Рішення № 27270316, 05.11.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-3105/12

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В. ,

при секретарі - Греку А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗІНГ» до ОСОБА_2, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 р. позивач ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2, третьої особи ТОВ «НВЦ «ТОР», про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» заборгованість у розмірі: 1 673 528,20 грн. - неоплачена вартість майна, 219 203,70 грн. - винагорода лізингодавця, 291 348,81 грн. - пеня, 502 058,46 грн. - штраф, 20 452,83 грн. - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса, всього 2 706 592,00 грн.

Позов мотивований тим, що позичальник ТОВ «НВЦ «ТОР» порушив умови договору фінансового лізингу № КL 080108 від 08.02.2008 р., виник борг.

Спроб добровільно усунути порушення договірних зобов'язань лізингоодержувачем ТОВ «НВЦ «ТОР» або поручителем ОСОБА_2 не було.

Позивач зазначає, що 04.09.2012 р. в газеті «Голос України» було надруковано оголошення, що ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-50/9028-2012 про банкрутство ТОВ «НВЦ «ТОР» та введено процедуру розпорядженням майном, а тому зважаючи на це, ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» звертається до суду із позовними вимогами виключно до поручителя.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засідання проти вимог позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що порука за договором поруки № Р 080108 від 08.02.2008 р. вже припинилася.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, оголосивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 08.02.2008 р. між ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» та ТОВ «НВЦ «ТОР» було укладено договір фінансового лізингу № КL 080108, відповідно до якого лізингодавець, купує і оплачує майно, вказане лізингоодержувачем, а саме: кран баштовий Linden-Соmаnsа Сrаnе 10LC140 (40,6m), 2008 р.в., новий, і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів сковуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за договором лізингу, 08.02.2008 р. між позивачем, третьою особою та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № Р 080108, відповідно до якого відповідач, зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання боржником, усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з договору лізингу, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

За правилом ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

На виконання договору лізингу позивач придбав у CONSTRUCCIONES METALICAS COMANSA, S.А. (Іспанія) кран баштовий Linden-Соmаnsа Сrаnе 10LC140 (40,6m), 2008 р.в., новий, серійний номер 15569, вартістю 2 331 064,38, та передав його тій особі у фінансовий лізинг, про що були підписані акт прийому-передачі предмета лізингу від 20.03.2008 р. та уточнений графік платежів від 20.03.2008 р. за договором лізингу.

Відповідно до п. 3.2. договору лізингу, лізингоодержувач повинен оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказаний лізингодавцем у розділі 14 цього договору.

Згідно уточненого графіку, третя особа повинна була сплачувати лізингові платежі, що складаються з суми відшкодування частини вартості майна і винагороди лізингодавця щомісячно, 15-го числа кожного місяця.

Таким чином, відповідно до уточненого графіку, третя особа повинна була сплатити чергові платежі у загальному розмірі: 1 736 477,03 грн. - суми відшкодування частини вартості майна (неоплачена вартість майна) та 219 203,70 грн. - винагорода лізингодавця.

У порушення вимог п. 3.2 договору лізингу, сума відшкодування частини вартості майна за 30.07.2009 р. була оплачена частково, а інші платежі взагалі не були сплачені, заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів складає: 1 673 528,20 грн. (неоплачена вартість майна) + 219 203,70 грн. (винагорода лізингодавця) = 1 892 731,90 грн.

Згідно п. 10.2. договору лізингу, за невчасне виконання зобов'язань, передбаченими 2.4, 2.6, 3.1., 3.2. і 6.4 даного договору, лізингоодержувач зобов'язується виплатити пеню у розмірі 0,2 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати (якщо прострочено було черговий лізинговий то розмір такого платежу розраховується відповідно до умов п. 3.9. договору). Нарахування пені починається на наступний день після закінчення строку і закінчується після оплати лізингоодержувачем відповідних сум, не враховуючи день оплати цих сум. Лізингоодержувач самостійно розраховує суму пені відповідно до положень цього договору. Оплата пені не звільняє лізингоодержувача від виконання основного зобов'язання.

За прострочені лізингові платежі боржнику було нарахована пеня у розмірі 417 777,90 грн., яка була частково оплачена боржником у розмірі 126 429,09 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. п. 11.5. та 11.5.3. договору лізингу, договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив цей договір або істотно порушує інший (інші) укладений (укладені) між сторонами договір (договори) фінансового лізингу незалежно належного або неналежного виконання цього договору. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання. Істотними порушеннями вважаються:

11.5.3. коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізингового платежу або більш ніж на один місяць запізнюється з оплатою у неустойки і/або штрафу, встановленого за цим договором.

Згідно із п. 11.6. договору лізингу, коли лізингоодержувач істотно порушує даний договір, то лізингодавець має право вимагати, щоб лізингоодержувач через певний час, не пізніше 15-ти робочих днів, усунув вчинене порушення, якщо це можливо за даних обставин. Лише у випадку, якщо лізингоодержувач не усунув порушення у вказаний строк, то лізингодавець має право вимагати, від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи), які залишилися, до кінця строку лізингу та після повної і належної оплати лізингоодержувача передати йому у власність предмет лізингу, або розірвати договір. Після розірвання даного договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, неоплачену вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 30 % від неоплаченої вартості предмету лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов'язані з розривом договору (транспортування, збереження тощо).

13.07.2011 р. лізингодавець направив до лізингоодержувача лист № 15/07 -повідомлення про усунення порушення, в якому відповідно до п. 11.6 договору лізингу вимагав усунути порушення договору лізингу - заплатити наявний борг, проте лізингоодержувач порушення не усунув - борг не сплатив.

На підставі п. п. 11.5, 11.6 договору, лізингоодержувачу був направлений лист № 19/09 від 13.09.2011 р., в якому зазначалось, що з 23.09.2011р. договір лізингу вважається розірваним та позивач вимагає від лізингоодержувача не пізніше 26.09.2011 р. повернути майно (предмет лізингу), а також заплатити борг по простроченим лізинговим платежам.

На підставі п. 11.6. договору боржнику було нараховано штраф у розмірі 30 % від неоплаченої вартості предмету лізингу, що складає 502 058,46 грн.

14.05.2012 р. приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис про повернення предмету лізингу (а. с. 49). Позивач витратив на вчинення виконавчого напису 20 452,83 грн.

Оскільки боржник борг не оплатив, позивач 27.10.2011 р. направив поручителю лист № 39/10 від 26.10.2011 р., із вимогою до поручителя щодо оплати заборгованості боржника по договору лізингу (а. с. 47-48).

Згідно розрахунку позивача, ціна позову складає: 1 673 528,20 грн. - неоплачена вартість майна, 1203,70 грн. - винагорода лізингодавця, 291 348,81 грн. - пеня, 502 058,46 грн. - штраф, -52,83 грн. - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса, всього 2 706 592,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Укладений трьохсторонній договір поруки містив наступні положення.

Відповідно до п. п. 1.4. та 1.5. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів (винагороди лізингодавця), відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в договорі лізингу. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Також згідно із п. 2.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань по договору лізингу кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання на 5 день з моменту невиконання своїх зобов'язань боржником по договору лізингу.

Згідно із п. 2.3. договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2. цього договору шляхом перерахування суми заборгованості боржника на рахунок, вказаний кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і, від будь-кого з них окремо.

Положенням ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У договорі поруки № Р 080108 від 08.02.2008 р. строк дії договору не вказаний. У п. 3.2. цього договору лише зазначено, що порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань боржника по вищеназваному договору лізингу.

Згідно п. 1.1. Договору фінансового лізингу № КL 080108 від 08.02.2008 р., що забезпечений порукою, лізингоодрежувач ТОВ «НВЦ «ТОР» зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів.

Після передачі позивачем предмету лізингу ТОВ «НВЦ «ТОР», 20.03.2008 р. позивачем та третьою особою був підписаний уточнений графік платежів за вказаним договором, остання дата лізингового платежу в якому - 20.03.2011 р.

Саме з 20.03.2011 р. розраховується строк в 6 місяців, протягом якого позивач може пред'явити вимогу (позов) до відповідача.

Останній термін пред'явлення вимоги та дії поруки - 21.09.2011 р.

Отже, на дату пред'явлення письмової вимоги про оплату боргу поручителю № 39/10 від 26.10.2011 р. порука за договором поруки № Р 080108 від 08.02.2008 р. вже була припиненою.

На підставі всіх досліджених судом обставин справи, перевірених відповідними доказами, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості ТОВ «НВЦ «ТОР» у зв'язку з припиненням поруки за договором поруки № Р 080108 від 08.02.2008 р.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗІНГ» (ЄДРПОУ 34003114) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР» (ЄДРПОУ 13671204) про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С. В. Вовк