Ухвала суду № 27272178, 24.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 142383/11 /9104

Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Большакової О.О. та Гуляка В.В.

за участі секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши в у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. у справі за позовом виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетні відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

07.10.2011 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0001412302 від 03.08.2011року. Стягнути з державного бюджету суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2011року на користь Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Авто» суму в загальному розмірі 245 423 (двісті сорок п'ять тисяч чотириста двадцять три) гривні.

В обґрунтування вимог зазначає, що Луцькою ОДП в період з 07.07.2011 року по 13.07.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року. За результатами перевірки складено Акт від 18.07.2011 року №5565/23-2/30473709 яким встановлено факт порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 21 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ВКФ «Віт Авто» у формі ТзОВ заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року на суму 245 423,00 грн.. На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 03.08.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001412302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 245423,00 грн. та визначено штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн..

Оскаржуваною постановою адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцьк об'єднаної державної податкової інспекції № 0001412302 від 03.08.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 245423 (двісті сорок п'ять тисяч чотириста двадцять три) грн. 00 коп.

З даною постановою суду не погодився відповідач. Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що ввезені на митну територію України будівельні матеріали не використані товариством в господарській діяльності. З врахуванням цих обставин, Луцька ОДПІ керуючись пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.198.3 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України вважає, що ВКФ «Віта-Авто» безпідставно включила до відшкодування з бюджету, заявлену у декларації за квітень 2011 р., розмір податку на додану вартість в сумі 245423 грн..

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Як видно з матеріалів справи ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ є суб'єктом господарювання, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 02820133 є платником податку на додану вартість з 26.05.2004 року.

З 07.07.2011 року по 13.07.2011 року Луцькою ОДПІ було проведе документальну позапланову виїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року, згідно поданої 20.05.2011 року до Луцької ОДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року разом із розрахунком бюджетного відшкодування, заявою про відшкодування податку на рахунок платника банку та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів.

Згідно з поданим ВКФ «Віта-Авто» до Луцької ОДПІ уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з вказаного виду податку та у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 245423,00 грн..

За наслідками перевірки складено акт від 18.07.2011 року № 5565/23-2/30473709, у висновках якого зазначено, що перевіркою не підтверджено відображене ВКФ «Віта-Авто»у формі ТзОВ у декларації за квітень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 245423,00 грн. у зв'язку із порушенням підприємством абзацу «а» пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акта перевірки Луцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 року № 0001412302, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 245423,00 грн. визначено штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн..

Зокрема перевіркою встановлено, що ТзОВ «Кемп С.Т.А.Р.» було заключено з ВКФ «Віта-Авто» договір генерального підряду № 14 від 12.01.2011 року, згідно якого генпідрядник (ВКФ «Віта-Авто») зобов'язується на свій ризик з залученням власних матеріалів та обладнання, згідно проектної документації замовника (ТзОВ «Кемп С.Т.А.Р.), виконати будівельно-монтажні роботи з благоустрою Архітектурно-ландшафтного комплексу приватної резиденції. Замовник зобов'язується прийняти вищевказані роботи та повністю оплатити генпідряднику вартість виконаних робіт та матеріалів. Факт виконаних робіт оформляється відповідними актами приймання передачі виконаних робіт.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.03.2011 року імпортовані будівельні матеріали не були використані в господарській діяльності позивача, про що свідчить відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт, хоча стан бухгалтерського обліку ВКФ «Віта-Авто» та договір генерального підряду свідчать лише про намір будівництва Архітектурно-ландшафтного комплексу.

Суд першої інстанції зазначив, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року були висновки Луцької ОДПІ про те, що згідно проведеного аналізу бухгалтерського обліку імпортовані в березні 2011 року на митну територію України будівельні матеріали станом на початок квітня 2011 року не використані в господарській діяльності, тому, на думку Луцької ОДПІ податковий кредит з податку на додану вартість по придбаним товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як такі товарно-матеріальні цінності використовуються підприємством в оподатковуваних операціях.

Спростовуючи висновок Луцької ОДПІ про те, що податковий кредит з податку на додану вартість по придбаним товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як такі товарно-матеріальні цінності почали таким підприємством використовуватись в оподатковуваних операціях, суд першої інстанції зазначив, що податковий кредит у сумі 245423,00 грн. сформований за наслідками господарських операцій, а саме операцій по придбанню будівельних матеріалів в березні 2011 року.

Також судом було встановлено, що на підставі вантажно - митних декларації позивачем в березні 2011 року придбано будівельні матеріали, по ціні яких було сплачено суму податку на додану вартість. У податковій декларації за квітень 2011 року сформовано податковий кредит на підставі вищевказаних ВМД; податковий кредит за вказаними господарськими операціями бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування у податковій декларації за квітень 2011 року.

З витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб вбачається, що основними видами діяльності підприємства є: будівництво будівель, дослідження кон'юктури та виявлення суспільної думки, організація перевезень вантажів, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, діяльність у сфері інжинирінгу, технічне обслуговування та ремонт автомобілі за замовленням населення, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленої пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Факт, який підтверджує правомірність формування податкового кредиту є співвідношення виду діяльності підприємства з доцільністю придбавання товарно-матеріальних цінностей, а також наявністю мети використання таких товарно-матеріальних цінностей в подальшому для отримання прибутку підприємством.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема це може бути або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України є видача платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідні пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана продавцем податкова накладна або митна декларація із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Позивачем дотримані умови формування податкового кредиту податку на додану вартість по операціях з придбання товару та правомірно віднесено бюджетного відшкодування у квітні 2011 року сплачений при придбанні товару податок додану вартість в сумі 245423, 00 грн.

Що стосується порядку повернення сум бюджетного відшкодування суд апеляційної інстанції зазначає, що даний порядок встановлений пунктами 200.7-200.13 статті 200 ПК України, зокрема якими встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції що дії позивача щодо визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 245423,00 грн. за декларацією за квітень 2011 року відповідають вимогам розділу V ПК України, зокрема податковою перевіркою не було виявлено ознак фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентам, а відтак податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03.08.20 року № 0001412302 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується задоволення вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 245423 грн. 00 коп. суд апеляційної інстанції вважає, що така вимога не підлягає до задоволення з врахуванням наступного

Відповідно до п. 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З врахуванням наведених вище положень, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, щодо стягнення бюджетного відшкодування в супереч порядку визначеному нормами податкового законодавства, в тому числі перебравши на себе повноваження податкового органу, до кола повноважень якого входить повернення сум бюджетних відшкодувань. Позовні вимоги щодо стягнення розміру бюджетного відшкодування є передчасними, оскільки суб'єкт господарювання розпочав процедуру оскарження винесеного податкового повідомлення-рішення, завершенням якої, у разі визнання судом протиправним і скасуванням податкових рішень, є оформлення податковим органом висновку на право отримання розміру бюджетного відшкодування позивачем.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 160 ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області задоволити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. у справі № 2а/0370/2742/11 в частині стягнення з державного бюджету суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2011року на користь Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Авто» суму в загальному розмірі 245 423 (двісті сорок п'ять тисяч чотириста двадцять три) гривні скасувати.

В решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. у справі № 2а/0370/2742/11 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді О.О. Большакова

В.В. Гуляк