Ухвала суду № 27274576, 06.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2348/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Гірничотранспортна компанія» до ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Гірничо транспортна компанія»зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 05 лютого 2003 року, юридична адреса: 01014, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, під'їзд № 2, кімната 513.

Згідно Довідки АА № 395264 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до основних видів діяльності товариства за видами КВЕД відносяться: виробництво залізничного рухомого складу (35.20.1); ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва (29.52.3); ремонт і технічне обслуговування залізничного рухомого складу (35.20.2); оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям (50.30.1); технічне обслуговування та ремонт автомобілів (50.20.0); інші види оптової торгівлі (51.90.0).

На підставі направлення від 12 травня 2011 року № 169/07-03, виданого Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Печерському районі міста Києва від 12 травня 2011 року № 169 проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 886 598, 00 грн. на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 грудня 2010 року 31 січня 2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено Акт від 07 червня 2011 року № 79/07-03/32264561.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва від 14 липня 2011 року № 0000960703, що винесене на підставі акту від 07 червня 2011 року № 79/07-03/32264561, згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 статті 54, п.п. 75.1.2. п. 75.1 статті 75, п. 123.1 статті 123, п. 200.11 статті 200 ПК України, за порушення п. 198.1, 198.6 статті 198, п. 200.14 статті 200 ПК України ТОВ «Гірничотранспортна компанія»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 298 370, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 статті 7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду,

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписом п. 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, 10 січня 2011 року між ТОВ «Гірничотранспортна компанія»та ТОВ «Пластум» був укладений Договір № 100114 (копія якого мститься в матеріалах справи), на виконання умов якого сторонами укладені специфікації за № 1, 2 згідно яких Постачальник (TOB «Пластум») зобов'язувався поставити товар, а Покупець (TOB «Гірничотранспортна компанія») прийняти його та оплатити його вартість.

На виконання вказаного договору позивач прийняв від постачальника товар (зазначений у специфікаціях № 1, 2), що підтверджується видатковими накладними № 15 від 03 лютого 2011 року, № 17 від 04 лютого 2011 року, № 20 від 07 лютого 2011 року, № 26 від 10 лютого 2011 року, № 27 від 11 лютого 2011 року, № 32 від 15 лютого 2011 року, № 33 від 17 лютого 2011 року, № 39 від 18 лютого 2011 року, № 47 від 13 січня 2011 року, № 48 від 13 січня 2011 року, № 49, 50 від 14 січня 2011 року, копії яких містяться в матеріалах справи, а на підтвердження факту поставки товару надав податкові накладні за вказаний період, копії яких також додані до матеріалів справи.

Крім цього, на підтвердження статусу платника податку на додану вартість, спеціальної податкової правосуб'єктності учасника господарської операції ТОВ «Пластум»на момент вчинення господарських операцій згідно Договору № 100114 від 10 січня 2011 року, позивачем подано Довідку з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року, відповідно до якого ТОВ «Пластум»було зареєстровано в ЄДРПОУ та в податковому органі, було діючим підприємством, мало необхідний обсяг повноважень та не мало ознак фіктивності.

Також вбачається, що товар, отриманий від TOB «Пластум»згідно специфікацій № 1, 2 до Договору № 100114 від 10 січня 2011 року, був використаний у власній господарській діяльності підприємства, що підтверджується калькуляціями вартості виробництва продукції, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, відсутність документів, які б підтверджували транспортування товарно-матеріальних цінностей позивачем мотивовано тим, що згідно умов договору поставки № 100114 від 10 січня 2011 року передбачені умови про те, що саме TOB «Пластум»приймало на себе обов'язок поставити товар в певне місце (за певною адресою) і оформити відповідні документи.

Відповідно до вимог пункту 3.4 договору № 100114 від 10 січня 2011 року достатньою умовою та доказом виховання поставки є видача товару уповноваженим особам покупця за видатковою накладною.

Також, 04 січня 2011 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз»укладено Договір № 21-П купівлі-продажу скрапленого вуглеводного газу для заправки газових балонів, згідно умов якого Постачальник (ВАТ «Криворіжгаз») зобов'язувався відпустити скраплений вуглеводний газ та здійснити технічне свідоцтво балонів Споживача (TOB «Гірничотранспортна компанія»).

На виконання вказаного договору позивач придбав у Постачальника газ, що підтверджується видатковими накладними № 0000001046 від 01 грудня 2010 року, № 0000001116 від 24 грудня 2010 року, № 0000000094 від 17 лютого 2010 року, № 0000000077 від 11 лютого 2010 року (копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи) та податковими накладними за період, що додані до матеріалів справи.

Колегія суддів зазначає, що відсутність документів, які б підтверджували транспортування товарно-матеріальних цінностей обумовлюються специфікою договору, зокрема, згідно умов п. 4.1 Договору купівлі-продажу № 21-П від 04 січня 2011 року заправка газом відбувається на складі постачальника в балони споживача та не потребує його подальшого транспортування. Оформлення транспортних документів потребується лише за умови, якщо газ доставлявся споживачу силами та за рахунок постачальника. Відповідно до вимог п. 4.3 Договору купівлі - продажу № 21-П від 04 січня 2011 року достатньою умовою та доказом виконання поставки є підписання сторонами видаткової накладної, що було виконано сторонами договору.

Позивач стверджує, що газ який був отриманий за договором використовувався позивачем для зварювальних робіт при виготовлені продукції.

Крім цього, в матеріалах справи міститься Довідка з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року, згідно якої 01 березня 2012 року зазначеним контрагентом підтверджено відомості про юридичну особу, що в сукупності свідчить про те, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз»на момент підписання Договору купівлі-продажу № 21-П від 04 січня 2011 року та виконання його умов було зареєстровано в ЄДРПОУ та в податковому органі, було діючим підприємством, мало необхідний обсяг повноважень та не мало ознак фіктивності.

02 лютого 2010 року між ТОВ «Гірничотранспортна компанія»та ТОВ «Роскот»був укладений договір № 02/12-28. за змістом якого між сторонами були укладені специфікації за № 1, 2 на підставі яких Постачальник (TOB «Роскот») зобов'язався поставити товар, а Покупець (TOB «Гірничотранспортна компанія») прийняти його та оплатити його вартість.

Згідно банківських виписок розрахунки між позивачем та TOB «Роскот»по вказаному Договору поставки із специфікаціями проведені в повному обсязі, що свідчить про реальність виконання вказаного Договору.

Крім цього, як вбачається зі змісту довідки ЄДРПОУ про стан контрагента TOB «Роскот» з моменту його державної реєстрації, яка була отримана позивачем (Довідка з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року міститься в матеріалах справи), в період виконання договору № 02/12-28 від 02 лютого 2010 року ТОВ «Роскот»було зареєстровано в ЄДРПОУ та в податковому органі, 01 листопада 2011 року ТОВ «Роскот»було підтверджено відомості про юридичну особу.

07 лютого 2011 року між ТОВ «Гірничотранспортна компанія»та ВАТ «Регом»був укладений Договір № 22 про надання послуг.

Згідно умов договору та специфікацій № 1, 2, 3 виконавець зобов'язався надати послуги по механічній обробці корпусу.

На виконання вказаного договору позивач придбав у постачальника товар (зазначений у Специфікаціях № 1, 2, 3), що підтверджується видатковими накладними № РН-0000021 від 09 лютого 2011 року, № РН-0000033 від 21 лютого 2011 року, № РН-0000035 від 25 лютого 2011 року, податковими накладними та актами здачі - приймання (завірені належним чином копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Згідно банківських виписок розрахунки між позивачем та ВАТ «Регом»по вказаному Договору проведені в повному обсязі.

В матеріалах справи, на підтвердження транспортування зазначеного у Специфікаціях № 1, 2, 3, містяться копії товарно-транспортних накладних серія ГТК № 000082 від 21 лютого 2011 року, серія ГТК № 000092 від 25 лютого 2011 року та серія ГТК № 000075 від 09 лютого 2011 року.

Крім цього, в матеріалах справи міститься Довідка з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року, згідно якого 17 квітня 2012 року зазначеним контрагентом підтверджено відомості про юридичну особу, що в сукупності свідчить про те, що ВАТ «Регом»на момент підписання договору про надання послуг № 02/12-28 від 02 лютого 2010 року та виконання його умов було зареєстровано в ЄДРПОУ та в податковому органі, було діючим підприємством, мало необхідний обсяг повноважень та не мало ознак фіктивності.

07 лютого 2011 між ТОВ «Гірничотранспортна компанія»та ТОВ «Северсталь - Україна»був укладений договір купівлі-продажу № 5214, згідно якої Продавець (TOB «Северсталь - Україна») зобов'язується продати, а Покупець (TOB «Гірничотранспортна компанія») зобов'язується купити металопродукцію зазначену у специфікації № 5214/0001 від 07 лютого 2011 року (копії документів містяться в матеріалах справи).

В матеріалах справи містяться копії видаткової накладної № ССУ-0000649 від 18 лютого 2011 року, податкової накладної та на підтвердження транспортування -копія товарно-транспортної накладної, зазначені документи на думку позивача підтверджують реальність господарської операції.

На підтвердження державної реєстрації ТОВ «Северсталь - Україна»як юридичної особи та платника податків, позивачем надано Довідку з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року, згідно якої 04 серпня 2011 року зазначеним контрагентом підтверджено відомості про юридичну особу.

01 грудня 2010 року між ТОВ «Гірничотранспортна компанія»та ТОВ «Ерсіда»укладений договір № 01/12-15.

На виконання умов договору сторонами була укладена специфікація за № 3 згідно якої постачальник зобов'язувався поставити товар, а покупець прийняти його та оплатити його вартість.

На виконання вказаного договору позивач прийняв від постачальника товар, що підтверджується видатковими накладними № 43 від 10 січня 2011 року, № 44 від 12 січня 2011 року, № 24 від 04 лютого 201.1 року, № 22 від 03 лютого 2011 року, № 20 від 02 лютого 2011 року, податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Товар, який був отриманий від TOB «Ерсіда» був використаний у власній господарській діяльності підприємства, що підтверджується калькуляціями вартості виробництва продукції, які додані до матеріалів справи.

Згідно умов договору поставки № 01/12-15 від 01 грудня 2010 року TOB «Ерсіда »приймало на себе обов'язок поставити товар в певне місце (за певною адресою) і оформити відповідні документи.

Відповідно до вимог пункту 3.4 Договору поставки № 01/12-15 від 01 грудня 2010 року достатньою умовою виконання поставки є видача товару уповноваженим особам покупця за видатковою накладною.

На підтвердження державної реєстрації ТОВ «Ерсіда»як юридичної особи та платника податків, позивачем надано Довідку з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року, згідно якої 01 листопада 2011 року зазначеним контрагентом підтверджено відомості про юридичну особу.

На підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «Востокпневмат». позивачем надано суду копію Договору поставки № 01/10/2-Р від 15 січня 2010 року, специфікація № 1 (предмет договору - доставка циліндра тормозного 519А), видаткової накладної № В11-544 від 20 грудня 2010 року, податкової накладної, накладної на вантаж.

На підтвердження державної реєстрації ТОВ «Востокпневмат»як юридичної особи та платника податків, позивачем надано Довідку з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року.

В матеріалах справи міститься копія Договору поставки № 19/08 від 19 серпня 2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Сервіс Юніон», на виконання якого надано суду копію Специфікації № 4. видаткових накладних № 196 від 09 грудня 2010 року, № 198 від 22 грудня 2010 року. № 195 від 08 грудня 2010 року. № 194 від

08 грудня 2010 року, № 193 від 07 грудня 2010 року, № 192 від 02 грудня 2010 року, № 190 від 01 грудня 2010 року, № 197 від 10 грудня 2010 року, податкових накладних та Довідку з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року на підтвердження державної реєстрації контрагента на час складання вищезазначених документів.

Товарність господарської операції згідно Договору № 27/09 від 27 вересня 2010 року укладеного між ТОВ «Гірничотранспортна компанія»та ТОВ «Інформ Юст», підтверджується копією Специфікації, видатковими накладними (№ 31 від 01 грудня 2010 року, № 49 від 24 грудня 2010 року, № 47 від 23 грудня 2010 року, № 43 від 22 грудня 2010 року, № 42 від 21 грудня 2010 року, № 34 від 14 грудня 2010 року), податковими накладними.

Крім цього, в матеріалах справи міститься Довідка з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року, згідно якої Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформ Юст»на момент підписання договору про надання послуг № 02/12-28 від 02 лютого 2010 року та виконання його умов було зареєстровано в ЄДРПОУ та в податковому органі, було діючим підприємством, мало необхідний обсяг повноважень та не мало ознак фіктивності.

27 грудня 2010 року між ТОВ «Гірничотранспортна компанія»та ТОВ «Трансавтолюкс»був укладений договір - заявка № 727 про надання транспортно - експедиційних послуг.

На виконання вказаного договору позивач придбав у постачальника транспортно - експедиційні послуги, що підтверджується укладеними актами здачі - приймання робіт № 30/12-2, № 30/12-1 та товарно-транспортними накладними серії ГТК № 00003 від 04 січня 2011 року, серія ГТК № 0000405 від 29 грудня 2010 року.

На підтвердження державної реєстрації ТОВ «Трансавтолюкс»як юридичної особи та платника податків, позивачем надано Довідку з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року.

11 липня 2009 року між ТОВ «Гірничотранспортна компаніями»та ПП «Едванс КР»був укладений договір поруки № 2 з додатками, на викання якого укладено акт - приймання здачі виконаних робіт за № 174 та в підтвердження факту надання послуг виписано позивачу податкова накладна за вказаний період.

Позивачем надано копію Довідки з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07 травня 2012 року, згідно якої ПП «Едванс КР»на момент підписання договору поруки № 2 від 11 липня 2009 року та виконання його умов було зареєстровано в ЄДРПОУ та в податковому органі, було діючим підприємством, мало необхідний обсяг повноважень та не мало ознак фіктивності.

За умовами Договору № ЛО/10/413 про інформаційне обслуговування від 01 лютого 2010 року, який укладений між позивачем та ПП «ІнфоПост», Виконавець передає Абоненту (ТОВ «Гірничотранспортна компанія») системи інформаційно-правового забезпечення Ліга: Закон. При цьому, на підтвердження виконання умов зазначеного Договору представником позивача надано копію Акту здачі-прийому виконаних робіт № 3845 від 31 грудня 2010 року та копію податкової накладної № 3654 від 30 грудня 2010 року.

На підтвердження державної реєстрації ПП «ІнфоПост»як юридичної особи та платника податків, позивачем надано Довідку з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 травня 2012 року.

З огляду на вищезазначене, суд вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності доказів на підтвердження товарності господарських операції, досліджуваних в цьому провадженні, оскільки на думку суду позивачем доведена необхідність послуг, наданих контрагентами.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності наданих вищезазначеними контрагентами представником позивача надано копії оборотно-сальдової відомості по рахунку: 26 за період з 01 грудня 2010 року по 30 січня 2011 року; копії попередніх калькуляцій за грудень 2010 року, за січень та лютий 2011 року та копії виписок з банківських рахунків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно сформований податковий кредит, по взаємовідносинам з визначеними вище контрагентами, а висновки Акта перевірки про порушення позивачем п. 185.1 статті 185, п. 198.1, 198.6 статті 198 ПК України та заниження податку на додану вартість на суму є необґрунтованими.

Враховуючи вищезазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.