Ухвала суду № 27270431, 18.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 р.Справа № 2а-17718/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача- Піскун Н.В.

представників відповідачів- Бобровнікової Л.О., Караульної Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-17718/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Фоліо" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатур-Сю"

про застосування наслідків,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 р. відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Фоліо" (ТОВ "Видавництво Фоліо"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатур-Сю" (далі ТОВ "Сатур-Сю") про застосування до нікчемних угод наслідків передбаченийх ст.. 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що в ході перевірки встановлена відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Сатур СЮ", встановлені обставини, які свідчать що господарська діяльність мала ознаки фіктивності.

Апелянт вважає, що взаємовідносини між ТОВ "Видавництво Фоліо" та його контрагентом - ТОВ "Сатур- СЮ"не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представників відповідачів, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про застосування до нікчемних угод наслідків передбачених ст.208 ГК України є необґрунтованими. Відповідачем надано усі документи, що підтверджують виконання у повному обсязі договірних зобов'язань укладених між відповідачами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що між ТОВ "Сатур-СЮ" (виконавець) та ТОВ "Видавництво Фоліо" (замовник) було укладено договір № 110-11 від 15.07.2011 року, за умовами якого виконавець зобов'язується виготовити книжкову продукцію замовнику на загальну суму 740890,98 грн. Замовник здійснює сплату шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця у порядку та на умовах відповідно до цього договору та додатках до нього.

ТОВ „Сатур-Сю" виконав умови договору належним чином, про що свідчить акти здачі- приймання виконаних робіт (надання послуг) за серпень 2011 року на загальну вартість 740890,98 грн., в т.ч. ПДВ 123481,83 грн.,також були виписані податкові накладні.

Транспортування товару підтверджується товарно- транспортними накладними та договором № 25/07-11/101/3-11 на здійснення транспортних послуг, укладеним 25.07.2011 року між ТОВ „Видавництво Фоліо" та ТОВ „Блєйз Инвест".

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 3017 від 26.09.2011 р., на суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 5000,00 грн.

10.11.2011 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Видавництво Фоліо", щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Сатур- СЮ"їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року, за результатами якої був складений акт від 10.11.2011 року № 5313/2305/31236156.(а.с. 16-30)

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винисено податкове повідомлення-рішення від 14.11.2011 р. за № 0005652305, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі за основним платежем у розмірі 123482 грн. та штрафними санкціями у розмірі 30870,50 грн.

Фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугував акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента - суб'єкта господарювання ТОВ "Сатур-СЮ".

Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з ТОВ "Видавництво Фоліо" та з ТОВ "Сатур-СЮ" в дохід державного бюджету коштів в сумі 123481,83 грн, які були отримані за договором № 110-11 від 15.07.2011 року, позивач посилається на те, що в ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і в подальшому не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу на нікчемність укладеного між відповідачами правочину зроблене з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими судом доказами.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та ПК України, які не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.1 1 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин. який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Позивачем не надано судових рішень щодо визнання договору № 110-11 від 15.07.2011 року між ТОВ «Видавництво «Фоліо» та ТОВ «Сатур Сю» нікчемним.

Так, відповідно до п.18 постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Враховуючи зміст вище зазначеного акту перевірки, колегія суддів зазначає, що він не містять жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 ЦК України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій), як ознаки нікчемного правочину.

Отже, враховуючи не надання податковим органом відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року по справі № 2а-17718/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2012 р.