповідала дійсним обставинам справи, про що суд мотивовано зазначив у рішенні.

Інших доказів позивач не надав, рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і єдиним доказом, який міг прийняти суд, відповідно до ст.174 ЦПК України, це було визнання відповідачем позову на суму 2200 грн. При визначенні вартості майна суд першої інстанції не міг брати до уваги вартість ще одного двигуна, так як позовні вимоги не містили вимог щодо двигуна.

У зв'язку з тим, що суд обґрунтовано не взяв до уваги висновок експерта, то не могли бути задоволені і вимоги позивача про повернення витрат на проведення експертизи.

Що стосується доводів апелянта про необхідність стягнення моральної шкоди у сумі 3000 грн., про безпідставну відмову суду в поверненні витрат на правову допомогу, то вони не заслуговують на увагу, так як відсутні докази та правові підстави для таких стягнень.

Відповідно до ст.303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Менського районного суду від 21 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: