Ухвала суду № 27275533, 29.08.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2512/1302/2012 Провадження № 22-ц/2590/2505/2012 Головуючий у I інстанції - Савченко О. А.Категорія - цивільна Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар в.с.,суддів:мамонової о.є., шемець н.в.при секретарі:Летуті ю.м.за участю:Кулика О.А., Юрченка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2012 року про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

07 червня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу в сумі 3068718 грн. за борговою розпискою, складеною відповідачкою 15 червня 2007 року.

Одночасно ОСОБА_4 звернувся із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може унеможливити або утруднити виконання рішення суду у разі стягнення боргу, оскільки у відповідачки крім придбаної нерухомості за позичені у нього гроші іншого майна нема. Просив суд накласти арешт на належні ОСОБА_5 нежитлові приміщення № 1-18 загальною площею 218,2 кв.м, які знаходятьсяв АДРЕСА_1.

В якості забезпечення позову ОСОБА_4 просив суд також зупинити реалізацію (продаж) арештованого майна - нежитлових приміщень загальною площею 218,2 кв.м (приміщення № 1-18), розташованих у АДРЕСА_1, належних відповідачці, при виконанні будь-яких судових рішень, в тому числі в в рамках (в межах, в порядку) межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-32/11, виданого 10 серпня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва, яке відкрите Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, Автономна Республіка Крим, в рамках (в межах, в порядку) виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-441/11, виданого 03 лютого 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва, яке відкрите Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в рамках (в межах, в порядку) виконавчого провадження (виконавчих проваджень) з примусового виконання виконавчого листа № 6-96/11, виданого 25 жовтня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва, що відкрите (відкриті) відкрите Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в рамках (в межах, в порядку) зведеного виконавчого провадження № 32510608, яке відкрите та/або ведеться (здійснюється, провадиться) Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, а також в рамках будь-яких інших виконавчих проваджень, відкритих Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, чи будь-яким іншим органом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Крім того, позивач до вирішення справи по суті просив заборонити всім посадовим та службовим особам Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, посадовим та службовим особам інших органів державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по примусовій реалізації та/або по підготовці до примусової реалізації належних ОСОБА_5 нежитлових приміщень загальною площею 218,2 кв.м (приміщення № 1-18) по АДРЕСА_1

Ухвалою судді Менського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2012 року вимоги заяви ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі, а саме:

1. З метою забезпечення позову до вирішення справи по суті накладено арешт на нежитлові приміщення загальною площею 218,2 кв.м (приміщення 1-18), які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, номер РПВН: 18302516, що належать ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

2. Зупинено реалізацію (продаж) арештованого майна - нежитлових приміщень загальною площею 218,2 кв.м (приміщення № 1-18), розташованих у АДРЕСА_1, належних відповідачці, при виконанні будь-яких судових рішень, в тому числі в в рамках (в межах, в порядку) межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-32/11, виданого 10 серпня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва, яке відкрите Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, Автономна Республіка Крим, в рамках (в межах, в порядку) виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-441/11, виданого 03 лютого 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва, яке відкрите Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в рамках (в межах, в порядку) виконавчого провадження (виконавчих проваджень) з примусового виконання виконавчого листа № 6-96/11, виданого 25 жовтня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва, що відкрите (відкриті) відкрите Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в рамках (в межах, в порядку) зведеного виконавчого провадження № 32510608, яке відкрите та/або ведеться (здійснюється, провадиться) Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, а також в рамках будь-яких інших виконавчих проваджень, відкритих Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, чи будь-яким іншим органом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

3. Заборонено всім посадовим та службовим особам Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, посадовим та службовим особам інших органів державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по примусовій реалізації та/або по підготовці до примусової реалізації належних ОСОБА_5 нежитлових приміщень загальною площею 218,2 кв.м (приміщення № 1-18) по АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2012 року про забезпечення позову по даній справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в порушення ст. ст. 151, 153 ЦПК України оскаржувана ухвала не містить доводів та обґрунтувань видів забезпечення позову, застосованих судом першої інстанції. Судом не зазначені обставини, які б свідчили про те, що невжиття обраних судом заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Апелянт наголошує, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції зупинено вже розпочаті виконавчі дії з виконання судового рішення, яке набрало законної сили та накладено арешт на вже арештоване майно, що суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, як вказує апелянт, в порушення ч. 2 ст. 151 ЦПК України прийняв до розгляду заяву, яка не відповідає вимогам закону і в порушення ст. 15 ЦПК України судом не були витребувані додаткові матеріали або докази, які підтверджували б необхідність забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Проте, з таким висновком апеляційний суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови № 9 "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року роз"яснив, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлене тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_5 боргу в сумі 3068718 грн. за борговою розпискою, складеною відповідачкою 15 червня 2007 року. Зазначена боргова розписка нотаріально не посвідчена.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову та обравши в якості забезпечення позову арешт нерухомого майна, яке знаходиться у місті Сімферополі, судом не було взято до уваги, що на момент подання позову та заяви про забезпечення позову - 06.07.2012 року, ОСОБА_5 не була у встановленому порядку зареєстрована у місті Мена і позивачем у справі не було надано жодних доказів її перебування чи проживання на законних підставах в Чернігівській області у АДРЕСА_2. Отже, виходячи з вимог ст. 109, ч. 8, ч. 9 ст. 110 ЦПК України, суд не мав законних підстав для накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_5, яке знаходиться у місті Сімферополі.

Разом з тим, належне відповідачці вищезазначене нерухоме майно по АДРЕСА_1 у даній цивільній справі не є спірним і не являється предметом заявленого позову, вартість майна позивачем не доведена, а отже у суду першої інстанції були відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на вищевказане нерухоме майно в межах спору про стягнення грошових коштів за борговою розпискою.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції залишив поза увагою, що Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим відкрито виконавчі провадження та розпочато процедуру звернення стягнення на вищезазначені нежитлові приміщення і державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим був проведений опис та накладено арешт на належні відповідачці нежитлові приміщення № 1-18 загальною площею 218,2 кв.м по АДРЕСА_1 (а.с. 42-48). Отже, всупереч вимог ст. 14 ЦПК України, оскаржуваною ухвалою було зупинено виконання судових рішень, які набрали законної сили (а.с.10-18), що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, та виходячи з вимог процесуального закону щодо вжиття заходів забезпечення позову, апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції без жодних правових підстав заборонив всім посадовим та службовим особам Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, посадовим та службовим особам інших органів державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по примусовій реалізації та/або по підготовці до примусової реалізації належних ОСОБА_5 нежитлових приміщень загальною площею 218,2 кв.м (приміщення № 1-18) по АДРЕСА_1

З огляду на зазначене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України - скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ст. 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Менського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2012 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:Судді: